Рішення № 99747449, 08.09.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 вересня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/348/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано – Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вул. Василіянок, 48, м. Івано - Франківськ, 76019

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Глермонт Трейд", вул. Глибочицька, 72, приміщення 328, м. Київ, 04050

про розірвання договору купівлі – продажу об`єкта малої приватизації від 30.12.2020 та стягнення неустойки в сумі 4 800 600 грн

За участі представників:

позивача: Ткач Р.М. - уповноваженої

відповідача: не прибув

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано – Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, надалі - позивач, звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глермонт Трейд", надалі – відповідач, про розірвання договору купівлі – продажу об`єкта малої приватизації – окремого майна Залозецького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" від 30.12.2020, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано – Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глермонт Трейд", що 30.12.2020 посвідчений приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Квочак Л. Т. та зареєстрований в реєстрі за №4782, а також стягнення неустойки в сумі 4 800 600 грн.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі – продажу об`єкта малої приватизації – окремого майна Залозецького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" від 30.12.2020.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2021 головуючим суддею для розгляду справи №921/348/21 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.06.2021 вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 921/348/21; постановлено здійснювати розгляд справи 921/348/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі № 921/348/21 призначено на 09:00 год. 30.06.2021; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.06.2021 підготовче засідання у справі № 921/348/21 відкладено на 09:30 год. 28.07.2021; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

30.06.2021 відповідач на електронну адресу суду надіслав відзив на позов б/н б/д (вх. №5466 від 30.062021), згідно з яким просив частково задовольнити позовні вимоги, а саме: розірвати договір купівлі – продажу об`єкта малої приватизації від 30.12.2020, в іншій частині позову - відмовити. Поряд з цим, у випадку задоволення судом позовної вимоги в частині стягнення неустойки в сумі 4 800 600 грн, просив зменшити останню з підстав, наведених у відзиві. Зокрема, зазначав, що ТОВ "Глермонт Трейд" не зміг здійснити оплату за Договором та не набув права власності на об`єкт приватизації у зв`язку із відсутністю кредитування. Стверджував, що з метою виконання умов Договору Товариство зверталось до ТзОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" з листом-пропозицією про укладення додаткової угоди до Кредитного договору №КП30-11/1/20 та збільшення кредитування на суму 96 012 000 грн. Проте, 15.01.2021 Товариство одержало відповідь, згідно з якою ТзОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" повідомила, що, у зв`язку із нестабільністю фінансового становища, не вбачає за можливе збільшити суму кредиту. Інші спроби відповідача отримати кредитування не дали результату. Зауважував, що Покупець не набув права власності на об`єкт приватизації, не здійснював користування, володіння та розпорядження щодо об`єкта приватизації, не одержував від нього будь-якої вигоди. Натомість Продавець протягом всього часу є власником об`єкта приватизації, здійснює володіння, користування та розпорядження ним. Наведене, на думку відповідача, свідчить про те, що стягнення неустойки в розмірі 4 800 600 грн є надмірно великою та неспівмірною сумою із завданою шкодою, носить не компенсаційний характер, а є додатковим прибутком позивача. Також просив врахувати, що зі сторони Покупця було здійснено усі дії для виконання Договору. Відмову у збільшенні кредитування Товариство не могло передбачити, що виключає будь-які умисні дії зі сторони відповідача та його вину у порушенні Договору. В обґрунтування позиції щодо необхідності співвідношення штрафних санкцій із порушенням звертав увагу на постанови Верховного Суду від 19.10.2018 у справі №904/10558/17, від 26.12.2019 у справі №904/342/19, від 03.10.2019 у справі №914/2202/18, від 01.08.2019 у справі №922/2772/18; рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013. Також зауважував, що згідно з даними фінансової звітності відповідача підприємство не одержує жодного прибутку від господарської діяльності, на балансі обліковується заборгованість за вказаним вище Кредитним договором №КП30-11/1/20, а стягнення неустойки в розмірі 4 800 600 грн є надзвичайно великою сумою. Відповідач не в змозі буде її оплатити, що загалом може призвести до банкрутства підприємства.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/348/21 до судового розгляду по суті на 15:00 год. 09.08.2021.

Ухвалою Господарського суд Тернопільської області від 09.08.2021, зважаючи не неявку в судове засідання 09.08.2021 представника відповідача та його клопотання, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права сторін на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, розгляд справи по суті було відкладено на 10:30 год. 25.08.2021.

В судовому засіданні 25.08.2021, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово учасника справи та, зважаючи на заяву відповідача б/н б/д (вх. №6880) від 25.08.2021, з метою надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, оголосив в судовому засіданні перерву до 10:45 год. 08.09.2021, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання. Представника позивача про судове засідання 08.09.2021 повідомлено під розписку (в матеріалах справи); відповідача – відповідною ухвалою.

В судовому засіданні 08.09.2021, яке відбулось за участі повноважного представника позивача, суд продовжив розгляд справи по суті, озвучив позицію відповідача щодо позовних вимог, дослідив наявні в матеріалах справи письмові докази, заслухав заключне слово представника Фонду державного майна та оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи письмові докази. Клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки вважає необґрунтованим. В задоволенні останнього просить відмовити. Стверджує, що укладаючи Договір відповідач був обізнаний з його умовами та, відповідно, знав про існуючі ризики. Вважає, що наведена відповідачем у відзиві на позов практика не є релевантною для даних правовідносин, оскільки регулює інші правовідносини. Просить суд врахувати, що за умовами укладеного правочину кошти від продажу майна держава мала отримати ще до кінця лютого 2021 року. При цьому останні мали б бути спрямовані на розвиток та реалізацію певних державних програм. Неотримання таких коштів і є збитками, понесеними внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за правочином.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 08.09.2021 не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Застосовуючи ст. 3 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод" при розгляді даної справи, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 року у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 року у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 року у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/18).

При цьому судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, з ухвалами суду у справі № 921/348/21 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та своєчасно звернутись із клопотанням яке мав намір подати згідно з відправленою на електронну адресу суду заявою про відкладення судового засідання для надання йому можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Судове засідання по розгляду справи по суті двічі відкладалось саме з метою забезпечення принципу рівності сторін та надання можливості відповідачу взяти участь у розгляді справи.

Враховуючи наведене вище, зважаючи на те, що: відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, заяв та клопотань від нього не надходило, явка представника відповідача у судове засідання обов`язковою судом не визнавалась, позиція останнього по суті позовних вимог доведена до відома суду, беручи до уваги закінчення визначених чинним процесуальним законодавством строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

30.12.2020 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, як Продавцем, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глермонт Трейд", як Покупцем, з другої сторони, на виконання наказу Управління забезпечення реалізації повноважень у Тернопільській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 16.12.2020 №193 "Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-08-000001-2 з продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна Залозецького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", було укладено Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна Залозецького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" за результатами аукціону (надалі - Договір).

Перелік майна (об`єкта приватизації), яке Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю, а Покупець – прийняти, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в Договорі умови, наведено у п. 1.1 Договору та вказано, що останнє розташоване за адресами: Тернопільська область, Зборівський район, с. Кабарівці, вул. Тупікова, 1; Тернопільська область, Зборівський район, смт. Залізці, вул. Бродівська (вул. Бєлкіна), 3-1; Тернопільська область, Зборівський район, смт. Залізці, вул. Бродівська (вул. Бєлкіна), 3; Тернопільська область, Зборівський район, с. Кабарівці, вул. Тупікова, 2.

Згідно з п. п. 2.1-2.2 Договору ціна продажу Об`єкта приватизації, встановлена на підставі протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-11-08-000001-2 від 02.12.2020, становить 80 010 000,00 грн, без урахування ПДВ; сума ПДВ: 16 002 000,00 грн; ціна продажу Об`єкта приватизації: 96 012 000,00 грн, з урахуванням ПДВ. Покупець зобов`язаний сплатити за придбаний Об`єкт приватизації 96 012 000,00 грн, з урахуванням ПДВ, у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня підписання цього Договору та його нотаріального посвідчення, в порядку, встановленому п. 2.3 Договору.

Розрахунки за Об`єкт приватизації здійснюються в такому порядку:

- гарантійний внесок для участі в аукціоні, сплачений Покупцем на банківський рахунок оператора електронного майданчика Українська універсальна біржа в сумі 3 201 986,73 грн, що становить 10 відсотків стартової ціни Об`єкта приватизації, зараховується Покупцеві в рахунок ціни продажу Об`єкта приватизації під час розрахунку за придбаний об`єкт після його перерахування оператором електронного майданчика на рахунок Продавця – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях;

- протягом 10 днів з дня підписання цього Договору на сплачені Покупцем грошові кошти в сумі 3 201 986,73 грн Покупець зобов`язаний перерахувати на рахунок Продавця ПДВ у розмірі 640 397,35 грн;

-грошові кошти Покупця в розмірі 92 169 615,92 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 15 361 602,65 грн за придбаний Об`єкт приватизації сплачуються Покупцем шляхом безготівкового перерахування на рахунок Продавця протягом 30 календарних днів з дня підписання цього Договору (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору останній є підставою для сплати Покупцем коштів за придбаний Об`єкт приватизації. Датою розрахунку за Об`єкт приватизації за цим договором є дата зарахування коштів на рахунок Продавця.

П.п. 3.1-3.2 Договору передбачено, що право власності на Об`єкт приватизації переходить до Покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу Об`єкта приватизації, разом із неустойкою (у разі її нарахування). Право власності на Об`єкт приватизації підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

П. п. 4.1-4.1 Договору визначено, що передача Об`єкта приватизації Покупцю здійснюється Продавцем у п`ятиденний строк після сплати Покупцем у повному обсязі ціни продажу Об`єкта приватизації, разом із неустойкою (у разі її нарахування). Передача Об`єкта приватизації Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується Сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).

Відповідно до п. п. 5.1-5.2 Договору кожна Сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим Договором, не перешкоджати іншій Стороні у виконанні її обов`язків і має право вимагати від іншої Сторони виконання належним чином її обов`язків, передбачених умовами Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору Покупець зобов`язаний в строк та в порядку, визначеному цим Договором, сплатити ціну продажу Об`єкта приватизації, разом із неустойкою (у разі її нарахування). Сторона, яка порушила взяті на себе відповідно до цього Договору зобов`язання, повинна усунути ці порушення.

П. п. 8.1-8.2 Договору у разі повного або часткового невиконання умов цього Договору Покупець несе відповідальність, встановлену цим Договором та законодавством України. У разі несплати коштів за Об`єкт приватизації згідно з цим Договором протягом 30 (тридцяти) днів з дня укладення та нотаріального посвідчення Договору Покупець сплачує на користь Продавця неустойку в розмірі 5 (п`яти) відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів нараховується неустойка. Несплата коштів за Об`єкт приватизації згідно з цим Договором протягом 60 днів з дня його укладення є підставою для розірвання цього Договору.

Сторони домовились, що одностороння відмова від виконання Договору не допускається. Договір може бути розірваний або визнаний недійним на вимогу однієї із Сторін, в тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою Стороною зобов`язань, передбачених цим Договором, у визначені строки. У разі розірвання Договору Об`єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність. Виключними умовами для розірвання Договору Об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством є, зокрема: несплата Покупцем коштів за Об`єкт приватизації протягом 60 днів з дати підписання Договору відповідно до умов Договору (п. п. 11.2-11.4 Договору).

30.12.2020 зазначений правочин посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Квочак Л.Т. та зареєстровано в реєстрі за №4783.

11.01.2021 на виконання умов укладеного Договору щодо сплати коштів за придбаний об`єкт приватизації Покупцем (відповідачем у справі) було перераховано на рахунок Продавця ПДВ на гарантійний внесок по ел. аукціону №UA-PS-2020-11-08-000001-2 у розмірі 640 397,35 грн.

13.01.2021 ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн" було перераховано на рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях сплачений ТзОВ "Глермонд Трейд" згідно протоколу №UA-PS-2020-11-08-000001-2 від 02.12.2020 гарантійний внесок учасника в розмірі 3 201 986,73 грн.

Грошові кошти в розмірі 92 169 615,92 грн за придбаний Об`єкт приватизації Покупець, відповідно до умов укладеного між сторонами правочину, повинен був перерахувати на рахунок позивача до 29.01.2021 (включно).

Однак, як стверджує позивач, відповідач своїх зобов`язань щодо оплати за об`єкт приватизації коштів в сумі 92 169 615,92 грн у встановлений Договором строк не виконав.

Листом за №11-004-00298 від 12.02.2021 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях повідомило відповідача про те, що, у зв`язку із не проведенням своєчасної оплати за Об`єкт приватизації, йому нарахована неустойка в розмірі 4 800 600 грн; пропонувало Товариству сплатити заборгованість за Об`єкт приватизації в сумі 92 169 615,92 грн разом із неустойкою та зазначило, що несплата коштів за Об`єкт приватизації згідно з укладеним правочином протягом 60 днів з дня його укладення є підставою для розірвання Договору.

Проте відповідачем вказаний лист залишений без реагування, передбачені Договором зобов`язання щодо оплати коштів за об`єкт приватизації в сумі 92 169 615,92 грн та неустойки в сумі 4 800 600 грн, нарахованої за несплату коштів протягом 30 днів з дня укладення Договору, не виконано, що і слугувало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" за № 2269-VIII від 18.01.2018, з наступними змінами, надалі – Закон № 2269-VIII, визначено, що основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику.

Ст. 7 Закону №2269-VIII Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації.

Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; здійснюють повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації; продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; укладають договори з іншими уповноваженими особами щодо проведення аукціонів з продажу об`єктів приватизації; залучають суб`єктів господарювання для організації та/або проведення аукціонів, у тому числі в електронній формі (електронний аукціон); контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна; здійснюють захист майнових прав державних підприємств, а також корпоративних прав держави на території України, що належать до сфери управління Фонду державного майна України; здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства.

Згідно з ст. 26 Закону № 2269-VIII під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством є, зокрема: несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов; невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк.

Порядок проведення розрахунків за приватизацію об`єктів визначено ст. 24 Закону № 2269-VIII, згідно з якою покупець, який підписав договір купівлі-продажу, сплачує на відповідний поточний рахунок органів приватизації ціну продажу об`єкта приватизації не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу.

За несплату коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору купівлі-продажу нараховується неустойка. Несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону.

Ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. ч. 1, 7 ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до 1 ч. ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 1 ст. 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1, 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вже зазначалось вище, ч. ч. 2-3 ст. 24 Закону № 2269-VIII передбачено, що за несплату коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору купівлі-продажу нараховується неустойка. Несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону.

Ст. 26 Закону № 2269-VIII визначено, що виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

П. 8.2 Договору сторони погодили, що у разі несплати коштів за Об`єкт приватизації згідно з цим Договором протягом 30 (тридцяти) днів з дня укладення та нотаріального посвідчення Договору Покупець сплачує на користь Продавця неустойку в розмірі 5 (п`яти) відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів нараховується неустойка. Несплата коштів за Об`єкт приватизації згідно з цим Договором протягом 60 днів з дня його укладення є підставою для розірвання цього Договору.

Ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Відповідач в судове засідання не прибув. Не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, наведених у позовній заяві. Натомість, з наявного в матеріалах справи відзиву на позов вбачається, що по суті Товариством факт невиконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати коштів за Об`єкт приватизації не заперечується. Підставою несплати коштів, за твердженням відповідача, стала відмова кредитно-фінансової установи у збільшенні кредитування. Товариство звертало увагу суду на те, що ним було здійснено усі дії для виконання Договору, однак відмову у збільшенні кредитування воно не могло передбачити.

За даних обставин, зважаючи на те, що відповідачем порушено умови п. п. 2.2, 2.3 Договору, повністю і в установлені строки не здійснено розрахунків за об`єкт приватизації, застосовуючи приписи ст. 24 Закону № 2269-VIII, суд дійшов висновку про наявність у позивача правових підстав для застосування штрафних санкцій, визначених п. 8.1 Договору та, відповідно, правомірність позовних вимог щодо розірвання Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації – окремого майна Залозецького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", укладеного 30.12.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано – Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глермонт Трейд", посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Квочак Л.Т та зареєстрованого в реєстрі за №4782.

Щодо заявленого відповідачем у відзиві на позов клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, суд відзначає наступне:

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо ж порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Слід також враховувати, що згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що організований Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях електронний аукціон з продажу окремого майна - Залозецького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт", за результатами якого відповідач одержав перемогу, відбувся 02.12.2020.

Долучений відповідачем до відзиву на позов лист б/н, адресований ТзОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" свідчить про те, що питання про виділення коштів на оплату за об`єкт приватизації Товариство почало вирішувати лише 29.12.2020, тобто в переддень укладення Договору. Наведене вище, на думку суду, свідчить про те, що укладаючи правочин за відсутності необхідних коштів, відповідач розумів усі можливі ризики. Разом із цим, погодився з його умовами, в тому числі з ціною, порядком розрахунків та відповідальністю за несплату коштів у встановлений Договором і Законом строк. Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання відповідачем збільшеного кредитування не може бути безумовною підставою, яка надає право суду зменшити передбачену Законом та Договором неустойку за несплату коштів за об`єкт приватизації, оскільки, прийнявши на себе зобов`язання за спірним правочином, відповідач повинен був усвідомлювати усі можливі ризики та негативні наслідки порушення взятих на себе зобов`язань. Оцінюючи доводи відповідача про тяжке матеріальне становище, зумовлене, зокрема, наявністю зобов`язання за кредитним договором, суд вважає, що останнє є наслідком його господарської діяльності, однак не може бути тою винятковою обставиною, яка дає підставою для зменшення встановленої Договором неустойки. Окрім того, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що наведена відповідачем практика Верховного Суду не є релевантною для даних правовідносин, оскільки остання сформована у інших правовідносинах як за предметом позову, так і їх характером.

За даних обставин, суд не вважає даний випадок винятковим та відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, викладеного у відзиві на позов.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 74 279 грн суд покладає на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12-14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 202, 232-233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глермонт Трейд", вул. Глибочицька, 72, приміщення 328, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 42101726, на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано – Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вул. Василіянок, 48, м. Івано - Франківськ, 76019, ідентифікаційний код 42891875, 4 800 600 грн 00 коп. – неустойки.

3. Розірвати Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації – окремого майна Залозецького місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт" від 30.12.2020, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано – Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глермонт Трейд", що 30.12.2020 посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Квочак Л.Т та зареєстрований в реєстрі за №4782.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глермонт Трейд", вул. Глибочицька, 72, приміщення 328, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 42101726, на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано – Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вул. Василіянок, 48, м. Івано - Франківськ, 76019, ідентифікаційний код 42891875, 74 279 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1,2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.09.2021

Суддя І.М. Гирила