Рішення № 99751484, 15.09.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13585/19

Провадження № 2/201/285/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Взаємний кредит» про визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2019р. ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Фуркаленка Є.Л. (діє на підставі договору від 31.01.2019р. - а.с. 13-14) звернулася до суду із позовною заявою до Кредитної спілки «Взаємний кредит» про визнання недійсним кредитного договору (а.с. 2 - 6).

Ухвалою судді від 10.12.2019р. позовну заяву було залишено без руху і позивачеві наданий строк на усунення її недоліків (а.с. 26).

Ухвалою судді від 24.12.2019р. відкрито провадження по справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 39).

Ухвалою судді від 30.03.2020р. здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 51).

Ухвалами суду від 27.07.2020р. та від 07.09.2020р. за клопотанням представника позивачки витребувано докази, витребувано у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у НБУ і у Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку:

- інформацію щодо наявності ліцензій у юридичної особи - Кредитної спілки «Взаємний кредит» (ЄДРПОУ 25927330) на здійснення фінансових послуг з надання (видачі) кредитів/займів, як членам вказаної кредитної спілки так і стороннім особам, які не є членами вказаної кредитної спілки на момент укладення кредитного договору № 281109-к від 28 листопада 2009 року, а також додаткової угоди № 1 від 22 травня 2010 року та додаткової угоди № 2 від 01 серпня 2012 року;

- інформацію щодо ліцензій на які фінансові послуги були видані юридичній особі - Кредитної спілки «Взаємний кредит» (ЄДРПОУ 25927330), на момент укладення кредитного договору № 281109-к від 28 листопада 2009 року, а також додаткової угоди № 1 від 22 травня 2010 року та додаткової угоди № 2 від 01 серпня 2012 року, з обов`язковим зазначенням назви фінансової послуги, дати видачі ліцензії (дати початку дії, дати закінчення дії), серії та номеру ліцензії, дати анулювання та причини анулювання, дата видачі дублікатів даних ліцензій, якщо вони видавалися, їх серії та номери;

- відомості щодо переоформлення наявних у юридичної особи - Кредитної спілки «Взаємний кредит» (ЄДРПОУ 25927330) ліцензій, з обов`язковим зазначенням наступних відомостей: дата переоформлення ліцензії, серія та номер переоформленої ліцензії, підстава для переоформлення ліцензії на момент укладення кредитного договору № 281109-к від 28 листопада 2009 року, а також додаткової угоди № 1 від 22 травня 2010 року та додаткової угоди № 2 від 01 серпня 2012 року;

- відомості щодо наявності правових підстав, дозволів, ліцензій у юридичної особи - Кредитної спілки «Взаємний кредит» (ЄДРПОУ 25927330) для укладання кредитного договору станом на 28 листопада 2009 року;

- інформацію чи надавалися юридичною особою - Кредитна спілка «Взаємний кредит» (ЄДРПОУ 25927330) до Держфінпослуг звіти про видачу кредитних коштів ОСОБА_1 на момент укладення кредитного договору № 281109-к від 28 листопада 2009 року, а також додаткової угоди № 1 від 22 травня 2010 року та додаткової угоди № 2 від 01 серпня 2012 року;

- завірену належним чином копію ліцензії на здійснення фінансових послуг, або інформацію про її відсутність станом на момент укладання кредитного договору і договору іпотеки з ОСОБА_1 (а.с. 87 - 88, 100-101).

Ухвалою суду від 29.04.2021р. за клопотанням представника позивачки витребувано докази, витребувано у КМ «Взаємний кредит» належним чином завірені копії документів, у т.ч. документів бухгалтерського обліку (у т.ч. видаткових касових ордерів), які підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредитних грошових коштів відповідно до умов кредитного договору від 28.11.2009р., укладеного між ОСОБА_1 і КС «Взаємний кредит» та додаткової угоди № 1 до нього від 22.05.2010р., а також протокол № 281109-К від 28.11.2009р. про прийняття ОСОБА_1 у члени (підтвердження набуття ОСОБА_1 ) КС «Взаємний кредит»; рішення спостережної ради про делегування повноважень на прийняття, осіб у склад членів у КС «Взаємний кредит» правлінню КС «Взаємний кредит» (а.с. 166 - 167).

Ухвалою суду від 15.09.2021р. представнику позивачки відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки її питання не відносяться до предмету доказування.

В обґрунтування позову представник позивачки посилався на те, що позивачка ОСОБА_1 28.11.2009р. уклала з КС «Взаємний кредит» кредитний договір № 281109-к, на підставі отримала кредит в розмірі 81 000,00 грн. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 48% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 28.11.2010р.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки від 28.11.2009р. № 281109-3, предметом якого є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачці, є її єдиним житлом, у квартирі зареєстровані двоє малолітніх дітей.

Через затримку сплати процентів, позивачка під тиском відповідача підписала додаткові угоди до кредитного договору, якими був збільшений розмір тіла кредитного договору на суму процентів за кредитом.

Так, 22.05.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою збільшено суму кредиту до 121 500,00 грн. і продовжено термін повернення кредиту до 28.11.2011р.

21.08.2012р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2, згідно збільшено суму кредиту до 190 000,00 грн. і продовжено термін повернення до 28.04.2013р.

Заочним рішенням Бабушкінського районним судом м. Дніпропетровська від 29.01.2014р. по цивільній справі № 200/15234/13-ц за позовом КС «Взаємний кредит» до ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 281109-к від 28.11.2009р. в сумі 472 016,41 грн., звернуте стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2018р. заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2014р. змінено в частині визначення розміру заборгованості, що визначена за кредитним договором № 281109-к від 28.11.2009р. - з 472016,41 грн. на 460 694,49 грн. В іншій частині заочне рішення залишено без змін.

Ухвалою від 04.02.2019р. Верховного Суду відкрите касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Позивачка вважає, що КС «Взаємний кредит» на момент укладання оспорюваного кредитного договору від 28.11.2009р., не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для видачі кредиту, оскільки не мала ліцензії на надання фінансових послуг. Згідно Комплексної інформаційної системи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) https://kis.nfp.qov.ua, у КС «Взаємний кредит» відсутня ліцензії щодо надання відповідних фінансових послуг. З моменту реєстрації КС отримала лише одну ліцензію - на залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, серія та номер НОМЕР_1 , строком на 3 роки, дата видачі 29.10.2004р., дата анулювання - 29.10.2007р.

Позивачка вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 1, 3, 8 Закону України «Про кредитні спілки», ст.ст. 1, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, що затверджені Розпорядженням Державної комісії з регулювання фінансових послуг України від 02.12.2003р. № 146, кредитна спілка як фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, мала на момент укладення оспорюваного правочину маті ліцензію на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки та ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки.

Вважала, що відповідач не мав законних підстав надавати кредит позивачці, оскільки вона ніколи не була членом кредитної спілки, не сплачувала вступний і обов`язковий пайовий внески, не була ознайомлена з рішенням спостережної ради КС «Взаємний кредит» про її прийом до членів КС «Взаємний кредит». Тому відповідач не мав повноважень на укладення оспорюваного договору.

На підставі викладеного, просила визнати кредитний договір № 281109-к від 28.11.2009р., укладений між ОСОБА_1 і Кредитною спілкою «Взаємний кредит» недійсним.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Представник відповідача - голова правління КС «Взаємний кредит» Козаков К.А. (а.с. 18 - 25, 130) надав відзив на позовну заяву , а також заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 134 - 144), у яких із позовом не погодився. Зазначив, що позивачка посилається на Закон України «Про кредитні спілки» та розпорядження Нацкомфінпослуг України у редакції 2019 року, заливши поза увагою та, що необхідність мати ліцензію на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016р. № 913 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)».

Відповідно до абз. 2 п. 2 цієї Постанови ліцензійні умови у частині, що стосується суб`єктів господарювання, які провадять діяльність з надання послуг з фінансового лізингу, надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, надання гарантій та поручительств, надання послуг факторингу та довірчого управління фінансовими активами та внесені до дня набрання чинності цією постановою до Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі послуги, застосовуються через шість місяців з дня набрання чинності цією постановою. Орган ліцензування приймає від зазначених суб`єктів господарювання документи, визначені абзацами третім - п`ятим пункту 18 та абзацом третім підпункту 6 пункту 19 Ліцензійних умов, та приймає рішення, передбачені статтями 12 і 13 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», з дня набрання чинності цією постановою.

Отже, діяльність кредитної спілки з надання кредитів (надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту) без отримання відповідної ліцензії була б незаконною лише з червня 2017 року.

Ті ж самі дані щодо наявності права у кредитних спілок здійснювати діяльності з надання фінансових кредитів у період з 06.04.2007р. до 30.05.2017р. без отримання ліцензії містяться у листі Національного банку України, направленому до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для визнання кредитного договору недійсним у зв`язку з відсутністю на дату укладання іцензії на надання коштів у позику, втому числі і на умовах фінансового кредиту.

У підставу позову позивачка також вказує, що не була членом КС «Взаємний кредит», не сплачувала вступного та обов`язкового пайових внесків, не була ознайомлена з рішенням спостережної ради про прийняття її до членів кредитної спілки.

Проте, означене спростовується заявою ОСОБА_1 про прийняття її в члени КС «Взаємний кредит» від 28.11.2009р., прибутковим касовим ордером про сплату позивачкою вступного внеску в розмірі 100,00 грн. від 28.11.2009р. і прибутковим касовим ордером про сплату ОСОБА_1 обов`язкового пайового внеску в розмірі 10,00 грн. від 28.11.2009р.

Тому діяльність КС «Взаємний кредит» з надання фінансових послуг у 2009-2016 роках була повністю законною , не потребувала ліцензування послуги з надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У заяві про застосування строків позовної давності відповідач вказав, що оскаржуваний кредитний договір укладений 28.11.2009р., саме з цієї дати обчислюється трирічний строк позовної даності, який сплив на момент звернення до суду із цим позовом.

Представник позивачки - адвокат Фуркаленко Є.Л. у судове засідання, яке було призначене на 15.09.2021р. не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с. 175), заяв про відкладення розгляду справи, про розгляд справи без його участі не надав. Варто відзначити, що представник позивачка впродовж всього часу повідомлявся про розгляд даної справи, знайомився з матеріалами справи, заявляв клопотання, приймав участь у судових засіданнях, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с. 71-73, 86, 92 99, 119, 120, 123 - 128, 133, 145-148, 152 - 164, 175, 176). Позивачка правом на надання відповіді відзив не скористалася, однак вона в особі представника є обізнаною про наявність відзиву відповідача й про його позицію щодо спору.

Представник відповідача - голова правління КС «Взаємний кредит» Козаков К.А. 15.09.2021р. надав заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, у задоволенні позовних вимог відмовити, підтримав власний відзив по справі (а.с. 181).

З огляду на строки розгляду справи, належне повідомлення сторін та відсутність клопотань про перенесення судового засідання на іншу дату, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 28.11.2009р. уклала з КС «Взаємний кредит» кредитний договір № 281109-к, предметом якого є отримання кредиту в розмірі 81 000,00 грн. для купівлі побутової техніки зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 48% річних з кінцевим терміном повернення - 28.11.2010р. (а.с. 8).

Відповідно до п. 4 вказаного договору, виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечувалося договором іпотеки від 28.11.2009р. № 281109-з.

22.05.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою збільшено суму кредиту до 121 500,00 грн. і продовжено термін повернення кредиту до 28.11.2011р.

21.08.2012р. між сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою збільшено суму кредиту до 190 000,00 грн. і продовжено термін повернення до 28.04.2013р. (а.с. 9).

З Єдиного Державного реєстру судових рішень судом перевірено, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2014р. по справі № 200/15234/13-ц позов КС «Взаємний кредит» задоволено. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 28.11.2009р. № 281109-к у розмірі 472 016,41 грн, з яких сума кредиту - 190 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 96 989,83 грн., штраф - 173 704,66 грн., пеня - 11 321,92 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 64,3 кв.м, житловою площею 37,9 кв.м, належну ОСОБА_1 на праві приватної власності; визначено спосіб реалізації предмета іпотеки за оціночною вартістю на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, шляхом застосування процедури продажу предмета іпотеки, встановленої статтею 41 Закону України «Про іпотеку», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»; стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Взаємний кредит» судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2017р. заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2014р. залишено без задоволення.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2018р апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2014р в частині визначення заборгованості за пенею за кредитним договором від 28.11.2009р. №281109-к у розмірі 11 321,92 грн. - скасовано. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2014р. в частині розміру загальної суми заборгованості, що визначена за кредитним договором №281109-к від 28 листопада 2009 року, змінено з 472 016,41 грн на 460 694,49 грн. В іншій частині заочне рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.06.2021р. заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2014р. в нескасованій та незміненій частинах та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2018р. - в частині визначення заборгованості за кредитним договором від 28 листопада 2009 року № 281109-к, в рахунок погашення якої необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки, змінити з 472 016,41 грн на 315 406,81 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 190 000,00 грн, прострочені проценти - 60 759,69 грн, розмір штрафу - 64 647,12 грн; - в частині вирішення питання про розподіл судових витрат змінити з 3 441,00 грн на 2 299,28 грн.

В іншій частині заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2014р. в нескасованій та незміненій частинах та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2018р. залишити без змін.

Позивачка вважає, що КС «Взаємний кредит» на момент укладання оспорюваного кредитного договору від 28.11.2009р., не мала необхідних повноважень на укладання цього правочину, оскільки не мала ліцензії на надання фінансових послуг.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності і до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Судом установлено, що КС «Взаємний кредит» зареєстроване 13.09.2004р. (а.с. 21).

Згідно із частиною 1 ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» (у редакції на момент укладення оспорюваного договору) кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб їх членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 21 цього Закону передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Відповідно до п. 1.2. Ліцензійних умов проведення діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням комісії з регулювання фінансових послуг України від 02.12.2003р. № 14 (у редакції на момент укладення оспорюваного договору), діяльність кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок капіталу кредитної спілки, а також коштів кредитних спілок, що є їх членами, та коштів спільних фінансових фондів асоціації кредитних спілок, утворених їх членами, не потребує отримання ліцензії.

Слід звернути увагу на те, що на виконання ухвали суду про витребування доказів НБУ у листі від 01.10.2020р. звернув увагу на те, що у зв`язку зі змінами до пункту 1.2 розділу 1 Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.12.2003р. № 146, кредитні спілки у період з 06.04.2007р. до 30.05.2017р. мали право здійснювати діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок капіталу кредитної спілки, а також коштів об`єднаних кредитних спілок, залучених кредитною спілкою, що є їх членом, та коштів спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, утворених їх членами, без отримання ліцензії.

Ураховуючи вищезазначене, Кредитна спілка «Взаємний кредит» мала право надавати кредити своїм членам, а також фермерським господарствам та приватним підприємствам, які знаходились у власності членів цієї кредитної спілки, в тому числі станом на 28.11.2009р., з урахуванням вимог законодавства та нормативно-правових актів органів, які здійснювали державне регулювання ринків фінансових послуг.

Кредитна спілка «Взаємний кредит» виключена з Державного реєстру фінансових установ на підставі розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 31.10.2019р. № 2151 (а.с. 115-117).

У відповідності до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов`язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок.

З матеріалів справи видно, що за рішенням правління КС «Взаємний кредит», оформленого протоколом № 281109-К від 28.11.2009р., ОСОБА_1 прийнято в члени вказаної кредитної спілки на підставі її письмової заяви (а.с. 135, 170).

ОСОБА_1 28.11.2009р. сплатила вступний внесок в розмірі 100,00 грн., що підтверджено прибутковим касовим ордером від 28.11.2009р. (а.с. 136_ і 28.11.2009р. сплатила пайовий внесок в розмірі 10,00 грн., що підтверджено прибутковим касовим ордером від 28.11.2009р. (а.с. 137).

Факт отримання позивачкою кредитних коштів підтверджений видатковими касовими ордерами КС «Взаємний кредит» від 28.11.2009р. на суму 81 000,00 грн., від 23.05.2010р. на суму 40 500,00 грн. і від 21.08.2012р. на суму 68 500,00 грн. (а.с. 178 - 180).

До речі, указаним спростовуються доводи позивачки про те, що у зв`язку із несплатою нею процентів, вона змушена була підписати додаткові угоди, якими збільшений розмір тіла кредитного договору на суму процентів, адже факт видання коштів на виконання додаткових угод у вигляді видачі позивачці коштів підтверджений видатковими касовими ордерами.

Отже, наявними у справі доказами підтверджується членство позичальника ОСОБА_1 у КС «Взаємний кредит» на момент укладення оспорюваного кредитного договору від 28.11.2009р.

Варто відзначити, що відмовляючи представникові позивачки у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, суд виходив із того, що представник у своєму клопотанні ставив питання, які не стосуються предмету доказування - наявність або відсутність у відповідача ліцензії, наявність або відсутність у позивачки статусу члена кредитної спілки. Наданими на вимогу суду доказами відповідач підтвердив наявність у позивачки ОСОБА_1 статусу члена кредитної спілки на момент укладення оспорюваного правочину (28.11.2009р.). Після надання цих доказів представником відповідача (а.с. 135 - 137, 142 - 144), представник позивачки одразу заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (а.с. 160), не змінивши ані підставу, ані предмет позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, матеріалами справи спростовуються доводи позивачки про те, що на момент укладення оспорюваного правочину кредитна спілка не мала належного обсягу цивільної дієздатності, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної даності, то суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018р. у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.2018р. у справі № 367/6105/16-ц, від 07.11.2018р. у справі № 575/476/16-ц).

Вирішуючи питання про застосування строків позовної даності, про що заявив відповідач, суд вважає, що відсутні підстави для її застосування, оскільки у задоволенні позову відмовлено по суті.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Взаємний кредит» про визнання недійсним кредитного договору № 281109-к від 28.11.2009р., укладеного між ОСОБА_1 і Кредитною спілкою «Взаємний кредит» недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 20 вересня 2021 року.

Суддя О.С. Наумова