Рішення № 99755903, 20.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/12419/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Львівській області (далі – позивач, ГУ ДПС у Львівській області) з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в розмірі 8371,91 грн.

Підставою позову зазначено несплату відповідачем заборгованості перед бюджетом. Відповідач у встановлені строки добровільно заборгованість не погасив. Оскільки вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу позитивного результату не дали, позивач у межах своїх повноважень звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 02.08.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач з вимогами не погоджується з підстав викладених у відзиві. Вказує, що у нього відсутня заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у період з 2019 по 2021 роки, а тому пеня нараховуватися немає. Про необґрунтованість позову свідчить також відсутність податкової вимоги, а що стосується вимоги виставленої 12.12.2014, то така на думку відповідача не може бути взята до уваги оскільки позивачем пропущені строки давності на її пред`явлення (1095 днів).

Відповідно до приписів ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

У зв`язку з перебуванням головуючого відпустці суд приймає рішення 20.09.2021.

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку з фізичних осіб.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області від 23.02.2021 №1906/5/13-01-13-04, станом на 22.02.2021 податковий борг відповідача становить 8371,91 грн. (в т.ч. пеня 4141,91 грн.)

З метою узгодження вказаної заборгованості відповідачу скеровано податкову вимогу форми “Ю” за №4408-25 від 12.12.2014 на суму 27812,03 грн.

Оскільки відповідач не погасив заборгованість добровільно, у встановлені законом строки, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2017, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Позивач відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України, є платником податків та, згідно з п. 16.1.4 ст.16 ПК України, несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, відповідно до ст. 36 ПК України, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені п. 37.3 ст. 37 ПК України. Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 ст. 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Позивач вказує, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, по єдиному податку з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 8371,91 грн.:

- податкова декларація від 11.02.2019 на суму 1809,00 грн.;

- податкова декларація від 07.02.2020 на суму 1971,00 грн.;

- податкова декларація від 09.02.2021 на суму 450,00 грн.

Та згідно зворотного боку облікової картки нарахована пеня на суму 4141,91 грн.

Приписами п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження, згідно з змінами за Законом №466-IX від 16.01.2020).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу форми “Ф” від 12.12.2014 №4408-25, яка скеровувалася відповідачу та ним отримана.

Доказів оскарження чи скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.

Водночас судом з матеріалів справи з`ясовано, що згідно даних АІС «Податковий блок» за період з 01.01.2019 по 01.09.2021 відповідачем сплачено податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 4230,00 грн., а саме:

- 18.02.2019 – 1809,00 грн.;

- 19.02.2020 – 1971,00 грн.;

- 18.02.2021 – 450,00 грн.

Також, 18.10.2019 відповідач сплатив податок на доходи фізичних осіб за третій квартал в розмірі 2754,18 грн. /арк.спр.26,29/.

Відповідач стверджує, що у зв`язку з тим, що податок ним сплачено, пеня не має нараховуватися.

При цьому, згідно з зворотнім боком облікової картки платника пеня нарахована по податковій декларації про майновий стан і доходи від 13.05.2013.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу (сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання).

Проте враховуючи, що заборгованість на яку посилається позивач обґрунтовуючи заявлені вимоги включає самостійно задекларовані суми податок по яких сплачений відповідачем, підстав для визнання цих сум податковим боргом немає.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (із змінами, внесеними згідно із Законом №466-IX від 16.01.2020 - не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги).

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час розгляду справи відповідач надав докази виконання податкових зобов`язань по податкових деклараціях, чим спростував доводи позивача.

Таким чином, оскільки з наданих позивачем доказів не можливо встановити та виокремити залишкову заборгованість, а обов`язок доказування та надання розрахунків у даному випадку покладається на контролюючий орган, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, 294-295КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців О.Р.