Рішення № 99760823, 21.09.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/5155/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській областіпровизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить визнати бездіяльністю ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо обчислення розміру пенсії державного службовця на підставі складових Довідок про заробітну плату від 11.01.2020 № 04/161, № 04/163, виданих Управлінням соціального захисту Новгород-Сіверської райдержадміністрації та зобов`язати врахувати вищезазначені довідки для розрахунку пенсії державного службовця з 11.01.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі № 620/3879/20, яке набрало законної сили, визнано її право на отримання пенсії державного службовця. Однак, відповідачем протиправно не враховано Довідки про складові заробітної плати від 11.01.2020 № 04/161, № 04/162, № 04/163, видані Управлінням соціального захисту населення Новгород-Сіверської райдержадміністрації при обчисленні пенсії державного службовця, чим порушено її право на обчислення пенсії на умовах Порядку від 14.09.2016 № 622.

Відповідач у відзиві вказав, що з позовними вимогами не погоджується та просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки з 11.04.2014 позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У період з 03.11.2016 по 16.04.2019 позивач отримувала пенсію за віком відповідно до п.п. 10, 12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, з 17.04.2019 позивач отримувала пенсію за віком обчислену відповідно до Закону № 1058. З 11.01.2020 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», призначену на виконання судового рішення від 17.11.2020 у справі № 620/3879/20. Оскільки судом не розглядалось питання порядку обчислення заробітної плати позивачу при відповідному переведенні, врахувати Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.01.2020 № 04/161 та № 04/163, при обчисленні пенсії у Головного управління підстав немає. Зазначає, що з 02.09.2016 державні органи можуть видавати довідку за останнім місцем роботи лише для призначення пенсії, але не для перерахунку, чи переведення на інший вид пенсії. Пенсія позивачу згідно із Законом України «Про державну службу» вже призначалася 03.11.2016 та була обчислена відповідно до довідок за останнім місцем роботи відповідно до статті 37 Закону № 3723 у розмірі 60 % суми заробітної плати, з якої були сплачені страхові внески.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліку.

У строк, встановлений судом, позивачем усунуто недолік позовної заяви, допущений при її поданні.

Ухвалою суду від 07.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

У період з 15.04.2004 по 10.01.2020 позивач працювала на посадах державної служби в Управлінні праці та соціального захисту населення (у подальшому – Управління соціального захисту населення) Новгород-Сіверської райдержадміністрації, що підтверджується копією Трудової книжки від 30.07.1976 НОМЕР_1 (а.с. 5-9).

Відповідно до копії Протоколу від 17.04.2014 позивачу з 11.04.2014 призначено пенсію за віком (а.с. 36).

Відповідно до копії Протоколу від 10.11.2016 позивачу з 03.11.2016 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 37).

Відповідно до копії Протоколу перерахунку пенсії з 17.04.2019 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 38).

На підставі наказу Управління соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації (далі - Управління соцзахисту) від 08.01.2020 № 1-К позивач з 10.01.2020 звільнена з посади провідного спеціаліста відділу організації соціального захисту окремих категорій громадян Управління соцзахисту за власним бажанням (а.с. 13).

11.01.2020 Управління соцзахисту видало Довідку № 04/161 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (а.с. 12) та Довідку № 04/163 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (а.с. 14).

Відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі № 620/3879/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили 12.03.2021, судом вирішено позов задовольнити частково: визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 11 від 17.01.2020 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про держану службу»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести позивача, починаючи з 11.01.2020, з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, період роботи ОСОБА_1 в управлінні праці та соціального захисту населення Новгород – Сіверської райдержадміністрації з 15.04.2004 по 10.01.2020.

Листом від 30.03.2021 № 2500-0305-8/18042 відповідач повідомив позивача про те, що оскільки судом не розглядалося питання порядку обчислення заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, врахувати Довідки про складові заробітної плати № 04/161, № 04/162, № 04/163 від 11.01.2020, видані Управлінням соціального захисту населення при обчисленні пенсії немає підстав. Таким чином, пенсія позивача перерахована відповідно до вимог чинного законодавства, а саме обчислена відповідно до Закону України «Про державну службу» в мінімальному розмірі з 11.01.2020, в результаті чого за період з 11.01.2020 по 31.03.2021 виникла переплата пенсії. Станом на 01.04.2021 розмір пенсії позивача становить 1769,00 грн (а.с. 4).

Вважаючи бездіяльність пенсійного органу протиправною щодо обчислення розміру пенсії державного службовця із врахуванням Довідок про заробітну плату від 11.01.2020 № 04/161, № 04/163 позивач звернулася до суду з позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно із статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що до 11.01.2020 позивач отримувала пенсію за віком у відповідності до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 1 ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі – Закон № 889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до пункту 2 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» від 13.01.1993 № 3723-ХІІ (далі – Закон № 3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 визначено право державних службовців у випадках визначених цим пунктом на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, а саме державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

В частині 1 статті 37 Закону № 3723 визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Право ОСОБА_1 на отримання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723 з 11.01.2020, з дати звернення позивача до відповідача із відповідною заявою, встановлено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 у справі № 620/3879/20, яке набрало законної сили 12.03.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд звертає увагу, що в національному законодавстві відсутні правові норми, які б врегульовували питання призначення/переведення з одного виду пенсії на інший як в рамках одного закону, так і рамках різних законів.

Враховуючи, що Закон України «Про державну службу» № 3723 передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зауважує, що у випадку призначення особі пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 3723, має місце саме призначення пенсії, а не переведення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з 11.01.2020 мало місце саме призначення позивачу іншого виду пенсії.

Із змісту листа ГУ ПФУ в Чернігівській області від 30.03.2021 № 2500-0305-8/18042 вбачається, що до прийняття Чернігівським окружним адміністративним судом рішення у справі № 620/3879/20 – до 17.11.2020, позивачем до пенсійного органу, зокрема, були подані Довідки про складові заробітної плати від 11.01.2020 № 04/161 та № 04/163 для врахування при проведенні позивачу розрахунку пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723.

Однак, як зазначає відповідач у поданому до суду відзиві, при виконанні судового рішення від 17.11.2020 у справі № 620/3879/20, яке набрало законної сили 12.03.2021, ним було обчислено пенсію позивачу в розмірі 60 відсотків сум заробітної плати, зазначеної в довідках про складові заробітної плати, наявних в матеріалах пенсійної справи, що слугували підставою для розрахунку розміру пенсії позивачу, яка була призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» з 03.11.2016. Вказане слугувало зменшенням належного розміру пенсії позивача.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що оскільки порядок обчислення заробітної плати позивача не були предметом розгляду у суді, а тому підстави для спірних Довідок при обчисленні пенсії позивачу відсутні та вважає їх безпідставними, адже під час розгляду адміністративної справи № 620/3879/20 досліджувалось право позивача на отримання пенсії державного службовця відповідно до Закону № 3723, а не документи, подані позивачем для визначення її розміру.

Крім того, суд зауважує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак, суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

За таких обставин та правового регулювання суд вважає, що відповідач не застосував більш сприятливу правову норму, яка передбачає право позивача на одержання пенсії з урахуванням спірних Довідок про складові заробітної плати за останнім місцем роботи на посаді державної служби, виданих 11.01.2020, а врахувавши при обчисленні розміру пенсії довідки про складові заробітної плати, які були підставою для призначення пенсії в 2016 році, застосував правову норму, яка позбавляє позивача права на отримання пенсії у більшому розмірі, отже діяв всупереч вимог верховенства права.

Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону № 3723, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Пунктами 5 та 6 Порядку № 622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Суд критично оцінює посилання відповідача на неможливість врахування Довідок про складові заробітної плати від 11.01.2020 № 04/161 та № 04/163 і вважає їх необґрунтованими також з огляду на таке.

Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям визначені положеннями постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (далі – Постанова № 1-3).

З матеріалів справи вбачається, що Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 04/161 та Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 04/163, видані

Управлінням соцзахисту видані за останньою займаною позивачем посадою 11.01.2020.

Зазначені вище Довідки складені за формами, що відповідають формам затвердженим Постановою № 1-3 та містять відображення складових заробітної плати на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Оскільки відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за останньою займаною нею посадою державної служби, з якої вона була звільнена 10.01.2020, суд дійшов висновку, що вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача відповідно до статті 37 Закону № 3723 з 11.01.2020.

Суд зауважує, що вказаний висновок узгоджується з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, відповідно до якого до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

В частині 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши подані матеріали та проаналізувавши зазначені вище правові положення, суд дійшов висновку, що в даному випадку позов підлягає задоволенню шляхом: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обчислення ОСОБА_1 з 11.01.2020 розміру пенсії державного службовця на підставі Довідок про складові заробітної плати від 11.01.2020 № 04/161 та № 04/163, виданих Управлінням соціального захисту Новгород-Сіверської районної державної адміністрації; зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області провести з 11.01.2020 призначення, нарахування та виплату пенсії державного службовця з урахуванням Довідок про складові заробітної плати від 11.01.2020 № 04/161 та № 04/163, виданих Управлінням соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації соцзахисту, з урахуванням раніше проведених виплат.

З приводу посилань відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України, в частині позовних вимог за період з 11.01.2020 по 17.11.2020, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При відкритті провадження у даній справі, за результатом дослідження поданих позивачем документів разом із позовною заявою, судом встановлено, що пенсія на підставі ст. 37 Закону № 3723, у відповідності до поданої нею заяви, була призначена з 11.01.2020 лише після набрання законної сили рішенням суду у справі № 620/3879/20 – 12.03.2021. Таким чином, несвоєчасне призначення відповідачем позивачу пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 призвело до триваючого порушення права позивача на отримання пенсійних виплат, які були відновлені у зв`язку із набранням чинності судовим рішенням у справі № 620/3879/20.

При цьому, про те, що при обчисленні розміру пенсії на виконання вказаного судового рішення пенсійним органом не взято до уваги спірні Довідки про складові заробітної плати, як вбачається з матеріалів справи, позивач дізналася з листа відповідача № 2500-0305-8/18042, датованого 30.03.2021. А до суду із позовом ОСОБА_1 звернулась 18.05.2021, що підтверджується штампом на конверті установи поштового зв`язку, в якому до суду надійшла позовна заява (а.с. 20).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що із позовом в рамках даної адміністративної справи, позивач звернувся в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.

При вирішенні даної справи судом взято до уваги положення ч. 1, 2 ст. 77 КАС України.

Враховуючи викладене вище, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 260-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обчислення ОСОБА_1 з 11.01.2020 розміру пенсії державного службовця на підставі Довідок про складові заробітної плати від 11.01.2020 № 04/161 та № 04/163, виданих Управлінням соціального захисту Новгород-Сіверської районної державної адміністрації.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести призначення, нарахування та виплату пенсії державного службовця з урахуванням Довідок про складові заробітної плати від 11.01.2020 № 04/161 та № 04/163, виданих Управлінням соціального захисту населення Новгород-Сіверської районної державної адміністрації соцзахисту, з 11.01.2020 враховуючи раніше проведені виплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Дата складення повного рішення суду - 21.09.2021.

Суддя Ю. О. Скалозуб