Рішення № 99764945, 21.09.2021, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1642/21

Провадження № 2-о/288/31/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника заявника – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Корнинська селищна рада Попільнянського району Житомирської області про встановлення факту постійного проживання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – заявник) звернулась до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання, в якій вказує, що в 1960 році її батько ОСОБА_3 побудував житловий будинок АДРЕСА_1 . Після смерті батька в 1994 році в рівних долях будинок успадкували заявник, її брат ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_5 .

Так як заявник мала своє житло в АДРЕСА_2 , а сестра в місті Києві, то в будинку в АДРЕСА_1 , залишився проживати брат – ОСОБА_4 , де він був і зареєстрований.

У вересні 2013 року в брата почались проблеми зі здоров`ям, внаслідок надмірного вживання алкогольних напоїв. Заявник вимушена переїхати в смт. Корнин до брата, проживати з ним та доглядати його. Так вони проживали разом з вересня місяця 2013 року по липень 2014 року. Вона з братом обробляли город, тримали господарство, підтримували в належному стані будинок та господарські споруди. На початку липня 2014 року вона перевезла брата до себе в село Квітневе, де він проживав до 15 жовтня 2014 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 вони знову переїхали проживати в смт. Корнин, Житомирської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 брат заявника ОСОБА_4 помер.

Заявник похоронила свого брата за власний рахунок, частково їй допомагала сестра, а інших родичів він не мав. За життя брат одружений не був, дітей та інших родичів, крім двох сестер, він не мав.

Заявник є єдиною спадкоємицею після смерті брата.

Після смерті брата заявник продовжувала обробляти його земельну ділянку, підтримувала в належному стані дім та господарські споруди.

Так як вона більше року постійно проживала з братом до дня його смерті, то вважала, що прийняла спадщину після його смерті.

Коли заявник звернулась до нотаріальної контори, щоб оформити спадщину, нотаріус їй відмовив в зв`язку з пропущенням строку на прийняття спадщини та відсутністю у нього реєстрації по місцю проживання заявника.

Встановлення факту постійного проживання разом із братом ОСОБА_4 до дня його смерті необхідно для оформлення спадщини.

Заявник просить встановити факт її постійного проживання з ОСОБА_4 .

Представник заявника в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи: Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву в якій просить справу слухати без їх участі, проти задоволення заяви не заперечують.

Суд, вислухавши представника заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 28 липня 2008 року, визнано ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , право власності, як спадкоємців за законом, на житловий будинок АДРЕСА_1 , в рівних долях /а.с. 6/.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого 02 жовтня 2008 року ДКП Бердичівське МБТІ, власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вказані ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , по 1/3 частці кожен. Реєстраційний номер: 24912453 /а.с. 7/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21 жовтня 1955 року Корнинським районним бюро ЗАГС м. Корнин Житомирської області, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , запис за № 75 /а.с. 8/.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11 березня 1952 року Корнинським районним бюро ЗАГС м. Корнин Житомирської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , запис за № 25 /а.с. 9/.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 24 березня 1983 року Київським відділом ЗАГС Ленінського району, ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_8 , після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », запис за № 201 /а.с. 10/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 25 червня 2021 року Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що складено відповідний актовий запис № 65 /а.с. 11/.

Довідкою № 605 від 06 серпня 2021 року Виконавчого комітету Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області передбачено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дійсно проживав без реєстрації, до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Квітневої сільської ради по вулиці Юрія Тимченка, 72, з липня місяця по 15 жовтня 2014 року /а.с. 12/.

Згідно повідомлення № 194/01-16 від 21 вересня 2021 року приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, ОСОБА_2 відмовлено у оформлені спадкових прав та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належне майно ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до дня смерті проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , так як неможливо встановити факт постійного проживання заявника разом з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.

Свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердили той факт, що у ОСОБА_4 у вересні 2013 року почались проблеми зі здоров`ям і тому заявник ОСОБА_2 переїхала проживати до свого брата в смт. Корнин, пізніше заявник перевезла брата до себе в село Квітневе. Через деякий час вони знову разом переїхали до смт. Корнин, де ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Після його смерті заявник продовжувала обробляти його земельну ділянку, підтримувала в належному стані будинок.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як вбачається з статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 23 вищевказаної Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За змістом статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до статей 1216 та 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до підпункту 4.10. пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами по справі є, зокрема, показання свідків. Суд враховує показання допитаних під час судового розгляду свідків, оскільки їхні покази є належними і допустимими доказами і підтверджують доводи заявника наведені в позовній заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 89 ЦПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Таким чином, вислухавши учасників справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 , заінтересована особа: Корнинська селищна рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту постійного проживання підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року; Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року; ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 258, 259, 263-265, 293, 315-319, 352, 354, 355 ЦПК України; суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Корнинська селищна рада Попільнянського району Житомирської області про встановлення факту постійного проживання - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ОСОБА_4 , на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник