Рішення № 99760944, 20.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року м. Київ № 640/23885/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж-ССХ"до про Державної податкової служби України визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж-ССХ" (далі - ТОВ "Спецмонтаж-ССХ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби № 1266834/34603762 від 03.09.2019 про відмову ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" в реєстрації податкової накладної від 17.07.2019 № 32 на загальну суму 172910,00 грн, у тому числі ПДВ - 28818,33 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби № 37954/34603762/2 від 19.09.2019 про відмову ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" в реєстрації податкової накладної від 17.07.2019 № 32 на загальну суму 172910,00 грн, у тому числі ПДВ - 28818,33 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 17.07.2019 № 32, подану ТОВ "Спецмонтаж-ССХ", датою її фактичного подання 17.07.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення, якими відмовлено у реєстрації податкової накладної, є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню. На переконання позивача, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної повинно містити чітку підставу для його прийняття. Натомість, в оскаржуваному рішенні відповідач не зазначив, які з поданих позивачем документів складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Стверджує, що надані позивачем первинні документи засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов`язань. Враховуючи, що ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" було подано вичерпний перелік документів, які засвідчують факт здійснення господарської операції, на думку позивача, у відповідача не було правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

Ухвалою суду від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/23885/19, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

16.03.2020 до суду від представника відповідача Садовнік М.О. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що відповідно до баз АІС "Податковий блок" рішення № 1266834/34603762 від 03.09.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.07.2019 № 32 в єдиному реєстрі податкових накладних Державною податковою службою України не приймалось, дане рішення було прийнято Комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. У зв`язку з викладеним представник відповідача просила суд залучити до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Київській області. Також, представник відповідача вважає, що рішення ДПС України з розгляду скарг № 37954/34603762/2 від 19.09.2019 прийнято з урахуванням норм законодавства та без порушень норм податкового та іншого законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.07.2019 між ТОВ "Фаєр-Контроль" (Замовник) та ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" (Підрядник) укладено договір № 1207-2019-1, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати монтажні роботи системи внутрішнього водопроводу на об`єкті: "Складський комплекс ТОВ "УСПОТ" в с. Требухів Броварського району Київської області"

Розділом 2 вказаного договору передбачено, що загальна вартість виконання робіт по даному договору становить 172910,00 грн, у тому числі ПДВ - 28818,33 грн.

Замовник здійснює оплату робіт Підрядника у наступному поряду:

121037,00 грн Замовник перераховує Підряднику протягом 5 банківських днів з дати підписання даного договору в якості передоплати на матеріали та обладнання;

решту суми Замовник перераховує Підряднику після завершення монтажних та пусконалагоджувальних робіт протягом 10 банківських днів з дати підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

15.07.2019 ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" виставило ТОВ "Фаєр-Контроль" рахунок на оплату № 165 вартості монтажних робіт системи внутрішнього водопроводу на об`єкті: "Складський комплекс ТОВ "УСПОТ" в с. Требухів Броварського району Київської області" в розмірі 172910,00 грн, у тому числі ПДВ - 28818,33 грн.

17.07.2019 на рахунок ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" надійшли кошти в сумі 172910,00 грн від ТОВ "Фаєр-Контроль" на підставі рахунку на оплату № 165 від 15.07.2019, що підтверджується випискою по рахунку, що міститься у матеріалах справи.

За фактом отримання оплати, 17.07.2019 ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" було складено податкову накладну № 32 та направлено останню на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

З квитанції № 1 вбачається, що 15.08.2019 реєстрацію зазначеної податкової накладної від 17.07.2017 зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

28.08.2019 позивачем на адресу відповідача було скеровано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено № 17, у якому зазначено, що ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" 17.07.2019 отримало суми авансу на п/рахунок від замовника ТОВ "Фаєр-Контроль" згідно рахунку № 165 від 15.07.2019 на виконання монтажних робіт мереж внутрішнього водопроводу, відповідно до суми оплати (перша подія) була виписана податкова накладна. Дозволом для виконання зазначених робіт в податкових накладних являється ліцензія.

03.09.2019 Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 1266834/34603762 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.07.2019 № 32. Мотивуючи прийняте рішення, відповідач зазначив про ненадання платником податку копій документів:

договорів, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погодившись з рішенням Комісії, позивач розпочав його процедуру адміністративного оскарження, проте рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 19.09.2019 № 37954/34603762/2 скаргу ТОВ "Смецмонтаж-ССХ" залишено без задоволення.

Вважаючи, що у відповідача не було підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 N 1246 (далі - Порядок N 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку N 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку N 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктами 15 - 20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 N 117 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), встановлено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що на момент прийняття оскаржуваного рішення від 03.09.2019 № 1266834/34603762 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.07.2019 № 32 повноваженнями з прийняття такого рішення наділені як комісії головних управлінь ДФС в областях, місті Києві, так і комісії центрального рівня - ДФС.

Зі змісту рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.09.2019 № 1266834/34603762 вбачається, що останнє підписано Мартинюком О.

З інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Головного управління ДПС у Київській області вбачається, що Мартинюк О.Ф. з 30.07.2019 в порядку переведення був призначений на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області.

Отже, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.07.2019 № 32 прийнято Комісією Головного управління ДФС у Київській області, а не як вважає позивач, - Державною податковою службою України.

Таким чином, визначений ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" у межах даної справи відповідач - ДПС України, не є належним відповідачем у розумінні положень чинного процесуального закону щодо оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.07.2019 № 32 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частинами першою-четвертою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

З аналізу наведених процесуальних норм процесуального вбачається, що суд вправі вирішити питання про залучення до участі у справі співвідповідача виключно за згодою позивача. При цьому, вирішення судом питання про залучення до участі у справі співвідповідача за власною ініціативою, або за клопотанням іншого учасника справи - не передбачена.

При цьому, про необхідність уточнення суб`єктного складу відповідачів суд наголошував в ухвалі суду від 10.12.2019, проте, позивачем проігноровано роз`яснення суду з підстав, на думку позивача, прояву судом надмірного формалізму та перешкоджання у доступі до правосуддя.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем не висловлено і думку щодо вирішення питання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Головного управління ДПС у Київській області, яке було порушено відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної податкової служби № 1266834/34603762 від 03.09.2019 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецмонтаж-ССХ" в реєстрації податкової накладної від 17.07.2019 № 32 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав, що вказана вимога заявлена до неналежного відповідача.

При цьому, суд вважає необхідним роз`яснити позивачеві, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, не позбавляє останнього права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 336/2138/17, від 26.06.2019 у справі № 303/3794/17, від 09.08.2019 у справі № 821/2089/17, від 09.10.2019 у справі № 456/2935/15-а, від 30.09.2019 у справі № 819/940/18 та від 31.10.2019 у справі № 826/17241/16.

Пунктом 20 Порядку № 1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що передумовою для зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну є рішення суду про скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Також суд не вбачає підстав для скасування рішення комісії Державної податкової служби № 37954/34603762/2 від 19.09.2019 про відмову ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" в реєстрації податкової накладної від 17.07.2019 № 32 на загальну суму 172910,00 грн, у тому числі ПДВ - 28818,33 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Насамперед, суд звертає увагу, що оскаржуваним рішенням залишено без задоволення скаргу ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної, а не відмовлено у реєстрації податкової накладної, як вважає позивач.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 N 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

<...> поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

В контексті наведених правових норм суд зазначає, що рішення про результати розгляду скарги не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків, оскільки за своєю суттю лише підтверджують підстави прийняття спірних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Cпецмонтаж-ССХ" (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, 52, ідентифікаційний код 34603762) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147- VIIІ).

Суддя В.П. Катющенко