Рішення № 99757882, 21.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 вересня 2021 року № 520/11255/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНФОРМТРЕЙД" (проспект Московський, буд. 144, кім. 203-2, м. Харків, 61082) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845), Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (61022, Харківська обл., м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 7 поверх) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» (далі по тексту – позивач, товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту – відповідач-1, Укртрансбезпека), Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі по тексту – відповідач-2, Слобожанське управління), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу Управління Укртрансбезпеки у Харківській області № 279258 від 25.05.2021р.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що штраф застосовано як за відсутності події вчинення правопорушення, адже перевозився подільний вантаж, так і за відсутності завчасного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи відповідачем питання накладення штрафу.

Ухвалою судді від 01.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідач-1, Державна служба України з безпеки на транспорті, направило до суду відзив на позовну заяву, в якій з вимогами поданого позову не погодився.

Так, у своєму відзиві проти позову, зазначив, що прийняте владним суб`єктом рішення про застосування штрафу узгоджується як із положеннями закону, так і з фактичними обставинами, а саме - скоєння правопорушення у сфері автомобільних перевезень (прямування вантажного автомобіля перевізника із перевищенням максимально дозволених вагових параметрів). Наголошував на дотриманні процедури застосування штрафу.

Ухвалою судді від 27.08.2021 р. залучено до розгляду справи № 520/11255/21 у якості співвідповідача – Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, пунктом 3 якої зобов`язано відповідача-2 протягом 15 календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали надати до суду відзив на позов та докази в його обґрунтування.

Зазначену ухвалу відповідач-2 отримав 30.08.2021 року та на час вирішення справи по суті правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.

Позивач зареєстрований у встановленому чинним законодавством України юридичною особою та перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом – 1430875. Згідно приписів Закону України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт" є перевізником.

Згідно із товарно-транспортною накладною від 22.03.2021р. на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 161 позивачем автомобілем із державним номерним реєстраційним знаком НОМЕР_1 та причепу із державним номерним реєстраційним знаком НОМЕР_2 та із залученням праці найманого працівника – водія ОСОБА_1 здійснювалось автомобільне перевезення товару – паливо дизельне ДП-3-ЄВРО-5-ВО, кількістю 32262 кг.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу показник маси сідлового тягача без навантаження складає - 7825; показник повної маси сідлового тягача складає - 18000; показник маси спеціалізованого причепу – цистерни без навантаження складає - 6580; показник повної маси спеціалізованого причепу - цистерни складає - 38000.

24.03.2021р. уповноваженим працівником суб`єкта владних повноважень відносно згаданого автомобіля була проведена рейдова перевірка на підставі направлення Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 22.03.2021р. №011759, результати якої оформлені актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0059223 від 24.03.2021р. (далі за текстом – Акт про перевищення) та актом №268121 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.03.2021р. (далі за текстом – Акт перевірки).

За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу RENAULT, модель MAGNUM DXI 460, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом-цистерною марки TRAILOR, модель SYY3CX, номерний знак НОМЕР_2 , представниками відповідача було встановлено, що загальна маса тягача, разом з напівпричепом та вантажем становила 46,667 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу, що було зафіксовано у Акті про перевищення та складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0059223 від 24.03.2021 р.

17.05.2021р. із посиланням на означену подію владним суб`єктом було складено повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, котре було призначено з 9:00 год. до 12:00 год. 25.05.2021 р. в будівлі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за адресою: м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 7 поверх.

Відповідно до копії фіскального чеку № ФН 3000411246 дане повідомлення згідно списку № 6169 згрупованих поштових відправлень було передано поштовій установі АТ «Укрпошта» о 10:18: 28 год. 21.05.2021р.

Згідно з відомостями інформаційного ресурсу АТ «Укрпошта» дане відправлення було доставлено до установи поштового зв`язку місця вручення 22.05.2021 р. і 24.05.2021 р. відбулась спроба вручення цього відправлення адресату, але не було вручене під час доставки.

25.05.2021р. із посиланням на Акт перевірки владний суб`єкт прийняв постанову № 279258 про застосування 17.000,00 грн. штрафу.

Згідно з відомостями інформаційного ресурсу АТ «Укрпошта» вказане повідомлення було вручене уповноваженій особі позивача 02.06.2021 р. о 09:44:00 год.

Як вбачається з матеріалів справи, правовою підставою для прийняття оскаржуваної постанови владним суб`єктом були обрані положення абз.15 ч.1 ст.60 Закону України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт", а фактичною підставою послугував висновок владного суб`єкта про порушення перевізником вимог ст.48 Закону України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт" та п.22.5 Правил дорожнього руху.

Уповноважений представник позивача не брав участі у засіданні владного суб`єкта, що відбулось 25.05.2021р.

Не погодившись із прийняттям владним суб`єктом спірного рішення, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суд відзначає, що суспільні відносини з приводу здійснення перевезень автомобільним транспортом регламентовані приписами Закону України від 05.04.2001р. №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі за текстом - Закон № 2344-III), Закону України від 08.09.2005р. №2862-IV "Про автомобільні дороги", Закону України від 30.06.1993р. "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху (затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306), Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (затверджені постановою КМУ від 18.01.2001р. №30; далі за текстом - Правила №30); Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (затверджений постановою КМУ від 27.06.2007р. №879; далі за текстом - Порядок №879), Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363; далі за текстом – Правила перевезення №363).

Так, відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з ч.ч.1 і 4 ст.48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005р. №2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч.2 ст.29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого (далі за текстом - Порядок №879).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30 затверджені Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі за текстом - Правила №30), згідно з п.3 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п.4 Правил №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У силу положень п.22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Отже, з приписів п.22.5 Правил дорожнього руху слідує, що заборонено: 1) рух автомобільними дорогами загального користування місцевого значення транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т; 2) рух автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів із подільними вантажами з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т; 3) рух автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів із подільними вантажами з навантаженням на здвоєні осі - понад 16 т (для контейнеровозів - понад 18 т); 4) рух автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів із подільними вантажами з навантаженням на строєні осі - понад 22 т (для контейнеровозів понад 24 т); 5) рух автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів із подільними вантажами фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т).

При цьому, у будь-якому разі за спеціальними правилами здійснюється рух транспортних засобів та їх составів у разі перевезення небезпечних вантажів та у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т).

Відповідно до п.п.2 п.2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За визначенням п.п.4 п.2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Як указано у п.23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

За застереженням п.21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

При цьому, окрема міра юридичної відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт запроваджена також і положеннями абз.16 ч.1 ст.60 Закону №2344-III у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ “Про автомобільний транспорт” (далі - Закон № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до п.15 постанови КМУ № 1567 від 08.11.2006 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з пунктами 3, 6 Порядку № 879 Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно з п.16 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль

Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування” (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п.11.1-11.3 Наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998 за № 128/2568 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Згідно постанови КМУ № 207 від 25.02.2009 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» затверджено перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, яким передбачено, що у водія, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, крім інших документів повинна бути - товарно-транспортна накладна. Для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Суд відзначає, що інспекторами був проведений документальний габаритно-ваговий контроль, без застосування зважування транспортного засобу, а тому для цього інспекторам необхідно було визначити загальну масу транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, але в наданих відповідачем документах такі математичні дії інспекторами не виконувались.

Продовжуючи розгляд справи, суд зауважує, що згідно з п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відповідно до п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5. (п.27 Порядку №1567).

Вирішуючи спір, суд зауважує, що право особи на участь у процесі прийняття рішення (у тому числі і у формі участі у засіданні органу публічної адміністрації з приводу застосування міри юридичної відповідальності за звинуваченням у вчиненні протиправного діяння) передбачено п.9 ч.2 ст.2 КАС України і за своєю суттю є гарантією легітимних сподівань та розумних очікувань на те, щоби бути «почутим» органом влади чи управління, мати змогу подати документи у спростування події вчинку чи вини, а тому реалізація цього права особи не залежить від розсуду владного суб`єкта.

При розв`язанні названої суперечності вирішальне значення має характер та зміст процедурної поведінки як органу публічної адміністрації, так і особи, котрій висунуто звинувачення у вчиненні правопорушення за критерієм доброчесності та фактор нездоланної дії чинників вимушеності органу публічної адміністрації на вчинення управлінського волевиявлення в умовах необізнаності приватної особи.

У спірних правовідносинах повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, у якому зазначено дату, час та місце розгляду справи, а саме: 25.05.2021 з 9:00 до 12:00 год. у приміщенні Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (за адресою: 61022, Харківська обл., м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 7 поверх), надіслано відповідачем-2 на адресу ТОВ «Украінформтрейд»: 61082, м. Харків, проспект Московський, 144, кімн. 203-2 рекомендованим поштовим відправленням № 6102254818665 – 21.05.2021, що підтверджується копіями списком відправлень рекомендованих листів № 6169, фіскального чеку від 21.05.2021, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, трекінгу (відстеження) посилок із сайту Укрпошти.

При цьому, згідно з інформацією трекінгу (відстеження) посилок із сайту Укрпошти за № 6102254818665 вручено адресату лише 02.06.2021 р., що свідчить про те, що на момент розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивач не був належним чином повідомлений про її призначення.

Суд зазначає, що за вказаних обставин право позивача на подання пояснень, заперечень та доказів, участь у розгляді справи про притягнення до відповідальності не було належним чином забезпечено.

Посилання представника відповідача на позицію Верховного Суду у справі № 820/4624/17, викладену у постанові від 11.02.2020 не приймаються судом до уваги, оскільки, на відміну від обставин у даній справі, у справі, що переглядалась судами було встановлено належне та завчасне повідомлення особи про розгляд контролюючим органом справи про накладення штрафу.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 у справі № 802/2236/17-а.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Матеріалами справи доведено, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк під час реалізації управлінської функції контролю не створив належних умов для обізнаності заявника із датою, часом та місцем розгляду питання з приводу застосування штрафу, допустивши явно та очевидно недобросовісну та нерозсудливу поведінку у цьому аспекті, фактично вдавшись до умисного позбавлення права заявника на участь у процесі прийнятті оскарженого рішення.

Отже, у спірних правовідносинах факт порушення права заявника у сфері публічних правовідносин знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНФОРМТРЕЙД" (проспект Московський, буд. 144, кім. 203-2, м. Харків, 61082) до Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845), Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (61022, Харківська обл., м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 7 поверх) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Тимчука А.А. про застосування адміністративно - господарського штрафу № 279258 від 25.05.2021р.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІНФОРМТРЕЙД" (проспект Московський, буд. 144, кім. 203-2, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 14300875) суму сплаченого судового збору в сумі 2270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.09.2021 року.

Суддя Бадюков Ю.В.