Рішення № 99749586, 20.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 р. Справа№200/9225/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3), в якому просить:

- визнати дії Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області протиправними в частині не зарахування до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.02.2018 по 22.06.2021 в ВП “Шахта “1-3 Новогродівська” ДП “Селидіввугілля”;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23.06.2021 щодо відмови в перерахунку пенсії по збільшенню пільгового стажу;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.02.2018 по 22.06.2021 в ВП “Шахта “1-3 Новогродівська” ДП “Селидіввугілля”;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 22.06.2021, щодо здійснення перерахунку пенсії по збільшенню пільгового стажу згідно до ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” з урахуванням страхового та пільгового стажу роботи з 01.02.2018 по 22.06.2021 в ВП “Шахта “1-3 Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” та згідно до трудової книжки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 22.06.2021 він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Позивач зазначає, що отримав лист, в якому повідомлялось, що рішенням від 23.06.2021 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії та зазначено, що у зв`язку з несплатою щомісячних платежів по єдиному соціальному внеску за період роботи з 01.02.2018 по 22.06.2021 підприємством ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля». Позивач вважає, дії Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно не зарахування до пільгового та страхового стажу періодів роботи з 01.02.2018 по 22.06.2021 через несплату ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» єдиного внеску протиправними, оскільки відповідно до положень Закону №1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, на якому працює працівник, та саме страхувальник здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Позивач зазначає, що саме на страхувальника покладено обов`язок своєчасно нараховувати та сплачувати єдиний внесок, а обов`язком відповідача є накладення штрафних санкцій за несплату або несвоєчасну сплату страхувальником страхових виплат. На думку позивача, він не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працював, у зв`язку з чим просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Позивач з 20.02.2016 року перебуває на обліку та отримує пенсію за віком, згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 25.01.2021 року позивач звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії згідно з нормами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідач вказує, що станом на дату звернення страховий стаж позивача склав 32 роки 10 місяців 12 днів та нарахований по 31.01.2018, в тому числі стаж за Списком №1 - 10 років. Позивач зазначає, що до страхового та пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01.02.2018 по 14.01.2021 на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» через відсутність сплати єдиного соціального внеску, у зв`язку з відсутністю у позивача 15 років стажу за Списком №1 права на розрахунок пенсії за ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у позивача не має. Відповідач наголошує, що відповідно до статті 24 Закону №1058 страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Державне підприємство «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та платник єдиного соціального внеску. Згідно ч.6 ст.20 Закону №1058 та ст.6 Закону №2464 страхувальник зобов`язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески та єдиний соціальний внесок. Відповідач посилається на те, що страхувальником - ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» постійно порушувались строки сплати страхових внесків та єдиного внеску, за що до нього були застосовані штрафні санкції. У зв`язку з порушенням страхувальником чинного законодавства, привело до відсутності страхового стажу у позивача. З огляду на викладене відповідач вважає, що позивачу правомірно не зараховано до пільгового та страхового стажу періоди роботи з 01.02.2018 по 14.01.2021 на підприємстві ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля». Отже, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії з врахуванням положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що він діяв у спосіб та в межах передбачених Конституцією України та Законами України, та відповідно ним не порушені права позивача.

Ухвалою суду від 28.07.2021 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

З 18.08.2021 по 30.08.2021 головуючий суддя перебував у щорічній основній відпустці та з 31.08.2021 по 14.09.2021 у щорічній додатковій відпустці.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту України серії НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 12-19).

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зареєстровано в якості юридичної особи 27.06.2002 за №12661200000008761, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за №13486010.

Судом встановлено, що з 14.03.2018 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зазначена обставини не спростовується сторонами.

22.06.2021 позивач звернувся до Відділу обслуговування громадян №7 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії на підставі ч.4 ст.42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

З листа Відділу обслуговування громадян №7 Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.07.2021 №0500-1510-8/31211 встановлено, що згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу з 01.02.2018 по даний час відсутня сплата єдиного соціального внеску. Вказано, що винесено рішення від 23.06.2021 про відмову в проведенні перерахунку «зміна стажу по ст.42 Закону №1058, оскільки відсутня інформація про сплату єдиного соціального внеску підприємством ВП «Шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (а.с.10-11).

Позивач не погодившись з діями Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01.02.2018 року по 22.06.2021 (дату звернення за перерахунком пенсії) на підприємстві ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська ДП “Селидіввугілля”, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058 – IV (далі по тексту – Закон №1058), Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (далі по тексту – Закон №2464).

Закон України “Про пенсійне забезпечення” №1788 від 05.11.1991, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”).

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно п.1 ч.1 ст.13 Закону №1058 загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Приписами п.1 ч.1 ст.14 Закону №1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 ст.15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч.5 ст.20 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Частиною 6 ст.20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У ч.9 ст.20 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

Частинами 10, 12 ст.20 цього Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Згідно абз.1 п.1 ч.1 ст.4 зазначеного Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 ч.2 ст.6 Закону №2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 ст.24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно абз.2 ч.1 ст.24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 ст.24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Приписами ч.4 ст.42 Закону №1058 визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Судом з копії трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 встановлено, що позивач 17.11.2014 прийнятий на підприємство ВП “Шахта 1-3 “Новогродівка” ДП “Селидіввугілля” на посаду електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем в шахті; продовжує працювати (а.с. 20-26).

Таким чином, обов`язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля”, які здійснили нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Проте, суд вважає такі дії відповідача протиправними, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що фактично, внаслідок невиконання ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 01.11.2018 у справі №199/1852/15-а, від 31.10.2019 №266/1994/17.

Разом з цим, з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу (форми ОК-5) ОСОБА_1 встановлено, що в період з 01.10.2018 по березень 2021 року позивачу нараховувалась заробітна плата, але не сплачувався ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” єдиний соціальний внесок (а.с.38-39).

Отже, позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працює.

Згідно довідки ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” №94 від 30.06.2021 ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по теперішній час виконував гірничі роботи на посаді електрослюсаря підземного дільниці №7 з повним робочим днем у шахті, що передбачена Списком №1 розділ 1 Постанови КМУ №461 від 24.06.2016 (а.с. 8).

З довідки ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” №247/07 від 02.07.2021 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працював на ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” та йому була нарахована та сплачена заробітна плата, нараховано єдиний соціальний внесок (а.с.9).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що сам факт не зарахування сум єдиного соціального внеску, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду та Державної податкової служби, про що стверджує відповідач, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні йому страхового та пільгового стажу за вищевказані періоди. Крім того, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно перераховувалися суми єдиного соціального внеску, а отже позивач не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків по сплаті обов`язкових платежів.

Враховуючи положення ч.3 ст.24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, суд приходить висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового та страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у Відокремленому підрозділі “Шахта 1-3 “Новогродівська” Державного підприємства “Селидіввугілля” з 01.10.2018 по 22.06.2021, оскільки підприємство, де працював позивач, не сплачувало єдиний внесок.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Стосовно обраного позивачем способу захисту його прав, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.2 ст.245 КАС України уразі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Нормами ч.2 ст.5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 23.06.2021 із зарахуванням до пільгового та страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.10.2018 по 22.06.2021 на підприємстві ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська ДП “Селидіввугілля”.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей

Згідно зі ст.8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Суд зазначає, що у разі наявності у позивача стажу роботи за Списком №1 - 15 років після врахування до страхового та пільгового стажу періоду роботи з 01.10.2018 по 22.06.2021 на підприємстві ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська ДП “Селидіввугілля”, відповідно розмір пенсії позивача повинен розраховуватися з урахуванням положень ст.8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

Відповідно до ст.19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області в частині не зарахування до страхового та пільгового стажу період роботи з 01.10.2018 по 22.06.2021 в ВП “Шахта “1-3 Новогродівська” ДП “Селидіввугілля”; визнання протиправним та скасування рішення відповідача №64 від 23.06.2021 щодо відмови в перерахунку пенсії по збільшенню пільгового стажу; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 23.06.2021 із зарахуванням до пільгового та страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.10.2018 по 22.06.2021 на підприємстві ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська ДП “Селидіввугілля”.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

В той же час, відповідно до ч.8 зазначеної статті Кодексу, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення відповідача, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області в частині не зарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.10.2018 по 22.06.2021 в ВП “Шахта “1-3 Новогродівська” ДП “Селидіввугілля”.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області №64 від 23.06.2021 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по збільшенню пільгового стажу.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 23.06.2021 із зарахуванням до пільгового та страхового стажу періоду роботи з 01.10.2018 по 22.06.2021 на підприємстві ВП “Шахта 1-3 “Новогродівська ДП “Селидіввугілля”.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Повне судове рішення складено 20.09.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька