Вирок № 99764400, 21.09.2021, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №156/948/20

Провадження №1-кп/155/94/21

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2021 місто Горохів

Колегія суддів Горохівського районного суду Волинської області в складі:

головуючого – судді Санакоєва Д.Т.,

суддів – Адамчук Г.М., Яремчук С.М.,

при секретарі судового засідання – Федонюк О.М.,

розглянувши у приміщенні суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202003000000417 від 27 травня 2020 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України,

за участю прокурора – Поліщука С.В.,

потерпілих – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисників – Хитрика Р.І., Леміщака Д.М.,

В С Т А Н О В И Л А:

26.05.2020 інспектор СРПП №1 Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції Якимчук Юрій Юрійович, спільно із поліцейським СРПП №3 Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області сержантом поліції ОСОБА_2 , перебуваючи на добовому чергуванні в складі групи реагування патрульної поліції «Проект 11», будучи у форменому одязі зі знаками розрізнення працівника «Національної поліції України», прибули службовим автомобільним транспортом марки «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_1 , на виклик за повідомленням громадянки ОСОБА_4 , що надійшло на лінію «102» із реєстраційним номером 1422 в журналі Єдиного обліку заяв та повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області, з приводу сімейного насильства за адресою: АДРЕСА_1 , де був виявлений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння, який вчиняв адміністративне правопорушення передбачене ст.173 – 2 КУпАП.

Припиняючи незаконні дії ОСОБА_1 , інспектор СРПП №1 Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , спільно із поліцейським СРПП №3 Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області сержантом поліції ОСОБА_2 , усно пред`явили йому законну вимогу щодо припинення вчинення ним адміністративного правопорушення.

В свою чергу ОСОБА_1 , не реагуючи на законні вимоги працівників поліції, які перебували при виконанні службових обов`язків, продовжував вчиняти адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим інспектор СРПП №1 Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , спільно із поліцейським СРПП №3 Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області сержантом поліції ОСОБА_2 , з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 , у відповідності до положень ст.ст.42, 43, 44, 45 ЗУ «Про Національну поліцію», застосували фізичну силу до правопорушника у вигляді прийомів боротьби (рукопашного бою), а саме загинання рук за спину, при цьому поваливши останнього на землю, застосували спеціальний засіб – металеві кайданки, шляхом застібання їх на зап`ясті руки.

Однак, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, ігноруючи законні вимоги працівників поліції, здійснюючи умисні, протиправні, активні, агресивні дії спрямовані на перешкоджання застосування спеціального засобу – металевих кайданків, усвідомлюючи значення, протиправність своїх дій та те, що перед ним знаходиться працівник поліції, діючи з прямим умислом, у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків, виривався, штовхав працівників поліції руками, тілом, в результаті чого умисно заподіяв інспектору СРПП №1 Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді забою лівого ліктьового суглобу з больовим синдромом, підшкірних гематом потиличної ділянки голови зліва, верхньої губи, грудної клітки справа, множинних саден спини, лівого передпліччя, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №538 від 16.07.2020 за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а поліцейському СРПП №3 Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області сержанту поліції ОСОБА_2 завдав тілесні ушкодження у вигляді підшкірних гематом та саден обох гомілок, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №534 від 14.07.2020 за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Продовжуючи свої незаконні дії, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, затягнув інспектора СРПП №1 Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та поліцейського СРПП №3 Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області сержанта поліції ОСОБА_2 в приміщення літньої кухні, на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де схопивши ніж, який знаходився у вищевказаному приміщені, усвідомлюючи значення, протиправність своїх дій та те, що перед ним знаходяться працівники поліції, діючи з прямим умислом, у зв`язку із виконанням цими працівниками службових обов`язків, наніс потерпілому ОСОБА_3 , два удари ножем в область шиї та голови, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді різаних ран потиличної ділянки голови дещо зліва та лівої бокової поверхні шиї в середній третині, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №538 від 16.07.2020 за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а потерпілому ОСОБА_2 , один удар ножем в область грудної клітини, спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з наявністю горизонтально розташованої рани в 5-му міжребер`ї зліва по середньо-аксілярній лінії, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи №534 від 14.07.2020 за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст.348 КК України, а саме: замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , вину у інкримінованому йому органами досудового розслідування кримінальному правопорушенні не визнав та показав, що дійсно у вказаний в обвинувальному акті день та час він перебував на території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 (яке належить його батькам і де він зареєстрований). Перебуваючи на подвір`ї, хотів зайти в будинок, однак сестра його не пустила (закрила перед ним двері), він стукав в двері, однак ніхто не відчинив, далі він підійшов до вікна кімнати де знаходиться комп`ютер, там знаходився його швагро, у якого просив закурити, останній на це нічого не відповів. Це все бачила його матір, яка покликала його до літньої кухні і дала йому цигарку, вони сиділи біля літньої кухні і спілкувались на різні теми. Через деякий час приїхали працівники поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які зайшли на територію домоволодіння і були йому знайомі по роботі. Він пішов їм на зустріч. При зближенні, працівник поліції ОСОБА_3 пред`явив йому вимогу закласти руки за спину і почав їх загинати. Не розуміючи що відбувається, ОСОБА_1 намагався втекти, однак йому це не вдалось, оскільки був повалений працівниками поліції на землю, і останні надягнули йому на руку кайданки. Намагаючись втекти від працівників поліції ОСОБА_1 побіг в літню кухню, там з працівниками поліції у них відбулась штовханина в ході якої працівники поліції звалили його на підлогу та намагались затримати (тримали його). В цей час до літньої кухні увійшла його мати, яка почала кричати, працівники поліції відпустили його і вийшли з літньої кухні, спочатку ОСОБА_2 , а потім і ОСОБА_3 . Він вийшов з літньої кухні і на подвір`ї присів на крісло, а працівники поліції поїхали. Посидівши він пішов до дому, по дорозі викинув кайданки, які були у нього на руці. Пояснив, що в літній кухні крім нього та працівників поліції більше нікого не було, щодо нанесення їм ударів ножем та перебування в стані алкогольного сп`яніння заперечив. Зазначив, що умислу позбавляти життя працівників поліції не мав, хотів втекти від них, оскільки не розумів, за що вони його намагаються затримати і одягнути кайданки, відмахувався від останніх руками та ногами, при цьому допускає, що таким чином міг нанести потерпілим тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_2 , повідомив суду, що 26.05.2020, будучи на посаді поліцейського СРПП №3 Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області, спільно із ОСОБА_3 , перебуваючи на добовому чергуванні в складі групи реагування патрульної поліції, будучи у форменому одязі зі знаками розрізнення працівника «Національної поліції України», прибули службовим автомобільним транспортом марки «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_1 , на виклик за повідомленням громадянки ОСОБА_4 , що надійшло на лінію «102», з приводу сімейного насильства за адресою: АДРЕСА_1 , де був виявлений ОСОБА_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння, який вчиняв адміністративне правопорушення передбачене ст.173–2 КУпАП. Вони усно пред`явили ОСОБА_1 законну вимогу щодо припинення вчинення ним адміністративного правопорушення. Однак, ОСОБА_1 , не реагуючи на законні вимоги працівників поліції, продовжував вчиняти адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим разом із ОСОБА_3 , з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 , застосували до останнього фізичну силу, а саме загинали руки за спину, повалили останнього на землю, застосували спеціальний засіб – металеві кайданки. Однак, ОСОБА_1 , ігноруючи їхні законні вимоги працівників, виривався, штовхав їх руками, тілом, в результаті чого заподіяв їм тілесні ушкодження. Продовжуючи свої незаконні дії, ОСОБА_1 умисно затягнув їх в приміщення літньої кухні, де схопив ніж та наніс один удар ножем в область грудної клітини ОСОБА_2 , а потерпілому ОСОБА_3 два удари ножем в область шиї та голови, вони вибігли з літньої кухні та покинули територію вищевказаного домоволодіння.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що він 26.05.2020, будучи на посаді інспектора СРПП №1 Іваничівського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області, заступив в добове чергування в складі групи реагування патрульної поліції, будучи у форменому одязі зі знаками розрізнення працівника «Національної поліції України», спільно з ОСОБА_5 прибув службовим автомобільним транспортом марки «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_1 , на виклик за повідомленням громадянки ОСОБА_4 , що надійшло на лінію «102», з приводу сімейного насильства за адресою: АДРЕСА_1 , де був виявлений ОСОБА_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння, який вчиняв адміністративне правопорушення передбачене ст.173–2 КУпАП. Спільно з ОСОБА_6 усно пред`явили ОСОБА_1 законну вимогу щодо припинення вчинення ним адміністративного правопорушення. Однак, ОСОБА_1 , не реагуючи на їх законні вимоги, продовжував вчиняти адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 , вони застосували до останнього фізичну силу, а саме загинали руки за спину, при цьому поваливши останнього на землю, застосували спеціальний засіб – металеві кайданки. Ігноруючи їхні законні вимоги ОСОБА_1 продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на перешкоджання застосування спеціального засобу – металевих кайданків, виривався, штовхав їх руками, тілом, в результаті чого заподіяв їм тілесні ушкодження. Після цього, затягнув їх в приміщення літньої кухні, де вони намагались надягнути йому кайданки, однак ОСОБА_1 схопив ніж, який знаходився у вищевказаному приміщені і наніс йому два удари в область шиї та голови, а ОСОБА_2 один удар ножем в область грудної клітини. Після цього, вони покинули приміщення літньої кухні.

З показань свідка ОСОБА_7 , даними в ході судового розгляду вбачається, що 26 травня 2020 року її син - підсудний ОСОБА_1 прийшов до них із чоловіком в гості, проте в ході словесної розмови із батьком розпочався конфлікт, який вона вирішила припинити за допомогою поліції та здійснила виклик на телефонну лінію «102». На час прибуття патрульних конфлікт був вичерпаний, а тому на неї було складено відповідні адміністративні матеріали за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб. ОСОБА_1 пішов додому, працівники поліції поїхали на службовому автомобілі. За деякий час син повернувся на велосипеді, а ще через короткий проміжок часу після цього вдруге приїхали патрульні, які на запитання про причину приїзду повідомили що виклик здійснила ОСОБА_8 . Не пояснюючи причину та не зважаючи на зауваження почали вживати заходи до ОСОБА_1 , з метою одягнення на нього наручників, подаючи голосові команди та застосовуючи фізичну силу. На її зауваження працівники поліції не реагували, а тому вона вирішила покликати на допомогу дружину ОСОБА_1 , що проживає неподалік. Коли повернулась до свого подвір`я ОСОБА_1 та поліцейській перебували у літній кухні. Син лежав на підлозі не рухаючись, один із працівників поліції сидів на ньому, а інший бив гумовою палицею по ногах. Вона перелякалась та здійняла крик на який прибігла дочка ОСОБА_8 та також почала кричати аби патрульні припинили такі дії, після чого останні вийшли з літньої кухні забрали відео камеру, яку заздалегідь поставили на подвір`ї та попрямували до службового автомобіля. ОСОБА_1 поволі підвівся із підлоги, вийшов на вулицю, деякий час посидів на подвір`ї та пішов до дому. Запевняє, що не бачила у руках сина ножа та щоб той наносив ним удари працівникам поліції.

Свідок ОСОБА_8 , суду пояснила, що 26 травня 2020 року перебуваючи в будинку за місцем свого проживання була свідком того, що її брат ОСОБА_1 прийшов до них на подвір`я де розпочав конфлікт із батьком, у зв`язку із чим мати ОСОБА_7 викликала поліцію, проте до її прибуття конфлікт вгамувався та ОСОБА_1 пішов додому, а працівники полії поїхали. Однак, приблизно через годину, перебуваючи в будинку та займаючись хатніми справами почула, що ОСОБА_1 повернувся, щось голосно говорив на подвір`ї, почав стукати у двері однак вона не хотіла його впускати, а тому вирішила викликати поліцію та здійснила дзвінок на лінію «102». За деякий час продовжуючи перебувати в будинку почула, що на подвір`ї ОСОБА_1 намагається з`ясувати у працівників поліції, які прибули за її викликом, у зв`язку із чим вони намагаються застосувати до нього кайданки. Коли вийшла на вулицю побачила як працівник поліції вже бив її брата по ногах гумовою палицею. Зауважує, що патрульні не з`ясовували з приводу чого нею було здійснено виклик та не надаючи жодних пояснень застосовували фізичну силу та спеціальні засоби. У відповідь на застосування до нього фізичної сили ОСОБА_1 чинив опір не даючи можливості надіти на нього наручники при цьому не здійснюючи дій які б могли спричинити тілесні ушкодження працівникам поліції. ОСОБА_1 намагався втекти та заховатися у літній кухні, проте працівники поліції зайшли в приміщення за ним де й продовжився конфлікт. Вказує, що не бачила те що відбувалося в приміщенні літньої кухні спочатку, однак коли через якусь мить, близько двох хвилин, вона увійшла до приміщення літньої кухні і побачила, що ОСОБА_1 лежав на підлозі не рухаючись, один із працівників поліції сидів на ньому, а інший наносив йому удари гумовою палицею по ногах. Вона почала кричати та просити припинити конфлікт після чого працівники поліції вийшли з літньої кухні та пішли до службового автомобіля. Вказує, що ножа у руках ОСОБА_1 не було, на одній руці був надітий наручник. Згодом ОСОБА_1 підвівшись вийшов на подвір`я, відпочив посидівши на лавці та пішов додому. Пояснила, що їй не відоме походження тілесних ушкоджень працівників поліції, вона не бачила щоб їх завдав ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_9 , в судовому засіданні пояснив, що його син ОСОБА_1 проживає окремо із своєю сім`єю вже близько 15 років. 26 травня 2020 року син прийшовши до батьків на подвір`ї розмовляв з батьком на підвищених тонах. Дружина ОСОБА_7 подумала, що син намагається затіяти бійку та викликала поліцію. Після завершення цього конфлікту займався своїми справами. Коли вийшов на шум, що відбувався на подвір`ї то побачив, що ОСОБА_1 лежить на землі, а один з працівників поліції сидить на ньому та намагається одіти на останнього наручники. Заперечує вчинення ОСОБА_1 будь яких протиправних дій. Згодом ОСОБА_1 намагаючись уникнути конфлікту перемістився до приміщення літньої кухні, куди за ним також увійшли працівники поліції, один з яких тримав ОСОБА_1 за руку. Вказує, що коли він зайшов до приміщення літньої кухні то побачив, що ОСОБА_1 лежить на підлозі, один з працівників поліції сидів на ньому та душив, а інший наносив удари кийком по ногах. Оскільки перед ним до вказаного приміщення зайшла його дружина ОСОБА_7 , він також побачив що вона знаходиться в положенні напівприсядки, оскільки їй стало не пособі, а тому вирішив вивести її на вулицю. Вказує, що ножа він не бачив, про походження тілесних ушкоджень працівників поліції йому не відомо.

Свідок ОСОБА_10 , пояснив, що 26 травня 2020 року перебуваючи у будинку за місцем свого проживання був свідком кінцівки події яка відбулася, а саме, почувши як його дружина кричала вийшов на подвір`я та побачив як працівники поліції йдуть в напрямку службового автомобіля. Після цього з літньої кухні вийшов ОСОБА_1 . Вказує, що з ОСОБА_1 ніколи конфліктів не мав. З приводу отримання потерпілими тілесних ушкоджень йому нічого не відомо.

Свідкок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її чоловіком. 26 травня 2020 року працювала по господарству, коли до неї приїхала її свекруха ОСОБА_7 та повідомила, що викликала поліцію до її чоловіка ОСОБА_1 . Не надавши цьому значення вона продовжила займатися своїми справами. Через деякий час чоловік повернувся додому та став їй допомагати. Після цього вона сказала ОСОБА_1 щоб той ішов готувався до сну так, як наступного дня мав йти на роботу. Бачила, що на ногах у ОСОБА_1 були синці, однак їх походження їй не відоме так, як чоловік не розповідав про конфлікт що відбувся цього дня напередодні.

Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , в судовому засіданні з приводу подій, які відбулись 26.05.2020 нічого не повідомили, оскільки не були їх учасниками чи очевидцями. Обвинуваченого ОСОБА_1 охарактеризували лише з позитивної сторони, як зразкового батька, сім`янина хорошого господарника.

З відеозапису нагрудної камери вбачається, що 26.05.2020 працівники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_15 знаходяться на території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , намагаються затримати та надягнути на обвинуваченого ОСОБА_1 кайданки, однак останній чинить цьому супротив, виривається, штовхає працівників поліції руками, тілом. Через деякий час, обвинувачений разом з працівниками поліції заходить в літню кухню, де як видно з запису відбувається штовханина, через деякий час працівники поліції вибігають з приміщення кухні, забирають бодікамеру, яка знаходилась на землі та біжать в службовий автомобіль.

Згідно протоколів проведення слідчого експерименту із потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , останні дали показання аналогічні тим, що надані в судовому засіданні.

Згідно висновку експерта №538 від 16.07.2020, ОСОБА_3 отримав різані рани потиличної ділянки голови дещо зліва та лівої бокової поверхні шиї, які виникли від травмуючої дії гострого колото-різаного предмета, цілком можливо від леза ножа, за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень. Окрім того, у потерпілого виявлено різноманітні ушкодження по тілу, які виникли цілком ймовірно в результаті боротьби.

Згідно висновку експерта №534 від 14.07.2020, ОСОБА_2 отримав непроникаюче колото-різане поранення грудної клітки в 5-му міжребер`ї, яке виникло від травмуючої дії гострого колото-різаного предмета, цілком можливо від леза ножа, за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень. Окрім того, у потерпілого виявлено різноманітні ушкодження по тілу, які виникли цілком ймовірно в результаті боротьби.

Згідно висновку експерта №70-мк від 15.09.2020, тілесні ушкодження у вигляді різаних ран потиличної ділянки голови та лівої бокової поверхні шиї виявлені у потерпілого ОСОБА_3 могли утворитися як від предмета у якого наявні ріжучі властивості так і від предмета з ребром. Різана рана грудної клітки, виявлена у ОСОБА_2 утворилася від дії предмета в якого наявні ріжучі властивості, не виключається леза клинка ножа, вилученого в ході ОМП.

З досліджених судом звукозаписах на лінію 102, вбачається, що сестра обвинуваченого ОСОБА_1 телефонувала в поліцію та повідомила, що останній наносить удари ногою у вхідні двері та просить, щоб до них швидше приїхали, а також дзвінком матері обвинуваченого про те, що останній б`ється із батьком.

Згідно дослідженого звукозапису на лінію 102 із лінії 103, надійшло повідомлення про отримання ножових поранень працівниками поліції.

Згідно висновку експерта №411 від 29.05.2020, у ОСОБА_1 виявлено наступні тілесні ушкодження, а саме: садна в ділянці правого та лівого зап`ясних суглобів, які могли бути отримані під час застосування до нього металевих кайданок.

Згідно протоколу огляду речей від 02.09.2020, слідчим оглянуто одяг обвинуваченого, який є забрудненим, та на якому містяться плями сірувато-коричневого кольору.

Згідно висновку експерта №41 від 20.07.2020, на представлених для дослідження футболці, кофті, кросівках ОСОБА_2 виявлено сліди крові, яка може походити від ОСОБА_2 , і не може походити від ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 .

Згідно протоколу огляду речей від 02.09.2020, слідчим оглянуто одяг ОСОБА_2 , а саме футболку, кофту та кросівки, на яких містяться плями речовини буро-коричневого кольору.

Згідно висновку експерта №42 від 21.07.2020, на представлених для дослідження кітелі, жилетці, куртці ОСОБА_3 виявлено сліди крові, яка може походити від ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 і не може походити від ОСОБА_2 .

Згідно висновку експерта №39 від 17.07.2020, на представленій для дослідження куртці, вилученій в ході ОМП у службовому автомобілі виявлено сліди крові, яка може походити від ОСОБА_2 , і не може походити від ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 .

Згідно протоколу огляду речей від 02.09.2020, слідчим оглянуто одяг ОСОБА_2 , а саме куртку, на яких міститься наскрізне пошкодження неправильної лінійної форми довжиною 1,7 см. та пляма речовини буро-коричневого кольору.

Згідно висновку експерта №38 від 16.07.2020, на представленому на дослідженні ножі загальною довжиною 19 см. виявлено слід крові, яка може походити від ОСОБА_2 , і не може походити від ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 .

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 07.09.2020, за участю підозрюваного та його захисника встановлено, що 26.05.2020 у після обідню пору доби ОСОБА_1 прийшов до будинку батьків по АДРЕСА_2 . Зайшовши на територію домогосподарства через ворота, він побачив матір яка сиділа на подвір`ї. Запитавши де сестра, після чого пішов в приміщення будинку. Сестра, побачивши його в стані сп`яніння, закрила двері. ОСОБА_1 , почав стукати у вікна, для того щоб швагро дав йому цигарку, однак ніхто на його прохання не відреагував. В свою чергу, його покликала матір, та сказала що має цигарки та винесла їх з літньої кухні. Закуривши він присів на подвір`ї. Через деякий час до будинку під`їхав поліцейський автомобіль. Він з матір`ю підійшли до воріт. В цей час працівники поліції почали до них наближатись. На його запитання чому вони заходять на територію приватного домогосподарства, працівники поліції нічого не відповіли та почали загинати йому руки за спину. В свою чергу він вирвав руку та побіг на подвір`я. Під час переслідування йому поставили підніжку і він впав. Коли він намагався піднятись, хтось із працівників поліції вдарив його кийком по ногах, і він знову впав. На одну із рук йому одягнули кайданку, однак він вирвався та почав втікати до літньої кухні де він мав намір закритися з середини. Йому вдалося потрапити до середини приміщення літньої кухні, де в якийсь момент він знову впав у лівій частині тамбура, на підлогу, продемонструвавши місце де він лежав. Крім того зазначив, що хтось із працівників поліції притискував його коліном до підлоги та між ним та поліцейськими розпочалась боротьба, в ході якої він хаотично відштовхувався від потерпілих, при цьому допускає, що міг наносити удари останнім.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №200, у ОСОБА_1 в період часу вчинення інкримінованого злочину виявляються ознаки легкої розумової відсталості обтяжені зловживанням алкоголю. Однак ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними. В той же час, в період часу вчинення інкримінованого злочину він перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації і не виявляв ознак паталогічного алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Згідно ч.6 ст.368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 14 листопада 2018 року (справа №753/19690/14-к, провадження №51-3425км18) зазначив, що кримінальна відповідальність за ст.348 КК України настає за вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку. Тобто, злочин, передбачений ст.348 КК України, з об`єктивної сторони має місце лише тоді, коли посягання на зазначених осіб вчинено у зв`язку з їх службовою діяльністю або громадською діяльністю щодо охорони громадського порядку і державного кордону. Суб`єктивна сторона зазначеного злочину характеризується умисною формою вини, за якою винний усвідомлює, що посягає на життя працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням працівником службових обов`язків, передбачає настання смерті або свідомо допускає її настання.

Об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст.348 КК України, полягає у посяганні на життя працівника правоохоронного органу, тобто в замаху на умисне вбивство працівника правоохоронного органу під час виконання останнім службових обов`язків.

При цьому, суб`єктивна сторона вказаного злочину характеризується умисною формою вини, за якою винний усвідомлює, що посягає на життя працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням працівником службових обов`язків, передбачає настання смерті або свідомо допускає її настання.

Критерієм розмежування складів зазначених злочинів, передбачених ст.348 КК України та відповідною частиною ст.345 КК України є суб`єктивна сторона, тобто ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій. У разі замаху на вбивство працівника правоохоронного органу умислом винного охоплюється позбавлення потерпілого життя, а в разі умисного заподіяння легкого тілесного ушкодження працівникові правоохоронного органу, має місце умисел на заподіяння лише тілесних ушкоджень, тоді як смерть потерпілого не охоплюється умислом обвинуваченого.

Відповідно до частини першої статті 15 КК України замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Згідно з частиною другою статті 24 КК України умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , дослідивши в порядку ст.358 КПК України документи, які надані сторонами та містяться в матеріалах кримінального провадження, суд з урахуванням положень ч.3 ст.337 КПК України дійшов до висновку, що ОСОБА_1 наміру вбивати працівників правоохоронного органу не мав, зокрема наніс ОСОБА_2 один удар, а ОСОБА_3 два ножем з метою перешкодити працівникам поліції здійснити його затримання. Після того, як останні покинули приміщення літньої кухні, будь яких дій, для завершення своїх протиправних дій, не вчиняв, при реальній можливості продовження протиправних дій, оскільки нічого не завадило б ОСОБА_1 довести злочинний намір, направлений на посягання на життя працівників правоохоронного органу, якби він у нього був, що свідчить про відсутність в ОСОБА_1 умислу на посягання на життя працівників правоохоронного органу чи навіть на вбивство потерпілих та доводить те, що останній діяв з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю потерпілих у зв`язку з виконанням останніми своїх службових обов`язків, а тому повинен нести відповідальність лише за фактично вчинені ним дії.

Будь-яких об`єктивних доказів, якими б спростовувалось твердження обвинуваченого про те, що він не мав наміру вбивати працівників поліції, в ході здійснення кримінального провадження та в суді не встановлено.

Не спростовуються матеріалами провадження і твердження обвинуваченого про те, що він хотів перешкодити працівникам поліції здійснити його затримання.

Аналізуючи у сукупності та взаємозв`язку представлені стороною обвинувачення докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.2 ст.345 КК України, так як внаслідок дій обвинуваченого потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як працівникам правоохоронного органу, були заподіяні легкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків, оскільки обвинувачений, учиняючи ці дії, усвідомлював їх суспільно-небезпечний характер, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання.

Посилання сторони захисту в своєму клопотанні про ряд неточностей в процесуальних документах, не є, на думку суду, такими порушеннями, які можуть перешкодити ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставини, суд не вбачає підстав для визнання неналежними ряд доказів, про які вказує сторона захисту, оскільки такі докази зібрані та отримані в порядку, передбаченому КПК України, будь-яких істотних порушень прав та свобод людини при цьому не виявлено.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд вважає відсутність у потерпілих претензій матеріального та морального характеру до нього.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_1 хоча і вчинив умисне кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади, однак, раніше не судимий, має постійне місце проживання де виключно позитивно характеризується, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, працює, веде домашнє господарство.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, думку потерпілих, які підтримали позицію прокурора, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи розмір покарання, передбачений санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_1 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді обмеження волі, яке є більш м`яким в порівнянні з позбавленням волі.

Достатніх підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст.75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, чи положень ст.69 КК України, яка передбачає призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом суд не вбачає.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для виправлення та попередження вчинення як обвинуваченим ОСОБА_1 так і іншими особами нових правопорушень та відповідатиме вимогам ст.50 КК України.

Окрім того, суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченого термін його перебування під вартою у відповідності до вимог ст.72 КК України.

Відповідно до норми ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми, суд дійшов висновку про закриття провадження за цивільним позовом Комунального некомерційного підприємства «Іваничівська центральна районна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування осіб, які потерпіли внаслідок кримінального правопорушення, у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 повністю сплатив зазначені витрати.

Судом також, відповідно до вимог ст.ст.100, 124 КПК України вирішується питання щодо речових доказів, процесуальних витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 118, 124, 128, 129, 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.345 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст.58 КВК України, обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

На підставі ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 , строк попереднього ув`язнення з 27 травня 2020 року по 21 вересня 2021 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою змінити на домашній арешт, із забороною залишати житло, що за адресою: АДРЕСА_1 в період з 20.00 години вечора до 07.00 години ранку.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Володимир-Волинському РУП ГУНП у Волинській області для негайної постановки обвинуваченого на облік.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого мають право з`являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов`язань.

Провадження за цивільним позовом Комунального некомерційного підприємства «Іваничівська центральна районна лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування осіб, які потерпіли внаслідок кримінального правопорушення – закрити на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Речові докази у справі, а саме:

- тактичний ремінь із кобурою для пістолета, тримачем для кайданок, тримачем для газового балону, тримачем для гумового кийка, кепку чорного кольору «НПУ» та шеврони «Головне управління Волинської області», боді-камеру чорного кольору із маркуванням «11» У верхній та правій частині, планшет марки «Samsung» чорного кольору, два бронежилети чорного кольору залишити за належністю ГУНП у Волинській області;

- футболку чорного кольору, штани чорного кольору, кофту чорного кольору, пару взуття чорного кольору, куртку чорного кольору із нашаруванням РБК, які належні потерпілому ОСОБА_2 повернути останньому;

- кепку з зображенням логотипу «Національна поліція», кітель чорного кольору, штани чорного кольору, які належні потерпілому ОСОБА_3 , повернути останньому;

- спортивні штани темно-сірого кольору, камуфльовану куртку, в`язану шапку чорного кольору, камуфльовану кепку, светр з машинної в`язки темно червоного кольору, пару туфлів на шнурівках чорного кольору, повернути за належністю законному володільцеві ОСОБА_1 ;

- змиви з обох рук підозрюваного ОСОБА_1 та контрольний чистий марлевий тампон, чотири кухонні ножі, зламаний у місці кріплення леза та руків`я ніж чорного кольору, знищити;

- оптичний диск для лазерних систем зчитування білого кольору, на якому збережені аудіо файли повідомлень на лінію «102» залишити при матеріалах справи.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 1307 (одну тисячу триста сім) грн. 60 коп. судових витрат за проведення судової трасологічної експертизи.

Обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити негайно з-під варти в залі суду.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Горохівський районний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий Д.Т. Санакоєв

Судді: Г.М.Адамчук

С.М.Яремчук