Вирок № 99752733, 06.09.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1246/21

Провадження №: 1-кп/0343/134/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді - Андрусіва І.М.,

секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано -

Франківської області матеріали кримінального провадження № 1-кп/0343/134/21, які внесено до ЄРДР 02.01.2021 за № 12021090000000003 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої у АДРЕСА_1 , фактично проживаючої у АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, непрацюючої, неодруженої, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше несудимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю: прокурорів - Андрейчук Ю.М., Гринди І.І., Кутинської Н.Я,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченої - адвоката Кажука В.Б.,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення:

ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом порушила правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть потерпілої ОСОБА_3 .

Злочин вчинено за таких обставин:

02 січня 2021 року о 09.00 год водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ-21120", д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась ділянкою автодороги Р-21 сполученням "Долина - Хуст", км 4+375, у напрямку м. Хуст, що між населеними пунктами м. Долина та смт. Вигода Калуського району Івано - Франківської області. В салоні транспортного засобу "ВАЗ-21120" на передньому пасажирському сидінні знаходилась малолітня ОСОБА_3 , а на задньому сидінні - ОСОБА_4 . Висота малюнка протектора шин задніх коліс вищевказаного автомобіля не відповідала вимогам п. 31.4.5 ПДР України. Рухаючись проїзною частиною дороги із ожеледдю в повороті ліворуч водій ОСОБА_1 порушила п.п. 1.2, 1.5, 2.3 "а, б, д", 10.1, 12.1, 31.4.5 "а", Розділу 34 п.1.1, а саме: проявила неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахувала дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, унаслідок чого не справилась з керуванням, допустила занос автомобіля і, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки виїхала на смугу зустрічного руху, де вчинила зіткнення із зустрічним автомобілем марки "Renault Megane Scenic", д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 .

У результаті порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху України відбулась дорожньо - транспортна пригода, унасідок якої малолітня ОСОБА_3 померла на місці події від закритої травми грудної клітки, із забоєм двох легень, розривом грудного відділу аорти, яка ускладнилася масивною внутрішньою кровотечею, а ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку легкого ступеню, обширеною забійно-скальпованою раною в лобно-тім`яній ділянці справа; травми таза з переломами лобковою, сідничної та клубової кісток зліва без зміщення відламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження:

допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю. Пояснила, що керувала автомобілем, який почало заносити і більше нічого не пам`ятає. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що пам`ятає як їхали автомобілем, який почало заносити внаслідок ожеледиці. Через канцелярію суду подала заяву (а.п. 81), у якій просить подальший розгляд справи проводити без її участі у зв`язку з тим, що вона постійно проживає в м. Києві, а також їй психологічно важко брати участь у судовому засіданні. Жодних претензій до обвинуваченої ОСОБА_1 не має і мати не буде. Просить обвинувачену суворо не карати.

ІІІ. Визначений обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження:

враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнала повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

ІV. Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена:

аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд приходить висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки вона керуючи транспортним засобом порушила правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження та спричинило смерть потерпілої ОСОБА_3

V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання:

обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_1 є її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

VІ. Мотиви призначення покарання:

відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і мети, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно п. 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Тому, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Суд, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, та обставини які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно характеристики виданої Вигодською селищною радою від 09.03.2021 №505/02-17 (а.п. 71) ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання.

Відповідно до довідок №398 від 20.01.2021 та №154 від 19.01.2021 (а.п. 74, 76) ОСОБА_1 в КНП "ПОКЦПЗ ІФ ОР" та КНП "Прикарпатський наркологічний центр Івано - Франківської обласної ради" не зверталась, амбулаторну допомогу не отримувала.

Згідно із досудовою доповіддю Долинського МРС філії Державної установи "Центр пробації" в Івано - Франківській області (а.п. 31-33), ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення є низьким. Виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (в т.ч. окремих осіб). На думку Долинського МРС філії Державної установи "Центр пробації" виконання покарання в громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Зважаючи на наведене, призначаючи вид покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого нею злочину, те що вона раніше несудима, її особу, яка за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, пом`якшуючі вину обставини, відсутність обставин, які обтяжують покарання та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України звільнити її від відбування основного покарання з випробуванням.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченій ОСОБА_1 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує характер допущених обвинуваченою порушень Правил дорожнього руху, в результаті яких настала смерть потерпілої ОСОБА_3 та спричинено потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження. Суд також враховує думку потерпілої, зважає на те, що робота обвинуваченої не пов`язана з використанням транспортного засобу, а тому приходить висновку про необхідність застосування до неї додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

VІІ. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Витрати на залучення експерта в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, які слід стягнути з обвинуваченої, складають:

- 1144,15 грн., проведення експертизи №СЕ-19/109-21/25-ІТ від 16.03.2021;

- 1471,05 грн., проведення експертизи №СЕ-19/109/21/24-ІТ від 15.03.2021;

- 980,70 грн., проведення експертизи №СЕ-19/109/21/106-ІТ від 28.01.2021;

- 1961,40 грн., проведення експертизи №СЕ-19/109-21/105-ІТ від 04.03.2021;

- 1201,34 грн., проведення експертизи №СЕ-19/109/21/4093-ІТ від 06.05.2021.

Питання про скасування арешту суд вирішує відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України та враховує міру покарання, яку слід призначити обвинуваченій, а також, що майно, на яке накладено арешт, не підлягає спеціальній конфіскації.

Питання речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_1 передбачені ст. 76 Кримінального кодексу України обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 05.01.2021 (а.п. 66-67) на:

- транспортний засіб марки "ВАЗ-21120", д.н.з. НОМЕР_1 ;

- транспортний засіб марки "Renault Megane Scenic", д.н.з. НОМЕР_2 .

Після набрання вироком законної сили речові докази:

- транспортний засіб марки "ВАЗ-21120", д.н.з. НОМЕР_1 , повернути законному володільцю ОСОБА_1 ;

- транспортний засіб марки "Renault Megane Scenic", д.н.з. НОМЕР_2 , повернути власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 6 758,64( шість тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень шістдесят чотири копійки).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору після його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Суддя: І.М.Андрусів