Рішення № 99760949 від 20.09.2021 , Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року м. Київ № 826/22698/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Клінінг"до про Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют Клінінг" (далі - ТОВ "Абсолют Клінінг") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14.09.2015 № 0044441501 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 188931,00 грн, у тому числі: 151145,00 грн - за основним платежем та 37786,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Архітектура Стилю", є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Звертає увагу і на те, що всі податкові накладні ТОВ "Архітектура Стилю" зареєстровані не пізніше 180 календарних днів, що підтверджується змістом акта перевірки. За наведених обставин вважає, що у відповідача не було правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалами суду від 01.10.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

07.12.2015 до суду від представника відповідача Галики О.В. надійшли заперечення проти позову, за змістом яких остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що ТОВ "Абсолют Клінінг" при складанні декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, наданої 20.07.2015 реєстраційний номер 9152780652, порушено вимоги пункту 201.10 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зокрема, до податкового кредиту включено податкові накладні ТОВ "Архітектура Стилю", зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації.

На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл від 10.10.2017 № 5266 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017 визначено суддю Катющенка В.П. для розгляду адміністративної справи № 826/22698/15.

Відповідно до ухвали суду від 01.12.2017 адміністративну справу № 826/22698/15 прийнято до провадження судді Катющенка В.П. та призначено справу до судового розгляду у судове засідання на 20.02.2018.

26.01.2018 до суду від позивача надійшли пояснення, у яких останній просить суд розглянути справу без участі представника позивача. Також позивач звернув увагу на відсутності у контролюючого органу правових підстав для проведення камеральної перевірки.

Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 20.02.2018 адміністративну справу № 826/22698/15 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 17.04.2018.

Представник позивача у судове засідання 17.04.2018 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.04.2018 подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Враховуючи подані учасниками справи заяви, суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 20.09.2021 допущено заміну первинного відповідача його правонаступником.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

04.09.2015 посадовою особою ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість з додатками № 9152780652 від 20.07.2015, за результатами якої складено акт № 125/26-59-15-01-85.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ "Абсолют Клінінг" при складанні декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, наданої 20.07.2015 реєстраційний № 9152780652 (додаток 5 № 9152780652), порушено вимоги пункту 201.10 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зокрема, в червні 2015 року ТОВ "Абсолют Клінінг" включило до декларації з податку на додану вартість до податкового кредиту податкові накладні на суму ПДВ 151145,00 грн по контрагенту ТОВ "Архітектура Стилю" зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, а саме:

податкова накладна від 30.06.2015 № 119 зареєстрована в ЄРПН 06.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 122 зареєстрована в ЄРПН 05.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 121 зареєстрована в ЄРПН 05.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 120 зареєстрована в ЄРПН 05.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 109 зареєстрована в ЄРПН 06.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 110 зареєстрована в ЄРПН 06.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 111 зареєстрована в ЄРПН 06.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 112 зареєстрована в ЄРПН 06.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 113 зареєстрована в ЄРПН 06.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 114 зареєстрована в ЄРПН 06.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 115 зареєстрована в ЄРПН 06.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 116 зареєстрована в ЄРПН 06.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 117 зареєстрована в ЄРПН 06.08.2015;

податкова накладна від 30.06.2015 № 118 зареєстрована в ЄРПН 06.08.2015.

Вказане порушення призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та занижено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету.

За результатами виявленого порушення, 14.09.2015 ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0044441501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 188931,00 грн, у тому числі: 151145,00 грн - за основним платежем та 37786,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Як на одну з підстав протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач вказує на відсутність у контролюючого органу правових підстав для проведення перевірки з огляду на введений Законом № 71-VІІІ мораторій на проведення перевірок.

Поряд з цим, суд не погоджується з наведеними доводами позивача, з огляду на наступне.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент проведення перевірки) визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За визначенням підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З аналізу наведених норм вбачається, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

З аналізу вищезазначених норм, зокрема і пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами, вбачається, що запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

На користь такого висновку свідчить і мета, з якою був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", а саме зменшення адміністративного навантаження на суб`єктів господарювання з річним оборотом менше 20 мільйонів грн, а також з метою ефективного використання ресурсів фіскальних органів було тимчасово обмежено здійснення щодо таких платників податків окремих видів податкових перевірок, проведення яких потребувало значних зусиль як із боку контролюючих органів, так і платників податків. Разом з тим, проведення камеральних перевірок через їх спрощену процедуру не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює для платників будь-якого додаткового адміністративного навантаження та не заважає нормальному перебігу їх господарської діяльності.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що встановлені Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" обмеження щодо проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами не стосуються камеральних перевірок, об`єктом яких є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні контролюючого органу.

Правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.02.2018 у справі № 808/918/17, від 23.06.2018 у справі № 803/552/17, від 23.10.2018 у справі № 809/2400/15, від 08.04.2019 у справі № 820/6780/16.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про відсутність у позивача правових підстав для включення позивачем до декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року до податкового кредиту податкові накладні на суму ПДВ 151145,00 грн по контрагенту ТОВ "Архітектура Стилю", які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації.

Так, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України (у редакції, що діяла на момент складання ТОВ "Архітектура Стилю" податкових накладних, перелічених у акті перевірки) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Згідно з абзацом десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для формування податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена та у встановлені ПК України строки зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна. У свою чергу, у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, у покупця товарів/послуг виникає право на віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, визначеної у такій податковій накладній, виникає виключно у тому звітному податковому періоді, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної.

При цьому, суд не приймає доводи позивача, що податкові накладні ТОВ "Архітектура Стилю" зареєстровані в межах 180 календарних днів, що не є порушенням вимог ПК України, позаяк абзацом десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Актом перевірки встановлено та не заперечується позивачем, що ТОВ "Архітектура Стилю" з порушенням п`ятнадцятиденного строку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, а саме: