Рішення № 99764418, 20.09.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1229/21

Провадження №2-а/157/48/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Фесь Т.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Бегаля Юрія Петровича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до інспектора СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Бегаля Ю.П., Головного управління Національної поліції у Волинській області, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАВ № 194581 від 2 вересня 2021 року, провадження у справі закрити та стягнути на його користь понесені ним судові витрати. В обґрунтування вимог зазначає, що постановою у справі про адміністративне правопорушення відповідачем ОСОБА_2 на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП України). Зазначена постанова мотивована тим, що він 2 вересня 2021 року здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, повідомивши до поліції про подію, якої насправді не було. Ця постанова є незаконною, у ній працівник поліції не вказав конкретні обставини, які були повідомлені на лінію 102 і докази, як вказують на неправдиве повідомлення інформації на лінію 102. Дійсно він здійснив дзвінок на номер 102 з метою отримання довідкової інформації з приводу повідомлення йому його подругою про те, що її батько вчинив щодо неї домашнє насильство. Спочатку його було з`єднано з МНС, які у свою чергу з`єднали його з поліцією, де оператор, крім іншого, попросив номер телефону його знайомої для з`ясування всіх обставин. Через 2-3 години до нього приїхали працівники поліції та повідомили, що його знайома не відповідає на дзвінок. Коли він зателефонував із свого телефону, то його знайома відповіла на дзвінок, і у розмові з поліцейським ОСОБА_2 на запитання останнього відповіла, що відносно неї батьки застосовують фізичну силу, і що до поліції вона з цього приводу особисто не зверталася, оскільки синців у неї немає, і вона не хоче щоб про таке звернення дізнався її батько. Свідками цієї розмови були ще два поліцейські. Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КпАП України.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з викладених у позовній заяві підстав і пояснив, що він 2 вересня 2021 року дійсно на прохання своєї неповнолітньої знайомої ОСОБА_3 , яка повідомила йому по телефону напередодні ввечері, що її батько вчиняє відносно неї домашнє насильство, зателефонував до поліції за отриманням довідкової інформації про те, як йому належить діяти у зазначеній ситуації, адже знайома пояснила, що жодних слідів фізичного насильства немає, на що отримав відповідь, що з ним зв`яжуться працівники поліції. Через дві години за місцем його проживання приїхав наряд поліції, і у розмові з поліцейським Бегалем він повідомив останньому про події, які трапилася з його знайомою, проте поліцейський вказав, що з потерпілою не можливо зв`язатися, а тому він набрав її із свого телефону, і поліцейський Бегаль спілкувався з його знайомою, яка підтвердила, що її батько вчинив відносно неї домашнє насильство, а також пояснила поліцейському, що у її батька багато знайомих у поліції, синців у неї не залишилося, а тому буде ще гірше, якщо вона особисто звернеться до поліції по зазначеному факту. Однак поліцейський, не дивлячись на те, що він поліції не викликав, а лише повідомив про вчинення домашнього насильства відносно знайомої, безпідставно склав протокол, яким притягнув його до адміністративної відповідальності.

Відповідач – поліцейський Бегаль Ю.П. та представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки не повідомили та відзиву не подали.

Заслухавши пояснення позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що постановою серії ГАВ № 194581 від 2 вересня 2021 року інспектора СРПП Камінь-Каширського РВП УНП у Волинській області Бегаля Ю.П., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 186 КпАП України.

Як вбачається із змісту цієї постанови, ОСОБА_1 2 вересня 2021 року о 09 год. 06 хв. у с. Черче по вул. Кобилянка зателефонував на лінію 102 та повідомив про подію, якої насправді не було (інші тілесні ушкодження), чим здійснив неправдивий виклик поліції.

Статтею 183 КпАП України встановлена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КпАП України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 2 ст. 283 КпАП України постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Разом з тим, як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, у ній відсутній детальний опис обставин, з установлених інспектором поліції при розгляді справи, не зазначено конкретно, про яку саме подію ОСОБА_1 повідомив до поліції.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду жодних доказів на підтвердження наведених у постанові обставин та правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).

Окрім того, відповідачами, які є суб`єктами владних повноважень, відзиву на позов не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачами позову.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачі не довели правомірності оскаржуваної постанови, а тому її належить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки вимоги позивача задоволені, тому належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь позивача понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 159, 242-246, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до інспектора сектору реагування патрульної поліції Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Бегаля Юрія Петровича (службова адреса: вул. Незалежності, 95, смт. Любешів, Волинська область), Головного управління Національної поліції у Волинській області (місцезнаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити повністю.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАВ № 194581 від 2 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ст. 183 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Волинській області (місцезнаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, ЄДРПОУ - 40108604) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд Волинської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата виготовлення повного тексту рішення - 18 год. 20 вересня 2021 року.

Головуючий:О. В. Антонюк