
Справа №295/9546/21
Категорія 139
2-а/295/163/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді – Полонця С.М., секретаря с/з – Глущенко Я.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кобилинського Анатолія Володимировича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з позовом, який у подальшому уточнив та в остаточному варіанті просить поновити строк звернення до суду та скасувати постанову серії ЕАН №4459963 від 08.07.2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі в розмірі 3400 грн. При цьому посилається на те, що інспектор патрульної поліції неправомірно виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, так як він Правила дорожнього руху не порушував.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 30.07.2021 року адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 10.08.2021 року задоволено заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду; поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом; клопотання представника позивача про розгляд справи в спрощеному провадженні з викликом сторін та допит свідка, залишено без задоволення; у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Від представника відповідача до суду надійшов диск з відео- та фотозаписом події та відзив на позовну заяву з додатками, в якому вона просить залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском строку на оскарження постанови.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Кобилинським Анатолієм Володимировичем 08.07.2021 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4459963, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.07.2021 року о 21 год. 13 хв., керуючи транспортним засобом Toyota Prado 2.7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним ОСОБА_3 , рухався по трасі Виступовичі – Могилів-Подільський в населеному пункті «Гуйва», позначеному дорожнім знаком 5.45, зі швидкістю 75 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 25 км/год, зафіксоване TruCAM ТС008363, а також не мав права керування, таким чином порушив п.2.1.а. ПДР України.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення правил дорожнього руху, визначені частиною другою статті 126 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб`єкта владних повноважень, тобто на відповідача.
Суд, зважаючи на обов`язок доказування відповідачем у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідно до норми ч. 2 ст. 77 КАС України, та зважаючи на встановлення вказаною нормою презумпції вини відповідача, вважає, що презумпція вини не є абсолютною, оскільки не звільняє суд від обов`язку ухвалити справедливе та правосудне рішення, встановивши обставини справи.
Суд також виходить з норми ст. 252 КУпАП щодо оцінки доказів посадовою особою, яка оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з наданих представником відповідача відеозапису та фотозображень, інспектором 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Кобилинським А.В. було встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.07.2021 року о 21 год. 13 хв., керуючи транспортним засобом Toyota Prado 2.7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним ОСОБА_3 , рухався по трасі Виступовичі – Могилів-Подільський в населеному пункті «Гуйва», позначеному дорожнім знаком 5.45, зі швидкістю 75 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 25 км/год, зафіксоване TruCAM ТС008363, а також не мав права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. п. 2.1, 12.4. ПДР України.
Згідно п. 12.4. ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Пунктом 2.4 ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі. Зокрема: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, у вигляді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Тобто стягнення накладається за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, і вимоги даної статті не зобов`язують інспектора притягувати до відповідальності особу за всі вчинені правопорушення.
Крім того, законом не передбачено право поліцейського вимагати відповідні документи у водіїв виключно якщо особа вчинила правопорушення та покарана за це.
В даному випадку інспектор поліції, як посадова особа, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази порушення позивачем ПДР України, виявив факт вчинення позивачем порушення вимог ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 126 КУпАП та дійшов висновку про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки санкція вказаної статті передбачає вищий розмір адміністративного стягнення.
Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року №340 із змінами, є обов`язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, а згідно статті 16 КУпАП іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.
Відповідно до п. 30 вищезазначеного Положення особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія або посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.
Позивач на вимогу працівника поліції пред`явив для перевірки лише посвідчення водія, видане Сполученими Штатами Америки зі строком дії до 04.02.2021 року, в якому не міститься інформація про категорії і підкатегорії, а є тільки інформація про класи. Відповідно дане посвідчення без міжнародних прав водія є недійсним.
Жодного іншого посвідчення, зокрема міжнародного чи посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року (стаття 41 Конвенції та додатки 6, 7 до неї) чи відповідного національного водійського посвідчення, що діє на території України, позивачем не було пред`явлено працівнику поліції.
Також солід зазначити, що США не ратифікували Міжнародну конвенцію про дорожній рух 1968 року.
У визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування обмеження реалізації ним прав, закріплених статтею 268 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський, який є посадовою особою та виконує посадові інструкції, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись Правилами дорожнього руху України та своєю правосвідомістю, встановив порушення ОСОБА_5 вимог п. п. 2.1, 12.4 Правил дорожнього руху України та виніс законну постанову у справі про адміністративне правопорушення. Стягнення інспектором поліції застосовано без порушень, в межах статей КУпАП, за якими позивач притягнутий до адміністративної відповідальності. Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства.
Прилад TruCam LTI 20/20 №008363, яким вимірювалась швидкість руху транспортного засобу позивача, використовується у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки, зареєстрований в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, пройшов повірку, є придатним до застосування та 08.07.2021 року був виданий поліцейському для фіксації порушень ПДР.
Дорожній знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» знаходиться на відмітці – 186 км + 259 м (праворуч) 186 км + 709 м (ліворуч) та 187 км + 213 м (праворуч) 188 км + 205 (ліворуч) автодороги М-21 «Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський», який інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Крім того, на відмітці – 186 км + 162 м та 188 км + 607 м (ліворуч) 188 км + 621 м (праворуч) розташований знак 5.45 «Гуйва», тобто початок населеного пункту, в якому діють вимоги ПДР, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Позивач не зробив посилань на обставини та не надав відповідних доказів, які б свідчили про відсутність в його діях порушень Правил дорожнього руху України, з чого можна було б зробити висновок про те, що постанову у справі про адміністративне правопорушення було складено з порушенням діючих норм законодавства. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
Виходячи із вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. п.1 ч.1 ст.20, 44, 77, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, ст. ст. 251, 283, 287, 288, 293 КУпАП, суд,-
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кобилинського Анатолія Володимировича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, залишити без задоволення.
Постанову інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Кобилинського Анатолія Володимировича про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4459963 від 08.07.2021 року, залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Житомирській області; місце знаходження: 10031, м. Житомир, вул. Покровська, 96; код ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач: інспектор 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Кобилинський Анатолій Володимирович; місце перебування: 10031, м. Житомир, вул. Покровська, 96.
Суддя:
Судове рішення № 99764703, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 21.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 295/9546/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: