Рішення № 99747741, 15.09.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/3372/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ветпром”, м. Харків

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колосок-2”, с. Цурень Герцаївського району Чернівецької області

про стягнення 85964,04 грн заборгованості

Суддя О.В. Гончарук

Секретар судового засідання – Фагурел А.В.

Представники сторін:

від позивача – Мосейчук А.І. (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису за допомогою сервісу easycon.com.ua.);

від відповідача – не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ветпром” звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колосок-2”, в якому просить стягнути 85964,04 грн заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов поставки за видатковими накладними № 5429 від 10.12.2020 та № 5712 від 28.12.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 15 вересня 2021 року.

У судове засідання 15.09.2021 представник відповідача не з`явився. При цьому, судом з`ясовано, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час і місце даного судового засідання.

Представник позивача просить задовольнити позов в повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю “Ветпром” було поставлено товар Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “Колосок-2”:

- за рахунком на оплату № 4829 від 10.12.2020 в сумі 51779,94 грн, який був прийнятий відповідачем 10.12.2020, що підтверджується наявною в матеріалах справи, підписаною сторонами видатковою накладною № 5429 від 10.12.2020 (повноваження особи, що приймала товар від імені відповідача підтверджується довіреністю № К1-0000188 від 10.12.2020);

- за рахунком на оплату № 5089 від 28.12.2020 в сумі 34184,10 грн, який був прийнятий відповідачем 28.12.2020, що підтверджується наявною в матеріалах справи підписаною сторонами видатковою накладною № 5712 від 28.12.2020 (повноваження особи, що приймала товар від імені відповідача підтверджується довіреністю № К1-0000198 від 28.12.2020).

Судом встановлено, що предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статті 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина 1 статті 181 Господарського кодексу України).

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частина 2 статті 205 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що позивач здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 85964,04 грн, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками підприємств видатковими накладними № 5429 від 10.12.2020 та № 5712 від 28.12.2020.

Вказані обставини свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з постачання товару, які врегульовані нормами як Господарського так і Цивільного кодексів України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За таких умов, у відповідача, з моменту отримання товару (10.12.2020 та 28.12.2020) виник обов`язок оплатити вартість цього товару, що відповідачем здійснено не було.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов`язання щодо оплати товару на суму 85964,04 грн в встановлені строки, відповідач не надав, як не надав і доказів такої на момент розгляду даної справи.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 85964,04 грн слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ветпром” до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колосок-2” про стягнення заборгованості в розмірі 85964,04 грн – задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колосок-2” (60521, с. Цурень Герцаївського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 31898957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ветпром” (61045, м. Харків, вул. Смольна, 30, код ЄДРПОУ 40196783) 85964,04 грн заборгованості та судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 21.09.2021.

Суддя О.В. Гончарук