Рішення № 99758028, 21.09.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3532/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олентранс" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олентранс" (далі - позивач), звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонської області (далі - відповідач 2) у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №218385 від 06.07.21 року.

Ухвалою від 21.07.2021р. відкрите спрощене провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.07.2021за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Херсонська область на підставі абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №218385 у розмірі 1 700,00 гривень, за падання ТОВ «Олентранс» послуг з перевезення небезпечних вантажів, без оформлення тимчасового реєстраційного талону. Про розгляд справи про порушення транспортного законодавства, яке було призначено на 06.07.2021 та про прийняття постанови щодо застосування адміністративно-господарського штрафу №218385 від 06.07.2021 р., Товариству стало відомо лише 13.07.2021 р. після отримання рекомендованого листа від Південного міжрегіонального управління Укртрансбезбеки. Окрім повідомлення про час і місця розгляду справи про скоєне правопорушення до листа було вкладено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №278686 від 07.05.2021, а також сама постанова з супровідним листом. Тобто, позивач лише 13.07.2021 р. дізнався про розгляд справи про скоєне правопорушення яке було призначено на 06.07.2021 р. Окрім того, відповідно до поштового відтиску печатки на конверті вищевказаний лист був відправлений на адресу позивача 08.07.2021 р. Таким чином, відповідач -2 не повідомив належним чином позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Стверджує, що тимчасовий реєстраційний талон не є обов`язковим для оформлення при наявності документу, що засвідчує законність використання транспортного засобу, в тому числі на підставі договору найму (оренди).

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач 1 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що Відповідно до п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. Згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені і законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. Закон України «Про автомобільний транспорт» зобов`язує автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, тимчасовий реєстраційний талон. У водія позивача був відсутній реєстраційний талон, що є порушенням ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Із наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

07.05.2021 старшим державним інспектором відділу державного контролю Мальованим С.І. було здійснено перевірку транспортного засобу марки SCANIA, модель R440 спеціалізований вантажний сідловий тягач -Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 та цистерни реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , про що складений акт №278686 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки виявлене порушення: «надання послуг з перевезення небезпечного вантажу без оформлення документів перелік яких визначено ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: без оформлення тимчасового реєстраційного талону на ТОВ «Олентранс».

06.07.2021 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки Херсонська область на підставі абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №218385 у розмірі 1700,00 гривень, за надання ТОВ «Олентранс» послуг з перевезення небезпечних вантажів, без оформлення тимчасового реєстраційного талону.

Не погодившись із постановою, позивач звернувся до суду.

Спірні правовідносини стосуються питання чи необхідно оформлювати тимчасовий реєстраційний талон ТОВ «Олентранс» під час надання послуг перевезення небезпечних вантажів на орендованому транспортному засобі.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд застосовує наступні правові норми.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі – Закон № 2344-III) автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно - правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону: забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху: забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею Закон № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні маги і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Відповідно до пп. 2 п. 27 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом затверджених Кабінетом Міністрів України від 02.12.2015 р. за №1001 до використання під час провадження господарської діяльності допускаються транспортні засоби які є власністю ліцензіата та мають свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або надані ліцензіату в оренду, кредит, лізинг і мають свідоцтво про реєстрацію та тимчасовий реєстраційний талон, якщо передбачено їх оформлення.

Відповідно до п. 2.1 та 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відповідно до п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 7 вересня 1998 р. № 1388 за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Із аналізу наведених правових норм слідує, що для керування транспортним засобом необхідно пред`явити документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.

Крім цього для небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 зареєстрованого 18.09.2018 р. власником автомобіля SCANIA, модель R440 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .

24.09.2018 р. для здійснення господарської діяльності між ТОВ «Олентранс» та ОСОБА_2 був укладений договір найму (Оренди) транспортного засобу, що посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодон О.О. за реєстровим номером 1095 та строком дії до 24.09.2023 р. Факт передачі позивачу транспортного засобу підтверджується актом приймання - передачі від 24.09.2018 р.

Відповідач 1 на вимогу суду надав копії документів, що стали підставою для прийняття спірної постанови, зокрема судом встановлено, що під час складання акту перевірки інспектору були пред`явлені:

- товаро - транспортна накладна № 2244 від 07.0.2021 про перевезення із м. Миколаїв у м. Дніпро дизельного палива Євро-5, автопідприємство ТОВ «Олентрапнс», замовник ТОВ «Енаргія НПО»;

- свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів;

- посвідчення водія ОСОБА_1 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , модель R440 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- копія договір найму (Оренди) транспортного засобу SCANIA, модель R440 спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 , укладений між ТОВ «Олентранс» (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець).

Із наведених документів слідує, що водій пред`явив інспектору документи, що засвідчують використання транспортного засобу на законних підставах - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та договір найму (Оренди) транспортного засобу.

За таких умов суд погоджується із позивачем про відсутність необхідності пред`явлення тимчасового реєстраційного талону, оскільки обов`язковість його не передбачена законодавством, а Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлює отримання такого талону лише за бажанням власника.

Суд вважає за необхідне відмітити, що відповідачі не навели жодної правової норми, яка б чітко передбачала необхідність оформлення тимчасового реєстраційного талону на право керування транспортним засобом за умови передачі користувачу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і укладення договору оренди такого транспортного засобу та наявності дозвільних документів на перевезення небезпечних вантажів.

Щодо дотримання відповідачем 2 порядку накладення адміністративно-господарських санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою КМУ від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі – Порядок № 1567), він визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Зокрема пунктами 25 – 27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Із аналізу даних правових норм слідує, що справи про накладення штрафу розглядається за участю суб`єкта господарювання, який має бути повідомлений або особисто, або рекомендованим повідомлення.

Позивач стверджує, що не був своєчасно повідомлений про розгляд справи щодо нього та надає відповідні докази.

Судом встановлено, що 13.07.2021 р. позивач отримав рекомендованого листа від Південного міжрегіонального управління Укртрансбезбеки, відправленого на адресу позивача 08.07.2021 р. Поштове відправлення містило повідомлення про час і місця розгляду справи про скоєне правопорушення, акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №278686 від 07.05.2021, а також постанову з супровідним листом. Відповідно до поштового відтиску печатки на конверті вищевказаний лист був відправлений на адресу позивача 08.07.2021 р.

Тобто, позивачу 08.07.2021 р. направили повідомлення про розгляд справи про скоєне правопорушення яке було призначено на 06.07.2021 р.

Суд відмічає, що в силу приписів ст.77 КАС України, відповідачі як суб`єкти владних повноважень мають довести правомірність власних дій та рішень.

Разом із тим, незважаючи на посилання позивача у позові на вказані обставини, як на підставу для задоволення позову, відповідач не надав жодного пояснення чи доказу на їх спростування, чим фактично погодився із цими доводами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонської області про застосування до адміністративно-господарського штрафу №218385 від 06.07.2021 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Олентранс" адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, адреса: 01135, м. Київ, пр.-т Перемоги, 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олентранс" (ЄДРПОУ 35667049, 73009, м. Херсон, вул.. Нафтовиків, 131-б) понесені судові витрати по сплаті судового зобру у сумі 2270,0 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 113070200