Рішення № 99754313, 20.09.2021, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/696/21

№ провадження 2/624/309/21

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду смт. Кегичівка, Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до Кегичівської селищної ради Харківської області про визначення додаткового строку тривалістю 2 місяці, достатній для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті її сина ОСОБА_2 та вважати місцем відкриття спадщини місцезнаходження нерухомого майна, яке належало померлому ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_2 .. В період до 17.09.2010 він проживав з позивачем та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . 17.09.2010 він був знятий з реєстрації місця постійного проживання та на час навчання зареєстрований в м. Харкові, де навчався та проживав до 2015 року. Після навчання приїхав додому, хоча тимчасово проживав в м. Павлоград та м. Дніпро Дніпропетровської області, що було пов`язано з його сезонною роботою. Проживав на зйомній квартирі без реєстрації місця проживання. 21.12.2020 позивачу по телефону повідомили, що її сина знайшли на вулиці м. Дніпро мертвим. Після смерті сина відкрилась спадщина на майно, а саме 1/3 частину житлового будинку в АДРЕСА_2 , а також на земельні ділянки площею 0,2500 га та 0,0700 га. За життя спадкодавцем заповіт складено не було, а тому позивач є спадкоємцем за законом першої черги. В квітні 2021 року позивач зверталась до державного нотаріуса Кегичівського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом на підтвердження її звернення відповідно 21.01.2021 та 26.05.2021 були направлені запити з метою встановлення факту місця реєстрації померлого сина, на що 17.06.2021 отримано відповідь про відсутність відомостей про його реєстрацію. 28.07.2021 позивач знову звернулась до нотаріуса для вчинення дій по оформленню спадщини, але нотаріусом було відмовлено у вчиненні дій, роз`яснено про необхідність звернення до суду з метою встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення місця відкриття спадщини. Так причиною пропуску строку позивач зазначає, що вперше звернулась до нотаріуса в квітня 2021, в результаті чого нотаріусом були направлені запити. Проте, спадкова справа тоді нотаріусом заведена не була. Про необхідність подати заяву встановленого зразка про прийняття спадщини в нотаріальній конторі їй не роз`яснили, повідомили лише які документи їй необхідно зібрати для спадкової справи. Позивач вважала, що тоді вчинила необхідні дії для прийняття спадщини, надавши першочергові довідки. Крім того на фоні стресу після передчасної смерті сина стан її здоров`я різко погіршився, що потребувало лікування. На початку червня 2021 року, зібравши пакет документів для спадкової справи, хотіла поїхати до нотаріуса, але стан здоров`я погіршився настільки, що самостійно не могла пересуватися та у зв`язку з цим проходила лікування амбулаторно в період з 17.06.2021 по 24.06.2021, що підтверджується довідкою сімейного лікаря.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2021 року було відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.

Сторони у підготовче засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягає, просить їх задовольнити.

Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти винесення рішення не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 3,4, ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходичи з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 581.

Згідно копії свідоцтва серії НОМЕР_2 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 30.11.2006 ОСОБА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності 1/3 частина будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 54.5 метрів квадратних. Співвласниками будинку є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Відповідно до копій державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №824235 та серії ЯИ №824236 ОСОБА_2 належать на праві власності земельні ділянки площею 0,0700 га та 0,2500 га, розташовані в АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства та для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.

Згідно з відомостями будинкової книги для прописки громадян в будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2 знятий з реєстрації 17.09.2010.

Відповідно до постанови Кегичівської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної від 28 липня 2021 року, ОСОБА_1 відмовлено у відкритті спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . Відмова обґрунтована тим, що заявник не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений ст. 1269 ЦК України шестимісячний термін. З постанови також вбачається, що спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 не заводилась. Місце реєстрації ОСОБА_2 встановлено не було. Згідно довідки Кегичівської селищної ради від 25.06.2021 ОСОБА_2 17.09.2010 був знятий з реєстрації в с. Козацьке, Кегичівського району. Згідно довідки Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на території м. Дніпро ОСОБА_2 не був зареєстрований. Також нотаріусом зазначено, що заявником не були подані документи з яких можливо встановити місце відкриття спадщини, а тому заявнику роз`яснено про необхідність звернення до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та для встановлення місця відкриття спадщини.

Відповідно до копій запитів Кегичівської державної нотаріальної контори вбачається, що 21.04.2021 за вих. №150/02-14 та 26.05.2021 за вих. №273-02-14 державним нотаріусом здійснювались запити про місце реєстрації померлого ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради.

Відповідно до довідки Кегичівської селищної ради від 28.07.2021 за вих № 03-64/14/1126 ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 , проживає одна.

Згідно довідки КНП Кегичівської селищної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 28.07.2021 №8 ОСОБА_1 з 17.06.2021 до 24.06.2021 хворіла, лікувалась амбулаторно вдома.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст.1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотрималась та після відкриття спадщини не подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 .

Позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 06 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 р у справі № 565/1145/17, яка в силу ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, хвороба позивача є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Судом також прийнято до уваги, що нотаріусом фактично вчинялись дії для встановлення місця реєстрації померлого ОСОБА_2 ще в травні місяці 2021 року, тобто до закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини без відкриття спадкової справи. В своїх запитах нотаріус посилався на ст. 46 Закону України «Про нотаріат» щодо витребовування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії та на ст. 1268 ЦК України щодо прийняття спадщини. Отже до нотаріуса дійсно находило звернення щодо прийняття спадщини ОСОБА_2 . Враховуючи, що позивач є єдиним спадкоємцем померлого, суд вважає доводи позивача про фактичне звернення до нотаріуса з метою прийняття спадщини до закінчення строку для її прийняття та направлення запитів нотаріуса саме за її зверненням такими, що заслуговують на увагу, оскільки підстав вважати, що зазначені дії вчинялись нотаріусом за зверненням іншої особи, за відсутності інших спадкоємців, у суду відсутні.

Щодо встановлення місця відкриття спадщини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Згідно ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

З аналізу зазначених положень закону вбачається, що постійним місцем проживання особи є саме зареєстроване місце проживання.

Для цілей спадкового законодавства місцем останнього постійного проживання є зареєстроване відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання спадкодавця.

Відповідно до п. 1.13. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (копія актового запису про смерть, домова книга тощо). Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

З досліджених судом документів встановлено, що останнє місце проживання ОСОБА_2 на день його смерті невідоме.

У разі неможливості встановлення постійного місця проживання спадкодавця, положення ч.2 ст. 1221 ЦК України, чітко визначають, що місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна спадкодавця або основної його частини.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя був власником частини будинку та двох земельних ділянок. Зазначене нерухоме майно розташоване за адресою АДРЕСА_2 , а отже місцем відкриття спадщини є саме с. Козацьке, Кегичівського району, Харківської області.

Відповідач позов визнав, підстав для відмови у прийнятті такого визнання судом не встановлено.

Про розподіл судових витрат позивачем не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_2 та вважати місцем відкриття спадщини місцезнаходження нерухомого майна, яке належало померлому ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк для подання заяви про прийняття спадщини обчислювати з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Межиріч, Павлоградського району, Дніпропетровської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_3 виданий Павлоградським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 22 березня 1999 року, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області, місцезнаходження за адресою: 64003, Харківська область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина, буд. 33.

Суддя Т.В. Крапівка