Рішення № 9976486, 02.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.06.10 р. Справа № 22/47

Рішення господарського суду Донецької області по справі№22/47

Господарський суд Донецької області у складі головуючого суді Іванченкової О.М., суддів Попкова Д.О, Лейби М.О.,

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства „Укрєвропродукт”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 32173197,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Горлівка Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про стягнення 138859,17 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Азарова Л.Ю. за довіреністю,

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство „Укрєвропродукт”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Горлівка Донецької області, про стягнення 138859,17 грн., у тому числі 52305,00 грн. основного боргу, 75896,39 грн. пені, 2079,76 грн. 3% річних та 8578,02 грн. інфляційних витрат.

Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов договору №б/н від 31.03.2008р. в частині розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для застосування штрафних санкцій і нарахування інфляційних витрат, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору №б/н від 31.03.2008р.; акт звірки розрахунків станом на 25.11.2008р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 12, 15, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.562, 623, 625 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.

04.03.2010р. через канцелярію господарського суду Донецької області Позивачем надано доповнення до позовної заяви та копія листа прокуратури Донецької області №04/5-8047-09 від 17.05.2009р. та листа на адресу ДПІ у Кіровському районі м.Донецька №б/н від 12.06.2009р.

17.03.2010р. від Позивача надійшло клопотання про витребування від Управління податкової міліції ДПА у Донецькій області доказів (приходних касових ордерів, видаткових накладних) та продовження строку вирішення спору. Разом з тим, суду представлено копію протоколу обшуку від 12.06.2009р. та листа ДП „Укрєвропродукт” №1-12.03 від 12.03.2010р.

Зазначене клопотання Позивача щодо витребування судом відповідних доказів по справі задоволено та на адресу ДПІ в Донецькій області надіслано лист від 23.03.2010р. та ухвалу від 28.04.2010р. по справі 22/47, якими витребувано вказані Позивачем документи.

Строк розгляду справи продовжений заступником голови господарського суду Донецької області, про що 07.04.2010р. винесено відповідну ухвалу.

19.05.2010р. представником Приватного підприємства „Укрєвропродукт” до матеріалів справи долучені оригінали видаткових накладних №ДО-20228 від 10.09.2008р., №ДО-20201 від 10.09.2008р., №ДО-21067 від 18.09.2008р., №ДО-21302 від 20.09.2008р., №ДО-21411 від 20.09.2008р., №ДО-21848 від 24.09.2008р., №ДО-22488 від 01.10.2008р. та №ДО-22962 від 03.10.2008р.

Представник Позивача у судовому засіданні 02.06.2010р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, за змістом яких вказав на наявність між сторонами лише договору №б/н від 31.03.2008р. та здійснення постачання за визначеними накладними у межах наведеного правочину. Також у підтвердження викладених обставин долучив до матеріалів справи копії податкових накладних №20129 від 10.09.2008р., №20151 від 10.09.2008р., №20967 від 18.09.2008р., №21217 від 20.09.2008р., №21314 від 20.09.2008р., №21751 від 24.09.2008р., №22385 від 01.10.2008р. та №22856 від 03.10.2008р.

Представник Відповідача у судове засідання 02.06.2010р. не зявився.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, зазначена як його місцезнаходження у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінив надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

31.03.2008р. між Дочірнім підприємством „Укрєвропродукт” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір, за змістом якого Позивач виступає Продавцем, а Відповідач - Покупцем.

Оцінивши зміст даного договору, із якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

В силу пункту 1.1 договору Продавець прийняв на себе зобовязання у відповідності до укладеного правочину передати у власність Покупця товар в асортименті та кількості згідно накладних, а Покупець у свою чергу зобовязався прийняти товар та сплатити за нього встановлену у накладних грошову суму (ціну).

Згідно п.1.2 договору, право власності на товар переходить в момент підписання уповноваженою особою накладних, що свідчать про передачу товару.

Відповідно до п.3.4 укладеної угоди, Покупець зобовязаний здійснити оплату на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно з видатковими накладними №ДО-20228 від 10.09.2008р., №ДО-20201 від 10.09.2008р., №ДО-21067 від 18.09.2008р., №ДО-21302 від 20.09.2008р., №ДО-21411 від 20.09.2008р., №ДО-21848 від 24.09.2008р., №ДО-22488 від 01.10.2008р. та №ДО-22962 від 03.10.2008р., Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 126079,65 грн. Останнім її прийнято без будь-яких зауважень, що підтверджується підписами сторін на даних документах.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Приймаючи до уваги зазначене, виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім на визначену вище суму.

При цьому, враховуючи, що правовою підставою постачання у первинній документації визначено „основний договір, ОСОБА_3 ПП (Горлівка, ДП „Укрєвропродукт” Донецьк”, пояснення Позивача щодо існування між сторонами лише договору №б/н від 31.03.2008р., а також період постачання товару (з 10.09.2008р. по 03.10.2008р.), що з урахуванням строку дії договору по 31.12.2008р. (п.8.1 договору), у цілому вказує на здійснення наведеної господарської операції стосовно передачі товару на визначену вище суму у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України в межах договору №б/н від 31.03.2008р.

Разом з тим, слід наголосити, що зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Як встановлено вище, пунктом п.3.4 договору від 31.03.2008р. оплата за отриманий товар повинна бути здійснена протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару.

Враховуючи викладене та дати складання накладних, що є підтвердженням виконання зобовязань Позивачем у розумінні п.1.2 договору, оплата у повному обсязі вартості отриманого товару за накладною №ДО-20228 від 10.09.2008р., №ДО-20201 від 10.09.2008р. повинна бути здійснена не пізніше 17.09.2008р., за накладною №ДО-21067 від 18.09.2008р. не пізніше 25.09.2008р., за накладною №ДО-21302 від 20.09.2008р., за накладною №ДО-21411 від 20.09.2008р. не пізніше 27.09.2008р., за накладною №ДО-21848 від 24.09.2008р. не пізніше 01.10.2008р., за накладною №ДО-22488 від 01.10.2008р. не пізніше 08.10.2008р. та за накладною №ДО-22962 від 03.10.2008р. не пізніше 10.10.2008р.

За твердженнями Позивача, не спростованими Відповідачем, товар останнім сплачений частково.

Як свідчить акт звірки розрахунків між сторонами станом на 25.11.2008р., за Відповідачем є наявною заборгованість у розмірі 52305,00 грн. Факт наявності боргу саме в цій сумі визнан Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, про що свідчить його підпис під даною сумою на наведеному документі.

Дана заборгованість утворилась внаслідок не сплати вартості товару, поставленого за накладними №ДО-21848 від 24.09.2008р. у сумі 708,35 грн., за накладною №ДО-22488 від 01.10.2008р. у сумі 40296,65 грн. та за накладною №ДО-22962 від 03.10.2008р. у сумі 11300,00 грн.

Грошове зобовязання Відповідача щодо оплати товару на вказану суму на момент винесення судового рішення не виконане, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України. Зазначені норми матеріального права передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

За викладених обставин, вимоги Позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмір 52305,00 грн. є правомірними, такими, що не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства „Укрєвропродукт” суми основного боргу у розмірі 52305,00 грн.

Прострочення Відповідачем грошового зобовязання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обовязок сплати боргу з урахуванням 3% річних з простроченої суми та інфляційних витрат за весь час несвоєчасного виконання обовязку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком Позивача за видатковою накладною №ДО-21848 від 24.09.2008р. на суму 708,35 грн., за видатковою накладною №ДО-22488 від 01.10.2008р. на суму 40296,65 грн. та за видатковою накладною №ДО-22962 від 03.10.2008р. на суму 11300,00 грн. 3% річних складає 2079,76грн., інфляційних витрат 8578,02 грн. з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення.

Перевіривши даний арифметичний розрахунок за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, період нарахування та принцип його здійснення, суд дійшов висновку про задоволення 3% річних у розмірі 2078,30 грн., інфляційних витрат у сумі 8571,94 грн.

Згідно п.5.1 договору №б/н від 31.03.2008р., за прострочення платежу більш ніж встановленого пунктом 3.4 строку, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

За викладених обставин, Позивачем заявлено стягнення штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 75896,39 грн.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодеку України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який вона сплачується.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок штрафних санкцій, суд встановив, що сума нарахованої пені перевищує розмір неустойки, обчислений від суми простроченого платежу, та складає 6285,94 грн.; кількість днів прострочення, встановлений Позивачем, становить більше, ніж визначений ст.232 Господарського кодексу України, що є порушенням наведених норм матеріального права.

За викладених обставин, за висновками суду, штрафні санкції у вигляді пені підлягають стягненню у розмірі 6285,94 грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Дочірнього підприємства „Укрєвропродукт”, м.Донецьк, до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Горлівка Донецької області, про стягнення 138859,17 грн., у тому числі 52305,00 грн. основного боргу, 75896,39 грн. пені, 2079,76 грн. 3% річних та 8578,02 грн. інфляційних витрат задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (84647, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не визначено) на користь Дочірнього підприємства „Укрєвропродукт” (83112, м.Донецьк, вул.Адигейська, б.13, ЄДРПОУ 32173197, р/р26005150213491 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) 69241,18 грн., у тому числі 52305,00 грн. основного боргу, 6285,94 грн. пені, 2078,30 грн. 3% річних та 8571,94 грн. інфляційних витрат.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (84647, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не визначено) на користь Дочірнього підприємства „Укрєвропродукт” (83112, м.Донецьк, вул.Адигейська, б.13, ЄДРПОУ 32173197, р/р26005150213491 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 692,41 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,68 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.В судовому засіданні 02.06.2010р. оголошено повний текст рішення

7.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя

Суддя Д.О. Попов

Суддя М.О. Лейба