Рішення № 99749477, 21.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 рокуСправа № 160/13979/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 13.08.2021 представник ОСОБА_1 адвокат Зайцева Олена Петрівна звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у відмові зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998 на посаді директора ТОВ «Прогресія»;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998 на посаді директора ТОВ «Прогресія» у зв`язку із чим зробити перерахунок розміру призначеної пенсії, починаючи з дня її призначення – з 20.08.2020.

2. Ухвалою суду від 18.08.2021 прийнято позов до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву та надання витребуваних доказів.

3. 09.09.2021 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доказом його направлення позивачу, надано витребувані судом докази.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

4. Позивач звернувся на веб-портал Пенсійного фонду України з питання щодо розрахунку його страхового стажу на 16.02.2021 отримав засобами зв`язку АТ «Укрпошта» відповідь відповідно до якої повідомлено про неможливість зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998 на посаді директора ТОВ «Прогресія», оскільки у записі про звільнення відсутнє посилання на відповідну статтю КЗпП України. Крім того, відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

5. Запис про звільнення дійсно не відповідає вимогам пункту 2.3 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 так, як не зазначено відповідну статтю КЗпП, але зміст запису повністю відповідає статті 38 КЗпП України.

6. У зв`язку із тим, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування створено відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» лише у 2011 році, а посаду директора ТОВ «Прогресія» позивач займав з 15.11.1993 по 01.07.1998, отже відсутні відомості про позивача у зазначеному реєстрі.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

7. Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що підпунктом 2.26 пункту 2 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» передбачено, що записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

8. Враховуючи надані позивачем документи під час призначення пенсії д страхового стажу не зараховано період роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998 на підприємстві ТОВ «Прогресія», оскільки у записі про звільнення відсутнє посилання на відповідну статтю КЗпП України. Крім того, відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

9. 23.09.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Новокодацького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії, вид пенсії – за віком ЧАЕС.

10. До заяви позивачем додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт НОМЕР_1 ; трудову книжку НОМЕР_2 ; військовий квиток НОМЕР_3 ; диплом про навчання від 14.09.2020 № 88-568-576; документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії ЧАЕС чи потерпілого від 25.11.1993 № 51/17625, від 01.12.1987 № 667; заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк) від 10.09.2020; посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_4 .

11. Заяву та документи прийнято 23.09.2020 і зареєстровано за № 6196.

12. Рішенням від 23.10.2020 № 045650007782 позивачу призначено пенсію, шифр та вид пенсії – 151, пенсія за віком, умови призначення – Закон України № 796-ХІІ стаття 55 пункт 1 (робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за Списком № 1). Пенсію призначено з 20.08.2020. Страховий стаж (неповний) складає 20 років 11 днів 22 дні, страховий стаж до 01.01.2004 складає 10 років 7 місяців 0 днів, страховий стаж після 01.01.2004 складає 10 років 4 місяці 22 дні, у тому числі: робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за Списком № 1 складає 0 років 0 місяців 16 днів.

13. Розглянувши звернення позивача, яке надійшло на веб-портал Пенсійного фонду України щодо розрахунку страхового стажу, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 04.02.2021 № 3380-26-407/П-01/8-0400/21 надало відповідь, у якій, зокрема, зазначено:

- з 20.08.2020 Вам призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2;

- розмір Вашої пенсії обчислено виходячи із загального страхового стажу 22 роки 9 місяців 28 днів (зарахованого по 31.03.2019);

- під час призначення пенсії до Вашого страхового стажу не зараховано період роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998 на підприємстві ТОВ «Прогресія», оскільки у записі про звільнення відсутнє посилання на відповідну статтю КЗпП України. Крім того, відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

14. Рішенням № 045650007782 (дата та час розрахунку: 19.06.2021 10:52) позивачу здійснено перерахунок пенсії, вид перерахунку – у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму (масовий).

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

15. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

16. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

17. Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

18. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

19. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

20. За приписами статті 24 Закону № 1058-ІV (у редакції, яка була чинна під час призначення пенсії):

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок;

- страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

щодо підтвердження періодів роботи

21. Згідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

22. Відповідно до пункту першого «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

23. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

24. Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

25. Згідно з пунктом 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

щодо оформлення записів у трудовій книжці

26. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) в якій, зокрема, зазначено:

- пункт 1.1: трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню;

- пункт 2.3: записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;

- пункт 2.4: усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення;

- пункт 2.6: у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу;

- пункт 2.26: записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону;

- пункт 4.1: у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів;

- пункт 7.2: бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок. По закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них і про суми, що одержані за заповнені трудові книжки і вкладиші до них, з додатком прибуткового ордеру каси підприємства.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

27. Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.

щодо визначення права позивача на зарахування періоду роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998 та зобов`язання вчинити певні дії

(щодо трудової книжки)

28. Згідно із трудовою книжкою НОМЕР_2 позивач у період з 15.11.1993 по 01.07.1998 працював на посаді директора у ТОВ «Прогресія».

29. Відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998, оскільки у записі про звільнення відсутнє посилання на відповідну статтю КЗпП України (запис про посилання на статтю у графі 3 трудової книжки).

30. Суд звертає увагу, що запис трудової книжки від 01.07.1998 «Звільнений за власним бажанням» засвідчено головним бухгалтером ТОВ «Прогресія». Запис внесено на підставі протоколу від 01.07.1998 № 12.

31. Відповідач не зарахував зазначений період роботи пославшись на формальні неточності у записах трудової книжки, а саме: відсутнє посилання на відповідну статтю КЗпП України.

32. Однак, позивач не може і не повинен нести відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки запис у трудову книжку вносився відповідальним працівником виробничого кооперативу, де працював позивач.

33. Відповідно до «Інструкцій про порядок ведення трудових книжок працівників», які діяли у періоди роботи позивача бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок.

34. Пунктом 4 постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

35. З урахуванням викладеного, на особу не може перекладатись тягар доведення повноти та чіткості даних, що зазначені у його трудовій книжці.

36. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

37. Однак, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж позивача.

38. Таким чином, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист.

39. Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.

40. Також, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі № 307/541/17 зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

(щодо відомостей в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування)

41. На виконання Указу Президента України від 04.05.1998 № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 (далі – Постанова № 794) постановлено:

- пункт 1: затвердити «Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування»;

- пункт 2: Пенсійному фонду разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів та Державною податковою адміністрацією забезпечити з 01.10.1998 впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

- пункт 3: установити, що починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку (постанову доповнено пунктом 3 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1498 від 16.11.2001).

42. Оскільки, Постановою № 794 постановлено забезпечити впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з 01.10.1998, а спірним не зарахованим до страхового стажу є період роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998, посилання відповідача на відсутність даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, є безпідставними.

43. З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що в частині не зарахування періоду роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998 відповідачем допущено надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

44. Належить зазначити, що бездіяльність це пасивна поведінка суб`єкта, тобто не здійснення/не вчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити, тоді як дією є сукупність вчинків кого-небудь, здійснення особою певних функцій/обов`язків у межах наданих повноважень, тощо.

45. Відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 № 361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.

46. Суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України виходить за межі позовних вимог та визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998.

47. На захист порушеного права позивача, суд зобов`язує ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998.

48. Суд звертає увагу, що зарахування періоду роботи до страхового стажу з 15.11.1993 по 01.07.1998 у ТОВ «Прогресія» впливає на коригування розрахунку стажу та призведе до зміни пенсійних виплат.

49. В розглянутому спорі порушення допущено при призначенні пенсії (20.08.2020), під час якого визначається страховий стаж, проводиться оптимізація, вираховується коефіцієнт заробітної плати, у зв`язку із чим у позивача виникає право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу з 15.11.1993 по 01.07.1998 у ТОВ «Прогресія».

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

50. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із присудженням на користь позивача понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову немайнового характеру.

51. Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

52. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код НОМЕР_5 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

53. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998 у ТОВ «Прогресія».

54. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки:

- зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.11.1993 по 01.07.1998 у ТОВ «Прогресія»;

- здійснити ОСОБА_1 з 20.08.2020 (дати призначення пенсії) перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу з 15.11.1993 по 01.07.1998 у ТОВ «Прогресія»

55. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

56. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 908 грн.

57. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба