Рішення № 99746818, 06.09.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2021 р.

м. Київ

Справа № 911/1332/21

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Простір» (02121, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, буд. 30-А, офіс 12, код ЄДРПОУ 40705379)

до Фізичної особи-підприємця Герасимчука Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про розірвання договору на виготовлення та монтаж кімнатних перегородок та дверей від 15.06.2020 № 1506-1-2020, укладеного між сторонами у справі та стягнення 96425 грн заборгованості,

за участю представників:

позивача: не з`явились;

відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області 05.05.2021 надійшла позовна заява б/н від 07.04.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Простір» (далі – позивач) до Фізичної особи-підприємця Герасимчука Олександра Миколайовича (далі – відповідач) про розірвання договору на виготовлення та монтаж кімнатних перегородок та дверей від 15.06.2020 № 1506-1-2020, укладеного між сторонами у справі та стягнення 96425 грн заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем, як виконавцем не було проведено жодних робіт передбачених договором, а кошти сплачені позивачем згідно умов договору не було повернуто.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2021 позовну заяву залишено без руху, та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків.

Позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків.

Відтак, розглянувши заяву про усунення недоліків суд 01.06.2021 виніс ухвалу, якою відкрив провадження у справі у порядку загального позовного провадження, встановив письмову форму для всіх заяв та клопотань, що будуть подаватись у даній справі та призначив проведення першого судового засідання на 29.06.2021.

У судове засідання 29.06.2021 з`явився уповноважений представник позивача Письменна Н.В. (ордер ВЕ № 1042270 від 29.06.2021). З огляду на неявку позивача суд відклав розгляд справи у підготовчому засіданні на 12.07.2021.

12.07.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Простір» про розгляд справи без участі представника та призначення справи до розгляду по суті у зв`язку з тим, що 12.07.2021 у представника відповідача відбудеться слухання у двох інших судових справах у Окружному адміністративному суді міста Києва та у Святошинському районному суді міста Києва.

У судовому засіданні 12.07.2021 судом розглянуто клопотання позивача та вирішено задовольнити останнє у частині розгляду справи у підготовчому провадженні без участі представника. З підстав неявки у судове засідання відповідача суд вирішив відкласти розгляд справи, одночасно продовживши строк підготовчого провадження на 30 днів. Вказану ухвалу з датою наступного судового засідання надіслано на юридичні адреси позивача та відповідача.

У наступне судове засідання, яке відбулося 16.08.2021 представники сторін не з`явилися. До суду надійшло клопотання позивача у якому той просив суд розглядати справу без участі представника та призначити розгляд справи по суті.

Відтак, ухвалою від 16.08.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.09.2021.

До Господарського суду Київської області 06.09.2021 надійшло у електронному вигляді клопотання представника позивача про розгляд справи без участі представника у зв`язку з перебуванням представника позивача Письменної Н. В. у судовому засіданні у Хмельницькому окружному адміністративному суді в іншій справі. У вказаному клопотанні представник просить розглянути справу без участі позивача, вказав що позовні вимоги позивачем підтримуються у повному обсязі та просив задовольнити позов.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач судову кореспонденцію не отримував, а конверти, що направлялися останньому 13.05.2021, 02.06.2021, 06.07.2021, 14.07.2021 за адресою 08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, пров. Південний, буд. 12-И (юридична адреса відповідача згідно Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, така ж адреса зазначена відповідачем у спірному договорі) повернулися до суду з довідками від поштового оператора про причини повернення – «за закінченням встановленого строку зберігання».

Оскільки, судом надсилались ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, усі вони розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Оскільки, судом надсилались ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, усі вони розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Простір» та Фізичною особою-підприємцем Герасимчуком Олександром Миколайовичем було укладено договір на виготовлення та монтаж кімнатних перегородок та дверей № 1506-1-2020 від 15.06.2020 (далі – Договір).

У відповідності до пункту 1.1. Договору, Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (відповідач) зобов`язується виконати у відповідності до умов даного Договору наступні роботи: проектування (креслення), виготовлення та монтаж кімнатних перегородок та дверей, зі склом 6 мм, прозоре і матоване та кольором рам 9006 сталевий, двері розсувні. Монтаж здійснюється за адресою м. Київ, вул. Антововича 44, кв. 112, поверх 15.

Результатом робіт за даним Договором є (пункт 1.1 абзац 3):

Перший етап: Виготовлені та доставлені до місця проведення монтажних робіт всі компоненти та комплектуючі для збірки кінцевої конструкції (сталеві каркаси, скло, метизи).

Другий етап: Повністю змонтовані та встановлені конструкції, підписання акту виконаних робіт.

Датою проведення монтажу визначено період з 10 по 15 серпня 2020 року, про що вказано у пункті 1.3. Договору, а також вказано, що дата монтажу може змінюватися за домовленостями, монтажні роботи проводяться від 1-го до 3-х робочих днів.

Пунктом 1.5. Договору визначено, що старт робіт вважається розпочатим наступного робочого дня після укладення даного договору та перерахунків Замовником авансового платежу.

У пунктах 2.1-2.2.2 договору сторони узгодили вартість виконання робіт, яка зі знижкою 20% становить 107139,00 грн, та оплати які здійснюються поетапно:

платіж, що становить 90 % складає суму 96425,00 грн - перераховується у день укладання договору;

платіж, що становить 10 % складає суму 10714,00 грн - перераховується у день закінчення робіт.

Форма оплати визначається за усною домовленістю сторін, про що зазначено у пункті 2.4. Договору.

Згідно Розділу 4 Договору у випадку невиконання Виконавцем з вини Виконавця робіт або недосягнення показників, які передбачені діючим договором, кресленнями, усними домовленостями, а також листуванням (поштою, смс, viber, telegram), Замовник може розірвати договір та вимагати повернення коштів:

а) 100% всіх проведених платежів у випадку, якщо Виконавець не виготовив конструкції до оплати монтажу;

б) 30% всіх проведених платежів, разом з готовими конструкціями та комплектуючі до них у випадку, якщо Виконавцем не було встановлено та змонтовано конструкцій в дату, про яку домовилися Виконавець та Замовник за адресою монтажу.

Також Договором передбачено що у випадку, коли замовник до моменту запуску виробництва з власних причин вирішив розірвати договір, та повернути кошти. Виконавець має повернути кошти у розмірі 100% від всіх внесених платежів в період двох календарних місяців з дати письмової заяви замовника про прохання розірвати договір. Якщо Замовник вирішив з власних причин розірвати договір, та повернути кошти вже після запуску конструкцій у виробництво, Виконавець має повернути кошти в розмірі 30% від всіх внесених платежів Замовником. (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору виконавець за можливістю може надавати інформацію стосовно етапів робіт.

Розділом 6 Договору сторони також передбачили обставини, які впливають на терміни та дні монтажу конструкцій (несприятливі погодні умови, воєнний стан).

Строком дії Договору у відповідності до пункту 11.1 цього договору сторони визначили: початок - 15.06.2020, закінчення - 10.08.2020-15.08.2020. Але у будь якому разі за фактичним закінченням робіт.

Відповідачем 15.06.2020 виставлено рахунок № 27 на оплату по замовленню за виготовлення кімнатних перегородок та дверей згідно дизайн-макету та специфікацій за договором № 1506-1-2020 від 15.06.2020 у розмірі 107139,00 (у тому числі ПДВ 17856,50).

Згідно платіжного доручення № 10114 від 18.06.2020 позивач сплатив на рахунок відповідача 81800,00 грн. Також, платіжним дорученням № 10128 від 24.06.2020 підтверджується оплата позивача на суму 14625,00 грн з призначенням платежу «передоплата за роботи згідно рахунку №27 від 15.06.2020».

Позивач стверджує, що після проведення оплати за договором відповідачем не було проведено жодних робіт, передбачених Договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Простір» зверталося до Фізичної особи-підприємця Герасимчука Олександра Миколайовича з Досудовими вимогами про повернення коштів. Копії вимог від 25.11.2020 та від 01.12.2020 наявні у матеріалах справи разом з доказами їх направлення на юридичну адресу відповідача. Позивач зазначає, що відповідачем вимоги про сплату заборгованості ігноруються та не виконуються.

З огляду на невиконання відповідачем умов підписаного сторонами Договору позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою у якій просить суд розірвати договір № 1506-1-2020 від 15.06.2020 на виготовлення та монтаж кімнатних перегородок та дверей, укладений між Фізичною особою-підприємцем Герасимчуком Олександром Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Простір» та стягнути з Фізичної особи-підприємця Герасимчука Олександра Миколайовича суму заборгованості за Договором у розмірі 96425,00 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, що становлять суму судового збору та витрат на правничу допомогу.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є змішаним договором (договором купівлі-продажу та виконання робіт (підряду)), а відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу та Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно частин 1-2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 693 Цивільного кодексу України, зокрема, частинами 1-2 передбачено якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно умов договору першим етапом у правовідносинах сторін є, фактично, купівля продаж продукції за попередньою оплатою і за умов виконання відповідачем цієї частини угоди сторони переходять до реалізації домовленостей щодо надання відповідачем послуг щодо монтажу придбаної позивачем продукції.

Як вбачається з матеріалів справи до етапу монтажу продукції сторони не перейшли з підстав не виконання відповідачем обов`язку передачі придбаного за передоплатою товару.

Відтак, суд констатує, що до спірних правовідносин підлягають до застосування положення Цивільного кодексу України щодо купівлі-продажу, зокрема статті 692, 693 цього Кодексу в частині регулювання правовідносин оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Згідно зі ст. 610 та 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Як встановлено статтями 614 та 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У відповідності до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ч. ч. 1,3 ст. 615 Цивільного кодексу України).

Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази та встановлено наступне.

Факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Простір» пункту 2.2.1. Договору підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями N 10114 на суму 81800,00 грн та N 10128 на суму 14625,00. Відтак, позивачем здійснено оплату згідно першого етапу оплат передбачених договором, що разом становить 96425,00 грн.

Відтак, вбачається, що попри наявність строку для виконання монтажних робіт, встановленого пунктом 1.3. Договору, відповідачем не було здійснено будь яких дій стосовно виконання умов договору, зокрема, не було виготовлено та не доставлено до місця проведення монтажних робіт всі компоненти та комплектуючі для збірки кінцевої конструкції, придбані позивачем.

Між тим, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідачем, під час розгляду даної справи судом, не було надано жодних доказів, які б спростовували твердження позивача щодо просточення зобов`язань за Договором.

Отже, відповідач будучи належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, не вчинив жодних юридично значимих дій щодо подання до суду доказів, які б підтверджували своєчасне виконання ним умов укладеного з позивачем Договору та/або пояснень щодо неможливості подання таких доказів з причин, що не залежать від його волі.

Позивачем надсилалися досудові вимоги на адресу відповідача, відповіді на які не надходили до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Простір». Факт неповернення коштів також підтверджується належним чином завіреними копіями виписки банку за особовим рахунком позивача у АТ «Укрсиббанк».

Отже, у зв`язку з непереданням придбаного товару у строк визначений Договором, а також станом на день подання позову, про що вказано позивачем у позовній заяві, у останнього існують обґрунтовані підстави для пред`явлення до суду позову з вимогою про розірвання Договору.

Договором передбачена можливість Замовником розірвати договір та вимагати повернення коштів у разів невиконання виконавцем робіт або недосягнення показників, які передбачені діючим договором, про що йдеться у пункті 4.1. зазначеного Договору.

А відтак, керуючись статтями 651 Цивільного кодексу України та з огляду на наявність у Договорі умов за яких замовник може розірвати договір – суд задовольняє позовну вимогу позивача у частині розірвання договору № 1506-1-2020 від 15.06.2020 на виготовлення та монтаж кімнатних перегородок та дверей, укладений між Фізичною особою-підприємцем Герасимчуком Олександром Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Простір».

Також, суд звертає увагу, що порушене право позивача щодо неповернення відповідачем оплаченої попередньої оплати підлягає захисту у порядку статті 693 Цивільного кодексу України та вважає позовну вимогу щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Договором № 1506-1-2020 від 15.06.2020 у розмірі 96425,00 грн такою, що підлягає задоволенню в порядку частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.

Згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у розмірі 4540,00 грн.

Крім того, у позовних вимогах позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачем на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу надано Договір про надання правової допомоги № 2031 від 23.11.2020, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Простір» та Адвокатським об`єднанням «А.С.А. Груп», Додаткову угоду від 10.12.2020 №2 до Договору № 2031 про надання правової допомоги у суді першої інстанції із позовом про розірвання договору та стягнення коштів у зв`язку з невиконанням умов договору № 1506-1-2020 від 15.06.2020 на виготовлення та монтаж кімнатних перегородок та дверей.

У Додатковій угоді № 2 сторони узгодили, що надання адвокатських послуг включає в себе формування правової позиції; підготовка та подання до сулу позовної заяви; контроль розгляду справи, включаючи процесуальні строки; підготовка необхідних процесуальних документів (заяви, клопотання); підготовка письмових пояснень (посилення правової позиції з огляду на хід розгляду справи; підготовка та подання відповіді на відзив відповідача; підготовка та подання клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу.

Відповідно до пункту 6.3. Договору про надання правової допомоги № 2031 від 23.11.2020 Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), порядок його сплати, сума, умови повернення тощо визначаються в Додаткових угодах до цього Договору.

Додаткова угода № 2 передбачає винагороду за надання правової допомоги у справі що становить гривневий еквівалент 300 доларів США по курсу НБУ на дату оплати. До позову додано рахунок на оплату № 179 від 10.12.2020 за юридичні послуги згідно додаткової угоди № 2 від 10.12.2020 та платіжне доручення N 10441 від 28.01.2021 що підтверджує оплату рахунку № 179 від 10.12.2020 на суму 8412,00 грн.

Надання послуг адвоката у справі підтверджується складеною та підписаною адвокатом позовною заявою та документами доданими до неї, які завірено адвокатом, та поданням заяви про усунення недоліків позовної заяви від 20.05.2021.

Відтак, суд констатує, що витрати на правову допомогу у розмірі 8412,00 грн документально підтверджені позивачем та підлягають відшкодуванню.

Також суд зазначає, що письмових заперечень щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу відповідачем не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір № 1506-1-2020 від 15.06.2020 на виготовлення та монтаж кімнатних перегородок та дверей, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Простір» (02121, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, буд. 30-А, офіс 12, код ЄДРПОУ 40705379) та Фізичною особою-підприємцем Герасимчуком Олександром Миколайовичем ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Герасимчука Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Простір» (02121, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, буд. 30-А, офіс 12, код ЄДРПОУ 40705379) 96425,00 грн боргу, 4540,00 грн судового збору та 8412,00 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2021

Суддя А.Ф. Черногуз