Рішення № 99760802, 09.09.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

09 вересня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/6232/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

представника позивача Ширай К.А.,

та представника відповідача Тимошенка О.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства “Чернігівобленерго” до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство “Чернігівобленерго” (далі – АТ “Чернігівобленерго”, позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП, відповідач), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.12.2020 № 2384 “Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT “Чернігівобленерго” із застосуванням стимулюючого регулювання” в частині коригування доходу (витрат) в Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ “Чернігівобленерго”, яка є додатком до постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2384, а саме коригування витрат відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 09 липня 2020 року № 1308 в бік зменшення на загальну суму 63 153,45 тис. грн (без урахування податку на додану вартість);

зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснити з розрахунку на найближчі 12 місяців коригування витрат в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для AT “Чернігівобленерго” у бік збільшення, які забезпечать компенсацію від`ємного коригування витрат в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 63 153,45 тис. грн (без урахування податку на додану вартість), що було здійснено на підставі постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2384 “Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT “Чернігівобленерго” із застосуванням стимулюючого регулювання”.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначає, що 9 грудня 2020 року відповідачем прийнята Постанова № 2384 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT «Чернігівобленерго» із застосуванням стимулюючого регулювання» (далі - Постанова № 2384). Виходячи зі змісту додатку № 1 до Постанови № 2384, відповідач, при встановленні AT «Чернігівобленерго» тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, здійснив коригування витрат в бік зменшення на загальну суму 63 153 тис. грн (без урахування податку на додану вартість) на 2021 рік, шляхом відображення в структурі тарифів по коду рядку витрат «Коригування доходу (витрат)» - 63 153 тис. грн, які склали для першого класу напруги - 194,56 грн/МВт`год (без урахування ПДВ); для другого класу напруги - 1 188,69 грн/МВт`год (без урахування ПДВ). Підставою для даного коригування витрат, при прийнятті відповідачем Постанови №2384, як зазначено в Додатку до Постанови № 2384, став пункт 3 постанови НКРЕКП від 09 липня 2020 № 1308. Однак, Постановою № 1308 від 09.07.2020 НКРЕКП, зокрема, постановлено: Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13, частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 ЗУ «Про НКРЕКП» підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT «Чернігівобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на вартість невиконаних відповідно до вимог пункту 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 № 955 (далі по тексту - Порядок № 955), об`єктів розділу І Інвестиційної програми на 2019 рік, затвердженої постановою НКРЕКП від 18.07.2019 № 1541, на суму 63 153,45 тис. грн (без ПДВ) (п.3), тобто пунктом 3 Постанови № 1308, НКРЕКП доручила департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики підготувати та винести на засідання НКРЕКП лише проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT «Чернігівобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення. Однак, всупереч вищевказаним положенням пункту 3 Постанови № 1308, НКРЕКП здійснило «Коригування витрат відповідно до постанови НКРЕКП від 09 липня 2020 № 1308 в бік зменшення на загальну суму 63 153 тис. грн (буз урахування податку на додану вартість)», про що зазначено в додатку до Постанови НРКЕКП від 09.12.2020 № 2384. Позивач зазначає, що права та/або обов`язку НКРЕКП здійснити коригування витрат в бік зменшення на загальну суму 63 153,45 тис. грн, пункт 3 Постанови № 1308 не встановлює, вказаний пункт містить лише доручення структурному підрозділу відповідача здійснити певні дії та не породжує жодних безпосередніх наслідків для позивача, а тому НКРЕКП при встановленні позивачу тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого тарифу (Постанова № 2384) повністю безпідставно та незаконно здійснено коригування витрат відповідно до пункту 3 Постанови НКРЕКП № 1308 в бік зменшення на загальну суму 63 153,45 тис. грн (без урахування ПДВ).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

В межах встановленого судом строку представником відповідача подано відзив, в якому просить залишити позов без задоволення та зазначає, що Постанова № 2384 прийнята відповідачем в межах компетенції та у спосіб, визначений законодавством України. Так, за результатами проведення позапланової перевірки складено акт позапланової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії від 15.06.2020 № 183 (далі – акт № 183). 09.07.2020 за результатами розгляду акту № 183 на засіданні НКРЕКП прийнято постанову № 1308 «Про накладення штрафу на АТ «Чернігівобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання». Постановою № 1308 НКРЕКП окрім накладення штрафу за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії застосовано до позивача заходи державного регулювання, зокрема пунктом 3 Постанови № 1308 Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT «Чернігівобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на вартість не виконаних відповідно до вимог пункту 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955, заходів розділу І Інвестиційної програми на 2019 рік, схваленої постановою НКРЕКП від 18 липня 2019 року № 1541 на суму 63 153,45 тис. грн (без ПДВ). Такі рішення НКРЕКП є одним із основних способів виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тобто є заходом державного регулювання. Вказує, що оскаржувана Постанова № 2384 містить одну санкцію передбачену ст. 22 Закону про НКРЕКП, а саме штраф у розмірі 1700000 грн та використання інших засобів, передбачених законом, а тому оскаржувана постанова прийнята з дотриманням п.11, 12 частини першої статті 17 Закону про НКРЕКП, тобто в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а тому, в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для задоволення позову відсутні. Також відповідач зазначає, що за результатами перевірок господарської діяльності ліцензіатів відповідно до підпункту 2 пункту 7.8 глави 7 Порядку № 1175, НКРЕКП має право ініціювати встановлення (перегляд) тарифів ліцензіата як засіб державного регулювання у сфері енергетики. Отже, Департаментом із регулювання відносин у сфері енергетики, з урахуванням вимог пункту 7.8 Порядку № 1175 та вимог пункту 3 Постанови №1308, для AT «Чернігівобленерго» було здійснено розрахунок операційних витрат у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, зокрема, здійснено перерахунок статті «Коригування витрат». Також відповідач вказує, що висновками у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 № 620/2718/20 підтверджено правомірність застосування такого виду заходу державного регулювання під час встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT «Чернігівобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на вартість не виконаних відповідно до вимог пункту 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955, заходів розділу І Інвестиційної програми на 2019 рік, схваленої постановою НКРЕКП від 18 липня 2019 року № 1541, на суму 63 153,45 тис. грн (без ПДВ), як наслідок підстави для задоволення позову відсутні.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій зазначено, що відзив відповідача є необґрунтований, нормативно та доказово не підтверджений, а позовні вимоги викладені в позовній заяві є такими, що підлягають задоволенню.

14.07.2021 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду розгляд даної справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача надано заперечення, в яких останній вказує аналогічні обставини, викладені у відзиві та просить позов АТ «Чернігівобленерго» залишити без задоволення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити їх, посилаючись на обставини, викладені в позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що АТ “Чернігівобленерго” 22.05.1995 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності є 35.13 Розподілення електроенергії, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.04.2019 (а.с15-16).

Згідно копії Статуту АТ “Чернігівобленерго”, затвердженого Загальними зборами акціонерів від 16.04.2019, Протокол № 13, метою та предметом діяльності позивача, зокрема, є здійснення діяльності на ринку електричної енергії у відповідності до діючого законодавства, направленої на безпечне, надійне та ефективне функціонування системи розподілу, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо oхорони навколишнього середовища та забезпечення енергоефективності; розвиток електромереж у регіоні та за його межами; здійснення ремонтно-експлуатаційних робіт та обслуговування електромереж; виконання проектних та будівельно-монтажних робіт (а.с.12-14).

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи Інвестиційна програма АТ “Чернігівобленерго” на 2019-2023 роки була затверджена головою Правління АТ “Чернігівобленерго” 10.12.2019, погоджена листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 07.11.2019 № 01/29-10068. Інвестиційна програма АТ “Чернігівобленерго” на 2019 рік схвалена Постановою НКРЕКП від 18.07.2019 № 1541. Зміни до неї схвалені Постановою НКРЕКП від 10.12.2019 № 2740.

За результатами проведеної НКРЕКП позапланової виїзної перевірки дотримання АТ “Чернігівобленерго” вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії відповідачем складено Акт від 15.06.2020 № 183, яким встановлено порушення АТ “Чернігівобленерго” Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470 (далі по тексту - Ліцензійні умови) (а.с.21-61).

09.07.2020 у результаті розгляду на засіданні зазначеного вище Акту перевірки, НКРЕКП було прийнято постанову “Про накладення штрафу на АТ “Чернігівобленерго” за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання” № 1308, зокрема, згідно пункту 3 було постановлено:

Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT “Чернігівобленерго” шляхом його зміни в бік зменшення на вартість не виконаних відповідно до вимог пункту 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955, заходів розділу І Інвестиційної програми на 2019 рік, схваленої постановою НКРЕКП від 18 липня 2019 року № 1541, на суму 63 153,45 тис. грн (без ПДВ) (а.с.17-20).

В подальшому, 9 грудня 2020 року відповідачем прийнята Постанова № 2384, відповідно до додатку № 1 якої відповідач, при встановленні AT «Чернігівобленерго» тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, здійснив коригування витрат в бік зменшення на загальну суму 63 153 тис. грн (без урахування податку на додану вартість) на 2021 рік, шляхом відображення в структурі тарифів по коду рядку витрат «Коригування доходу (витрат)» - 63 153 тис. грн, які склали для першого класу напруги - 194,56 грн/МВт`год (без урахування ПДВ); для другого класу напруги - 1 188,69 грн/МВт`год (без урахування ПДВ) (а.с.102-104).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 по справі № 620/2718/20, позов Акціонерного товариства “Чернігівобленерго” задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано пункт 1 щодо накладення штрафу в сумі 1 700 000 грн, пункт 3 в частині встановлення (перегляду) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тарифу на розподіл електричної енергії AT “Чернігівобленерго” шляхом його зменшення на суму 63 153,45 тис. грн (без ПДВ), та пункт 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1308 від 09.07.2020 “Про накладення штрафу на AT “Чернігівобленерго” за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання” (а.с.63-82).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано пункт 1 постанови № 1308 від 09.07.2020 “Про накладення штрафу на AT “Чернігівобленерго” за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання”; в іншій частині позову відмовлено (а.с.84-92).

Вважаючи постанову відповідача протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення є Закон України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” від 22 вересня 2016 р. № 1540-VIII (надалі за текстом – “Закон № 1540-VIII”).

Згідно пунктів 11, 12 частини 1 статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Частиною 1 статті 19 Закону № 1540-VIII установлено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Відповідно до частини 5 статті 19 Закону № 1540-VIII за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Частиною 1 статті 22 установлено, що Закону № 1540-VIII суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України “Про природні монополії”, “Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу”, “Про ринок електричної енергії”, “Про ринок природного газу”, “Про трубопровідний транспорт”, “Про теплопостачання”, “Про питну воду та питне водопостачання”, “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Закону № 1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді накладення штрафу.

Частиною 4 статті 22 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України “Про ринок електричної енергії”, “Про природні монополії”, “Про питну воду та питне водопостачання”, “Про ринок природного газу”, “Про теплопостачання”.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 77 Закону України “Про ринок електричної енергії” від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності є правопорушенням на ринку електричної енергії.

За змістом підпункту “б” пункту 4 частини 4 статті 77 Закону України “Про ринок електричної енергії” у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії Регулятор приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1470 від 27 грудня 2017 р. (надалі за текстом – “Ліцензійні умови”).

Підпунктами 5, 43 пункту 2.2 Ліцензійних умов установлено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством; виконувати інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт та обсягів фінансування згідно із схваленою НКРЕКП інвестиційною програмою.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 955 від 04.09.2018 р. (надалі за текстом – “Порядок”) Ліцензіат зобов`язаний виконувати схвалені НКРЕКП ПРСР/ІП в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні.

Пунктом 4.2 Порядку передбачено, що виконаними вважаються об`єкти, які введені в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, прийняті на баланс та щодо яких здійснено повне фінансування.

Згідно пункту 4.4 Порядку при зміні (збільшенні або зменшенні) вартості виконання заходів, передбачених схваленою ІП, до 5 % ліцензіат може самостійно зробити перерозподіл фінансування між цими заходами в межах одного розділу за умови незмінності фізичних обсягів цих заходів.

Як встановлено судом постановою № 1308 від 09.07.2020, зокрема, постановлено: Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13, частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 ЗУ «Про НКРЕКП» підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT «Чернігівобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на вартість невиконаних відповідно до вимог пункту 4.2 глави 4 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04.09.2018 № 955, об`єктів розділу І Інвестиційної програми на 2019 рік, затвердженої постановою НКРЕКП від 18.07.2019 № 1541, на суму 63 153,45 тис. грн (без ПДВ) (п.3).

Аналізуючи вказаний пункт Постанови № 1308, суд дійшов висновку, що НКРЕКП доручила департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики підготувати та винести на засідання НКРЕКП лише проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT «Чернігівобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення.

Однак, всупереч вищевказаним положенням пункту 3 Постанови № 1308, НКРЕКП здійснило «Коригування витрат відповідно до постанови НКРЕКП від 09 липня 2020 № 1308 в бік зменшення на загальну суму 63 153 тис. грн (буз урахування податку на додану вартість)», про що зазначено в додатку до Постанови НРКЕКП від 09.12.2020 № 2384.

Незаконність дій відповідача при проведенні коригування витрат відповідно до п.3 Постанови № 1308 підтверджується наступним.

Як слідує з матеріалів справи підставою для проведення вищезазначеного коригування відповідачем є порушення АТ «Чернігівобленерго» Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та не виконання останнім інвестиційної програми на 2019 рік на суму 63153,45 тис. грн (без урахування ПДВ), яка складається з проведення робіт по наступних об`єктах: будівництво ПЛ 35 кВ «Замглай-Олешня» в Ріпкинському районі Чернігівської області (4 569,93 тис. грн (без ПДВ); технічне переоснащення ПС 110/35/10 кВ «Прилуки» в м. Прилуки, Чернігівської області (КРПЗ-35, БСК), (захід перехідний на 2020 рік) (22 943,13 тис. грн (без ПДВ); технічне переоснащення ТП 10/0,4 кВ з заміною тр-ів на ТМГ 100 кВА з розподільною шафою (6 176,42 тис. грн (без ПДВ); технічне переоснащення ТП 10/0,4 кВ з заміною тр-ів на ТМГ 160 кВА з розподільною шафою (4 447,50 тис. грн (без ПДВ); технічне переоснащення ПС 110/35/10 Ке «Остер» в м. Остер, Козелецького району, Чернігівської області (3 черга) (Т-1) (17 405,05 тис. грн (без ПДВ); технічне переоснащення ПС 35/10 Кв «Низьківка» в с. Низьківка, Щорського (Сновського) району, Чернігівської області (3 994,82 тис. грн (без ПДВ); технічне переоснащення ПЛ 10 Кв «Савин-Карпоки» Козелецького району, Чернігівської області (3 616,60 тис. грн (без ПДВ).

При цьому, суд зазначає, що частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 по справі № 620/2718/20 встановлено виконання АТ «Чернігівобленерго» інвестиційної програми на 2019 рік, як наслідок вказаний факт повторному доведенню не підлягає.

Зокрема щодо оскаржуваного у даній справі п.3 Постанови № 1308 в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 по справі № 620/2718/20 зазначено: «Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України (п. 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; п. 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та п. 1 резолютивної частини Рішення №19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

Так, у рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже системне тлумачення ст. 55 Конституції України дозволяє дійти висновку, що ч. 2 цієї статті гарантує “кожному” захист “своїх прав”, які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Саме в такому значенні сформульовано ч. 3, 5 та 6 ст. 55 Конституції України.

З аналізу вищезазначених норм, слідує, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача з боку відповідача, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.

У Постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року по справі № 800/541/16, суд підкреслив, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів бере до уваги, що пунктами 3, 4 резолютивної частини постанови № 1308 від 09.07.2020 Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики доручено підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT “Чернігівобленерго” шляхом його зміни в бік зменшення та опрацювати питання щодо застосування до ліцензіата положень пункту 7.15 глави 7 Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

Тобто, таке доручення звернено виключно до структурного підрозділу НКРЕКП і є підставою лише для розгляду відповідачем зазначеного питання у майбутньому, має організаційно-зобов`язуючий характер для Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики і не породжує жодних безпосередніх правових наслідків для позивача».

Таким чином п. 3 оскаржуваної постанови містить лише доручення структурному підрозділу відповідача здійснити певні дії та не породжує жодних безпосередніх наслідків для АТ «Чернігівобленерго».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач при встановленні позивачу тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого тарифу (Постанови № 2384) протиправно здійснено коригування витрат відповідно до пункту 3 Постанови НКРЕКП № 1308 в бік зменшення на загальну суму 63153,45 тис. грн (без урахування ПДВ), як наслідок постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.12.2020 № 2384 “Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT “Чернігівобленерго” із застосуванням стимулюючого регулювання” в частині коригування доходу (витрат) в Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АТ “Чернігівобленерго”, яка є додатком до постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2384, а саме коригування витрат відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 09 липня 2020 року № 1308 в бік зменшення на загальну суму 63 153,45 тис. грн (без урахування податку на додану вартість) є протиправною та підлягає скасуванню.

В свою чергу з метою реалізації ефективного захисту та з метою забезпечення відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити з розрахунку на найближчі 12 місяців коригування витрат в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для AT “Чернігівобленерго” у бік збільшення, які забезпечать компенсацію від`ємного коригування витрат в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 63 153,45 тис. грн (без урахування податку на додану вартість), що було здійснено на підставі постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2384 “Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT “Чернігівобленерго” із застосуванням стимулюючого регулювання”.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності своїх дій.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При прийнятті рішення у цій справі суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

В Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019, зазначено, що Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про вчинення дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість спірного рішення з урахуванням вимог, визначених частиною другою статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 КАС України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, оскаржуваний пункт постанови не ґрунтується на приписах чинного законодавства щодо підстав та порядку його прийняття, а тому підлягає скасуванню як протиправний. Отже, позов належить задовольнити повністю.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 27240,00 грн.

Керуючись статтями 168, 227-228, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства “Чернігівобленерго” до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.12.2020 № 2384 “Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT “ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО” із застосуванням стимулюючого регулювання” в частині коригування доходу (витрат) в Структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО”, яка є додатком до постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2384, а саме коригування витрат відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 09 липня 2020 року № 1308 в бік зменшення на загальну суму 63 153,45 тис. грн (без урахування податку на додану вартість).

Зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснити з розрахунку на найближчі 12 місяців коригування витрат в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та перерахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для AT “ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО” у бік збільшення, які забезпечать компенсацію від`ємного коригування витрат в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 63 153,45 тис. грн (без урахування податку на додану вартість), що було здійснено на підставі постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2384 “Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії AT “ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО” із застосуванням стимулюючого регулювання”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Акціонерного товариства “Чернігівобленерго” судовий збір в розмірі 27240,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу“Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Акціонерне товариство “Чернігівобленерго” (вул. Гонча, буд.40, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22815333).

Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд.19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ, код ЄДРПОУ 39369133).

Повний текст рішення суду складено 21.09.2021.

Суддя О.М. Тихоненко