Рішення № 99752989, 17.09.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1216/21

Номер провадження №2/351/565/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

секретаря Том"юк С.М. ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради Коломийського району, Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до Снятинської міської ради Коломийського району про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що на праві власності члена колгоспного двору,його матері ОСОБА_2 належав житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташований в АДРЕСА_1 . Дане господарство належало до суспільної групи «колгоспний двір», в якому станом на 15.04.1991 року проживали позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а отже, у відповідності до діючого на той час цивільного законодавства, та п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, яка складається із 1/3 частини спірного будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за заповітом став позивач, ОСОБА_1 .

Однак, в зв`язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на будиноковолодіння, державним нотаріусом позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, а тому останній вимушений звернутися до суду з даним позовом в якому просить визнати за ним право власності на 2/3 частини вищевказаного житлового будинку.

Представник позивача подала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі, позов просила задоволити, а справу просила розглядати за її відсутності та відсутності ОСОБА_1 .

Відповідач, представник Снятинської міської ради, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З довідки від 08.06.2021р. №333, виданої виконавичм комітетом Снятинської міської ради слідує, що станом на 15.04.1991р. у колгоспному дворі в АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_1 , 1961 р.н., колишня дружина ОСОБА_3 , 1964 р.н. та мати ОСОБА_2 ,1929 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого на ОСОБА_2 слідує, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З довідки від 13.09.2021 р. №868, виданої виконавичм комітетом Снятинської міської ради слідує, що за господарством, яке знаходиться в АДРЕСА_1 числяться такі земельні ділянки в розмірі: для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,15га; для ведення особистого селянського господарства -0,71га; для ведення товарного сільського господарського виробництва-1,24га не успадковано; Власник паю ОСОБА_2 ; 1,25га - власник паю ОСОБА_1 .

З довідки від 07.06.2021 р. № 945/02-14, виданої першою Снятинською районною державною нотаріальною контрою, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала в АДРЕСА_1 , заведена спадкова справа на підставі заяви про видачу свідоцтва про спадщину за заповітом №355 від 14.04.2021р. сина померлої ОСОБА_1 , 1961 р.н., жителя с. Вовчківці. Заяв від інших спадкоємців не надходило.

Постановою державного нотаріуса Першої Снятинської районної державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 , 1961 р.н., жителю с. Вовчківці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

З Виписки з інвентаризаційних матеріалів Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 14.04.2021р. вбачається, що право власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , згідно архівних даних в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації станом на 31.12.2012р. в реєстраційних книгах не зареєстровано.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого мана – відсутні відомості щодо права власності на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику, у справах за позовами про захист права приватної власності” від 22.12.1995 року № 20 із змінами і доповненнями, щодо роз`яснення ст.ст. 17, 18 ЗУ “Про власність” вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

За наведених обставин суд вважає, що відсутність правовстановлюючого документу не є підставою відмови у захисті права позивача, а тому на підставі вищенаведеного, суд вважає, що позивач, набув право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1218, 1233, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: М.М.Калиновський