Рішення № 99764660, 20.09.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4253/21 Провадження № 2-а/0274/57/21 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №917974 від 07.06.2021.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що 07.06.2021 о 21 год 45 хв рухався на власному транспортному засобі по вул.Миру до місця постійного проживання. З урахуванням вимог знака 3.21 ПДР здійснив рух, який є необхідним для проїзду до місця проживання та паркування ТЗ.

Посадовими особами ГУНП в Житомирській області було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії БАБ №917974, в якій зазначено, що 07.06.2021 о 21 год 40 хв в м.Бердичеві по вул.Миру ОСОБА_1 проігнорував вимогу дорожнього знаку 3.21 "В`їзд заборонено", окрім того, під час зупинки поліцейським не ввімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив п. 8.4 додаток (1.9.9 (6)) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

На думку позивача вищевказана постанова є незаконною, оскільки відповідач не надав йому права на захист, не довів вчинення правопорушення, зазначив порушення ПДР, які фактично ним не були порушені, при цьому, позбавив права надати письмові пояснення та внести до адміністративних матеріалів свідків події.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.07.2021 у зазначеній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Відповідачі у встановлений судом строк не скористалися своїм правом подати відзив на позовну заяву.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені, Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що 07.06.2021 інспектором СРПП Бердичівського РВП було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АБ №917974, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

За змістом оскаржуваної постанови позивач проігнорував вимогу дорожнього знаку 3.21 "В`їзд заборонено", окрім того, під час зупинки поліцейським не ввімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив п. 8.4 додаток (1.9.9 (6)) ПДР України.

Частиною другою ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно п. 8.4 (в) ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи, зокрема: заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Відповідно до ПДР України дорожній знак 3.21 "В`їзд заборонено". Забороняється в`їзд усіх транспортних засобів з метою:

запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом;

запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8;

організації відокремленого в`їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо;

запобігання в`їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватись разом з табличкою 7.9;

запобігання в`їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приймаючи оскаржувану постанову, інспектор СРПП Бердичівського РВП вказав на порушення позивачем вимог знаку 3.21 «В`їзд заборонено», чим порушив п. 8.4 додаток 1.9.9 (6) ПДР України.

Однак як свідчать матеріали справи, жодні докази правопорушення відповідачем не складались та не фіксувались. Про це свідчить постанова поліцейського, в якій відсутнє посилання на будь-які докази та посилання на докази, які до неї додаються, а також відсутність заперечень відповідача проти позову з посиланням на докази.

Суд зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.

Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом вчинення порушення.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак жодних фактичних даних, на основі яких інспектором поліції встановлено наявність адміністративного правопорушення, вину позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи стороною відповідача не зазначено, так само як і не надано будь-яких належних доказів, у тому числі зафіксованих показаннями технічних приладів та технічних засобів, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Візуальне спостереження за дотримання правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду КАС від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.

Зважаючи на те, що суду не надано жодного доказу, який би свідчив про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову у справі, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454,00 грн відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській області, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 19, 72-77, 241-246, 257, 262, 268-272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №917974 від 07.06.2021.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Житомирській област на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір урозмірі 454,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду за наслідками розгляду судом першої інстанції справи набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса постійного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управіління Національної поліції в Житомирській області, юридична адреса: Старий бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, ЄДРПОУ 08592164.

Суддя Т.Б.Большакова