Рішення № 99758737, 21.09.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/1589/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі – відповідач), в якому, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.10.2020 року № Ф-36337-56 Головного управління ДПС у Чернівецькій області, щодо нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування у загальній сумі 8901,26 грн.

1.2. Ухвалою суду від 07.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

1.3. Ухвалою суду від 21.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. 07.10.2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Чернівецькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-36337-56, якою від позивача вимагається сплатити борг у сумі 8901,26 грн.

2.2. З даною вимогою відповідача позивач не згідний повністю та вважає, що вона підлягає скасуванню.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

3.1. В обґрунтування позовних вимог згідно позову та відповіді на відзив позивач зазначає наступне.

3.2. Так вказує, що Згідно Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким внесено зміни, зокрема, до частини четвертої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», особи, зазначені у пунктах 4 та 5 і частини першої статті 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058- IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільності.

3.3. Зазначає, що він як фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, звільняється від сплати за себе єдиного соціального внеску, так як є утримувачем державної пенсії за вислугу років довічно, призначену відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та також набула статус особи пенсіонера з отриманням трудової державної пенсії за віком так як йому виповнилося 60 років (на теперішній час 65 років).

3.4. Жодних договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування ним укладено не було. Що стосується того, що ним особисто подано звіт до Чернівецької ДПІ про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного нарахованого внеску від 02.09.2020 року за 2019 рік, то стверджує, що його ввів в оману заступник начальника відділу податкових зборів ОСОБА_2 , який повідомив, що він особисто повинен написати мінімальну суму доходів, інакше звіт не приймуть до реєстрації. Таким чином, перебуваючи на податковому обліку, як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, він повинен був перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець 2 групи єдиного податку із зареєстрованими видами діяльності.

3.5. При цьому, стверджує що жодних заяв до відповідача - контролюючого органу ним не надавалося. Довідку про взяття на облік платників податків за формою №4-ОПП та Повідомлення про взяття на облік за формою № 2- ЄСВ, йому не надсилалося (не вручалося), а тому підстав для реєстрації його, як само зайнятої особи, яка проводить незалежну професійну діяльність – немає.

Аргументи відповідача

3.6. 12.05.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову.

3.7. Так, зазначає, що згідно ідентифікаційних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за основним місцем обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області (Чернівецька державна податкова інспекція (м. Чернівці)), дата взяття на облік - 13.03.2003 р. по теперішній час, номер взяття на облік - 13919 стан платника податків - « 0» платник податків за основним місцем обліку. У вказаному періоді ФОП ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування, при цьому з 01.01.2018 року вказаній особі було встановлено пенсію за віком.

3.8. Частиною 4 статті 4 Закону N» 2464 передбачено, що особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

3.9. 02.09.2020 р. ФОП ОСОБА_1 до Чернівецької ДПІ самостійно подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 02.09.2020 року за 2019 рік, відповідно до якого в інтегрованій картці платника проведено нарахування ЄСВ в сумі 3276,24 грн.

3.10. Крім того 07.04.2020 року в інтегрованій картці платника відбулося нарахування штрафної санкції та пені відповідно до Рішення №0024495607 від 2020 року в сумі 5965,95 грн., з яких - штраф в сумі 3540,61 грн. та пеня в сумі 2425,34 грн. Вказане рішення було направлено платнику поштою, відповідно до вимог статті 42 Податкового кодексу України, та вручено особисто ОСОБА_1 14.03.2020 року.

3.11. Враховуючи те, що у період з 01.01.2020 року по 01.10.2020 року ОСОБА_1 не сплачував вказані суми єдиного соціального внеску, станом на 01.10.2020 року у платника виникла сума заборгованості з ЄСВ в розмірі 8901,26 грн. (по Звіту - 3276,24 грн. та по Рішенню - 5965,95 гри. з урахуванням наявної в інтегрованій картці платника переплати станом на 01.01.2020 року в сумі 340,93 грн.) (Обрахунок: 5965,95грн.+3276,24грн.=9242,19грн.-340,93 грн.=8901,26грн.)

3.12. Таким чином, позивачу було надіслано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.10.2020 року №Ф36337-56 у сумі 8901,26 грн., на адресу, що зазначена у ідентифікаційних даних особи згідно бази даних ЛІС «Податковий блок», а саме: АДРЕСА_1 .

IV. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

4.1. Згідно ідентифікаційних даних з АІС “Податковий блок” ОСОБА_1 26.09.2002 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності – 74.11.1 – Адвокатська діяльність (а.с. 54).

4.2. Водночас, судом згідно наявного у матеріалах справи свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи датою реєстрації ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця зазначено 25.04.2002 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04062216Ф0033262 (а.с. 21а).

4.3. 13.03.2021 зареєстрований за основним місцем обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області (Чернівецька державна податкова інспекція (м. Чернівці), номер взяття на облік – 13919, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 13.03.2003 року за формою №4-ОПП (а.с. 16).

4.4. Суд також звертає увагу на те, що згідно свідоцтва від 20.09.2002 року №336 ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 21).

4.5. Дослідженням матеріалів справи судом також встановлено, що ОСОБА_1 згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 09.04.2015 року, є отримувачем пенсії за вислугу років (а.с. 20).

4.6. 02.09.2020 року ОСОБА_1 до Чернівецької ДПІ було подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, відповідно до якого ним самостійно визначено суму ЄСВ у розмірі 3276,24 грн. (а.с. 60-61)

4.7. Відповідно до наявної у матеріалах справи інтегрованої картки по сплаті ОСОБА_1 єдиного соціального внеску (код доходу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність)) станом на 30.09.2020 року за позивачем рахувалась заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 8901,26 грн.

4.8. 04.03.2020 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0024495607, яким до позивача згідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 10.02.2018 року по 09.01.2019 року застосовано штраф у розмірі 3540 грн. та нараховано пеню у сумі 2425,34 грн. Вказане рішення належним чином надіслане позивачу на адресу, зазначену ним у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 02.09.2020 року, а саме: АДРЕСА_2 , та вручено 14.03.2020 року (а.с. 58-59).

4.9. 07.10.2020 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-36337-56, якою від позивача вимагається сплатити борг у розмірі 8901,26 грн., яку засобами поштового зв`язку належним чином надіслано та вручено позивачу за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 63-66).

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Предметом цього позову є вимога Головного управління ДПС у Чернівецькій області № Ф-36337-56 від 07.10.2020 року про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 8901,26 грн, а тому суд має надати оцінку на предмет її правомірності та безпосередньо наявності підстав для її формування.

5.2. При цьому, суд звертає увагу на те, що суть спірних правовідносин полягає у наявності правової проблеми в частині того, яким чином особа, звільнена від сплати за себе єдиного внеску, може бути платником єдиного внеску за умови добровільної у чисті у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

5.3. Водночас, ключовим є також те, що позивачу, згідно інтегрованої картки платника здійснювалося нарахування єдиного соціального внеску по коду доходу 71040000, а саме як для фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність. Тобто, вірним у даній справі буде вважати, що позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, а не на загальній, як помилково зазначив представник відповідача у відзиві.

5.4. Так, спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року №2464-VI (далі – Закон №2464-VI).

5.5. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI під єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування розуміють консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

5.6. Під застрахованою особою розуміють фізичну особу, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI).

5.7. Отже, з викладеного слідує, що єдиний соціальний внесок є обов`язковим платежем, метою якого є забезпечення захисту прав застрахованих осіб, які такий внесок сплачували самостійно або за них такі внески сплачувались іншими особами.

5.8. Згідно частини 1 статті 12 Закону № 2464-VI завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

5.9. Пунктом 3 частини 2 статті 12 Закону України №2464-VI передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

5.10. Статтею 4 Закону №2464-VI визначено перелік платників єдиного соціального внеску, серед яких фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини 1).

5.11. У частині 4 статті 4 Закону №2464-VI визначено перелік осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, зокрема такими є особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

5.12. Водночас, суд звертає увагу також на те, що згідно вказаної частини 4 статті 4 Закону №2464-VI зазначені особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

5.13. Так, в матеріалах справи наявне пенсійне посвідчення Марковського № НОМЕР_1 від 09.04.2015 року, згідно якого позивач є отримувачем пенсії за вислугу років (а.с. 20).

5.14. Водночас, судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відтак станом на 05.08.2015 року ним досягнуто 60 річного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” для призначення на призначення пенсії за віком.

5.15. При цьому, частина 4 статті 4 Закону №2464-VI не конкретизує того, який вид пенсії та відповідно до якого закону особа, яка досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, повинна отримувати пенсії для того, щоб бути звільненою від сплати за себе єдиного внеску.

5.16. А тому, суд вважає, що позивач відповідає критеріям осіб, які визначені частиною 4 статті 4 Закону №2464-VI, а тому підлягає звільненню від сплати за себе єдиного внеску.

5.17. Водночас, позиція позивача у цій справі полягає у тому, що 02.09.2020 р. ФОП ОСОБА_1 до Чернівецької ДПІ було самостійно подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 02.09.2020 року за 2019 рік, відповідно до якого в інтегрованій картці платника проведено нарахування ЄСВ в сумі 3276,24 грн.

5.18. Тобто, на переконання відповідача подача ОСОБА_1 . Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 02.09.2020 року за 2019 рік є достатньою підставою для того, щоб вважати, що позивач виявив бажання брати добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

5.19. Статтею 10 Закону №2464-VI визначені положення про добровільну сплату єдиного внеску. Згідно частини 1 статті 10 Закону №2464-VI платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є: особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

5.20. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату) (частина 2 статті 10 Закону №2464-VI).

5.21. У відповідності до частини 3 статті 10 Закону №2464-VI особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до податкового органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

5.22. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

5.23. Окрім цього, Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – Інструкція № 449), розділ V якої регламентує порядок добровільної сплати єдиного внеску та порядок укладення договорів про добровільну участь.

5.24. Отже, добровільна сплата єдиного внеску здійснюється за умови укладення такою особою з податковим органом договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

5.25. Верховний Суд у постановах від 4 вересня 2019 року і 5 листопада 2018 року по справах №806/1503/16, № 806/2169/16 сформував висновок щодо застосування норм права по подібних правовідносинах, який в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Так, відповідно до ухвалених за результатами касаційного розгляду зазначених справ, Верховний Суд зазначив, що добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає собою укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Подання особою звітів не свідчить про її добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, як наслідок, не свідчить про наявність обов`язку зі сплати ЄСВ.

5.26. Такий висновок підтримано також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2020 року по справі №240/4809/19, в якій Верховний Суд також вказав на те, що подання позивачем звітів фізичної особи-підприємця не є самостійним визначенням грошових зобов`язань в розумінні пункту 57.1 статті 57 ПК України, відповідно, ці суми неможливо ототожнити з узгодженими грошовими зобов`язаннями, а тому несплата сум, зазначених у них, не свідчить про виникнення податкового боргу. Отже, з фактом подання звітів з ЄСВ не виникає обов`язок здійснювати його сплату, відповідно, несплата цих сум не призводить до виникнення недоїмки.

5.27. При цьому, Верховний Суд окремо зосередив увагу на тому, що з огляду на зміст норм Закону № 2464-VI він відносить до платників єдиного внеску фізичних осіб - підприємців як тих, які перебувають на загальній системі оподаткування, так і тих, які обрали спрощену систему. Застереження, які містяться у частині 4 статті 4 Закону № 2464-VI, стосуються фізичних осіб - підприємців незалежно від того, яку систему оподаткування вони обрали. Система оподаткування має значення для визначення бази нарахування єдиного внеску, правила визначення якої встановлює стаття 7 цього Закону, у разі, якщо така особа не підпадає під виключення, встановлені частиною 4 статті 4 Закону № 2464-VI.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. За своєю правовою природою вимога про сплату боргу (недоїмки) є документом похідного характеру, який виконує інформаційно-попереджувальну функцію та безпосередньо не утворює у особи зобов`язань (боргу) зі сплати єдиного внеску. Окрім цього, така вимога є рішенням суб`єкта владних повноважень, а отже має відповідати критеріям законності такого рішення.

6.2. Одним із критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень є його обґрунтованість, тобто урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (пункт 3 частини 2 статті 2 КАС України).

6.3. Такий критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов`язковість яких вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень, яким є відповідач у цій справі, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивоване.

6.4. Окрім цього, в силу інформативної природи вимоги, інформація яка міститься в ній, має відповідати дійсним обставинам справи та ґрунтуватись виключно на реальних цифрах, оскільки в іншому разі, діяльність ГУ ДПС в Чернівецькій області не буде відповідати положенням частини 2 статті 19 Конституції України.

6.5. Вище судом встановлено, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) була прийнята у зв`язку із наявністю у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску. Водночас судом встановлено, що позивач відноситься до категорії осіб, наведених у частині 4 статті 4 Закону №2464-VI, а тому звільнений від обов`язку сплачувати єдиний внесок.

6.6. При цьому, суд у цій справі дійшов висновку про те, що подання позивачем звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 02.09.2020 року за 2019 рік не свідчить про його добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, як наслідок, не свідчить про наявність обов`язку зі сплати ЄСВ.

6.7. Вказане свідчить про не обґрунтованість вимоги про сплату боргу (недоїмки) та її дезінформаційний характер. За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає за необхідним визнати таку вимогу протиправною та скасувати її в повному обсязі.

6.8. Відтак, відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваної позивачем вимоги, натомість останнім доведено суду її протиправність.

6.9. Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

6.10. При цьому, суд зазначає, що інші доводи сторін по справі, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією № 63 від 06.04.2021 року (а.с. 10).

7.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд, стягує на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 908 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Чернівецькій області 07.10.2020 року № Ф-36337-56 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 8901,26 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції № 63 від 06.04.2021 року судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач – Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.В. Анісімов