
Справа № 352/1247/21
Провадження № 2/352/761/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Шпек В.О.,
за участю представника позивача Івасишин З.З.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна, державний виконавець Тисменицького РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковтуненко Денис Андрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В:
29.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», за участю третіх осіб на стороні відповідача: приватного нотаріуса Грисюк Олени Василівни, державного виконавця Тисменицького РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковтуненко Дениса Андрійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову вказує, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грисюк Олена Василівна 24.05.2021 вчинила виконавчий напис №51886 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованості за кредитним договором 683605 від 30.12.2018. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 42 665, 00 грн.
16.06.2021 державним виконавцем Тисменицького РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковтуненко Денисом Андрійовичем відкрито виконавче провадження №65809253 про стягнення з нього 42 665, 00 грн заборгованості.
Вважає, що виконавчий напис від 24.05.2021 №51886 вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, що має наслідком неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису, а тому останній не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 30.06.2021 вжито заходи забезпечення позову у даній справі.
Ухвалою судді від 01.07.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити. Вказала, що виконавчий напис не був нотаріально посвідчений, заборгованість не є безспірною.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку.
Треті особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Заперечень на позов та жодних клопотань, заяв до суду не подавали.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Вислухавши думку представника позивача, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, судом встановлено, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грисюк Олена Василівна 24.05.2021 вчинила виконавчий напис №51886 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником з кредитним договором 683605 від 30.12.2018, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Веллфін», заборгованості за кредитним договором 683605 від 30.12.2018. Сума заборгованості становить 41 915, 00 грн, яка складається з: 2 500,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 0,00 грн прострочена заборгованість за комісією; 39 415, 00 грн прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0, 00 грн строкова заборгованість за сумою кредиту; 0,00 грн строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн строкова заборгованість за штрафами та пенями. Також, за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто з ОСОБА_1 750, 00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 42 665, 00 грн (а.с.4).
З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2021 державним виконавцем Тисменицького РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковтуненко Денисом Андрійовичем відкрито виконавче провадження №65809253 про стягнення з ОСОБА_1 42 665, 00 грн заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» (а.с.5).
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (далі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований за № 282/20595 зі змінами та доповненнями на час вчинення виконавчого напису (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 зі змінами визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Таким чином, із моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014р. була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно (п. 1 Переліку).
10 грудня 2014р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями (п. 2 Переліку).
Втім, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19).
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними в постановах від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15, від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18), від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).
Як доводила сторона позивача та не спростовано відповідачем, третіми особами у даному спорі, серед документів, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Веллфін» приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, за яким стягнення заборгованості могло б провадитися у безспірному порядку був відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору.
Також, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Однак, приватному нотаріусу відповідачем не було подано й документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом з недотриманням вимог чинного законодавства (ст. 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999р.), у зв`язку із чим, підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає, що з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 908 грн 00 коп за подання позовної заяви, 454 грн 00 коп за подання заяви про забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 8 9, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна, державний виконавець Тисменицького РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ковтуненко Денис Андрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Грисюк Олени Василівни, зареєстрований у реєстрі за №51886, вчинений 24.05.2021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованість за кредитним договором №683605 від 30.12.2018 на суму 42 665 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» в дохід державного бюджету України 1 362 (одну тисячу триста шістдесят дві) грн судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін», вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, Київська область, 03061, код ЄДРПОУ 39952398;
треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий;
Тисменицький районний відділ Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), вул. Костя Левицького, 4, м. Тимениця, Івано-Франківська область, 77400, код ЄДРПОУ 35018996.
Рішення складене в повному обсязі 20.09.2021.
Суддя Д.В. Гриньків
Судове рішення № 99753017, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області було прийнято 13.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 352/1247/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: