Рішення № 99748825, 20.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/7056/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Спайс» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Спайс» (далі – позивач, ТзОВ «Фуд Спайс») звернулось з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі – відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000177/2 від 20.05.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.01.2020 між ТзОВ «Фуд Спайс» та компанією «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) було укладено контракт №08/01/20 на поставку картопляного крохмалю марки «Superior Standard», з додатковими угодами №1 від 30.12.2020 та №2 від 23.02.2021. На виконання умов контракту ТзОВ «Фуд Спайс» згідно рахунку-фактури №11/05/2021 від 11.05.2021 здійснено оплату вартості товару в розмірі 44000,00 польських злотих, що підтверджується платіжним дорученням від 18.05.2021, а компанією «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) було здійснено поставку замовленого товару з відповідними товаросупровідними документами. З метою доставки товару 18.05.2021 ТзОВ Фуд Спайс» було укладено договір №18/05/2021 перевезення вантажу з ФОП ОСОБА_1 , згідно якого перевізник зобов`язувався надати послуги по перевезенню вантажу за плату визначену договором. Згідно заявки на перевезення вантажу №18/05/21 (додаток до договору перевезення вантажу №18/05/2021 від 18.05.2021) від 18.05.2021 ФОП ОСОБА_1 зобов`язувався з 19.05.2021 по 21.05.2021 здійснити доставку товару з 21-200 Parczew, Przewloka, 81а(Польща) до міста Луцьк (Україна), вул. Володимирська. 57а. За домовленістю сторін вартість перевезення становила 4000,00 грн, а саме перевезення вантажу територією Польщі до митного посту Ягодин становить 3000,00 грн, територією України зі митного посту Ягодин до Луцька 1000,00 грн, що підтверджується довідкою про транспортні витрати від 20.05.2021.

20.05.2021 декларантом ПП «Респект Брок» з метою митного оформлення товару – «крохмаль картопляний (сухий) – 22000 кг» було подано до митниці митну декларацію UA204120/2021/076688, в якій визначено митну вартість даного товару за першим методом, згідно контракту, в сумі 44404,74 польських злотих, що відповідає вартості, зазначеній контракті №08/01/20 від 11.01.2020, рахунку-фактурі №11/05/2021 від 11.05.2021 та інвойсі №020/2021/EXP від 19.05.2021 з урахуванням витрат на перевезення вантажу територією Польщі в розмірі 3000,00 грн (404,74 польських злотих).

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи: контракт №08/01/2020 від 11.01.2020, додаткові угоди №1 від 30.12.2020 та №2 від 23.02.2021, пакувальний лист (сертифікація ваги) від 19.05.2021, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 05.05.2021, сертифікат якості від 19.05.2021, рахунок-проформа №11/05/2021 від 11.05.2021, рахунок-фактура 020/2021/EXP від 19.05.2021, платіжне доручення від 18.05.2021, договір перевезення вантажу №18/05/2021 від 18.05.2021 з заявкою на перевезення вантажу №18/05/21 від 18.05.2021, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №442412 від 19.05.2021, довідка про транспортні витрати №б/н від 20.05.2021, сертифікат з перевезення (походження) товару №PL/MF/AR 0292403 від 19.05.2021, заява декларанта про те, що товари не є генетично модифікованим організмом від 19.05.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю №7003848, лист виробника від 20.05.2021, декларація виробника від 25.02.2020.

Однак, незважаючи на подання достатнього переліку документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом, митним органом 20.05.2021 було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA204120/2021/000177/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01023.

Позивач стверджує, що ТзОВ «Фуд Спайс» було надано повний перелік документів, необхідних для визначення вартості товару за основним методом.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості при розмитненні придбаного товару вказав певні розбіжності та неточності, а також витребував додаткові документи. Однак, з даними діями відповідача товариство не погоджується, оскільки вважає, що правових підстав для витребування додаткових документів не було.

Крім того зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним, чи/або помилковим. Водночас, доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем не надано, як і доказів неналежності поданих документів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

У відзиві на позов відповідач вимог позивача не визнав. В обґрунтування своїх заперечень представник митниці вказав, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД № UA204120/2021/76688 було встановлено наступні невідповідності. Відповідно до графи 20 Розділу 111 «Правил заповнення декларації митної вартості», затверджених наказом Міністерства; фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу Додаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Однак, жодних із перерахованих документів до митного оформлення не надано, а подано довідку Б/Н від 20.05.2021

У зв`язку з наведеним та з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів. На вказану вимогу митниці щодо надання додаткових документів, декларантом позивача документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МК України у повному обсязі не подано.

Зважаючи на викладене, у зв`язку з відмовою в наданні додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., та наявністю розбіжностей у поданих документах митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000177/2.

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 16.02.2021 № №UA204120/2021/077284.

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом за рішенням про коригування митної вартості товарів № UA204120/2021/000177/2, становить 38 234,34 грн.

Митниця вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства та просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що з оспорюваного рішення вбачається явна протиправність дій митного органу та прийнятого рішення, адже в ньому наведено недостовірну інформацію про те, що позивачем до прийняття рішення про коригування митної вартості в підтвердження транспортних витрат надано лише довідку про транспортні витрати №б/н від 20.05.2021. Іншим поданим документам митним органом оцінки не надавалося, будь-яких зауважень в рішенні не відображалося. Товариство надало вичерпний перелік документів, передбачений ст.53 МК України, для застосування основного методу розмитнення товару, відповідно правових підстав витребувати додаткові документи та здійснювати коригування митної вартості за резервним методом у митного органу не було та такі не наведені у прийнятому останнім рішенні. У відзиві відповідач зазначає, що митну вартість визначено митним органом за резервним методом, при цьому у оспорюваному рішенні не обґрунтовано неможливість застосування попередніх методів.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 11.01.2020 між ТзОВ «Фуд Спайс» та компанією «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) було укладено договір №08/01/20 на поставку картопляного крохмалю марки «Superior Standard».

Згідно з пунктом 1 договору ціна на товар встановлюється в євро за тонну і вказується в рахунках-фактурах (інвойсах). Вартість мішкотари включена в ціну товару. Загальна сума договору складає 350000,00 євро. Ціна на товар встановлюється на умовах FCA Przewloka (Incoterms 2010).

Відповідно до п.3.1 контракту покупець зобов`язується здійснити 100% передоплату за кожну партію товару згідно рахунку-фактури (інвойса), виставленого постачальником товару, який є предметом даного договору.

Додатковою угодою №2 від 23.02.2021 передбачено, що загальна сума договору складає 350000,00 євро або ж 1500000 польських злотих.

Згідно з комерційною пропозицією компанії «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) від 05.05.2021, що виставлена ТзОВ «Фуд Спайс», ціна товару на умовах FCA становила 2000 польськи злотих за тонну, кількість: 20-220 т/місяць, упаковка: паперові мішки по 25 кг, оплата: 100% попередня оплата.

11.05.2021 компанією «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) виставлено позивачу рахунок-фактуру (проформу-інвойс) №11/05/2021 на оплату товару: картопляний крохмаль «Суперіор стандарт» 22 палети х 40 мішків х 25 кг, кількістю 22000,00 кг, ціною нетто 2,00 польські зллоті, на загальну суму 44000,00 польських злотих.

На підставі зазначеної рахунку-фактури (проформу-інвойс) позивач 18.05.2021 здійснив оплату вартості товару в розмірі 44000,00 польських злотих, що підтверджується платіжним дорученням.

На виконання умов контракту від 11.01.2020 №08/01/20 компанія «B.E.S.T.» Zaklad Przetworstwa Ziemniaczanego E.Barycki - B.Barycki Spolka Jawna (Польща) поставила позивачу товар – крохмаль картопляний в кількості 22000,00 кг на загальну суму 44000,00 польських злотих відповідно до рахунку-фактури 020/2021/ЕХР від 19.05.2021.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту цього товару 20.05.2021 позивач через свого декларанта ПП «Респект Брок» подав для митного оформлення МД № UA204120/2021/076688 щодо товару за описом «продукти рослинного походження: крохмаль картопляний (сухий) – 22000 кг; запах – типовий; колір – білий; вологість - не більше 20%, вміст сухого складу – не менше 80%; запаковано в 880 мішків по 25 кг». Декларантом визначена митна вартість даного товару за основним методом у розмірі 44404,74 польських злотих з урахуванням транспортних витрат територією Польщі, що становили 3000 грн (404,74 польських злотих).

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи, зокрема, контракт №08/01/2020 від 11.01.2020, додаткові угоди №1 від 30.12.2020 та №2 від 23.02.2021, пакувальний лист (сертифікація ваги) від 19.05.2021, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 05.05.2021, сертифікат якості від 19.05.2021, рахунок-проформа №11/05/2021 від 11.05.2021, рахунок-фактура 020/2021/EXP від 19.05.2021, платіжне доручення від 18.05.2021, договір перевезення вантажу №18/05/2021 від 18.05.2021 з заявкою на перевезення вантажу №18/05/21 від 18.05.2021, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №442412 від 19.05.2021, довідка про транспортні витрати №б/н від 20.05.2021, сертифікат з перевезення (походження) товару №PL/MF/AR 0292403 від 19.05.2021, заява декларанта про те, що товари не є генетично модифікованим організмом від 19.05.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю №7003848, лист виробника від 20.05.2021, декларація виробника від 25.02.2020.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих документах до митного оформлення товарів за МД № UA204120/2021/076688 встановлено наявність в документах розбіжностей і неточностей, а саме: відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на. і митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Однак, жодних із перерахованих документів до митного оформлення не надано.

З огляду на встановлені неточності та розбіжності митниця скерувала декларанту електронне повідомлення про витребування додаткових документів, а саме: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією та/або інформацію біржових організацій про вартість товару чи сировини; виписку з бухгалтерської документації стосовно формування вартості імпортованого товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) для широкого кола покупців, які можливо розповсюдити на імпортовану партію товару; розрахунок ціни (калькуляцію); документи, що підтверджують вартість транспортування до митного кордону; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ.

Листом від 20.05.2021 №20/05-1 позивач надав пояснення в спростування виявлених розбіжностей та неточностей митним органом за митною декларацією № UA204120/2021/076688.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів Поліською митницею 20.05.2021 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA204120/2021/000177/2.

У графі 33 вказаного рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000177/2 від 20.05.2021 було зазначено, що «митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

При проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до статті 54 МКУ, виявлено окремі неточності, а саме: при аналізі UA204120/2020/041464 (довідковий номер 62245) та поданих до неї документів встановлено розбіжності, зокрема:

1) декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII Г^ТТ/СОТ від 1994 р.

2) за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах за митною декларацією UA204120/2021/76688 (довідковий номер 64174) було встановлено розбіжності та неточності, зокрема:

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ документами, що підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що| містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно положень пункту 5 частини 10 статті 58 МКУ При визначенні митної[вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари , додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Поряд з тим, відповідно до графи 20 Розділу III «Правил заповнення декларації митної вартості», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму ,та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Однак, жодних із перерахованих документів до митного оформлення не надано.

Зазначене спричиняє сумніви стосовно суми коштів, що були сплачені чи підлягають сплаті за

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару №1: рівень митної вартості становить становить 0,73 дол.США/кг (МД від 15.03.2021 № UA204120/2021/32978, від 02.03.2021 № UA205030/2021/004412).

Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних митницею, а саме: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією та/або інформацію біржових організацій[про вартість товару чи сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації стосовно формування вартості імпортованого товару; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) для широкого ко`ла покупців, які можливо розповсюдити на імпортовану партію товару; 4) розрахунок ціни (калькуляцію); 5) документи, що підтверджують вартість транспортування до митного кордону; 7) інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ.

Декларантом витребовуваних митницею документів не надано, про що повідомлено листом відг20.05.2021 №20/05-1.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно з інформацією, що наявна у митниці.

Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості (МД від 15.03.2021 №UA204120/2021/32978) та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 59400,00 злотих та в національній валюті України - 440278,74 грн., РМВ товару становить 0,73 дол.США/кг (2,7 злотих/кг).

Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу.»

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA204120/2021/01023.

Позивач через декларанта 20.05.2021 подав нову МД №UA204120/2021/077284, за якою товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України (далі – МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з частинами другою – п`ятою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як передбачено частинами першою – третьою, шостою та сьомою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами першою – четвертою статті 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Аналізуючи вищевикладені норми митного законодавства України, слід дійти висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України заборонено.

Як слідує з матеріалів справи, сумніви митниці у правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару виникли у зв`язку ненаданням відповідачу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та відсутністю підпису в інвойсі.

Однак, суд звертає увагу на те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Відповідно до рахунка-фактури (інвойсу) від 19.05.2021 №020/2021/ЕХР вартість товару становить 44000,00 польських злотих. У цьому документі зазначено дату продажу, ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну.

Щодо доводів митниці про неподання транспортних документів, то такі є необґрунтованими, оскільки до митного оформлення був поданий договір №18/05/2021 від 18.05.2021 перевезення вантажу, заявка на перевезення вантажу №18/05/21/21 від 18.05.2021 та довідка про транспортні витрати від 20.05.2021, що в своїй сукупності повністю підтверджують транспортні витрати позивача по доставці товару. Крім того, за умовами FCA (Incoterms 2010) обов`язок по навантаженню товару покладений на продавця.

Отже, на думку суду, декларант ТзОВ «Фуд Спайс» надав митниці достатній перелік документів, який підтверджує заявлену митну вартість товару за основним методом на рівні 44404,74 польських злотих. При цьому відповідач не надав достовірних доказів, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності відомостей стосовно заявленої митної вартості та не дають можливість визначити митну вартість товару в сукупності з додатково наданими на вимогу митниці документами шляхом застосування обраного позивачем основного методу за ціною договору.

Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано митну вартість товару, яка визначена ним у спірному рішенні на рівні 59400,00 польських злотих (2,7000 польських злотих/кг). У свою чергу, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відтак, приведені митним органом в оскаржуваному рішенні відомості щодо коригування митної вартості імпортованого позивачем товару не дають підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог частини другої статті 55 МК України.

Більше того, відповідач не обґрунтував, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Суд враховує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновку про якісні та вартісні характеристики товару не може бути підставою для коригування митної вартості за умови, що інші подані декларантом документи дають можливість визначити усі складові заявленої до митного оформлення митної вартості товару за обраним методом її визначення.

Суд зазначає, що ненадання контрагентом позивача бухгалтерських документів щодо механізму формування ціни на товар, та, як наслідок, неподання їх на вимогу митниці, не може мати наслідком не підтвердження заявленої декларантом до митного оформлення митної вартості товару, оскільки подані відповідачу документи містили інформацію щодо усіх складових митної вартості та ціни товару, що була сплачена позивачем за товар.

Отже, на думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення від №UA204120/2021/000177/2 від 20.05.2021 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01023 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач в позовній заяві, а також у клопотаннях про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 18.08.2021 та 10.09.2021 просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правничої допомоги від 19.06.2021 № 19/06/21-1, акта приймання-передачі наданих послуг від 16.08.2021 згідно Договору про надання правничої допомоги № 19/06/21-1 від 19.06.2021.

Відповідно до пунктів 4.1-4.3 Договору про надання правничої допомоги № 19/06/21-1 від 19.06.2021 розмір винагороди адвоката визначається, з урахуванням того, що одна година роботи адвоката становить 2000,00 грн. За правничу допомогу клієнт оплачує винагороду в розмірі вказаному в актах приймання-передачі наданих послуг. Розрахунки за надані послуги здійснюються клієнтом у готівковому або безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на рахунок адвоката протягом 30 календарних днів з дня набрання рішенням у відповідній судовій справі, що стосується предмету договору законної сили.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 16.08.2021 позивачу були надані послуги: надання правничої інформації, консультацій, роз`яснень з питань правомірності винесення Поліською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000177/2 від 20.05.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204120/2021/01023 (1,0 год); складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000177/2 від 20.05.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01023 (2,0 год); складання відповіді на відзив у справі № 140/7056/21 про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA204120/2021/000177/2 від 20.05.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2021/01023 (1,0 год).

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву не заперечив проти задоволення клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що справа про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів є незначної складності; спірні правовідносини регулюється нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають. Крім того, з даних комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду судом встановлено, що в 2021 році від ТзОВ «Фуд Спайс» надійшло 5 аналогічних позовів, а тому підготовка окремого позову не вимагала значних зусиль та затрат. Тому суд, виходячи із критеріїв, визначених частиною дев`ятою статті 139 КАС України, вважає, що з огляду на зміст наданих послуг, наявні підстави обмежити розмір витрат на правничу допомогу та позивачу необхідно відшкодувати витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 4000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що згідно з платіжним дорученням від 17.06.2021 №315 позивач сплатив судовий збір у сумі 2270,00 грн; зазначена сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 6270,00 грн, з них: судовий збір - 2270,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 4000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Спайс» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 57-а, ідентифікаційний код юридичної особи 43145130) до Поліської митниці Держмитслужби (33028, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код юридичної особи 43350097) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 20 травня 2021 року №UA204120/2021/000177/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20 травня 2021 року №UA204120/2021/01023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Спайс» за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судові витрати в сумі 6270 (шість тисяч двісті сімдесят) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. А. Лозовський