Ухвала суду № 99756161, 20.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 380/6830/20

У Х В А Л А

про заміну стягувача у виконавчому листі

20 вересня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому листі у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання до вчинення дій.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 адміністративний позов було задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що пропрацював у зоні відчуження в 1987 році більше 14 календарних днів, з дня наступного за днем виникнення у нього права на зазначену пенсію, тобто з 24.04.2020 року.

21.10.2020 року відповідачем було подано апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику.

29.03.2021 Львівським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист №380/6830/20.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.

02.09.2021 до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому листі у справі №380/6830/20, яка обґрунтована тим, що її син – ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 27.01.2021 року, його позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку було задоволено повністю. На виконання рішення суду від 28.09.2020 року, Львівським окружним адміністративним судом 29.03.2021 року було видано виконавчий лист №380/6830/20, однак отримати та пред`явити його до виконання ОСОБА_2 не встиг, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Вказує, що рішення Львівського окружного адміністративного суду набуло законної сили до смерті ОСОБА_2 , а відмова пенсійного органу про призначення йому пенсії за віком була визнана протиправною, відтак її син мав право на усі виплати пенсії з 24.04.2020 року та до моменту його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи наведене та те, що заявниця є його єдиним спадкоємцем, ОСОБА_1 просить замінити сторону стягувача у виконавчому листі №380/6830/20 від 29.03.2021 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

В судове засідання, що відбулось 16.09.2021 року з`явились заявник та представник відповідача (боржник). Заявник свою заяву про заміну сторони стягувача у виконавчому листі підтримала та просила таку задовольнити. Представник відповідача (боржника) щодо задоволення заяви заперечила, просила відмовити в її задоволенні. Заявник та представник відповідача (боржника) не заперечили щодо переходу до письмового провадження, внаслідок чого суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати постановив перейти до письмового провадження для подальшого розгляду заяви та постановлення ухвали.

Розглянувши заяву про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, суд керується наступним.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

Слід також зазначити, що відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

За положеннями статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується – по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Отже, майнове право ОСОБА_2 на пенсію встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили за його життя, тобто належало померлому. З урахуванням наведеного, спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Конституційним Судом України у рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 , яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що пропрацював у зоні відчуження в 1987 році більше 14 календарних днів, з дня наступного за днем виникнення у нього права на зазначену пенсію, тобто з 24.04.2020 року.

Вказане рішення суду набрало законної сили 27.01.2021 року, а тому, в силу вимог частини 2 статті 14 КАС України, є обов`язковим для виконання на всій території України.

На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист №380/6830/20 від 29.03.2021.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.02.2021 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцем ОСОБА_2 є його мати – ОСОБА_1 , що також підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом №544 від 23.08.2021 року, згідно якого спадкоємцем майна, а саме земельної ділянки, ОСОБА_2 є його матір – ОСОБА_1 .

Таким чином судом встановлено, що рішення суду, яке набрало законної сили досі не виконане, стягувач за вказаним рішенням помер, а його спадкоємець належним чином спадщину прийняла та оформила свої спадкові права.

Відповідно до вимог ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно практики ЄСПЛ у пенсійних та інших справах, що пов`язані із соціальною сферою, різні соціальні виплати також стосуються «права власності» в розумінні Конвенції. Як зазначив Суд у справі «Будченко проти України» (№38677/06, рішення від 24 липня 2014 року), «якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Протоколу № 1 відносно осіб, які відповідають її вимогам.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Півень про України» визначено, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишаться невиконаними, завдаючи шкоди одній стороні.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, зазначеної в постанові від 21.02.2011, згідно з якою, поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження. Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції, заява №183571/91» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін...».

Отже виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

У постанові від 29 липня 2010 року у справі «Стрельцов та інші військові пенсіонери з Новочеркаська проти Російської Федерації» Європейський суд з прав людини визнав, що громадяни мають право на підтримання скарг своїх померлих родичів у межах статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Указаного висновку Європейський Суд з прав людини дійшов виходячи з того, що право на отримання заробітної плати і прирівняних до неї платежів, пенсій та інших грошових сум, які виплачуються в якості засобів для існування і підлягали виплаті, проте не були отримані громадянином за життя, належать членам сім`ї померлої особи.

Враховуючи вищенаведене та те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року було фактично визнано право позивача на призначення йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що пропрацював у зоні відчуження в 1987 році більше 14 календарних днів, з дня наступного за днем виникнення у нього права на зазначену пенсію, тобто з 24.04.2020 року, суд приходить до висновку, що заявниця має право на успадкування суми пенсійних виплат, що мали були нараховані за життя ОСОБА_2 , проте залишилися недоодержаними ним у зв`язку з його смертю.

Згідно частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 4 статті 379 КАС України).

З огляду на вказані обставини, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом заміни стягувача у виконавчому листі, виданого Львівським окружним адміністративним судом 29.03.2021 у справі №380/6830/20, щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що пропрацював у зоні відчуження в 1987 році більше 14 календарних днів, з дня наступного за днем виникнення у нього права на зазначену пенсію, тобто з 24.04.2020 року.

Керуючись ст.ст. 241, 248, 379 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

заяву ОСОБА_1 про заміну сторони стягувача у виконавчому листі у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання до вчинення дій – задовольнити.

Замінити сторону у виконавчому листі Львівського окружного адміністративного суду, що виданий 29.03.2021 у справі №380/6830/20, щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, що пропрацював у зоні відчуження в 1987 році більше 14 календарних днів, з дня наступного за днем виникнення у нього права на зазначену пенсію, тобто з 24.04.2020 року, а саме стягувача – ОСОБА_2 його правонаступником – ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду, відповідно до вимог ст.ст.293-297 КАС України.

Суддя Сасевич О.М.