Ухвала суду № 99747772, 16.09.2021, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

16 вересня 2021 року м. Чернігів справа № 927/104/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог до боржника по справі за заявою КРЕДИТОРА: Акціонерного товариства «СБЕРБАНК» 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46 01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22, літ. А (ІНФОРМАЦІЯ_4) (адреса представника - адвоката Гапона Вадима Сергійовича)БОРЖНИК: Публічне акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВ ВТОРЧОРМЕТ» 14026, м. Чернігів, вул. Любецька, 167 02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27 (ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса представника - адвоката Кравчук Олени Андріївни)про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участю представників учасників у справі:

від кредиторів: Ананко Ю.М. - предст. Головного управління ДПС у Чернігівській області (в порядку самопредставництва)

від боржника: не з`явився

Ухвала постановляється після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 07.09.2021 по 16.09.2021, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.09.2021, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством «СБЕРБАНК» подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВ ВТОРЧОРМЕТ» (надалі - Боржник) на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.02.2021 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2021, зокрема: відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВ ВТОРЧОРМЕТ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Білика О.А.

За змістом ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Відповідне повідомлення було оприлюднено на офіційному веб - порталі судової влади України 26 квітня 2021 року за № 66341.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2021 визнані грошові вимоги кредиторів, подані в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, в т.ч. і Головного управління ДПС у Чернігівській області в розмірі 4 264 864,03 грн. (в т.ч. 2 294 921,62 грн. основного боргу, 514 382,35 грн. штрафних санкцій та 1 455 560,06 грн. пені) та 4 540,00 грн. судового збору.

19 серпня 2021 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 9 769 807,02 грн. та 4 540,00 грн. судового збору.

В обґрунтування заявлених кредиторських вимог заявник посилається на невиконання боржником зобов`язань по сплаті податків.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.08.2021 заява Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання кредиторських вимог до боржника була прийнята, приєднана до матеріалів справи та призначена до розгляду в судовому засіданні.

02 вересня 2021 року на електронну пошту суду надійшов лист розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Білика О.А. в якому він визнає грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області в заявленому розмірі - 9 769 807,02 грн. (3 999 039,00 грн. основного платежу, 1 861 141,00 грн. штрафних санкцій та 3 909 627,02 грн. пені).

06 вересня 2021 року боржником подані заперечення на заяву Головного управління ДПС у Чернігівській області в яких він визнає вимоги кредитора в частині 3 999 039,00 грн. основного платежу та 1 861 141,00 грн. штрафних санкцій. Вимоги кредитора в частині 3 909 627,02 грн. пені відхиляються боржником з підстав пропуску строку на заявлення відповідних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника кредитора, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВ ВТОРЧОРМЕТ» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 13.06.1994р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 064 120 0000 000594.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі № 825/3613/15-а скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Чернігів Вторчормет» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області від 24.06.2015 № 0002582200 та № 0002592200 та залишено в цій частині позовних вимог в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2017.

Як вбачається зі змісту цієї постанови, у листопаді 2015 року ПАТ «Чернігів Вторчормет» звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 24 червня 2015 року № 0002572200, № 0002582200, № 0002592200, що прийняті за наслідками документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Чернігів Вторчормет» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 24.06.2015 № 0002572200; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року в частині відмови в задоволенні позову скасовано та прийнято нову якою адміністративний позов ПАТ «Чернігів Вторчормет» до Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення -рішення Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області від 24 червня 2015 року № 0002582200 та № 0002592200; в іншій частині постанову від 12 квітня 2017 року залишено без змін.

Під час розгляду справи № 825/3613/15-а судами було, зокрема, установлено, що на підставі направлень від 14.04.2015 № 903, № 904, № 917 та від 22.04.2015 № 986, згідно з вимогами ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ «Чернігів Вторчормет» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, про що складено Акт від 05.06.2015 № 1068/22/00193178.

У розділі 4 «Висновок» Акту перевірки зокрема вказано порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 57.1 ст. 57 та абз. 2 п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 3 445 521 грн, в т.ч. за 3 квартали 2012 року - 95 184,00 грн, за 1 квартал 2013 року - 763 805,00 грн, за півріччя 2013 року - 2 518 664,00 грн, за 3 кв. 2013 року - 3 321 101 грн, за 2013 рік - 3 350 337 грн;

- п. 57.1 ст. 57 та п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 28.09.2001 № 1213 та наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» від 30.12.2013 № 872, підприємством занижено значення рядка 34 «Авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісяця у березні - грудні 2014 року та січні - лютому 2015 року» Декларації з податку на прибуток за 2013 рік в сумі 276 759,00 грн;

- п. 185.1 ст. 185, п. 193.1 ст. 193, ст. 194, п. 201.4 ст. 200 з урахуванням п. 10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі всього у сумі 188 827,00 грн., в т.ч. за січень 2014 року на суму 148 737,00 грн та за лютий 2014 року - 40 090,00 грн;

- Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020;

- п. 2.8 гл. 2, п. 3.5 гл. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 24.06.2015 № 0002572200, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 188 827,00 грн за основним платежем та 283 241,00 грн за штрафними і фінансовими) санкціями;

- від 24.06.2015 № 0002582200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 445 521,00 грн за основним платежем та 1 722 761,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 24.06.2015 № 0002592200, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств на 553 518,00 грн за основним платежем та 138 380,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Таким чином, за наслідками оскарження ПАТ «Чернігів Вторчормет» в судовому порядку податкових повідомлень - рішень від 24.06.2015 № 0002582200 та № 0002592200, прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, Верховний Суд дійшов висновку про відповідність їх законодавству з питань оподаткування.

Зважаючи на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 825/3613/15-а, Головне управління ДПС у Чернігівській області просить визнати його грошові вимоги до боржника, які виникли на підставі податкових повідомлень - рішень від 24.06.2015 № 0002582200 та № 0002592200, в розмірі 3 999 039,00 грн. основного платежу та 1 861 141,00 грн. штрафних санкцій. Крім того, кредитором нараховано пеню за несплату цих платежів в розмірі 3 909 627,02 грн. за період з 24.06.2015 по 26.04.2021. Загальний розмір грошових вимог до боржника заявлений кредитором становить 9 769 807,02 грн.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів встановлюються Кодексом України з процедур банкрутства.

За визначенням, наведеним у статті 1 цього Кодексу, грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно - правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України (ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства).

Статтею 45 зазначеного Кодексу унормовано порядок виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника. Так, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заява кредитора має містити, зокрема, розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування.

Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Аналіз приписів частин першої, четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що з моменту офіційного оприлюднення оголошення про відкриття щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту відкриття щодо нього провадження у справі про банкрутство, і, незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, бо протилежне матиме наслідком втрату кредитором права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Норми статті 1 та частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства пов`язують статус конкурсних грошових вимог виключно з моментом виникнення відповідного зобов`язання боржника.

Тобто, при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Як було вказано вище, Головне управління ДПС у Чернігівській області зверталось до господарського суду із заявою, поданою у встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, і вимоги податкового органу були визнані в попередньому засіданні господарського суду у справі про банкрутство ПАТ «ЧЕРНІГІВ ВТОРЧОРМЕТ» в розмірі 4 264 864,03 грн. (в т.ч. 2 294 921,62 грн. основного боргу, 514 382,35 грн. штрафних санкцій та 1 455 560,06 грн. пені).

19 серпня 2021 року Головне управління ДПС у Чернігівській області повторно звернулось до суду з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 9 769 807,02 грн., посилаючись на ухвалення Верховним Судом постанови від 08.07.2021 у справі № 825/3613/15-а.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1 та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, не регулюються ПК України.

Статтею 41 ПК України податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних планових перевірок платників податків відповідно до статті 77 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове повідомлення - рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пунктів 54.1 та 54.3 статті 54 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Стаття 57 ПК України регулює строки сплати податкового зобов`язання. Згідно цієї норми (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), за загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов`язання з цього податку, без подання податкової декларації (пункт 57.1 статті 57); у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Положеннями пункту 58.1 статті 58 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення - рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення - рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.

За змістом підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Водночас, пунктом 56.18 цієї ж статті передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням викладеного до податкового боргу, окрім власне суми грошового зобов`язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є заходом фінансової відповідальності.

Тож аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно ж до частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

При цьому, будь - яких спеціальних приписів щодо кредиторських вимог податкового органу із зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Кодекс України з процедур банкрутства не містить.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду сформовано сталу практику про те, що обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 925/1165/16, від 7 серпня 2019 року у справі № 922/1014/18, від 9 серпня 2018 року у справі № 921/184/16-г/10, від 26 лютого 2019 року у справі № 908/710/18, від 5 березня 2019 року у справі № 910/3353/16, від 17 квітня 2019 року у справі № 43/75-15/7-б).

Таким чином, з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них.

Відповідний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19, а тому суд згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що незалежно від того, що висновок суду першої інстанції про правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень - рішень від 24.06.2015 № 0002582200 та № 0002592200 (постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року по справі № 825/3613/15-а) був підтверджений Верховним Судом лише в липні 2021 року, заявлені Головним управлінням ДПС у Чернігівській області вимоги являються конкурсними грошовими вимогами, оскільки виникли в червні 2015 року, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство.

За правилами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини щодо заниження ПАТ «Чернігів Вторчормет» податкових зобов`язань по податку на прибуток на загальну суму 3 999 039,00 грн. та правомірність застосування податковим органом штрафних санкцій на загальну суму 1 861 141,00 грн. не потребують доказуванню.

В той же час, пунктом 102.1 статті 102 ПК України надано право контролюючому органу, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У пункті 102.4 статі 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Пункт 101.1 статті 101 ПК України передбачає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що ПК України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом, по закінченню яких він уже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь - якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу (аналогічного правового висновку дійшов Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду у постановах від 06.02.2018 у справі № К/9901/99/17 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19).

Тому при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень - рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, від 17.04.2019 № 43/75-15/7-б, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17).

У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь - які заходи щодо стягнення такої суми боргу (висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у поставі від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16 (К/9901/99/17).

Відповідний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 910/8428/18, а тому суд згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України також враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У справі, що розглядається судом встановлено, що заявлені ГУ ДПС у Чернігівській області вимоги виникли в червні 2015 року у зв`язку з визначенням грошового зобов`язання контролюючим органом за наслідками проведення планової документальної перевірки, а з відповідною заявою до суду в межах справи про банкрутство податковий орган звернувся лише 19.08.2021, тобто після спливу визначеного статтею 102 ПК України 1095-денного строку.

Отже, виходячи з встановлених обставин спливу строку давності для стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання у цій справі кредиторських вимог ГУ ДПС у Чернігівській області на суму 3 999 039,00 грн. основного платежу та 1 861 141,00 грн. штрафних санкцій заявлених після спливу визначеного статтею 102 ПК України 1095-денного строку, внаслідок чого заявлена кредиторська заборгованість є безнадійною та підлягає списанню, а боржник, в свою чергу, вважається вільним від такого грошового зобов`язання.

Щодо заявлених вимог в частині нарахованої пені за несплату цих платежів в розмірі 3 909 627,02 грн. за період з 24.06.2015 по 26.04.2021, то ці вимоги також не підлягають визнанню судом.

Так, згідно п.п. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129 ПК України, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Оскільки контролюючий орган звернувся до суду після спливу визначеного статтею 102 ПК України 1095-денного строку, він не мав правових підстав для нарахування пені на безнадійний борг боржника.

Враховуючи вищевикладене, грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області в розмірі 9 769 807,02 грн. являються необґрунтованими і відхиляються судом.

Керуючись ст. 1, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернігівській області в розмірі 9 769 807,02 грн. відхилити.

Копії цієї ухвали надіслати боржнику - Публічному акціонерному товариству «ЧЕРНІГІВ ВТОРЧОРМЕТ» (14026, м. Чернігів, вул. Любецька, 167; адреса представника - адвоката Кравчук Олени Андріївни: 02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )), арбітражному керуючому Білику О.А. (18031, м. Черкаси, вул. Надпільна, 55 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )) та Головному управлінню ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, ch.official@tax.gov.ua)..

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст ухвали складено 21.09.2021.

Дата набрання ухвалою законної сили - 16.09.2021.

Суддя А.С.Сидоренко