Рішення № 99749646, 20.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 р. Справа№200/4660/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Шинкарьової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та просить суд:

Дії Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно незаліку ОСОБА_1 стажу при призначенні пенсії за віком визнати неправомірними.

Рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про незалік стажу при призначенні пенсії за віком від 01 квітня 2021 року скасувати.

Зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 27.05.1994 по 31.03.2002 та з 01.02.2014 по 05.11.2014 у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні і з 30.09.1992 по 24.05.1994 на шахті імені Артема.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка, при цьому трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про періоди роботи на посадах, що віднесені до пільгової стажу роботи, проте відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю пільгового стажу, пославшись на відсутність документів передбачених для підтвердження пільгового стажу роботу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Також вказує, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Позивач вказав, що відповідачем порушено конституційні права позивача на призначення пенсії.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що необхідними умовами виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією повний робочий день, проте позивачем не надано довідок підтверджуючих пільговий стаж роботи за спірні періоди. Також вказує, що провести перевірку документів для підтвердження достовірності наданої довідки № 2/97 від 28.11.2014, що підтверджує пільговий характер роботи у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 27.05.1994 по 30.06.2000, та які надані Позивачем, не має можливості, оскільки первинні документи знаходяться на тимчасово окупованій території Донецької області.

Крім того вказує, що згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у позивача відсутні відомості щодо наявності спеціального трудового стажу за період роботи у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.07.2000 по 31.03.2002. Отже, у Торецького ОУПФУ відсутні законні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду роботи у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.07.2000 по 31.03.2002. Вказує, що період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2002 не зараховано до страхового стажу у зв`язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків за даними персоніфікованого обліку.

Підсумовуючи відповідач вказує, що у нього відсутні достатні правові підстави зараховувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на шахті імені Артема з 30.09.1992 по 24.05.1994, у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 27.05.1994 по 30.06.2000, а також з 01.07.2000 по 31.03.2002, з 01.02.2014 по 05.11.2014. Та до страхового стажу періоду роботи у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.07.2000 по 31.03.2002, з 01.10.2014 по 31.10.2014.

Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року відкрито провадження у справі № 200/4660/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 29 червня 2021 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 17 серпня 2021 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №200/4660/21 та розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіює паспорта серії НОМЕР_2 .

21 січня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. До заяви було додано:

- копія трудової книжки від 29.06.1990 р. серія НОМЕР_3 ;

- копія диплому від 25.06.1992 №786316;

- довідка про підтвердження наявного трудового стажу від 28.11.2014 №2/97, видана Першим воєнізованим гірничорятувальним загоном;

- наказ про атестацію робочих місць за умовами праці від 11.10.1994 №319;

- наказ про атестацію робочих місць за умовами праці 07.05.1999 №149;

- наказ про атестацію робочих місць за умовами праці від 09.04.2004 №87;

- наказ про атестацію робочих місць за умовами праці від 08.04.2009 №74;

- довідок про підтвердження наявного трудового стажу від 24.12.2020 №01/525, видана Десятим воєнізованим гірничорятувальним загоном;

- наказ про атестацію робочих місць за умовами праці від 14.04.2014 № 130;

- наказ про атестацію робочих місць за умовами праці від 12.04.2019 № 107;

- копія паспорту та ідентифікаційного коду, індивідуальні відомості про застраховану особу.

Рішенням Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01 квітня 2021 року № 0582-04-8/4504 «про незалік стажу для призначення пенсії за віком» позивачу повідомлено наступне:

- до пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 30.09.1992 по 24.05.1994 на шахті імені Артема, згідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних (записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 та згідно Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 за відсутності (рішення комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області про підтвердження пільгового стажу роботи.;

- період роботи з 27.05.1994 по 30.06.2000 не зараховано до пільгового стажу, згідну п.1 ч. 2 ст.114 Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, так як документи підлягають Розгляду та перевірці з урахуванням п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру та підстав їх видачі немає можливості, у зв`язку з тим, що первинні документи знаходяться на тимчасово окупованій території у Донецькій області.;

- період роботи з 01.07.2000 по 31.03.2002 у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні не зараховано до страхового стажу, згідно ч.2 ст.24 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” так як довідка про проходження військової служби та сплата страхових внесків за зазначений період відсутні. Зазначений період не зараховано до пільгового стажу, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ПКМУ від 12.08.1993р. №637, у зв`язку з тим, що відсутні відомості щодо спеціального трудового стажу, в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.;

- період роботи з 01.02.2014 по 30.09.2014 у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні не зараховано до пільгового стажу, згідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ПКМУ від 12.08.1993 №637, за відсутності відомостей про спеціальний трудовий стаж,' наявний в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.;

- період роботи з 01.10.2014 по 31.10.2014 у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні, не зараховано до страхового стажу, згідно ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за відсутності сплати страхових внесків.;

- період роботи з 01.10.2014 по 05.11.2014 у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні не зараховано до пільгового стажу, згідно ст. 24, п. 1 ч.2 ст.114 Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ПКМУ від 12.08.1993 р. №637, за відсутності сплати страхових внесків та відомостей по спеціальному трудовому стажу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.;

- до пільгового стажу не зараховано періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 30.07.2019 по 31.07.2019, з 05.09.2019 по 06.09.2019 у Десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні, так як не підтверджена зайнятість протягом повного робочого дня на підземних роботах відповідно до п.2 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383.;

Відповідач вказує, що при надходженні додаткових документів про стаж в термін до 12.04.2021, рішення управління буде переглянуто відповідно п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1.

Позивач вказує, що він з 30.09.1992 по 12.01.2021 працював на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

На підтвердження даних обставин позивачем було надано наступні докази:

Копію трудової книжки від 29.06.1990 серія НОМЕР_3 з якої вбачається, що позивач з 30.09.1992 по 24.05.1994 працював на шахті імені Артема; з 27.05.1994 по 30.06.2000; з 01.07.2000 по 31.03.2002; з 01.02.2014 по 30.09.2014; з 01.10.2014 по 05.11.2014 у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні.

Довідку про підтвердження наявного трудового стажу від 28.11.2014 №2/97, видана Першим воєнізованим гірничорятувальним загоном про те, що позивач працював повний робочий день з 27 травня 1994 року по 30 листопада 1997 року – помічником командира взводу; з 01 грудня 1997 року по 06 червня 2010 – командиром взводу; з 07 червня 2010 року по 05 листопада 2014 року - помічником командира взводу та виконував вугільних шахт та рудників, небезпечних за газодинамічними явищами, гірничим ударом, понадкатегорійним та 3ї категорії по газу за списком №1. Як вказано в довідці, атестація робочого місця підтверджено наказами про атестацію робочих місць за умовами праці від 11.10.1994 №319; від 07.05.1999 №149; від 09.04.2004 №87; від 08.04.2009 №74; від 07.04.2014 № 75, які було додано до матеріалів справи.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 розділу Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки після досягнення 50 років за наявності стажу роботи не менше 23 років (у разі набуття права з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року), з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як убачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, згідно трудової книжки позивача, зокрема:

з 30.09.1992 по 24.05.1994 працював на шахті імені Артема; з 27.05.1994 по 30.06.2000 ; з 01.07.2000 по 31.03.2002; з 01.02.2014 по 30.09.2014; з 01.10.2014 по 05.11.2014 у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні.

Суд зазначає, що записи у трудовій книжці про роботу позивача в інші періоди, також свідчать про зайнятість позивача повний робочий день, оскільки іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цих періодів, ані в трудовій книжці, ані в інших документах, не міститься.

При цьому, Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

При цьому в матеріалах справи міститься довідка про підтвердження наявного трудового стажу від 28.11.2014 №2/97, видана Першим воєнізованим гірничорятувальним загоном про те, що позивач працював повний робочий день з 27 травня 1994 року по 30 листопада 1997 року – помічником командира взводу; з 01 грудня 1997 року по 06 червня 2010 – командиром взводу; з 07 червня 2010 року по 05 листопада 2014 року - помічником командира взводу та виконував вугільних шахт та рудників, небезпечних за газодинамічними явищами, гірничим ударом, понадкатегорійним та 3ї категорії по газу за списком №1. Як вказано в довідці, атестація робочого місця підтверджено наказами про атестацію робочих місць за умовами праці від 11.10.1994 №319; від 07.05.1999 №149; від 09.04.2004 №87; від 08.04.2009 №74; від 07.04.2014 № 75, які було додано до матеріалів справи. Вказана довідка видана на тимчасово непідконтрольній території українській владі території.

Ураховуючи, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано вказані періоди до пільгового стажу із зазначених у рішенні підстав.

При цьому суд зазначає, що підприємства на яких працював позивач перереєструвалися на підконтрольній українській владі території, проте архіви підприємств та підприємства фактично знаходяться непідконтрольній території.

Отже, позивач опинився в ситуації, що позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі “Ковач проти України” від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Суд зазначає, що трудовий стаж позивач набув, працюючи в період, коли територія м. Горлівка перебувала під контролем української влади, і підприємство, на якому працював позивач, також було утворено відповідно до законодавства України.

Щодо не підтвердження страхового стажу позивача даними наявними в реєстрі застрахованих осіб за період роботи з 01.10.2014 по 31.10.2014, суд вважає, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді Заробітної плати згідно з п. 171.1 Податкового кодексу України покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку, а тому несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Згідно до норм Податкового кодексу України контроль за своєчасним перерахуванням єдиного внеску роботодавцем покладено на податковий орган. Проте період з 01.10.2014 по 31.10.2014 підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу як такий, що існував в проміжок часу, коли роботодавець в силу приписів ч. 6, 12 ст. 20 Закону України № 1058 мав обов`язок з приводу сплати страхових внесків, що кореспондується з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Крім цього невиконання такого і обов`язку роботодавцем не повинно обмежувати права пенсіонера на отримання пенсійних виплат.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, У тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до положень ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або це в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальник. Відповідно порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески.

Таким чином, внаслідок невиконання роботодавцем обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за спірні періоди роботи, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаній висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а та постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а.

Ураховуючи викладене суд приходить висновку, що відповідачем протиправно не зараховано період роботи з 27.05.1994 по 31.03.2002 та з 01.02.2014 по 05.11.2014 у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні та з 30.09.1992 по 24.05.1994 на шахті імені Артема, таким чином спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 27.05.1994 по 31.03.2002 та з 01.02.2014 по 05.11.2014 у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні і з 30.09.1992 по 24.05.1994 на шахті імені Артема, суд зазначає, що повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію є формою втручання у повноваження.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд зазначає, що позивач, заявляючи дану позовну вимогу, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження відпоівдача щодо призначення пенсії.

Отже, суд вважає, що задоволення вказаної позовної вимоги фактично порушить закріплені законом виключні повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії та зобов`яже відповідача вчинити дії поза встановленою чинним законодавством процедурою.

Таким чином, обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про визнання протиправним рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про незалік стажу при призначенні пенсії за віком від 01 квітня 2021 року та скасувати його, та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, із урахуванням висновків суду.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 20 квітня 2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи.

Таким чином, на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору, а саме у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій відповідача стосовно незаліку ОСОБА_1 стажу при призначенні пенсії за віком; скасування рішення відповідача про незалік стажу при призначенні пенсії за віком від 01 квітня 2021 року; зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 27.05.1994 по 31.03.2002 та з 01.02.2014 по 05.11.2014 у Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні і з 30.09.1992 по 24.05.1994 на шахті імені Артема., - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про незалік стажу при призначенні пенсії за віком від 01 квітня 2021 року № 0582-04-8/4504.

Зобов`язати Торецьке об`єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 січня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 20 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.В. Шинкарьова