Рішення № 99760972, 16.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року м. Київ № 640/23723/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі також - позивач) з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 25.06.2020. № 0001464503.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про відсутність підстав для застосування до АТ «Укртрансгаз» будь-яких штрафних санкцій, у тому числі за порушення строків реєстрації податкових накладних, оскільки останнім дотримано всі норми законодавства щодо виправлення помилок в первинно поданих накладних, а також щодо виконання обов`язку платника податку в частині поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у спосіб, що не суперечить чинному законодавству. З огляду на вказане, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних АТ «Укртрансгаз».

За результатом перевірки складено акт перевірки від 22.05.2020 №751/28-10-45-03/30019801 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки виявлено порушення, а саме в порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачем здійснена несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов`язань.

На підставі Акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 25.06.2020 №0001464503 про накладення штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, яким на позивача накладено штраф в розмірі 1 240 349,68 грн.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

У відповідності до пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Тобто, об`єктом камеральної перевірки за положеннями цієї норми є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки відповідач встановив порушення товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних, що і стало підставою для накладення штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності.

Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 1 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.07.2018 по справі № 804/4056/17 та від 15.05.2018 по справі №819/833/17, від 19.04.2019 року по справі №804/558/17.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафних санкцій на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

За приписами п. 120-1.1 ст. 120-1.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як свідчать матеріали справи АТ «Укртрансгаз» 28.12.2019 була виписана та 13.01.2020 зареєстрована В ЄРПН податкова накладна №3799//2001 на отримувача (покупця) ПАТ «Київобленерго» із сумою податкових зобов`язань 51,61 грн. Однак, вказана податкова накладна була виписана з невірною датою - 28.12.2019, вірна дата 31.12.2019. При виявленні помилки, позивачем 29.01.2020 було повторно виписано та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 31.12.2019 №4567 з вірною датою та з аналогічною сумою податкових зобов`язань. Одночасно із виписуванням ПН позивачем виписаний та належним чином зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування від 03.01.2020 №1103//2001.

ПДВ за податковою накладною від 28.12.2019 №3799//2001 був сплачений до державного бюджету у складі звітної податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року, яка була подана до контролюючого органу 20.01.2020 (реєстраційний номер №9332014106).

Крім того, податок на додану вартість за податковою накладною від 28.12.2019 №3799//2001 був сплачений до державного бюджету (з урахуванням штрафної санкції 3%) у складі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2019 року, та подано до контролюючого органу 30.01.2020.

Необхідно зазначити, що первинна податкова накладна (з некоректними даними) та нова податкова накладна (з правильними даними) мають підставою для виписування відповідно до вимог п.187.1 ст.187 та п.201.10 ст.201 ПК України одну й ту саму господарську операцію.

Виправлення раніше допущеної помилки у податкових накладних здійснюється шляхом складання розрахунку коригування до цих податкових накладних в рамках строку, встановленого для реєстрації розрахунків коригування до цих накладних.

Таким чином, позивач своєчасно зареєстрував в ЄРПН податкову накладну та дотримався вимог п.50.1 ст.50 ПК України в частині виправлення помилок в первинній податковій накладній. При цьому, такі виправлення не призвели до недоплати податку до Державного бюджету, оскільки фактично саме порушення відсутнє, а відбулася лише зміна дати виписки податкової накладної - з 28.12.2019 на 31.12.2019, в межах одного періоду, а в такому випадку штрафні санкції не застосовуються.

Згідно п.120.2 ст.120 ПК України при самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, суми податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, штрафи, передбачені статтею 123 цього Кодексу, не застосовуються.

Вище зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №805/4998/16-а, в якій зазначено, що з огляду на те, що вперше податкові накладні були подані позивачем вчасно, а подання розрахунку коригування та нових податкових накладних обумовлено лише помилкою в даті їх виписки, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник, Верховний Суд погоджується з висновками попередніх інстанцій, що платником дотримані норми щодо виправлення помилки в первинно поданих накладних, шляхом подання розрахунку коригування до них та нових накладних з виправленою датою, а тому підстав для застосування штрафу за порушення строків їх реєстрації не вбачається.

Щодо податкової накладної від 17.01.2020 №1603//5001, за якою контролюючим органом нараховано штраф у розмірі 10% на суму ПДВ, необхідно зазначити наступне.

Згідно ст.2001 ПК України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 №569 (далі - Порядок 569) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Згідно п.2001.4 ст.2001 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.

Пунктом 22 Порядку 569 передбачено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з поточного рахунка.

Судом у цій справі встановлено, що в рамках ВП №60980338 від 15.01.2020 накладено арешт на кошти на рахунок боржника - Акціонерного товариства «Укртрансгаз» № НОМЕР_1 , відкритого з метою надання послуг з розрахунково-касового обслуговування, які пов`язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок), видачею грошей у готівковій формі, а також здійснення інших операцій (в тому числі, але не виключно - виплата заробітної плати працівникам та сплата податків).

З метою забезпечення виконання свого обов`язку щодо перерахування на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ коштів у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в ЄРПН, 10.02.2020 позивачем з внутрішньобанківського рахунку ПАТ АБ «Укргазбанк» було перераховано кошти на поповнення рахунку електронного адміністрування ПДВ у сумі 60 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №0165-UTG від 10.02.2020. Зазначені кошти не були враховані у формулі щодо обчислення суми податку, встановлену п.2001.3 ст.2001 ПК України та на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригувань в ЄРПН.

Так, матеріали справи містять листи АТ «Укртрансгаз» від 25.02.2020 №1001вих.-20-998 до ДПС України та МФУ, від 25.02.2020 №1001вих.-20-1017 до Офісу ВПП ДПС, в яких позивач просить врахувати вище вказану оплату у складі загальної суми поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ.

Вище зазначене свідчить, що позивачем була виписана та своєчасно направлена на реєстрацію в ЄРПН податкова накладна від 17.01.2020 №1603//5001, але через недостатність суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, реєстрація цієї податкової накладної в ЄРПН здійснена не була. Податок на додану вартість за вказаною податковою накладною був сплачений до державного бюджету у складі звітної податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2020 року, яка була подана до контролюючого органу 20.02.2020 за реєстраційним номером №9030715030.

На думку суду, сама лише обставина, що Товариство перерахувало кошти не з власного поточного рахунку, в умовах об`єктивної неможливості використання власних рахунків, не свідчить про вчинення позивачем порушення.

Суд зазначає, що в даному випадку Товариство вчинило всі дії, спрямовані на виконання свого обов`язку платника податку щодо поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у спосіб, що не суперечить чинному законодавству при наявності прогалин у нормах ПК України стосовно порядку (способу) виконання обов`язку платника податку щодо поповнення рахунка в системі електронного адміністрування та за умов об`єктивної неможливості скористатися передбаченим законом способом виконання такого обов`язку.

Вище зазначене підтверджується постановою Верховного Суду від 25.01.2019 у справі 817/85/16, а саме: «У випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі №2464 - щодо порядку (способу) виконання обов`язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об`єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов`язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов`язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.

В ході судового розгляду справи не було встановлено фактів того, що внаслідок обраного Товариством способу реалізації обов`язку по сплаті єдиного соціального внеску допущено порушення закону.

Таким чином, нарахування штрафу у розмірі 10% на суму ПДВ за вище вказаною податкової накладною є неправомірним.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що твердження відповідача про порушення позивачем податкового законодавства при реєстрації податкових накладних є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятих рішень.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 18 605,25 грн., що підтверджується квитанцією від 24.09.2020 №6338.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 18 605,25 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Офісом великих платників податків Державної податкової служби (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 39440996) податкове повідомлення-рішення від 25.06.2020. № 0001464503.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 39440996) судові витрати у вигляді сплаченого, згідно квитанції від 24.09.2020 №6338, судового збору у розмірі 18 605,25 грн.

Позивач: АТ «Укртрансгаз» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801);

Відповідач: Офіс великих платників податків Державної податкової служби (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій