Ухвала суду № 99749680, 21.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

21 вересня 2021 р. Справа №200/9103/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС: 44070187)

про: визнання протиправним та скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 14.01.2021 року № Ф-2853-23У в розмірі 45698,06 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС: 44070187) про визнання протиправним та скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 14.01.2021 року № Ф-2853-23У в розмірі 45698,06 грн.

Разом з позовною заявою позивачем надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого позивач посилається на те, що 30.06.2021 року позивач не змір розрахуватися своєю банківською картою, оскільки кошти на ній були арештовані. Позивач зазначає, в той же дій із застосування програми «Дія» йому стало відомо про наявність виконавчого провадження № 65843444. 05.07.2021 року представник позивача ознайомився з даним виконавчим провадженням та ознайомився зі спірною вимогою про сплату боргу (недоїмки). Позивач зазначає, що спірну вимогу про сплату боргу недоїмки він отримавував, також не отримував будь – який постанов від виконавчої служби.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи встановлено, що Головного управління ДПС у Донецькій області 14 січня 2021 року сформовано вимогу № Ф-2853-23 про сплату боргу (недоїмки) на загальну суму 45698,06 грн.

Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449, орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Відповідачем надано до суду копію поштового відправлення про направлення позивачу спірної вимоги про сплату боргу, з якого встановлено, що поштове відправлення повернуто на адресу Головного управління ДПС у Донецькій області 20.02.2021 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Однак, суд зазначає, що позивач не отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки), у зв`язку з чим не був обізнаний про прийняття такої вимоги.

Судом встановлено, що 30.06.2021 року позивач дізнався що відносно нього відкрито виконавче провадження 65843444 Центральним відділом державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

05.07.2021 року представник позивача звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 65843444 представнику позивача стало відомо, що провадження відкрито на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф -2853-23 У від 14.01.2021 року

Враховуючи викладені обставини, суд приймає посилання позивача на те, що про прийняття Головним управлінням ДПС у Донецькій області спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) позивач фактично дізнався 05 липня 2021 року після того, як ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 65843444 у приміщенні Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Крім того, Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Водночас, процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95).

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Таким чином, право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Суд враховує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Основного Закону).

Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку що строк звернення до суду пропущений із поважних причин, відповідно вважає за необхідне поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Керуючись ст. 122, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду – задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС: 44070187) про визнання протиправним та скасування вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 14.01.2021 року № Ф-2853-23У в розмірі 45698,06 грн.

Повний текст ухвали складено та підписано 21 вересня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська