Рішення № 99747170, 08.09.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1152/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Нечепуренко А.П.

розглянувши справу №916/1152/21

за позовом Одеського обласного центру зайнятості (65007, м. Одеса, вул. Адм. Лазарєва, 10, код ЄДРПОУ 03491435)

до відповідача Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (68001, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672)

про стягнення 30 872,71грн.

Представники сторін:

від позивача - Гусаков О.В. довіреність №89/10/42-21 від 06.01.2021р.

від відповідача - Марченко О.М., довіреність № 23, дата видачі : 04.01.21;

ВСТАНОВИВ:

Одеський обласний центр зайнятості звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” про стягнення 30 872,71грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Одеським обласним центром зайнятості було наголошено, що ОСОБА_1 перебула на обліку як безробітна протягом періоду з 29.08.2020р. по 01.02.2021р.. За період перебування на обліку вказаній фізичній особі на підставі Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” було виплачено допомогу у загальному розмірі 30 872,71 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2021р. провадження по справі №916/1152/21 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

27.05.2021 за вх. №14410/21 до суду від Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” надійшло клопотання із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2021р. клопотання Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” від 27.05.2021р. за вх. №14410/21 було задоволено, справу №916/1152/21 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

27.05.2019р. до господарського суду від Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, в якому останній просить суд зупинити провадження по даній справі до закінчення апеляційного розгляду справи №501/2883/20 та набрання рішення Іллічіського міського суду Одеської області від 02.12.2020р. по справі №501/2883/20 законної сили.

Ухвалою суду від 29.06.2021р. клопотання Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” від 27.05.2021р. за вх. №14409/21 про зупинення провадження у справі було задоволено, зупинено провадження у справі №916/1152/21 до набрання законної сили рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.12.2020р. у праві №501/2883/20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2021р. провадження по справі №916/1152/21 було поновлено, із призначенням до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.08.2021р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

27.05.2021р. за вх. №14408/21 до суду від відповідача надійшов відзив на позов згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як зазначив позивач у справі, Законом України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” визначено, що функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” та цього Закону.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014р. № 90 “Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення” до внесення змін до Законів України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та “Про зайнятість населення” служба зайнятості продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, визначені Законами України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, “Про зайнятість населення”.

Відповідно до Положення про Одеський обласний центр зайнятості, затвердженого Наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 09.10.2017 № 146, Одеський обласний центр зайнятості (далі - Одеський ОЦЗ) є неприбутковою державною установою, підпорядкованою та підзвітною Державній службі зайнятості (Центральному апарату).

Наказом Одеського ОЦЗ від 29.03.2018 № 95 “Про створення філій Одеського обласного центру зайнятості” утворено відокремлений підрозділ Одеського ОЦЗ Чорноморську міську філію Одеського обласного центру зайнятості

Позивач вказує, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна у Чорноморській міській філії Одеського ОЦЗ з 28.08.2020 по 02.02.2021 та отримувала соціальні послуги і забезпечення відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22. ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що підтверджується: заявою ОСОБА_1 про надання/поновлення статусу безробітного від 28.08.2020. заявою ОСОБА_1 про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю від 28.08.2020, персональною карткою ОСОБА_1 від 28.08.2020 № 152720082800001, додатком 1 «Відвідування центру зайнятості/філії центру зайнятості» до відповідної персональної - картки та витягом із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 від 03.02.2021.

Відповідно до наказу Чорноморської міської філії Одеського ОЦЗ від 02.09.2020 № НТ200902. ОСОБА_1 було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю у розмірі передбаченому ч. 1, 3. 4 ст. 22. ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-111 з 28.08.2020

Разом з цим у зв`язку з наданням ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні з попереднього місця роботи, а саме з ресторану «Готельного комплексу «Моряк» Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» вищезазначеним наказом Чорноморською міською філією ООЦЗ виплата допомоги по безробіттю була відкладена та у відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», розпочата з 29.08.2020. 03.02.2021 Чорноморською міською філією Одеського ОЦЗ було отримано заяву ОСОБА_1 про припинення її реєстрації у зв`язку з поновленням на роботі, на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.12.2020 по справі № 501/2883/20.

На виконання вищезазначеного рішення Іллічівського міського суду Одеської області був виданий наказ Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 02.02.2021 № 25-к «Про поновлення на посаді управителя ресторану «Готельного комплексу «Моряк» ДП «МТП «Чорноморськ» ОСОБА_1 з 29.07.2020.

Під час перебування на обліку в Одеським ОЦЗ ОСОБА_1 було виплачено у період з 29.08.2020р. по 01.02.2021 р. допомогу по безробіттю в сумі 30 872,71грн.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було скеровано претензію від 05.03.2021 № 1232/10/42-21 з вимогою в тридцяти денний термін перерахувати кошти в сумі 30 872,71 грн., виплачені ОСОБА_1 , як допомогу по безробіттю.

Відповідачем зазначена претензія була залишена без задоволення.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись абз. 6 ч.1 ст. 34 та ч. 4 ст. 35 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування на випадок безробіття”, з причин не виконання в добровільному порядку вимог про сплату заборгованості, позивач звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 30 872,71грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Крім того, позивач зазначив, що аналогічна правова позиція відображена в Постановах Верховного Суду від 12.06.2018 справа № 914/2087/17, від 06.07.2018 справа № 921/220/17-г/16, від 09.07.2018 справа № 914/1875/17, в яких зазначено, що положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” визначено, що саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Постановою Верховного суду від 18.03.2021 № 917/462/20 зроблений наступний висновок - оскільки набуття Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття права стягувати з роботодавця суму виплачених страхових коштів і вартість наданих безробітному соціальних послуг та покладення на роботодавця обов`язку відшкодувати зазначені витрати Фонду Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» пов`язує з поновленням такої особи на роботі за рішенням суду, то моментом виникнення цих права/обов`язку сторін спірних правовідносин є набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а розмір витрат, що належить відшкодувати роботодавцю, визначається з урахуванням обставин виконання рішення про поновлення на роботі та дати припинення реєстрації, як безробітної, поновленої на роботі особи.

Також в п. 54 Постанови Верховного суду від 18.03.2021 № 917/462/20 вказано, що відповідно до ст. 34, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець - зобов`язаний відшкодувати Фонду суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про зайнятість населення” статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті статус безробітного надається зазначеним у ч. 1 ст. 43 особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в устано вленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У ч. 3 ст. 22 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” зазначено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

У п. 2 ч. 1 ст.42 Закону України “Про зайнятість населення” передбачено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та цього Закону.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Положеннями частини 4 статті 35 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” визначено, що саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

В Постанові Верховного Суду від 06.07.2018р. по справі №921/220/17-г/16 визначено, що обов`язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов`язкового державного страхування України на випадок безробіття вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Також, в п. 54 Постанови Верховного суду від 18.03.2021 № 917/462/20 вказано, що відповідно до ст. 34, 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець - зобов`язаний відшкодувати Фонду суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна у Чорноморській міській філії Одеського ОЦЗ з 28.08.2020 по 02.02.2021 та отримувала соціальні послуги і забезпечення відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22. ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що підтверджується: заявою ОСОБА_1 про надання/поновлення статусу безробітного від 28.08.2020. заявою ОСОБА_1 про призначення/поновлення виплати допомоги по безробіттю від 28.08.2020, персональною карткою ОСОБА_1 від 28.08.2020 № 152720082800001, додатком 1 «Відвідування центру зайнятості/філії центру зайнятості» до відповідної персональної - картки та витягом із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 від 03.02.2021.

Відповідно до наказу Чорноморської міської філії Одеського ОЦЗ від 02.09.2020 № НТ200902. ОСОБА_1 було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю у розмірі передбаченому ч. 1, 3. 4 ст. 22. ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-111 з 28.08.2020

Разом з цим у зв`язку з наданням ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні з попереднього місця роботи, а саме з ресторану «Готельного комплексу «Моряк» Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» вищезазначеним наказом Чорноморською міською філією ООЦЗ виплата допомоги по безробіттю була відкладена та у відповідності до ч. З ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», розпочата з 29.08.2020. 03.02.2021 Чорноморською міською філією Одеського ОЦЗ було отримано заяву ОСОБА_1 про припинення її реєстрації у зв`язку з поновленням на роботі, на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.12.2020 по справі № 501/2883/20.

Судом встановлено, що за період з 29.08.2020 по 01.02.2021 Одеським ОЦЗ було нараховано для перераховання на особистий рахунок ОСОБА_1 30 872 грн. 71 коп. (тридцять тисяч вісімсотсот сімдесят дві грн. 71 коп.), зокрема: - за період з 29.08.2020 по 09.09.2020 ОСОБА_1 нараховано допомогу по безробіттю в сумі 714 грн. 19 коп. та перераховано до управління Державної казначейської служби України відповідно до платіжного доручення від 14.09.2020 № 83021, після перерахунку за зазначений період безробітній ОСОБА_1 було додаткова нараховано допомогу по безробітно в сумі 1865 грн. 20 коп. та перераховано до управління Державної казначейської служби України відповідно до платіжного доручення від 22.09.2020 № 83526; - за період з 10.09.2020 по 24.09.2020 ОСОБА_1 нараховано допомогу по безробіттю в сумі 3224 гри. 24 коп., перераховано до управління Державної казначейської служби України відповідно до платіжного доручення від 02.10.2020 № 83722; за період з 25.09.2020 по 19.10.2020 ОСОБА_1 нараховано допомогу по безробіттю в сумі 5373 гри. 72 коп., перераховано до управління Державної казначейської служби України відповідно до платіжного доручення від 22.10.2020 № 84362; за період з 20.10.2020 по 08.11.2020 ОСОБА_1 нараховано допомогу по безробіттю в сумі 4298 гри. 98 коп., перераховано до управління Державної казначейської служби України відповідно до платіжного доручення від 12.11.2020 № 84795; за період з 09.11.2020 по 01.12.2020 ОСОБА_1 нараховано допомогу по безробіттю в сумі 4728 гри. 88 коп., перераховано до управління Державної казначейської служби України відповідно до платіжного доручення від 18.12.2020 № 86304; за період з 02.12.2020 по 17.12.2020 ОСОБА_1 нараховано допомогу по безробіттю в сумі 2751 гри. 35 коп., перераховано до управління Державної казначейської служби України відповідно до платіжного доручення від 22.12.2020 № 86991; за період з 18.12.2020 по 13.01.2021 ОСОБА_1 нараховано допомогу по безробіттю в сумі 4642 гри. 90 коп., перераховано до управління Державної казначейської служби України відповідно до платіжного доручення від 22.01.2021 № 184; за період з 14.01.2021 по 01.02.2021 ОСОБА_1 нараховано допомогу по безробіттю в сумі 3273 гри. 25 коп., перераховано до управління Державної казначейської служби України відповідно до платіжного доручення від 02.03.2021 № 1022.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 02.12.2020 року по справі № 501/2883/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП «МТП «Чорноморськ» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди позов було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ в.о. директора Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Чорноморська Попова О.М. №260/0-33 від 28.07.2020 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади управителя ресторану «Готельного комплексу «Моряк» Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» за п.1 ч. 1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці шляхом скорочення штату працівників; поновлено ОСОБА_1 на посаді управителя ресторану «Готельного комплексу «Моряк» Державного підприємства «Морський торгівельний порт «Чорноморськ»; стягнуто з Державного підприємства «Морський торговельний порі «Чорноморськ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн..

На виконання вищезазначеного рішення Іллічівського міського суду Одеської області був виданий наказ Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» від 02.02.2021 № 25-к «Про поновлення на посаді управителя ресторану «Готельного комплексу «Моряк» ДП «МТП «Чорноморськ» ОСОБА_1 з 29.07.2020..

Згідно до абз.6 ч.1 ст.34 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як встановлено судом, позивачем на адресу відповідача було скеровано претензію від 05.03.2021р. №1232/10-42-21 з вимогою в тридцяти денний термін перерахувати кошти в сумі 30 872,71грн. виплачені ОСОБА_1 , як допомогу по безробіттю. Претензію від 05.03.2021р. відповідач отримав 10.03.2021р., що підтверджується копією поштового повідомлення, проте залишив без відповіді та задоволення.

Однак ані станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, ані станом на день розгляду справи відповідач не перерахував на розрахунковий рахунок позивача заборгованість виплаченої суми забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, якого поновили на роботі за рішенням суду у сумі 30 872,71грн.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновки що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованість по виплаченій суми забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 30 872,71грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Заперечуючи проти заявлених позивних вимог відповідач вказував, що рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.12.2020р. не набрало законної сили та наданий час оскаржено ДП «МТП «Чорноморськ» в апеляційному порядку. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.02.2021 р. відкрито апеляційне провадження по справі № 501/2883/20 за апеляційною скаргою ДП «МТП «Чорноморськ» на вищезазначені рішення Іллічівського міського суду Одеської області по справі № 501/2883/20 та її розгляд призначено на 21.07.2021 р. о 12:00 год. З урахування чого відповідачем подавалось клопотання про зупинення провадження по справі, яке судом було задавлено.

Так, Постановою Одеського апеляційного суду від 21.07.2020р. апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» було залишено без задоволення а рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.12.2020. по справі №501/2883/20 залишено без змін.

При цьому інші доводи відповідача спростовуються обставинами встановленими судом під час розгляду справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні Одеського обласного центру зайнятості є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи в зв`язку з чим підлягаю задоволення в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Одеського обласного центру зайнятості (65007, м. Одеса, вул. Адм. Лазарєва, 10, код ЄДРПОУ 03491435) до Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (68001, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (68001, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Одеського обласного центру зайнятості (65007, м. Одеса, вул. Адмірала Лазарєва, буд. 10; код ЄДРПОУ 03491435; р/р UA928201720355409300700706397 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) заборгованість по виплаченій суми забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 30 872 (тридцять тисяч вісімсот сімдесят дві)грн. 71коп.

3. Стягнути з Державного підприємства “Морський торговельний порт “Чорноморськ” (68001, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Одеського обласного центру зайнятості (65007, м. Одеса, вул. Адмірала Лазарєва, буд. 10; код ЄДРПОУ 03491435; р/р UA928201720355409300700706397 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 20 вересня 2021 р.

Суддя К.Ф. Погребна