Ухвала суду № 99759388, 15.09.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16544/21

Провадження №1-кп/127/651/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.

за участю:

секретаря судового засідання Печенюк Т.О.,

сторони обвинувачення: прокурора Зайцева Д.В.,

сторони захисту: адвокатів Слабого О.В., Корпала В.М., Огородника В.В., Бездітного І.І., Левченка А.О.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

інших учасників судового процесу: потерпілої ОСОБА_6 ,

представників потерпілих - адвокатів Білана В.В., Корєнькова І.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 12 обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою та третьою статті 27, частиною другою статті 190, частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою статті 27, частиною другою статті 190, частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною третьою статті 365-2, частиною третьою статті 362 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2019 за № 42019020110000095,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою та третьою статті 27, частиною другою статті 190, частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою статті 27, частиною другою статті 190, частиною другою статті 209 КК, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною третьою статті 365-2, частиною третьою статті 362 КК, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 190 КК та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 190 КК.

Прокурор у судовому засіданні вважав за доцільне призначити кримінальне провадження до судового розгляду, викликавши в судове засідання сторони обвинувачення та захисту. Крім того, заявив клопотання про застосування до обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Клопотання мотивував тим, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, чинити тиск на потерпілих, свідків, експерта у кримінальному провадженні, впливати на інших обвинувачених з метою узгодження дій для уникнення кримінальної відповідальності. Також заявив клопотання про застосування до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, навівши аналогічні мотиви для застосування зазначеного запобіжного заходу.

Представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат Корєньков І.А. - підтримав клопотання прокурора щодо застосування до обвинувачених запобіжних заходів. Разом з тим, просив повернути обвинувальний акт прокурору через невідповідність вимогам кримінально-процесуального законодавства. Зокрема, зауважив, що викладенні в обвинувальному акті обставини не відповідають дійсності, а саме зазначена в акті шкода насправді є значно більшою, а тому кваліфікація дій обвинувачених є неправильною.

Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат Білан В.В. - зауважив, що обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а кваліфікація дій обвинувачених може змінюватись під час судового розгляду справи.

Потерпіла ОСОБА_6 щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду поклалась на розсуд суду. Однак заважила, що вважає помилковою кваліфікацію діянь обвинувачених, погоджуючись в цій частині з думкою представника потерпілої Годованюк (Затайдух) М.А.

Адвокат Слабий О.В., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. Однак заперечив проти задоволення клопотання прокурора щодо застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді застави. Звернув увагу суду на те, що прокурором не дотримані вимоги кримінального-процесуального законодавства, зокрема до клопотання не долучений жодний доказ на підтвердження існування ризиків, на які посилається сторона обвинувачення. Крім того, зазначив, що до ОСОБА_1 вже була застосована застава, яка була сплачена.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Адвокат Корпало В.М., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , не заперечував щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду. Разом з тим, заперечив проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки це буде грубим порушенням КПК. Зазначив, що до ОСОБА_2 була застосована застава, яка була сплачена та не повернута. Також зауважив, що ризики, на які посилається прокурор, стосувались досудового розслідування, а тому у зв`язку з його закінченням, відпали. Крім того, заявив клопотання про виклик в судове засідання свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування у зв`язку з чим просив вважати їх свідками сторони захисту.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Адвокат Левченко А.О., який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Клопотання мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК. Зокрема, зазначив, що він не містить належним чином сформульованого обвинувачення ОСОБА_3 , натомість містить лише припущення прокурора. Також заперечив щодо задоволення клопотанням прокурора про застосування до його підзахисної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, на які вона посилається.

Адвокат Бездітний І.І, який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , підтримав думку адвоката Левченка А.О. Крім того, звернув увагу суду на те, що прокурором не дотримані вимоги КПК щодо доручення до клопотання доказів на підтвердження існування ризиків, а тому просив залишити клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу без розгляду.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку своїх захисників.

Адвокат Огородник В.В., який діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, при цьому заперечив проти задоволення клопотанням прокурора про застосування до його підзахисних запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Зауважив, що досудове розслідування завершилось, а тому ризики, які існували, на даний час відпали.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши надані суду матеріали, суд дійшов до такого висновку.

З частини третьої статті 314 КПК випливає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для повернення обвинувального акта прокурору суд враховує, що пункт 3 частини третьої статті 314 КПК наділяє суд правом повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат Корєньков І.А. - як на підставу для повернення обвинувального акта послався на те, що в обвинувальному акті не правильно зазначені обставини справи, а тому є неправильною й кваліфікація дій обвинувачених.

В свою чергу захисники обвинуваченої Мокрої О.В., як на підставу для повернення обвинувального акта посилалась на те, що формулювання обвинувачення згідно з обвинувальним актом не відповідає дійсності, є надуманим та бездоказовим.

Суд вважає за доцільне у зв`язку з цим зауважити, що частиною четвертою статті 110 КПК визначено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Зазначеною правовою нормою також передбачено, що обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Вимоги до обвинувального акта встановлені статтею 291 КПК. Відомості, які б свідчили, що обвинувальний акт не відповідає зазначеним вимогам під час проведення підготовчого судового засідання не встановлені.

Оцінюючи доводи учасників кримінального провадження щодо невірної кваліфікації дій обвинувачених, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Перелік питань, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, визначений частиною першою статті 91 КПК. При цьому статтею 92 КПК визначений обов`язок доказування зазначених обставин. Правила оцінки доказів на підтвердження наведених обставин встановлені статтею 94 КПК. Разом з тим, порядок подання доказів суду та їх подальше дослідження регламентований § 3 Глави 28 КПК, тобто під час розгляду кримінального провадження по суті.

Отже, вирішення питання щодо кваліфікації дій обвинувачених на стадії підготовчого судового засідання є передчасним, оскільки потребує дослідження матеріалів кримінального провадження, та має здійснюватись під час розгляду кримінального провадження по суті згідно з правилами, визначеними § 3 Глави 28 КПК.

З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що правові підстави для повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам кримінально-процесуального закону відсутні.

Суд також вважає, що правові підстави для прийняття будь-яких інших рішень, передбачених частиною третьою статті 314 КПК, тобто для затвердження угоди, закриття кримінального провадження чи направлення обвинувального акта до іншого суду відсутні. Натомість з наданого суду обвинувального акта вбачається, що кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області, а тому кримінальне провадження необхідно призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 31 КПК розгляд кримінального провадження слід здійснювати суддею одноособово.

Підстави для складання досудової доповіді згідно з приписами пункту 6 частини третьої статті 314 та статті 314-1 КПК, на думку суду, відсутні.

В судове засідання необхідно викликати сторони обвинувачення та захисту, потерпілих та їхніх представників, а також свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, про виклик і допит яких клопотав адвокат Корпало В.М.

Вирішуючи питання щодо доцільності застосування до обвинувачених запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та застави, суд враховує таке.

Відповідно до частини третьої статті 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Порядок звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу регламентований статтею 192 глави 18 КПК. Вимоги до клопотання про застосування запобіжного заходу визначені статтею 184 КПК. Зі змісту частини другої статті 184 КПК випливає, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Також пунктом 1 частини третьої статті 184 КПК регламентовано, що до клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

З наданих суду матеріалів випливає, що стороною обвинувачення були дотримані вимоги кримінально-процесуального законодавства щодо вручення обвинуваченим копії клопотання, однак не дотримані вимоги щодо долучення матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.Разом з тим, суд враховує, що чинне кримінально-процесуальне законодавство, а саме стаття 193 КПК, якою регламентований порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та стаття 194 КПК, якою регламентований порядок застосування запобіжного заходу, не містить застережень, згідно з якими порушення порядку звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу спричиняє відмову в задоволенні клопотання або ж залишення клопотання без розгляду. Натомість зі змісту статті 350 КПК випливає, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Саме тому, суд вважає за необхідне вирішити клопотання сторони обвинувачення по суті, надавши доводам сторін відповідну правову оцінку.

Вирішуючи клопотання прокурора про застосування до обвинувачених запобіжних заходів суд враховує таке.

Порядок застосування запобіжного заходу регламентований статтею 194 глави 18 КПК, зокрема, зі змісту частини другої статті 194 КПК випливає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави, суд враховує таке.

Частиною першою статті 183 КПК визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Сторона захисту, заперечуючи проти задоволення клопотання прокурора, послались на ту обставину, що до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд вже застосовував запобіжний захід у вигляді застави, яка була сплачена та на даний час не повернута.

Такі твердження сторони захисту підтверджуються і самим клопотанням прокурора, зі змісту якого, зокрема, випливає, що ухвалами Вінницького апеляційного суду від 06.05.2021 до обвинувачених був застосований запобіжний захід у вигляді застави (обвинуваченому ОСОБА_1 у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, обвинуваченому ОСОБА_2 - у розмірі 40). Зі змісту клопотання також випливає, що зазначені застави були сплачені родичами обвинувачених 06.05.2021. Будь-які відомості на підтвердження того, що зазначені застави повернуті заставодавцям або вони звернуті в дохід держави, суду надані не були. Тому правові підстави для повторного застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначеного запобіжного заходу відсутні.

Вирішуючи питання про доцільність застосування до обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує таке.

Як на підставу для застосування до обвинувачених запобіжних заходів, прокурор послався на те, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, чинити тиск на потерпілих, свідків, експерта у кримінальному провадженні, впливати на інших обвинувачених з метою узгодження дій для уникнення кримінальної відповідальності. Разом з тим, жодного документального підтвердження наявності зазначених ризиків, сторона обвинувачення суду не надала.

Проте суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні злочинів проти власності, вчинених за попередньою змовою групою осіб, а обвинувачена ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що заподіяло значну шкоду. На даний час судовий розгляд кримінального провадження не розпочатий, а тому з метою забезпечення кримінального провадження, попередження вчинення обвинуваченим позапроцесуального впливу на потерпілого та свідків кримінального провадження, а також виконання вимог, встановлених статтею 177 КПК, суд вважає за доцільне обрати обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на останніх обов`язки, визначені статтею 194 КПК, а саме прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою ж вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вони зареєстровані (проживають чи перебувають), без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування до здійснення їхнього допиту в судовому засіданні.

Керуючись статтями 314-316 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд Вінницьким міським судом Вінницької області (суддею одноособово) на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою та третьою статті 27, частиною другою статті 190, частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою статті 27, частиною другою статті 190, частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною третьою статті 365-2, частиною третьою статті 362 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2019 за № 42019020110000095, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, яке відбудеться 20 вересня 2021 року о 16.30 годині.

У судове засідання викликати: сторони обвинувачення та захисту, потерпілих, їхніх представників, свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.

Обрати обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такі обов`язки: прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою ж вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вони зареєстровані (проживають чи перебувають), без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування до здійснення їхнього допиту в судовому засіданні.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: