Рішення № 99760800, 20.09.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/6823/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ у Чернігівській області), у якому просить:

визнати дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині зменшення стажу судді ОСОБА_1 , визначеного рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.09.2017 (справа № 751/4619/17), що становить 30 років 07 місяців 13 днів і дає право на призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, протиправними;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фондуй України в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці: 16 років 02 місяці 23 дні стажу роботи на посаді судді, 10 років 02 місяця 27 днів стажу роботи в органах прокуратури, половина строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського - 01 рік 10 місяців 29 днів, календарний період проходження строкової військової служби - 02 роки 02 місяця 26 днів, а всього 30 років 07 місяців 13 днів.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, періоду проходження строкової військової служби та стажу роботи на посаді прокурора, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці лише періоду роботи на посаді судді, є неправомірним.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у ній матеріалами.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав. В обґрунтування цієї позиції вказав, що до суддівського стажу позивача враховано стаж за період з 05.04.2001 по 27.06.2017 на посаді судді Деснянського районного суду м. Чернігова (16 років 02 місяці 25 днів) відповідно до ст. 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Указом Президента України № 235/2001 від 05 квітня 2001 року ОСОБА_1 був призначений строком на п`ять років на посаду судді Деснянського районного суду міста Чернігова.

Постановою Верховної Ради України № 174-V від 21 вересня 2006 року позивача обрано на посаду судді Деснянського районного суду міста Чернігова безстроково.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1884/0/15-17 від 27.06.2017 ОСОБА_1 звільнений з посади судді Деснянського районного суду міста Чернігова у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Надалі, 06.07.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.09.2017 у справі № 751/4619/17 з 04.07.2017 позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі № 620/990/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій та протоколу протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним протокол Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 28.02.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до заяви від 20.02.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області від 20.02.2020 №03/36-717, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21.01.2021 позивач отримав відповідь на своє звернення, згідно якого на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 розмір довічного грошового утримання здійснюється відповідно до ст. 142 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді і складає 55492,80 (110985,60 грн х 50%). Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 55492,80 грн виплачується з 01.11.2020 на виконання рішення суду.

Вважаючи, дії відповідача щодо зменшення стажу судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (Закон №1402-VIII). Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Частинами першою, третьою статті 116 Закону №1402-VIII визначено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону №1402-VI).

Згідно з частиною третьою статті 142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Підставою звернення позивача до суду є незгода з розміром призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (50 відсотків суддівської винагороди), встановленого ГУ ПФУ у Чернігівській області, що викладено у листі від 21.01.2021.

За змістом частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці впливає стаж роботи на посаді судді, оскільки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Як встановлено абзацом сьомим пункту 1 розділу III Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року №5-1; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №200/14891) до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додається розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 4).

Відповідно до довідки про обчислення стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_1 від 20.07.2017 № 01-40/19/2017 усього стаж роботи за станом на 03.07.2017 становить 30 років 07 місяців 13 днів.

Дана обставина, також, підтверджена рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.09.2017 у справі № 751/4619/17, яким визнано стаж роботи позивача на посаді судді, що дає право на відставку і отримання щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, календарний період проходження строкової військової служби, стажу роботи на посаді прокурора, що складає 30 років 07 місяців 13 днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та визначенні його розміру органом Пенсійного фонду до стажу судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, було зараховано лише стаж роботи на посаді судді Деснянського районного суду міста Чернігова з 05.04.2001 по 27.06.2017, що становить 16 років 02 місяці 25 днів. Отже, слід дійти висновку, що такий стаж є безспірним та з його урахуванням довічне грошове забезпечення виплачується позивачу з моменту його призначення і до сьогодні.

Визначення стажу судді врегульоване статтею 137, абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII.

Статтею 137 Закону №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом №1402-VIII не встановлено.

Позивач призначений на посаду судді за нормами Закону №2862-XII (набрав чинності 10 лютого 1993 року), тому відповідно до положень абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII слід керуватися Законом №2862-XII в частині визначення стажу судді.

Абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (далі - Указ № 584/95) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Крім того, згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Отже, враховуючи зміст положень абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1402-VIII (у редакції, чинній на час подання позивачем заяви про відставку), стаж роботи судді ОСОБА_1 , призначеного на посаду до набрання чинності цим Законом, має визначатися відповідно до законодавства, що діяло на день його призначення – 05 квітня 2001 року, тобто відповідно до Закону № 2862-ХІІ та Указу № 584/95.

В адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності (стаття 9 КАС України), який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Отже, суд здійснює розгляд справи у межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на отримання розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати 16 років 02 місяці 23 дні стажу роботи на посаді судді, 10 років 02 місяця 27 днів стажу роботи в органах прокуратури, половина строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського - 01 рік 10 місяців 29 днів, календарний період проходження строкової військової служби - 02 роки 02 місяця 26 днів, а всього 30 років 07 місяців 13 днів.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, не зарахування до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання на юридичному факультету вищого навчального закладу за денною формою навчання, роботи в органах прокуратури та врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним. Такі дії відповідача мали наслідком неправомірне зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при його призначенні.

Поряд з тим лист ГУ ПФУ у Чернігівській області від 21.01.2021 № 397-6110/С-02/8-2500/21 не є рішенням відповідача у розумінні пункту 19 статті 4 КАС України.

Зважаючи на викладене та обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, який має бути ефективним та виключати подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині зменшення стажу судді ОСОБА_1 , що становить 30 років 07 місяців 13 днів і дає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці: 16 років 02 місяці 23 дні стажу роботи на посаді судді, 10 років 02 місяця 27 днів стажу роботи в органах прокуратури, половина строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського - 01 рік 10 місяців 29 днів, календарний період проходження строкової військової служби - 02 роки 02 місяця 26 днів, а всього 30 років 07 місяців 13 днів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог повністю.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині зменшення стажу судді ОСОБА_1 , що становить 30 років 07 місяців 13 днів і дає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці: 16 років 02 місяці 23 дні стажу роботи на посаді судді, 10 років 02 місяця 27 днів стажу роботи в органах прокуратури, половина строку навчання за денною формою у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського - 01 рік 10 місяців 29 днів, календарний період проходження строкової військової служби - 02 роки 02 місяця 26 днів, а всього 30 років 07 місяців 13 днів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул.П`ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ: 21390940.

Повний текст рішення суду виготовлено 20 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Заяць