Вирок № 99752561, 20.09.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2015/21

Провадження № 1-кп/191/136/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Прижигалінської Т.В.

за участю секретаря – Силкіної О.Г.

прокурора – Нікіфорова Ю.Ю.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілого – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021041390000031 від 06.03.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Приозерськ Казахстан, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, -

увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

06.03.2021 року о 08 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , маючи посвідчення водія НОМЕР_1 , керуючи технічно справним вантажним автомобілем марки «ВАЗ-2105» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по проїзній частині автошляху Т-0401 зі сполученням Дніпро - Мелітополь, котрий пролягає в межах Синельниківського району Дніпропетровської області зі сторони м. Синельникове в напрямку м. Дніпро.

Під час руху по вказаному автошляху 06.03.2021 року о 08 годині 35 хвилин зі сторони м. Синельникове в напрямку м. Дніпро, за 300 метрів до з`їзду в селище Сад, Синельниківського району Дніпропетровської області, який розташовано зліва за напрямком руху автомобілю, водій ОСОБА_1 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не врахував стан дорожнього покриття, яке на той час було вологе (частково вкрито снігом, який танув), рухався не обравши безпечну швидкість руху, в результаті чого втратив контроль над автомобілем «ВАЗ-2105» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та виїхав на узбіччя за напрямком руху, де за межами проїзної частини (узбіччя) допустив зіткнення з деревом.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобілю «ВАЗ-2105» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи №172 від 23.06.2021 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого багато - уламкового перелому лівого ліктьового відростку зі зміщенням», за своїм характером відносяться до категорії ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я строком понад три тижні (більш як 21 день),

У відповідності з висновком судової - автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-21/19359-ІТ, водій автомобілю «ВАЗ-2105» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 , повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.1 ПДР України в якому вказано : 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух безпечно керувати ним».

У даній дорожній обстановці дії водія автомобілю «ВАЗ - 2105» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 , не відповідали вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, а невідповідність дій водія ОСОБА_1 , вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходилось в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Діяння ОСОБА_1 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, розкаявся в скоєному. Також пояснив, що 06.03.2021 року дорога була слизька, швидкість була не більше 70-80 км/год. Потерпілий сидів спереду на пасажирському сидінні. В момент, коли автомобіль почало заносити, він почав пригальмовувати і автомобіль повело на узбіччя. Його водійський стаж чуть більше двох років.

Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим вони друзі. Дорога була мокра, слизька, йшов сніг. Машину почало заносити. Удар був по середині автомобіля. Він був в травматології десь три неділі. Він та ОСОБА_1 були вдвох в автомобілі. Швидкість була не більше 70-80 км./год. Під час занесення автомобіля, ОСОБА_1 почав пригальмовувати і автомобіль занесло на узбіччя, було зіткнення з деревом. Вважає, що покарання повинно бути не суворе.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого. допитом потерпілого та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Суд, оцінивши показання ОСОБА_1 в сукупності з відомостями про предмет злочину і про обстановку його виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту якого він правильно розуміє, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні ним злочину в судовому засіданні доказана повністю,його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

В ході кримінального провадження суд вважає за можливим визнати у відповідності до ст. 66 КК України - щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, як обставину, що пом`якшує покарання за скоєне.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є не тяжким злочином, особу обвинуваченого : його соціальне становище, який під наглядом лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше в силу ст.89 КК України не судимого, не працює, вину визнав повністю.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів буде достатнім призначення покарання в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України у вигляді обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків згідно ст.76 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати вирішити на підставі ст. 124 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні до обвинуваченого не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази – автомобіль «ВАЗ-2105» р.н. НОМЕР_2 , який перебуває на зберіганні в Синельниківському РУП ГУНП в Дніпропетровській області – повернути ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави, код бюджетної класифікації : 24060300, витрати на проведення судової експертизи № СЕ-19/104-21/9375-ІТ від 11.05.2021 року в розмірі 2745 ( дві тисячі сімсот сорок п`ять) гривень 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави, код бюджетної класифікації : 24060300, витрати на проведення судової експертизи № СЕ-19/104-21/19359-ІТ від 23.06.2021 року в розмірі 686 ( шістсот вісімдесят шість) гривень 48 копійок.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Т. В. Прижигалінська