Ухвала суду № 99757495, 20.09.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

Справа № 500/3322/21

20 вересня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії, виплати перерахованої пенсії з врахуванням розміру 77% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області перерахувати пенсію позивачу перераховану пенсію з врахуванням розміру 77% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016.

14 червня 2021 року ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ознайомившись з матеріалами судової справи, ухвалою від 21.07.2021, суд залишив позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання на адресу суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності підстав для поновлення строку звернення до суду.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивач, у строк визначений судом, подав до суду заяву про поновлення строку звернення до Тернопільського окружного адміністративного суду з додатками.

Зазначену заяву розглянуто судом після виходу головуючої судді у даній справі з основної щорічної відпустки, в порядку черговості.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення з позовом до суду, встановленого статтею 122 КАС України, позивач зазначає, що такий пропущено з поважних причин, оскільки позивач, не ставив під сумнів належність виплати Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області його пенсії з розрахунку 77% грошового забезпечення. Позивач вказує, що дізнався про виплату пенсії з розрахунку 70% грошового забезпечення лише з відповіді відповідача від 27.05.2021, яку він отримав після того, як 22.04.2021 звернувся із заявою про надання переліку документів, в тому числі копій довідок про перерахунок пенсії за 2015, 2016, 2017 та січень-лютий 2018 року. З урахуванням зазначеного, просить суд поновити строк звернення до суду та задоволити позовної вимоги в повному обсязі.

Частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Вирішуючи питання щодо залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, суд зазначає, що 31 березня 2021 року в постанові по справі №240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження №К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Частиною першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).

Разом з тим, суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

За висновком Верховного Суду таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

До суду з цим адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся 10.06.2021, тобто через більше ніж 5 років з моменту виникнення підстав для перерахунку, а саме: за період з 01.01.2016 по 01.04.2018 (згідно повідомлення про перерахунок з 01.12.2015, арк. справи 19) та через більше ніж 2 років з моменту виникнення підстав для перерахунку, а саме: за період з 01.04.2018 (згідно довідки про перерахунок з 01.04.2018, арк. справи 20), а отже з пропуском 6-ти місячного строку звернення до суду.

Щодо доводів позивача, що звернення до суду з позовними вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час відповідно статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не обмежене будь - яким строком слід зазначити, що частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV визначено що нараховані суми пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Таким чином, положення наведених норм права регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, однак не виплачених з вини ПФУ, що спростовує доводи позивача про те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Суд наголошує, що пенсія є щомісячним платежем, а щодо її отримання, на думку позивача, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та про порушення своїх прав, позивач мав дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 08.08.2019 у справі №813/5002/17 (провадження №К/9901/55618/18) та від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а (провадження №К/901/42788/18).

Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 у справі №592/10486/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 72693953) зазначив, що спори у справах, пов`язаних із пенсійними виплатами, мають розглядатися у межах звернення до адміністративного суду, тобто в межах шестимісячного строку.

З огляду на вищевикладене та аналізуючи зміст позовних вимог, а саме те, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яка, на переконання позивача, полягає у відмові йому в перерахунку пенсії, виплати перерахованої пенсії з врахуванням розміру 77% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області перерахувати пенсію позивачу перераховану пенсію з врахуванням розміру 77 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016, то суд дійшов висновку, що позивач про порушення своїх прав знав, або повинен був дізнатися ще в 2016 році, коли відповідачем зменшено розмір пенсії позивача, а до суду останній звернувся лише 10.06.2021, а отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Отримання позивачем листа відповідача від 11 травня 2021 року у відповідь на його заяву - не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Залишаючи позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі - суд надав позивачу можливість обґрунтувати причини пропуску звернення до суду з даним позовом, водночас, позивач, усуваючи недоліки позовних вимог не навів жодних нових аргументів (з наданням на їх підтвердження доказів), які б підтвердили, зокрема, дату, з якої позивач по факту дізнався про порушення його прав та/або "був змушений" звернутись саме у 2021 році до відповідача із заявами про надання тих чи інших документів із пенсійної справи, що в подальшому і стало причиною звернення до суду з даним позовом, а тому суд дійшов висновку, що пропуск встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду, відбувся без поважних причин.

Суд наголошує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Відповідно до частин тринадцятої, п`ятнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно із пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

21.07.2021 суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, оскільки позовна заява не відповідала вимогам, передбаченим частиною шостою статті 161 КАС України, а саме: не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та не надано будь-яких доказів поважності причин його пропуску.

З урахуванням наведено, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 21.07.2021, на підставі частини п`ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України позов необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши позивачу, що відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 122, 171, 240, 241, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Суддя Мірінович У.А.