Ухвала суду № 99754057, 17.09.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4594/21

провадження №2/619/1549/21

Ухвала

17 вересня 2021 року

м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області, суддя Нечипоренко І.М.,

Справа №619/4594/21,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 .

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати договір довічного утримання від 29 січня 2009 року, укладений між нею та відповідачем та повернути їй все майно, передане нею у власність відповідачу.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Так, позивачем не зазначено ціну позову та не надано докази на підтвердження вартості спірного житлового будинку.

Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Так, позивач просить прийняти рішення про повернення у її власність всього майна, переданого нею у власність відповідачу. При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів у даних правовідносинах може бути визнання права власності, а не повернення майна у власність. До того ж, не зазначено яке конкретно майно позивач просить повернути їй.

Крім того, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, тоді як наданий позов не містить такого підтвердження.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно п.п. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн – 11350,00 грн); немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн).

Враховуючи, що позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер, при цьому позивачем не сплачено судовий збір, то необхідно сплати судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 908,00 грн та 1 відсоток ціни позову, яка буде зазначена, за наступними реквізитами: отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Дергачі/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA878999980313161206000020599, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрації України, 050), наявність відомчої однаки: "00" Без деталізації за відомчою ознакою.

Частиною 4 ст. 175 ЦПК України передбачено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, частиною 2 ст. 95 ЦПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, позивачем додано до заяви копії письмових доказів, відповідність яких оригіналам не підтверджена підписом із зазначенням дати такого засвідчення та не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Крім того, частинами 1, 4, 5 ст. 53 ЦПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Так, позивачем зазначено як третю особу ОСОБА_3 , але в позовній заяві не зазначено, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, що унеможливлює вирішення питання про залучення до участі у справі даної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст . ст. 177, 185, 318, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення.

Якщо позивач (представник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 21.09.2021.

Суддя І. М. Нечипоренко