Ухвала суду № 99754153, 20.09.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12322/20

Провадження № 2/638/2042/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвіра Д.М., розглянувши матеріали уточненої позовної заяви ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Харківської міської ради, про виділ у натурі частки квартири, що є у спільній частковій власності, -

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Харківської міської ради, про виділ у натурі частки квартири, що є у спільній частковій власності, в якому позивачка просить суд:

- виділити у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до частини позивачки (доля позивачки у розмірі 26,66/100) за документами про право власності).

Ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

08 вересня 2021 року від позивачки ОСОБА_1 до суду надійшла уточнена позовна заява про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, в якій позивачка, посилаючись на положення ст. 49 ЦПК України, зазначає про зменшення нею розміру позовних вимог, а також зміну предмету і підстав позову, та просить суд:

- припинити право спільної сумісної власності на 4/5 частки в 3-х кімнатній квартирі АДРЕСА_2 , якою володіють на праві приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 ;

- визначити розмір ідеальних часток у праві часткової спільної сумісної власності в 3-х кімнатній квартирі АДРЕСА_3 , між співвласниками даної квартири за документами про право власності в наступному розмірі:

* за ОСОБА_1 право власності на 4/15 частки в 3-х кімнатній квартирі АДРЕСА_3 ;

* за ОСОБА_2 право власності на 4/15 частки в 3-х кімнатній квартирі АДРЕСА_3 ;

* за ОСОБА_3 право власності на 3/15 частки в 3-х кімнатній квартирі АДРЕСА_3 ;

* за ОСОБА_4 право власності на 4/15 частки в 3-х кімнатній квартирі АДРЕСА_3 .

У зв`язку із перебуванням судді Цвіри Д.М. у відпустці, матеріали вищевказаної уточненої позовної заяви передані на розгляд судді Цвірі Д.М. 20 вересня 2021 року.

Розглянувши уточнену позовну заяву, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття її до розгляду виходячи з наступного.

Так, за змістом частини 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19).

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у справі №916/1764/17, рішення від 13.03.2018 року.

З системного аналізу вищевикладених правових норм вбачається, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Як вбачається з матеріалів справи, та було зазначено вище, позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- виділити у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до частини позивачки (доля позивачки у розмірі 26,66/100).

Тобто, позивачка звернулась до суду з позовними вимогами про виділ у натурі частки із майна (квартири АДРЕСА_4 ), що є у спільній частковій власності відповідно до частини позивачки (доля позивачки у розмірі 26,66/100).

Разом з тим, відповідно до уточненої позовної заяви, позивачкою заявлені позовні вимоги про:

- припинення права спільної сумісної власності на 4/5 частки в квартирі АДРЕСА_4 , якою володіють на праві приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , а також про

- визначення розміру ідеальних часток у праві часткової спільної сумісної власності в зазначеній квартирі АДРЕСА_4 , між співвласниками даної квартири в розмірі:

- за ОСОБА_1 право власності на 4/15 частки;

- за ОСОБА_2 право власності на 4/15 частки;

- за ОСОБА_3 право власності на 3/15 частки;

- за ОСОБА_4 право власності на 4/15 частки.

Таким чином, позивачка звернулась до суду з позовними вимогами про виділ у натурі частки із майна (квартири АДРЕСА_4 ), що є у спільній частковій власності відповідно до частини позивачки (її долі), а згідно уточнених позовних вимог, змінила предмет позову (матеріально-правову вимогу до відповідачів, стосовно якої позивачка просить прийняти судове рішення) шляхом пред`явлення позовних вимог про припинення права спільної сумісної власності на 4/5 частки у спірній квартирі АДРЕСА_4 , із одночасним визначенням розміру ідеальних часток у праві часткової спільної сумісної власності в зазначеній квартирі АДРЕСА_4 , між її співвласниками, змінивши при цьому, одночасно, не тільки предмет, але й підстави позову.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для прийняття уточненої позовної заяви, у зв`язку із чим відмовляє у її прийнятті, оскільки така не відповідає вимогам ст. 49 ЦПК України. Позивачкою повністю змінений не тільки предмет, але й підстави позову, а тому заявлені вимоги слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Зазначене не перешкоджає позивачці звернутися з такими вимогами в загальному порядку, шляхом пред`явлення нового позову.

Керуючись ст. ст. 49, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви ОСОБА_1 , від 31 серпня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Харківської міської ради, про виділ у натурі частки квартири, що є у спільній частковій власності.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.М. Цвіра