Ухвала суду № 99748383, 20.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

20 вересня 2021 р. Справа № 120/7918/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши матеріали:

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

до військової частини А2656 (код ЄДРПОУ 07937980, місцезнаходження: вул. Стрілецька, 21, м. Вінниця, 21001)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини А2656 про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок (невиплату компенсації за речове майно) при звільненні з військової служби 04.03.2021 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.03.2021 по 07.05.2021, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 04.03.2021.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 25.02.2021 № 113 позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом "а" пункту другого частини п`ятої статті 26 "Про військовий обов`язок і військову службу" (у зв`язку із закінченням строку контракту), а наказом командира військової частини А1660 (по стройовій частині) від 04.03.2021 № 45 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 04.03.2021. При цьому військова частини А1660 перебуває на всіх видах забезпечення у військовій частині А2656.

Позивач зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства на день звільнення з військової служби з ним мав бути проведений розрахунок за усіма видами забезпечення. Разом з тим повного розрахунку не відбулося і лише 07.05.2021 відповідач виплатив здійснив виплату позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 100836,26 грн.

Відтак, оскільки остаточний розрахунок у зв`язку із звільненням з військової служби відповідач провів з позивачем тільки 07.05.2021, позивач звернуся до відповідача з листом від 02.06.2021, в якому просив нарахувати та виплатити йому середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні, а саме з 03.03.2021 по 07.05.2021. Однак станом на день подання позову військова частина А2656 відповіді не надала та виплату середнього заробітку не здійснила.

Відтак за захистом своїх прав та інтересів позивач вирішив звернутися до суду.

Ухвалою суду від 21.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 161 КАС України. Так, з наведеннях відповідних мотивів, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом та не сплатив судовий збір в розмірі 908,00 грн, у зв`язку з чим позивачу надано час для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.

З об`єктивних причин (відсутність фінансування суду на поштові відправлення) копія вказаної ухвали на адресу позивача не надсилалась, тоді як після телефонного повідомлення позивача про можливість її отримання безпосередньо в приміщенні суду, оформленого телефонограмою від 22.07.2021, позивач звернувся до суду із заявою про отримання копії ухвали від 21.07.2021 та отримав її лише 31.08.2021.

13.09.2021 поштою до суду надійшла заява позивача від 09.09.2021 про усунення недоліків позовної заяви, в якій заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Крім того, до заяви додано докази сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Заява про поновлення строку звернення до суду обґрунтовується тим, що 07.05.2021 відповідач виплатив позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно. 02.06.2021, з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з листом, у якому просив здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за весь період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з 03.03.2021 по 07.05.2021. Однак відповідач не надав відповіді на таке звернення, що спонукало позивача звернутися до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач заявив вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок (невиплату компенсації за речове майно) при звільненні з військової служби 04.03.2021 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.03.2021 по 07.05.2021, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 04.03.2021.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба – діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, вищезазначені позовні вимоги пов`язані із звільненням особи з публічної (військової) служби і у справах цієї категорії для звернення до суду встановлено місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як видно з матеріалів справи, грошову компенсацію за речове майно позивач отримав 07.05.2021, що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача.

Втім, з позовом щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач звернувся до суду лише 16.07.2021, тобто з порушенням встановленого законом місячного строку звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).

Водночас під поважними причинами пропущення строку звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Такі обставини мають бути підтвердженні належними доказами.

Так, суд встановив, що в межах встановленого законом строку звернення до суду позивач вчиняв активні дії щодо врегулювання спору, а саме звернувся до військової частини А2656 з проханням здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за весь період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні.

Отже, наведені позивачем доводи щодо строку звернення до суду у сукупності з наданими суду доказами дають підстави дійти висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду. При цьому суд враховує, що такий строк пропущено не істотно.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується право на справедливий суд, згідно з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права та повинна враховуватись судами України при розгляді справ.

Так, у справі "Меньшакова проти України", № 377/02, рішення від 8 квітня 2010 року, пункт 53, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично, таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, п. 57). Суд підкреслює, що у сфері тлумачення національного законодавства, зокрема процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні, його роль обмежується перевіркою того, чи результати такого тлумачення національними органами влади, особливо судами, відповідають Конвенції (рішення у справі "Звольський та Звольська проти Чеської Республіки", п. 46).

Конвенційні стандарти стосовно доступу до суду викладено Європейським судом з прав і в багатьох інших рішеннях ("Ґолдер проти Сполученого Королівства", "Кутіч проти Хорватії", "Балацький проти України" тощо).

Додатково суд враховує, що поновлення строку, пропущеного з поважних причин, є гарантією захисту для фізичних осіб, а також єдиною можливістю відновити порушені права та інтереси. Відтак відмова у поновленні строку звернення до суду можлива лише у виняткових випадках та коли особа не скористалася своїм правом на звернення до суду з причин, що є очевидно не поважними. Інакше це не відповідатиме основну завданню адміністративного судочинства, передбаченому у ч. 1 ст. 2 КАС Україна.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заявлене позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.

Інших перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі не встановлено.

Відтак позовну заяву ОСОБА_1 належить прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Визначаючись щодо того, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, суд враховує положення ч. 2 ст. 257 КАС України, згідно з якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи зазначені норми та беручи до уваги, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не потребує заслуховування усних пояснень сторін для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд доходить висновку про можливість її розгляду та вирішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому враховується клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, суд зазначає, що одним з принципів адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з`ясування обставин у справі. Тобто адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Принцип офіційності реалізований, зокрема, у ч. 4 ст. 11 КАС України, згідно з якою суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу вимог ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).

З огляду на вищезазначені норми процесуального права, для забезпечення повного та всебічного з`ясування всіх обставин у справі і постановлення законного та обґрунтованого рішення, суд доходить висновку про необхідність витребування у військової частини А1828 відомостей про грошове забезпечення позивача за два останні місяця перед звільненням з військової служби та відомості про середньоденний заробіток позивача на дату його звільнення з військової служби.

Керуючись ст.ст. 12, 32, 72, 77, 80, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260, 262, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити та поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2656 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

3. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

4. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, а в силу положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

5. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України.

6. На підставі положень ч. 12 ст. 171, ч. 2 ст. 260 КАС України визначити відповідачу 5-денний строк з дня вручення ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі наявності таких заперечень).

7. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.

8. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.

9. Витребувати з військової частини А2656 та зобов`язати її у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду довідку про розмір грошового забезпечення позивача за два останні місяці перед звільненням (січень та лютий 2021 року) та про середньоденний розмір грошового забезпечення позивача на дату його звільнення з військової служби.

10. Роз`яснити військовій частині А2656, що згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Крім того, відповідно до ч. 7, 8 ст. 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення судової ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

11. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

12. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи, а відповідачу також копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович