Рішення № 99749375, 21.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

21 вересня 2021 року Справа №160/12064/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія ДТЗ” про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія ДТЗ” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія ДТЗ” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія ДТЗ” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000023/1 від 26.01.2021 року;

- визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000027/1 від 28.01.2021 року;

- визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА110150/2021/000035/1 від 16.02.2021 року;

- в порядку розподілу судових витрат стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія ДТЗ” судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6810 грн. 00 коп.

17.09.2021 року до суду надійшла представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія ДТЗ”, в якій просить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія ДТЗ” за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2400 грн.

Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки судове рішення у справі № 160/12064/21 прийнято в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія ДТЗ” про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, також, здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши заяву про стягнення витрат на правову допомогу, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До позовної заяви, в якій заявлено клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, додано:

- копію договору про надання правничої допомоги від 25.07.2020 року;

- копію договору про надання професійної правничої допомоги від 26.07.2021 року;

- копію довіреності від 11.01.2021 року;

- специфікацію №18/21 від 31.08.2021 року;

- акт №18/21 здачі-приймання наданих послуг від 31.08.2021 року;

- копію посвідчення адвоката №1563;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1879 від 14.07.2008 року;

- копію платіжного доручення №22798 від 02.09.2021 року.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу — це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження виконання умов договору про надання правничої допомоги від 26.07.2021 року, сторонами договору подано до суду акт №18/21 здачі-приймання наданих послуг від 31.08.2021 року, відповідно до якого адвокатом були виконані, а клієнтом прийняті послуги професійної правничої допомоги відповідно до умов вищезазначеного Договору та Специфікації, з підготовки та супроводу під час судового розгляду справи №160/12064/21 за позовом ТОВ “ПК “ДТЗ” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару №UА110150/2021/000023/1 від 26.01.2021р., № UА110150/2021/000027/1 від 28.01.2021р., а саме:

- консультація (аналіз наданих клієнтом документів, випрацювання та узгодження правової позиції щодо можливості оскарження рішень митного органу та тактики ведення процесу – 1 год. – 300 грн.;

- складання позовної заяви (аналіз законодавства, судової практики з аналогічних правовідносин, складання тексту позовної заяви, збір та аналіз письмових доказів, виготовлення копій з документів, що додані до позовної заяви, подання позову з додатками до канцелярії суду) – 3 год. – 1500 грн.;

- складання письмової відповіді на відзив на позовну заяву (аналіз правової позиції відповідача, його доводів та аргументів проти обставин, зазначених у позовній заяві, правових норм, судової практики, складання тексту відповіді на відзив, направлення її копії відповідачу та до суду) – 1,5 год. – 600 грн.

Суд зазначає, що надання консультацій та узгодження правової позиції, в силу вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною підготовки позовної заяви та підготовки копій документів до позовної заяви відповідно до кількості сторін та подача позову до суду.

Оскільки до такого виду адвокатської діяльності як складання позовної заяви віднесено надання консультацій та узгодження правової позиції, суд не вбачає підстав для виділення їх в окремий вид послуг останніх.

На підтвердження перерахування коштів до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення №22798 від 02.09.2021 року, в призначенні платежу якого вказано про оплату послуг професійної правничої допомоги згідно рахунку 18/21 від 31.08.2021 року та договору від 26.07.2021 року.

Отже, позивачем доведені понесені витрати та сплату коштів за надання правничої допомоги у межах адміністративної справи 160/12064/21.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Судом встановлено, що визначені адвокатом дії в акті №18/21 здачі-приймання наданих послуг від 31.08.2021 року, є частково доведеними та підлягають частковому задоволенню судом у загальному розмірі на суму 2100 грн.

Вказана сума у розмірі 2100 грн. є співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст. ст. 139, 241, 252, 292, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія ДТЗ” про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/12064/21 – задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія ДТЗ” (вул. Н. Алексєєнко, 100, прим. 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42634661) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул.Княгині Ольги, б. 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) сплачені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2100 грн.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова