Рішення № 99764739, 20.09.2021, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/247/19

Провадження по справі №2/276/175/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у смт. Хорошів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною завою, вказуючи, що 13.10.2007 року між ним та відповідачем зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає і перебуває на його утриманні. Зазначає, що їхнє спільне подружнє життя не склалося, через відсутність взаєморозуміння між ними, різними поглядами на сімейні відносини, обов`язки та виховання дитини, а з 03.02.2019 відповідач проживає окремо. Спільне господарство не ведуть з лютого 2018 року та шлюбні відносини між ними фактично припинені. Подальше збереження шлюбу з відповідачем суперечить їх інтересам.

Позивач просить суд: розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований 13 жовтня 2007 року Топорищенською сільською радою Володарсько-Волинського району Житомирській області, актовий запис № 10; неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на вихованні та проживанні з позивачем.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 18 лютого 2019 року ОСОБА_4 , відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено по справі підготовче засідання, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.

13.03.2019 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 .

Також, 13.03.2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач щодо розірвання шлюбу не заперечує та не визнає позовні вимоги про визначення місця проживання дитини з позивачем.

Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 17 серпня 2020 року, справу прийнято до провадження судді Збаражського А.М. після повторного автоматизованого розподілу та повторно призначено підготовче судове засідання.

08.07.2021 року до суду від представника відповідача - адвоката Янчука М.О. надійшла уточнена, зі зміною предмету позову, зустрічна позовна заява.

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 13.07.2021 року, задоволено клопотання позивача та залишено без розгляду позовну заяву в частині щодо вимоги про залишення на виховання та проживання з ОСОБА_1 його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині позову про розірвання шлюбу продовжено судовий розгляд.

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 13.07.2021 року, відмовлено в прийнятті та об`єднанні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зустрічну позовну заяву повернуто ОСОБА_2 , закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання 20.09.2021 сторони не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду справи. 20.09.2021 року від позивача, надійшла заявапро розгляд справи без його участі, позовні вимоги повністю підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач, в судове засідання не з`явилась. 15.09.2021 року від представника відповідача надійшла заява про проведення розгляду справи без участі, в якій просить проводити розгляд справи без участі сторони відповідача та проти розірвання шлюбу не заперечує (а.сп.109).

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалося.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, дослідивши докази у справі, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 51 Конституції України та частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.

За змістом частини 3 статті 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно з частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 13 жовтня 2007 року виконавчим комітетом Топорищенської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирській області, актовий запис № 10, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 видане повторно 04.08.2021 року (а.сп.111).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 видане 02.09.2008 року (а.сп.6).

Встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, проживають окремо, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, а також те, що позовна вимога в частині залишенні на вихованні та проживанні доньки з позивачем залишена без розгляду.

Згідно зі статтею 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, а також те, що шлюбні відносини припинені, тому є підстави для розірвання шлюбу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 13 жовтня 2007 року виконавчим комітетом Топорищенської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирській області, актовий запис № 10.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя А.М. Збаражський