Рішення № 99746809, 09.09.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1266/21

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Ворко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ:20572069)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» (08301, Київська обл., м. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ:37222400)

про врегулювання розбіжності до договору

за участю представників сторін:

від позивача - Приходько Я.М. (довіреність № 01-2217-59 від 04.01.2021, дійсна до 31.12.2021);

від відповідача - Гаврин Д.В. (довіреність від 04.02.2021, дійсна до 31.12.2021).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» (відповідач) про врегулювання розбіжності до договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що запропонована позивачем редакції спірних пунктів Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю, які викладені позивачем в Протоколі узгодження розбіжностей від 13.04.2021 до Протоколу розбіжностей від 02.04.2021, залишились неузгодженими.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.04.2021 відкрито провадження у справі № 911/1266/21 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03.06.2021.

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідач не подав.

03.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Крім того, представник відповідача зазначив про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» не отримувало копію позовної заяви з додатками.

19.05.2021 на підставі поданої заяви представник ТОВ «Аеро Ресторантс» ознайомився із матеріалами даної справи, що підтверджується його розпискою на заяві про ознайомлення. Відтак, відповідач вважає, що після ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи у відповідача виникла можливість в порядку ст. 165, 178 ГПК України підготувати та подати до суду відзив на позовну заяву.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що копію позовної заяви було направлено відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, позовна заява не була вручена адресату, а отже відповідач не був ознайомлений з позовними вимогами, у зв`язку з чим був позбавлений можливості надати відзив на позов, визнати заявлені вимоги або заперечувати проти їх задоволення.

Враховуючи викладені обставини, а також з метою реалізації прав відповідача подати відзив, суд вирішив продовжити відповідачеві строк на подання відзиву.

08.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

23.06.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2021 у справі № 911/1266/21, занесеною до протоколу судового засідання від 03.06.2021 відповідно, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.07.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2021 у справі № 911/1266/21, занесеною до протоколу судового засідання від 01.07.2021, відкладено підготовче засідання на 29.07.2021.

01.07.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів.

01.07.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.07.2021 у справі № 911/1266/21 задоволено вищезазначене клопотання представника відповідача та продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2021 закрито підготовче провадження у справі № 911/12661/21 та призначено справу до розгляду по суті на 09.09.2021.

В судовому засіданні 09.09.2021, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представники сторін виступили з заключним словом, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

09.09.2021 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З 30 липня 2014 року набрав чинності договір від 30.07.2014 № 1607 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, і Товариством з обмеженою відповідальністю «Росінтер Аеро Україна», найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» (Орендар).

На умовах і у порядку, визначених п.1.1. і п.2.1. договору оренди від 30.07.2014 № 1607, згідно з Актом приймання-передавання орендованого майна від 01.10.2014, відповідачем було прийнято у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме:

частину приміщення № 3.1.4 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D», загальною площею 345,0кв.м. (далі - Майно), розміщене за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7 на 3-му поверсі термінального комплексу «D», що перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - Позивач, Балансоутримувач).

На період з 02.10.2014 по 11.02.2019 року Майно було передано відповідачем у строкове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Термінал-Алекс» (Суборендар) на умовах договору суборенди від 02.10.2014 № 1607/1 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, і додаткових договорів до нього.

У зв`язку з чим, відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого Майна та надання комунальних послуг у період з 02.10.2014 по 11.02.2019 провадилось на умовах укладених між позивачем і Суборендарем договорів від 31.12.2014 № 80.1- 14/1-72 і від 09.11.2018 № 02.5-14/1-328 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

11 лютого 2019 року Майно було повернуто Суборендарем відповідачу, що підтверджується Актом приймання-передавання орендованого майна від 11.02.2019, підписаного відповідачем і Суборендарем.

Станом на момент виникнення між позивачем і відповідачем спірних правовідносин, у строковому платному користуванні відповідача на умовах договору оренди від 30.07.2014 № 1607 знаходиться Майно загальною площею 170,0кв.м., що підтверджується Додатковим договором № 1 від 21.07.2015 до договору оренди від №1607 і Актом приймання-передавання орендованого майна від 21.07.2015.

На умовах п.5.10. договору оренди від 30.07.2014 № 1607 відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого Майна шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання Майна за переліком всіх видів послуг та цін згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю. При цьому, витрати на утримання Майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації а спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної Орендарем площі Майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих Орендареві.

Відповідач взяв на себе зобов`язання на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору оренди від 30.07.2014 № 1607 звернутися до позивача для отримання проекту договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на тримання орендованого Майна та надання комунальних послуг орендарю (п.5.18. договору оренди від 30.07.2014 № 1607).

З метою забезпечення виконання умов п.5.10, п.5.18 Договору, позивачем було складено, підписано зі свого боку і, супровідним листом від 11.03.2021 № 25-22-112, направлено для підписання з боку відповідача два примірники проекту Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю (без дати і номера) з Додатками до нього.

08 квітня 2021 року на адресу позивача, із супровідним листом від 02.04.2021 №213-04-21, поштовим відправленням № 0103277464148 надійшов підписаний відповідачем із Протоколом розбіжностей від 02.04.2021 договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю.

За результатом розгляду Протоколу розбіжностей від 02.04.2021 до Договору, позивачем було складено і підписано Протокол узгодження розбіжностей від 13.04.2021 до Протоколу розбіжностей від 02.04.2021 до Договору.

Відповідно, Протокол розбіжностей від 02.04.2021 до Договору був підписаний Позивачем з Протоколом узгодження розбіжностей від 13.04.2021.

14 квітня 2021 року на адресу електронної пошти відповідача vakubenkovv@gmail.com і поштовим відправленням № 0830104936299 за місцезнаходженням відповідача, супровідним листом від 13.04.2021 № 19-22/1-156, позивачем були направлені для підписання два екземпляри підписаного з боку позивача Протоколу узгодження розбіжностей від 13.04.2021 до Протоколу розбіжностей від 02.04.2021 до Договору.

При цьому, враховуючи той факт, що жодна з пропозицій відповідача, викладена в Протоколі розбіжностей від 02.04.2021 до Договору не була прийнята позивачем, керуючись ч.5 ст.181 ГК України, позивач просив відповідача надати згоду на передачу до суду неврегульованих розбіжностей до Договору у разі, якщо Протокол узгодження розбіжностей від 13.04.2021 до Протоколу розбіжностей від 02.04.2021 до Договору не буде підписаний відповідачем.

Враховуючи те, що відповідач не повідомив позивача про результати розгляду Протоколу узгодження розбіжностей від 13.04.2021 до Протоколу розбіжностей від 02.04.2021 до Договору і листа позивача від 13.04.2021 № 19-22/1-156 та як наслідок, розбіжності, викладені позивачем в Протоколі узгодження розбіжностей від 13.04.2021 до Протоколу розбіжностей від 02.04.2021 до Договору залишились неврегульованими, позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 ЦК України).

За змістом положень частини сьомої статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною першою статті 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина друга статті 180 ГК України).

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2019 Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» разом з листом №19-22/1-213 надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» два примірники договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю до договору оренди №1607 від 30.07.2014.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» склало протокол розбіжностей, про що зроблено застереження у даному договорі, та надіслало Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

01.04.2019 Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» разом з листом №19-22/1-350 надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» протокол розбіжностей, підписаний зі свого боку, та протоколи узгодження розбіжностей до договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю до договору оренди №1607 від 30.07.2014.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України (в редакції станом на 07.02.2019 року), господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). (ч.ч. 1-6).

Частиною першою, третьою статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями; укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 6 статті 179 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладення договору між сторонами спору є обов`язковим в силу вимог закону.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно з ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України (в редакції станом на 07.02.2019 року), якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Згідно з ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В ході розгляду справи, позивачем не надано доказів передачі до суду вимоги щодо розбіжностей, які залишилися не врегульованими між сторонами у зв`язку із отриманням протоколу розбіжностей відповідача, в порядку, встановленому ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» вважаються прийнятими, а договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю до договору оренди №1607 від 30.07.2014 є укладеним ще з 2019 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Усі інші твердження та заперечення позивача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Керуючись статями 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20.09.2021

Суддя Т.Д. Лилак