Рішення № 99755958, 13.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7181/20

ДОДАТКОВА

УХВАЛА СУДУ

13 вересня 2021 року зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представника третьої особи Ящинського А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові клопотання представника третьої особи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватне підприємство “І.Куш” про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів приватне підприємство “І.Куш” про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.05.2021 провадження у справі закрив провадження у справі з підстав неюрисдикційності спору.

27.05.2021 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 54480грн.

04.06.2021 відповідач подав до суду клопотання про зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги. Вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та явно завищеним.

У судове засідання сторони не з`явились, повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).

Суд встановив, що ухвалою про закриття провадження у справі від 27.05.2021 питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України”, від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України”, від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України”, від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України”, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.

Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Суд встановив, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (клієнт) уклала з адвокатським об`єднанням “Потинський та партнери” (далі – АО) оговір про надання правової допомоги від 19.10.2020 №19/10-20, згідно з умовами якого предметом договору є надання правової допомоги клієнту.

Згідно з додатком №1 до вказаного договору сторони погодили таку вартість наданих послуг: 1500грн за 1 годину роботи адвоката, завдаток за надання правової допомоги становить 9000грн.

Відповідно до рахунку №16/02-21 АО надало наступні види юридичних послуг:

1) підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №380/7181/20 – 0.5 год;

2) ознайомлення та виготовлення фотокопій матеріалів адміністративної справи №380/7181/20 – 1 год;

3) аналіз доводів позовної заяви – 2 год;

4) підготовка пояснень ПП «І.КУШ» на позовну заяву – 7 год;

5) надсилання пояснень на позовну заяву учасникам справи – 2 год;

6) аналіз відповіді позивача на пояснення третьої особи ПП «І.КУШ» від 21.11.2020 – 1 год;

7) аналіз доводів відзиву відповідача від 27.10.2020 – 1 год;

8) аналіз відповіді позивача на відзив від 27.10.2020 – 0,5 год;

9) ознайомлення та аналіз доводів заяви позивача про зміну предмету позову – 0,5год;

10) підготовка заяви про закриття провадження в адміністративній справі №380/7181/20 – 1,5 год;

11) представництво інтересів третьої особи у судових засіданнях 02.11.2020, 23.11.2020, 16.12.2020, 15.02.2021 – 2 год.

Згідно з актом приймання-передачі наданої правової допомоги №16/02-21 від 16.02.2021 клієнт фактично отримав види юридичної допомоги, перелічені в рахунку №16/02-21.

Випискою за особовими рахунками за 16.02.2021 підтверджується фактична сплата третьою особою суми у розмірі 28800 грн на банківський рахунок АО.

Окрім цього, представником третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору долучено Рахунок №28/12-20 від 29.12.2020, згідно з яким АО надало клієнту наступні види юридичних послуг:

1) ознайомлення та аналіз доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження від 07.10.2020, аналіз судової практики з питань забезпечення позову в адміністративному судочинстві, підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №380/7181/20 – 12 год;

2) надсилання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 учасникам справи, а також подача відзиву на апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду – 3 год;

3) представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 24.12.2020 у Восьмому апеляційному адміністративному суді – 2,5 год.

Згідно з цим рахунком загальна сума за перелічені юридичні послуги становить 25680,00грн.

Відповідно до акта передачі-приймання наданої правової допомоги №28/12-20 від 28.12.2020 клієнт фактично отримав юридичні послуги, вказані в Рахунку №28/12-20 від 29.12.2020. Випискою за особовими рахунками, сформованою 18.05.2021 ПП «І.КУШ» здійснило перерахунок коштів на рахунок АО із зазначенням, що такий обумовлений наданням правової допомоги згідно з рахунком №28/12-20 від 29.12.2020.

Суд повторно зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “East/WestAllianceLimited” проти України”, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Вирішуючи питання стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 54480грн, суд зазначає наступне.

Вказана сума складається із витрат, здійснених при судовому розгляді в суді першої інстанції, а саме – 25680 грн, та витрат, здійснених в ході апеляційного перегляду ухвали про закриття провадження у справі №380/7181/20, а саме – 28800 грн. За наведених обставин суд вважає, що питання стягнення витрат в частині 28800 грн повинно вирішуватися судом апеляційної інстанції.

З`ясовуючи обґрунтованість відшкодування заявленої представником третьої особи суми витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги те, що позивач надав заперечення з приводу обґрунтованості суми відшкодування витрат на юридичні послуги, в яких вважає, що розмір таких витрат необхідно зменшити до 3000грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання та пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 . Згідно з довідкою про доходи №1460024951048418 від 03.06.2021, виданою відділом обслуговування громадян №8 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, позивач за період з грудня 2020 року по травень 2021 року отримав пенсію на загальну суму 12900грн.

Суд виходить з того, що до функцій судових витрат належить, зокрема, дисциплінуюча функція, зміст якої зводиться до попередження поданню явно необґрунтованих позовів. Разом з цим, суд зазначає, що відшкодування адвокатських витрат не повинно бути покаранням для особи, яка звернулася в суд за захистом свого права. Відтак покладення на пенсіонера обов`язку по відшкодування непомірної суми витрат на правничу допомогу є непропорційним та не відповідає завданням адміністративного судочинства. Суд вважає слушними доводи позивача про те, що зловживання правом на присудження витрат на професійну правничу допомогу є неприпустим.

Між тим, суд акцентує увагу на тому, що спір між учасниками справи по суті не вирішено. У межах справи суд встановив помилку позивача при визначенні предметної юрисдикції спору. Утім, вказане не свідчить про безпідставність заявленого позову, як і не свідчить про відсутність порушень прав позивача.

У вимірі спірних правовідносин суд також зазначає, що докази, подані представником третьої особи на підтвердження реальності адвокатських витрат, не містять підтверджень часу витраченого на виконання окремих видів юридичної допомоги.

Так, суд критично оцінює те, що технічне надсилання пояснень згідно з пунктом 5 Рахунку №16/02-21 об`єктивно зайняло у працівників АО 2 години.

Окрім цього, підготовлена заява про закриття провадження у справі (пункт 10 Рахунку №16/02-21) складається із цитат нормативних актів, а також висновків правових позицій Верховного Суду. Іншими словами, зі змісту такої заяви не вбачається власних ідей її автора, що ставить під сумнів співмірність витраченого на її складання часу.

Також, суд відхиляє посилання представника третьої особи про здійснення представництва ПП «І.КУШ» у засіданнях 02.11.2020, 23.11.2020, 16.12.2020 та 15.02.2020 сумарно упродовж 2 годин, зважаючи на те, що засідання 02.11.2020 та 15.02.2021 були відкладені, зокрема, у зв`язку з неявкою учасників справи. У свою чергу засідання 23.11.2020 тривало з 12:35 по 12:44, а засідання 16.12.2020 – з 14:23 по 14:31, що, очевидно, становить менше 2 годин. Відтак, суд вважає, що години, вказані представниками АО у Рахунку №16/02-21, не відповідають фактичним обставинам справи.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати на правовий аналіз справи, визначення її потенціалу, збір матеріалу, підготовка процесуальних заяв та заяв по суті справи, на загальну суму 54480 грн не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та є явно завищеними.

Ураховуючи те, що провадження у справі закрито, а сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути є завищеною та неспівмірною з обсягом наданих послуг адвоката, сума відшкодування підлягає зменшенню згідно з частиною 5 статті 134 КАС України.

З огляду на викладене, суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на позивача понесені третьою особою судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в розмірі 6000грн.

Щодо належної форми судового рішення яким вирішується питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що оскільки розгляд справи закінчився ухвалою про закриття провадження, тому вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у формі додаткової ухвали.

Керуючись статтями 9, 139, 242, 243, 244, 252 КАС України, суд

в и р і ш и в:

заяву представника третьої особи про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 на користь приватного підприємства «І.Куш» код ЄДРПОУ 20795131 місцезнаходження: 79083, м.Львів, вул. Пасічна, 84 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

У задоволенні решти заяви відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 20 вересня 2021 року.

Суддя А.Г. Гулик