Рішення № 99755947, 16.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2271/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

в провадженні Львівського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області код ЄДРПОУ 20812415, місцезнаходження: 79044, м.Львів, вул.Генерала Чупринки, 71 (далі – відповідач; КДКА Львівської області), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області від 20.01.2021 № 01/11/3-2021.

Ухвалою від 22.02.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач вирішив питання про порушення дисциплінарної справи з порушенням встановленого 30-денного строку. Позивач зазначає, що аналіз рішення відповідача від 20.01.2021 № 01/11/3-2021 вказує на те, що конкретні ознаки дисциплінарного проступку відповідачем не виявлені, а презумпцію невинуватості позивача не спростовано. Позивач зазначив, що термін «незапланована вагітність» вжитий ним у доповненні до відзиву на позовну заяву, а тому у відповідності до статті 23 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» не може бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності. Про очевидну протиправність оскарженого рішення свідчить і те, що відповідач розглянув скаргу ОСОБА_2 за відсутності доказів сплати збору за організаційно-технічне забезпечення. Відповідач не мав обґрунтованих підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати збору.

19.07.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що оскаржене позивачем рішення про порушення дисциплінарної справи містить попередні висновки щодо наявності в його діях, як адвоката, ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення конкретного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів. Таке рішення не створює для позивача юридичних наслідків, не обмежує позивача у здійсненні професійної адвокатської діяльності.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі рішення Львівської обласної КДКА від 26.06.2013 № 3 позивачу видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 31.10.2013 № 023.

10.11.2020 на адресу КДКА Львівської області надійшла скарга ОСОБА_2 на позивача як адвоката.

10.11.2020 матеріали передані до Дисциплінарної палати КДКА Львівської області.

13.11.2020 матеріали передані для проведення перевірки члену Дисциплінарної палати КДКА Львівської області ОСОБА_3

18.12.2020 член Дисциплінарної палати КДКА Львівської області ОСОБА_3 передав матеріали перевірки та довідку до Дисциплінарної палати КДКА Львівської області.

20.01.2021 КДКА Львівської області прийняла рішення № 01/ІІ/3-2021 (далі – оскаржене рішення), яким вирішила порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України – це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому вказаним Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених вказаним Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, в редакції чинній на час спірних правовідносин, Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення № 120), регламентує питання щодо здійснення процедури дисциплінарного провадження.

Наведене Положення розроблено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З`їздом адвокатів України 17.11.2012, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 268 (нова редакція) та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Пунктом 10 Положення № 120 передбачено, що до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено заяви (скарги)) слід відносити скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, ради адвокатів регіону або її членів, голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або її членів, заяви адвокатів, адвокатських об`єднань, адвокатських бюро, об`єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій, громадян та інших осіб на дії адвокатів.

Перелік вимог які висуваються до заяви (скарги), щоб бути прийнятними регламентовані у пункті 14 Положення № 120.

Отже, заява (скарга), а також інші документи прирівняні до скарг, можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності, які мають містити відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката. Таку заяву (скаргу) може подати кожен кому відомі факти такої поведінки.

Стадії дисциплінарного провадження викладені у статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, згідно з вказаною статтею дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Суд зазначає, що перша стадія дисциплінарного провадження – проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката включає етапи, які викладені у статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, згідно з вказаною статтею заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Як встановив суд, 10.11.2020 на адресу КДКА Львівської області надійшла скарга ОСОБА_2 . Цього ж дня, матеріали передані до Дисциплінарної палати КДКА Львівської області.

У такій скарзі зазначено, що Личаківським районним судом м. Львова розглядається кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за ст. 140 КК України. Скаржниця у кримінальному провадженні визнана потерпілою. Адвокатом Михалевським Ю.Р. подано до суду доповнення до відзиву на позов потерпілої, в якому зазначено: «… на момент пологів потерпіла ОСОБА_2 була неодруженою, у цивільному шлюбі не перебувала. Тобто, у даному випадку відсутня загроза цілісності шлюбу та сім`ї в цілому. Обґрунтовуючи позовні вимоги, потерпіла послалась на неможливість стати мамою, відчути радість материнства. Однак потерпіла вперше завагітніла у 35 років та народила дитину в повних 36 років. Зважаючи на те, що потерпіла не перебувала у шлюбі, враховуючи її показання, згідно яких у неї ніколи не було постійних відносин з чоловіками, а в силу життєвих обставин подеколи їй взагалі було не до статевих зносин, очевидно що вагітність була незапланованою. Про незапланованість вагітності свідчить і поведінка батька дитини, який покинув потерпілу після того, як дізнався про вагітність.», «… доводи потерпілої про неможливість відчути радість материнства суперечить факту пізньої і незапланованої вагітності. Потерпіла ОСОБА_2 не навела жодних аргументованих обставин, які б могли вказувати на реальні очікування чи плани мати дітей, збудувати сім`ю у майбутньому». Ці висловлювання адвоката скаржниця вважає дискримінаційними, такими, що принижують її гідність, втручання в її особисте та сімейне життя, завдає скаржниці душевних страждань. Стверджує, що адвокатом порушено Правила адвокатської етики, що тягне за собою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

У цьому контексті, суд зазначає, що відповідач рішенням від 11.11.2020 № 2/2020 звільнив скаржницю ОСОБА_2 від оплати за організаційне забезпечення розгляду скарги.

Суд не бере до уваги аргументи позивача про безпідставне звільнення скаржниці від оплати за організаційне забезпечення розгляду скарги, оскільки таке рішення відповідача не має жодних юридичних наслідків для позивача.

Як встановив суд, 13.11.2020 скарга ОСОБА_2 для проведення її перевірки передана члену Дисциплінарної палати КДКА Львівської області ОСОБА_3

18.12.2020 член Дисциплінарної палати КДКА Львівської області Лисович І.І. передав матеріали перевірки скарги ОСОБА_2 та довідку до Дисциплінарної палати КДКА Львівської області.

Суд зазначає, що друга стадія дисциплінарного провадження – порушення дисциплінарної справи врегулювана статтею 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, відповідно до вказаної статті за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до пункту 31 Положення № 120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, і працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами дисциплінарної палати КДКА, Головою КДКА, секретарем КДКА і працівниками Секретаріату КДКА своїх прав та інтересів.

Суд вказує на те, що останнім днем для вирішення відповідачем питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката було 18.01.2021. Натомість відповідач прийняв рішення про порушення дисциплінарної справи 20.01.2021, тобто з порушенням 30-денного строку.

Разом з тим, суд зауважує, що позивач не довів яким чином незначне порушення такого строку вплинуло на правомірність оскарженого рішення.

Суд вважає, що дотримання процедури має важливе значення для вирішення питання про правомірність рішення. Втім, у кожному конкретному випадку необхідно з`ясувати насамперед, в чому полягало порушення, відтак наскільки це порушення процедури вплинуло (чи могло вплинути) на остаточний результат розгляду (рішення), тобто наскільки воно було істотне.

Суд зазначає, що факт пропуску строку на порушення дисциплінарної справи, за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що це вплинуло на сам процес перевірки, його результат, не може слугувати достатнім свідченням того, що оскаржене рішення неправомірне.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 20.02.2019 у справі №822/570/17.

З приводу доводів позивача про необґрунтованість скарги ОСОБА_2 , то суд зазначає, що на етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.

Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з`ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи не відповідач зробити не може.

З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА у цих правовідносинах, з`ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов`язком останньої, адже йдеться як про професійну діяльність адвоката, яка є публічною, так і про особу, яка звернулася зі скаргою і має підстави вважати, що її права були порушені у зв`язку (чи під час) надання правової допомоги таким адвокатом.

Необхідно також вказати, що відповідач з метою виконання свого обов`язку щодо перевірки усіх обставин, викладених у скарзі ОСОБА_2 , розглянула у відкритому засіданні дисциплінарну справу щодо позивача, за результатами якого прийняла рішення від 19.02.2021 № 2/ІІ/4-2021, яким закрила дисциплінарну справу стосовно позивача.

Таким чином, оскаржене рішення не спричинило для позивача юридичних наслідків у вигляді обмеження його прав як адвоката.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 20.01.2021 № 01/ІІ/3-2021 відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 21 вересня 2021 року.

Суддя Мричко Н.І.