
Справа № 185/5903/21
Провадження № 2-а/185/81/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2021 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зінченко А.С. за участю секретаря судового засідання Молчанової Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу ЄУ № 185/5903/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
20.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить суд скасувати постанову № 152215 від 11.07.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та закрити провадження у справі.
Позов мотивовано тим, що 11.07.2021 відносно позивача складено оскаржувану постанову. Згідно зі змістом оскаржуваної постанови 10.07.2021 о 10 год. 00 хв. 21.08.2020 вона перетнула державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово недіючий пункт пропуску Державного кордону України «Маринівка», чим порушила вимоги пункту 3 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 815, тобто скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
З адміністративним правопорушенням позивач не згоден, вважає постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Стверджує, що належних доказів стосовно факту порушення відповідачем надано не було, не достатньої лише факту вчинення порушення, її вина не доведена належними та допустимими доказами, відповідачем не з`ясовано коли було виявлене порушення і чи дійсно воно було нею вчинено, її було позбавлено права ознайомитися з доказами, надати пояснення та заперечення, посадовою особою не досліджені всі обставини, котрі підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Крім того, зазначає, що ст. 204-2 ч. 1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України, а положення «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону України. Тобто, у відповідача не було підстав для складення відносно неї постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що постановою від 11.07.2021 № 152215 винесеною заступником начальника віпс (тип А) відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону капітаном Грінченко Артемом Ігоровичем було визнано позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення слідує, що 11.07.2021 о 00 год. 30 хв., у пункті пропуску через державний кордон «Гоптівка» виявлено порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України в районі пункту пропуску «Маринівка» (рух через який припинено) поза визначеними контрольними пунктами 10.07.2021 близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 , чим порушено вимоги пункту 3 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 815. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Під час розгляду справи ОСОБА_1 факт виїзду 10.07.2021 близько 10.00 год з ТОТ поза КПВВ визнала.
Відповідно до ч.1 ст.204-2 КУпАП, порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ст.7 КУпАП).
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивач не визнає факт вчинення адміністративного правопорушення, зазначає, про відсутність доказів вчинення нею зазначеного правопорушення, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Оскаржувана постанова не містить посилань на жодні докази факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.
Відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності їх дій з прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, дотриманню порядку розгляду справи та складання оскаржуваної постанови, доказів факту вчинення правопорушення позивачем, та доказів на спростування адміністративного позову. Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення правопорушення.
Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення є недоведеним, що в силу принципу презумпції невинуватості, що трактується на користь позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що у діях позивача ОСОБА_1 був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-2 КУпАП, а тому, постанова від 11.07.2021 № 152215 винесена заступником начальника віпс (тип А) відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону капітаном Грінченко Артемом Ігоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.204-2 КУпАП, винесена із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Відповідно до ч. 1-5 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 т. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 9, 10, 73-77, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 7, 33, 247, 251, 268, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову від 11.07.2021 № 152215, винесену заступником начальника віпс (тип А) відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону капітаном Грінченко Артемом Ігоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-2 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1700,00 гривень – скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення про ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП– закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України судові витрати в сумі судового збору 454 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Харківський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України(місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 228П, код ЄДРПОУ 14321742)
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 295 КАС України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя А. С. Зінченко
Судове рішення № 99752358, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 21.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 185/5903/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: