Рішення № 99757576, 20.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 вересня 2021 р. № 520/8799/21

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, буд. 3,м. Київ 48,03048) про визнання протиправними наказів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якій просить суд:

- скасувати наказ т.в.о начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 19.04.2021 № 322 о/с про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції в Харківській області відповідно до п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”;

- скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01.04.2021 № 204;

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №5 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП з 19.04.2021 року;

- зобов`язати Департамент Патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 - інспектору роти №5 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 19.04.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора роти №5 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП та має спеціальне звання старший лейтенант поліції. Наказом т.в. о начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 19.04.2021 № 322 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції в Харківській області відповідно до п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”. Підставою звільнення є наказ Департаменту патрульної поліції від 01.04.2021 № 204. Позивач зазначив, що його було ознайомлено з оскаржуваними наказами, тому він не був обізнаний про причину звільнення взагалі. В порушення вимог чинного законодавства відповідачем не повідомлено про проведене службове розслідування, порушено процедуру службового розслідування та порядку накладення дисциплінарних стягнень, не роз`яснене право ОСОБА_1 на ознайомлення з матеріалами службового розслідування.

Від представника відповідача - Рвачова О.О., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час винесення оскаржуваних наказів діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

З 12.07.2021 року по 05.08.2021 року та з 25.08.2021 року по 06.09.2021 року суддя перебувала у відпустці.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора роти №5 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП та має спеціальне звання старший лейтенант поліції.

Наказом т.в.о начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 19.04.2021 № 322 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції в Харківській області відповідно до п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (а.с.52). Підставою звільнення є наказ Департаменту патрульної поліції від 01.04.2021 № 204 (а.с.49).

Не погоджуючись з вказаними наказами відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом МВС України від 27.04.2020 № 357.

Організація взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні передбачена наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, яким затверджена Інструкція з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні (далі - Наказу № 575).

Згідно п. 5 розділу І Наказу № 575 швидке та повне розслідування і розкриття кримінальних правопорушень досягається шляхом поєднання зусиль усіх органів та підрозділів поліції, забезпечення належного рівня їх взаємодії відповідно до вимог законодавства щодо отримання, збирання, накопичення та використання інформації про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а також про події і факти, які можуть сприяти їх розслідуванню і розкриттю, що є невід`ємним завданням для всіх працівників поліції.

Відповідно до абз. 2 п. 8 розділу І Наказу № 575, отриману інформацію про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а також про події і факти, які можуть сприяти їх розкриттю та досудовому розслідуванню, поліцейські доповідають рапортом (далі - ініціативний рапорт) безпосередньому керівникові, який після ознайомлення надсилає цей рапорт відповідному керівнику органу, підрозділу поліції для розгляду і направлення до органу досудового розслідування і підрозділу кримінальної поліції для використання цієї інформації під час розкриття та досудового розслідування кримінального правопорушення.

Згідно п. 3 розділу І Порядку ведення єдиного обліку в органах і підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, джерелом інформації про кримінальні правопорушення та інші події, зокрема, є: 1) заяви (повідомлення) осіб, які надходять до органу (підрозділу) поліції, особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, або службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв (повідомлень); 2) самостійно виявлені слідчим або іншою посадовою особою органу поліції з будь-якого джерела обставини кримінального правопорушення; 3)повідомлення осіб, які затримали підозрювану особу під час учинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється в його вчиненні; 4) інше.

Відповідно до п. 6 розділу II Наказу № 100, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Відповідно до пункту 7 розділу II Наказу № 100 поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський повинен неухильно дотримуватися Присяги поліцейського.

Частиною 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Судом встановлено, що ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якою він зобов`язується з гідністю нести високе звання поліцейського, сумлінно виконувати свої службові обов`язки, дотримуватися Конституції та законів України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", кожний поліцейський повинен бути вірним Присязі поліцейського.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", кожний поліцейський повинен запобігати вчиненню правопорушень.

З огляду на викладене, суд зауважує, що кожний поліцейський незалежно від місця перебування, часу доби у разі отримання інформації про кримінальне правопорушення чи іншу подію (у будь-якій формі) повинен вжити всіх можливих заходів з метою належного реагування та припинення кримінального правопорушення чи іншої події, всебічно сприяти їх розслідуванню і розкриттю. Вступаючи на службу в поліції кожний поліцейський взяв на себе підвищені зобов`язання щодо дотримання службової дисципліни, як у службовий так і позаслужбовий час. Присяга поліцейського зобов`язує вірно служити, дотримуватися законодавства, поважати права людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського. Авторитет поліції багато в чому пов`язується з авторитетом поліцейського, оцінкою його поведінки як у професійній сфері, так і поза межами його професійної (службової) діяльності. Поліцейський повинен докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут національної поліції України” від 15 березня 2018 року № 2337-VIII визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначає, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. п. 6, 8 статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з посади, звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з розділом ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 - службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних наказів від 19.04.2021 № 322 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 , від 01.04.2021 №204 “Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення", судом встановлено наступне.

Із вищезазначеними наказами позивач був ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом.

Як вбачається із наказу від 01.04.2021 № 204 - відповідно до частин першої-четвертої статті 14, частин першої та другої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІ “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України”, пункту 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, пунктів 2-4 розділу І, пункту 1 розділу II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, проведено службове розслідування, призначене згідно з наказом управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 16 січня 2021 року №22 “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії” та наказом управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 15 лютого 2021 року № 75 “Про продовження строку проведення службового розслідування”, з метою встановлення факту можливого порушення службової дисципліни інспектором роти № 5 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 за фактом унесення 28.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №4202022000000427 відомостей про можливе скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України, та обрання на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 09 січня 2021 (справа № 554/11876/20, провадження № 1-кс/554/995/2021) запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Під час службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 08.01.2021 близько 00.30, використовуючи транспортний засіб ВМW, номерний знак НОМЕР_1 , спільно з групою осіб проник у сховище магістральних кабельних ліній зв`язку та вирізав кабелі зв`язку марки ТЗГ 7*4*1, 2 завдовжки 50 м, які належать управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, чим завдав цій установі матеріальної шкоди.

Тобто, спірний наказ прийнятий за результатами службового розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2021 до керівництва управління патрульної

поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Харківській області ДПП) надійшла копія ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави Гальонкіної Ю.С. від 09.01.2021 (справа № 554/11876/20, провадження № 1-кс/554/995/2021) про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у нічний час з 22 годин до 06 годин ранку наступного дня, строком на 2 місяці, стосовно інспектора роти № 5 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , 1990 р.н., в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 28.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4202022000000427 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України.

Таким чином, як зазначалось вище, викладені відомості стали підставою для проведення службового розслідування у відношенні позивача.

Відповідно до наказу УПП в Харківській області ДПП від 16.01.2020 № 22 “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії”, було проведено службове розслідування за фактом внесення 28.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4202022000000427 відомостей про можливе скоєння інспектором роти № 5 батальйону №1 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та обрання на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Під час службового розслідування з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування вищевикладених обставин було опитано інспектора роти № 5 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , командира роти № 5 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та інспектора - чергового ВЧС УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_3 .

До матеріалів службового розслідування було долучено пояснення та службову характеристику на певних працівників УПП в Харківській області ДПП, зокрема на ОСОБА_1 , який під час проведення службового розслідування, відмовився від давання показань відносно себе, керуючись статтею 63 Конституції України.

Під час проведення службового розслідування було встановлено, що 08.01.2021 до УКЗ ГУНП в Харківській області надійшла інформація про те, що цього ж дня близько 04:00 за адресою вул. Клочківська ,23,м. Харків працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, спільно з поліцейськими Харківського управління ДВБ НП України в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 28.08.2020 №42020220000000427 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, затримано поліцейського відділення №1 взводу №2 роти № 2 БКС ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та інспектора роти № 5 батальйону № 1УПП в Харківській області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08.01.2021 на підставі ухвал слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави співробітниками Харківського управління ДВБ НП України було проведено обшук автомобіля “BMW 316”, н.з. НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: -ножівку з металу з помаранчевою ручкою; Ланцюг металевий 2 шт.; Полотно з ножівки; Бокорізи (кусачки) з синіми рукоятками; Лебідку металеву з гачком; Кабелі лінії зв`язку марки ТЗГ 7*4*1,2 , змотані у шість бухт.

Відповідно до повідомлення про підозру досудовим розслідуванням встановлено, що 08.01.2021 сержант поліції ОСОБА_4 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приблизно о 00:30 на автомобілі “BMW 316” , н.з. НОМЕР_3 ”, під керуванням ОСОБА_1 прибули до оглядового пристрою, який використовується управлінням Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області в якості сховища для розташування магістральних кабельних ліній зв`язку, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_3 , з одного боку, та до оглядового пристрою, розташованого поблизу будинку АДРЕСА_4 . При цьому сержант поліції ОСОБА_4 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розробили план злочинних дій, розподіливши між собою ролі вчинення крадіжки кабелю із застосуванням в якості знаряддя злочину бокорізів(кусачки), ножівки, лебідки, викрутки, які взяли із собою. Останні, реалізуючи спільний злочинний умисел, відчинили металеву кришку, що закриває вхід до оглядового пристрою, та шляхом зламу запірного пристрою відчинили сховище , в якому зберігались кабелі ліній зв`язку, та перекусили їх вищезазначеними інструментами. Після чого сержант поліції ОСОБА_4 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 таємно викрали кабель зв`язку марки ТГЗ 7*4*1,2 довжиною приблизно 50 метрів та варті 980 грн., який належить управлінням Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській, змотавши його у шість бухт, та помістили їх до багажного відділення автомобіля BMW 316 , н.з. НОМЕР_2 . Таким чином сержант поліції ОСОБА_4 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виконали всі дії, спрямовані на незаконне заволодіння майном , яке належить управлінням Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, поєднанні з проникненням до сховища. Після вказаних злочинних дій останні з місця скоєння злочину зникли. В результаті протиправних дій сержант поліції ОСОБА_4 , старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завдали потерпілій стороні управлінням Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області , матеріальну шкоду на загальну суму 980 грн.

13.01.2021 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення в рамках службового розслідування, проте останній надати пояснення відмовився, посилаючись на ст.. 63 Конституції України. Разом з цим, останній зазначив, що до нього під час затримання було застосовано фізичну силу внаслідок чого йому були нанесенні тілесні ушкодження. Встановлено, що 08.01.2021 інформацію за фактом нанесення тілесних ушкоджень 2021 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 вже було зареєстровано у ІТС ІПНП Шевченківського ВП за № 843, матеріали за вказаним фактом поліцейськими Шевченківського ВП направлені до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві.

Відповідно до інформації, наданої Харківським управлінням ДВБ НП України, отриманої від управлінням Державної служби захисту інформації України в Харківській області, за період з 01.01.2020 по 06.011.2020 на території м. Харкова здійснено 19 крадіжок балансового кабелю. До переважної більшості вчинених крадіжок можуть бути причетні ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Разом з цим, встановлено, що 30.09.2020 до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області від оператора служби “ 102” надійшло повідомлення про те, що цього ж дня о 01:55 за адресою: Бєлгородське шосе, м. Харків спрацювала сигналізація кабельної мережі ПАТ “Укртелеком” (ЄО Шевченківського ВП № 39314). Звернення до оператора служби “ 102” було здійснено черговим управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області ОСОБА_7 , у якого 30.09.2020 о 01:55 на пульті було здійснено спрацювання сигналізації у зв`язку з розкриттям кабелю за адресою: Бєлгородське шосе, м. Харків.

На місце події було направлено екіпаж УПП в Харківській області, яким було виявлено інженера управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, який також прибув для встановлення причин спрацювання сигналізації. У ході огляду місця події було виявлено пошкодження кабелю в трьох місцях та відсутність його частини, разом з цим неподалік від місця події було виявлено два автомобілі ВАЗ-2107, н.з. НОМЕР_4 , та BMW 316 , н.з. НОМЕР_2 . У подальшому були виявлені водії вказаних ТЗ, ними виявились ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які повідомили, що приїхали з метою позайматися спортом, а саме здійснити пробіжку.

Згідно листа начальника СВ Шевченківського ВП підполковника поліції Заворіна А.І., у зв`язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, та неможливість внесення відповідної інформації до ЄРДР, матеріали ЄО № 39314 від 30.09.2020 були направлені до Шевченківського ВП для розгляду згідно з Законом України “Про звернення громадян” розгляд вище вказаного матеріалу ЄО було доручено старшому лейтенанту поліції ОСОБА_8 . За результатами розгляду матеріалів ЄО № 39314 було складено довідку від 07.10.2020 та письмово повідомлено ПАТ “Укртелеком” за №14268/119/60/01-2020.

Таким чином, в ході службового розслідування, дослідивши наявні матеріалі дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України за таких обставин: 08.01.2021 близько 00:30 що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW, реєстраційний номер НОМЕР_2 , спільно з групою осіб шляхом незаконного проникнення у сховище магістральних кабельних ліній зв`язку, викрали кабелі зв`язку марки ТЗГ 7*4*1,2, завдовжки 50 м, які належать управлінню Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області, чим завдали цій установі матеріальної шкоди. У зв`язку з чим, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дії які стали підставою для висвітлення вищезазначених подій в мережі Інтернет, завдали шкоди авторитету та іміджу працівників Національної поліції України, негативно вплинули на думку та ставлення суспільства до діяльності всієї правоохоронної системи та до УПП в Харківській області ДПП , що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, призводить до приниження авторитету органів Національної поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Дисциплінарний проступок старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 виразився у порушенні ним вимог пунктів 1,2 частини першої статті 18, частини першої статті64 Закону України “Про Національну поліцію”, частини першої статті 1, пунктів 1,2,6 частини третьої статті1Дисциплінарного статуту Національної поліції України від 15 березня 2018 року” 2337-VII “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” пунктів 3 та 4 ІV Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179.

Тобто, Комісією у складі: голови - т.в.о. заступника начальника управління – начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_9 , членів комісії: т.в.о. заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_10 , інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 ,старшого оперуповноваженого Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_12 , розглянувши у формі письмового провадження матеріали службового розслідування, призначеного наказом від 16.01.2021 №22 та від 15.02.2021 №75, проведеного відповідно до частин першої-четвертої статі 14, частин першої та другої статті 15Дисциплінарного статуту Національної поліції України , затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України”, встановлено, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування вважати такими, що знайшли своє підтвердження, затверджено висновок службового розслідування на направити його до Департаменту патрульної поліції для порушення питання застосування до старшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

Відповідно до висновку службового розслідування, позивачем вчинено дії, що дискредитують звання співробітника міліції, не дотримано вимог п. 1, 2 ст.18 ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", ч.1 ст.1, п.п.1, 2, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, п.3 та п.4 розділу 4 Правил етичної поведінки поліцейський, затверджених наказом Міністра внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, що є грубим порушенням службової дисципліни, відтак відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Вказані вище фактичні обставини встановлені висновком службового розслідування та позивачем не спростовані.

З огляду на викладене, в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, що дискредитує звання поліції.

Доводи позивача про те, що ним не було отримано та ознайомлено з оскаржуваними наказами, висновком службового розслідування є помилковими, оскільки ознайомлення із вказаними наказами підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що у найзагальнішому вигляді дискредитація - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету, що тісно пов`язані з морально- етичними нормами.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та, власне, органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Отже, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

При цьому, факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, повинен бути доведеним фактичними даними.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №420/6101/18.

Крім того, подібними до даної справи є висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 по справі № 806/2555/17.

Пунктом 27 постанови Верховний Суд по справі № 806/2555/17 констатує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

У пункті 29 вищенаведеної постанови Верховний Суд щодо протоколу за статтею 130 КУпАП, зазначено, що протокол складено у зв`язку з відмовою позивача від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не у зв`язку з доведеним фактом перебування останнього в такому стані. Зазначеною статтею передбачено альтернативні склади правопорушення, за які за нею може наставати відповідальність.

Верховний Суд робить висновок, що в цьому випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного вище, Верховний Суд встановив, що позивач власними діями порушив Закон України "Про Національну поліцію", Дисциплінарний статуту органів внутрішніх справ України, Присягу на вірність Українському народові, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Отже, в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. При цьому, Верховним Судом відхиляються доводи позивача про протиправність його звільнення через не доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, які помилково визнані обґрунтованими судами попередніх інстанцій, оскільки не притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники внутрішніх справ власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.

Отже, встановлені службовим розслідуванням факти безсумнівно, принижують високе звання посадової особи, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як лейтенант поліції.

Суд зазначає, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час та бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Така ж правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.04.2021 №420/3659/19.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про Національну поліцію", дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач - під час проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом встановленого строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування наказу від 01.04.2021 р. №204 "Про застосування до працівника управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення", через що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно, наказ від 19.04.2021 року №322о/с щодо звільнення ОСОБА_1 є реалізацією по особовому складу первісного наказу про застосування дисциплінарного стягнення, відтак наказ від 19.04.2021 року №322о/с є також правомірним і скасуванню не підлягає.

Щодо позовних вимог про поновлення на посаді та зобов`язання нарахування та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що у задоволенні вказаних позовних вимог також належить відмовити, оскільки вказані вимоги є похідними від первісних.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними наказів не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. т. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними наказів - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар`єнко Л.М.