Рішення № 99746538, 20.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2021Справа № 910/4960/21

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 28А, офіс 111) до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5) про стягнення 111 379,51 грн,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (далі - позивач, ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД») звернулось до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовною заявою до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (далі - відповідач, АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ») про стягнення 111 379,51 грн пені, а також судового збору у розмірі 2 270,00 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № УЗ/ЦЛ-18373/Ю від 03.08.2018 в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги з проведення капітально-відновлювального ремонту вагону № 032-05796 (№ 032-05507), у зв`язку з чим відповідачу було нараховано пеню за прострочення термінів оплати за період з 01.04.2019 по 25.04.2019, яку позивач і просить стягнути з відповідача.

29.03.2021 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/4960/21 та справу передано на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою суду від 05.04.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. 15.04.2021 позивачем було подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.

Ухвалою суду від 20.04.2021 позовну заяву ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» повернуто позивачу.

Не погодившись з рішенням суду щодо повернення позовної заяви, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування ухвали суду від 20.04.2021,

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 апеляційну скаргу ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» задоволено та скасовано ухвалу суду від 20.04.2021, а матеріали справи № 910/4960/21 передано на розгляд до місцевого господарського суду.

Ухвалою суду від 15.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою суду було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також для подання всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити направлення позивачу копії відзиву на позов та доданих до нього документів; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Нормами частини четвертої ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 15.07.2021 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0105477540631) на адресу місцезнаходження відповідача: 03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105477540631 зазначена ухвала суду від 15.07.2021 вручена відповідачу 20.07.2021.

Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.07.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Однак, відзиву на позов відповідачем не подано, будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог не подав.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 15.07.2021, тож двомісячний строк для винесення рішення припадає на 13.09.2021 з урахуванням ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, проте, враховуючи що суддя Демидов В.О. у період з 06.09.2021-17.09.2021 перебував у відпустці, рішення у даній справі винесено 20.09.2021.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2018 між ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (далі - Виконавець) та ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (відповідно постанови КМУ № 938 від 31.10.2018 перейменоване в АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ») (далі - Замовник) було укладено Договір № УЗ/ЦЛ-18373/Ю (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець надає послуги з проведення капітально-відновлювального ремонту пасажирських вагонів (далі - КВР) (далі - послуги) згідно зі Специфікацією (Додатком 1 до Договору) та Технічним завданням (Додатку 3 до Договору), а Замовник повинен прийняти надані послуги та здійснити оплату на умовах, передбачених Договором.

Специфікацією (Додатком 1 до Договору) встановлено, що загальна вартість послуг по Договору з проведення капітально-відновлювального ремонту пасажирських вагонів купейних спальних типу СВ у кількості 3 одиниці становить 32 264 700,00 грн без ПДВ, а разом з ПДВ (20%) - 38 717 640,00 грн.

Додатком № 3 до Договору встановлене Технічне завдання.

Відповідно до п. 1.3. Договору, строк надання послуг з моменту підписання до 31.03.2019.

Ціна послуги КВР одного пасажирського вагону складає 10 754 900,00 грн без ПДВ, разом з ПДВ (20%) - 12 905 880,00 грн. Загальна вартість послуг по Договору складає 32 264 700,00 грн без ПДВ, а разом з ПДВ (20%) - 38 717 640,00 грн (п. 3.1. Договору).

Розділом 4 Договору передбачений порядок здійснення оплати.

Так, відповідно до п. 4.1. Договору, Замовник здійснює сплату вартості послуг наступним чином:

- попередня оплата (аванс) у розмірі 30% від вартості КВР першої партії вагонів, зазначених у Графіку подачі и ремонт (Додаток 2) протягом 15 банківських днів з дати подачі вагонів у ремонт (п. 4.1.1.);

- сплата решти, вартості послуг з ремонту першої партії вагонів здійснюється після фактичного виконання КВР, приймання Замовником відремонтованих вагонів протягом 30 банківських днів з моменту підписання актів наданих послуг, отримання Замовником документів зазначених у пункті 4.3. цього Договору та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4.1.2.);

- попередня оплата (аванс) у розмірі 30% другої та кожної наступної партії вагонів, зазначеної у Графіку подачі в ремонт (Додаток 2) протягом 15 банківських днів з дати подачі вагонів у ремонт (п. 4.1.3.);

- сплата решти вартості послуг з ремонту другої та кожної наступної партії вагонів здійснюється після фактичного виконання КВР, приймання Замовником відремонтованих вагонів протягом 30 банківських днів з моменту підписання актів наданих послуг та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4.1.4.).

Додатком 2 до Договору «Графік подачі вагонів у ремонт» передбачено, що строк подачі вагону № 03205796 в ремонт встановлений до 31.08.2018. Строк оплату авансу встановлений протягом 15 банківських днів з дати подачі вагонів у ремонт.

Умовами п. 4.2. Договору передбачено, що для здійснення попередньої оплати Виконавець не пізніше ніж за 5 банківських днів надає Замовнику оригінал рахунку. До моменту отримання від Виконавця належно оформленого рахунку обов`язок Замовника щодо здійснення попередньої оплати не наступає. У разі затримки у наданні рахунку строк здійснення попередньої оплати переноситься на відповідну кількість днів затримки.

Для здійснення остаточних розрахунків за кожну фактично відремонтовану партію вагонів Виконавець надає Замовнику оригінали рахунку, видаткової накладної та Акту надання послуг. У разі затримки у наданні документів чи наданні неналежним чином оформлених документів обов`язок та строки розрахунків переносяться відповідним чином. При цьому Замовник не несе відповідальності за порушення строків здійснення розрахунків (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору, розрахунки між Замовником та Виконавцем проводяться в безготівковій формі.

Згідно з п. 5.6. Договору, приймання прибулих у ремонт вагонів оформлюється актом приймання по формі ЗРУ-25 з додатком переліку інструменту та інвентарю, які приймаються на зберігання, з описом їх стану.

Пасажирський вагон вважається випущеним із ремонту з моменту підписання повідомлення форми ЛВУ-36 заводською інспекцією ЦТА Укрзалізниця та акту приймання вагона Замовником (п. 5.11. Договору).

Відповідно до п. 5.12 Договору, датою приймання наданих послуг вважається дата підписання акта наданих послуг, підписаного уповноваженими представниками Замовника та Виконавця.

Пунктом 5.13. Договору передбачено, що термін надання послуг з виконання КВР кожного пасажирського вагону не може перевищувати 120 календарних днів з дати підписання акту приймання форми ЗРУ-25 та отримання попередньої оплати.

Замовник зобов`язаний здійснювати оплату Виконавцю згідно з умовами цього Договору (п. 6.2.3. Договору).

Умовами п. 7.6. Договору передбачено, що за порушення строків оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки.

Згідно з п. 10.1. Договору, цей Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.03.2019, в частині розрахунків - до повного виконання.

Відповідно до Акту № 05796 приймання пасажирського вагону в ремонт від 31.08.2018 (форма ЗРУ-25) вагон № 032-05796 поданий для проведення ремонту в об`ємі КВР з Додатком № 1 до вказаного Акту «Перелік відсутніх деталей та вузлів на вагоні № 032-05796».

Листом № 12К-7/363 від 04.09.2018 для врахування при виконанні капітально-відновлювального ремонту пасажирських вагонів згідно Договорі від 03.08.2018 № УЗ/ЦЛ-18373/Ю відповідач надав позивачу інформацію щодо перенумерації, зокрема, вагону № 032-05796 на № 032-05507.

10.10.2018 відповідачем було здійснено попередню оплату (аванс) за ремонт вагону № 032-05507 у розмірі 30% від вартості КВР у розмірі 3 871 765,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1273949 від 10.10.2018, копія якого наявна в матеріалах справи.

24.01.2019 було складено та підписано сторонами повідомлення форми ЛВУ-36 про приймання вагону № 032-05507 з ремонту.

25.01.2019 між сторонами був підписаний Акт № 25-01 здачі-приймання наданих послуг ремонту вагону № 032-05507 та Акт № 032-05507/01/19 приймання-здачі вказаного вагону. Вартість послуги з ремонту склала 12 905 880,00 грн з ПДВ.

Платіжним дорученням № 1904763 від 10.06.2019 за ремонт вагону № 032-05507 було сплачено 4 517 058,00 грн, а платіжним дорученням № 1995948 від 16.07.2019 ще сплачено 4 517 058,00 грн.

Також матеріали справи містить відповідно податкову накладну № 28 від 25.01.2019 складену щодо надання послуг з проведення капітально-відновлювального ремонту пасажирського вагону № 032-05507.

Як зазначає позивач, згідно вимоги п. 4.1.2. Договору, відповідач зобов`язаний був здійснити остаточний розрахунок за проведений капітально-відновлювальний ремонт вагону № 032-05507 протягом 30 банківських днів з моменту підписання актів наданих послуг, отримання Замовником документів зазначених у пункті 4.3. цього Договору та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто до 19.03.2019 включно.

Однак, оскільки остаточний розрахунок було здійснено двома платежами, прострочення за платіжним дорученням № 1904763 від 10.06.2019 - склало 82 календарних днів та за платіжним дорученням № 1995948 від 16.07.2019 - склало 36 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» звертався до суду з позовною заявою до АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення з відповідача суми пені за неналежне виконання умов Договору № УЗ/ЦЛ-18373/Ю від 03.08.2018, зокрема, стягнення пені за несвоєчасну оплату за надані позивачем послуги з проведення капітально-відновлювального ремонту вагону № 032-05796 (№ 032-05507) за період з 20.03.2019 по 15.07.2019 на загальну суму 437 721,47 грн (справа № 910/4707/20).

Як зазначає позивач в позовній заяві у даній справі, позивачем у справі № 910/4707/20 було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та повернення частини судового збору, в якій позивач помилково зазначив період нарахування пені по вагону № 032-05507, а саме замість періоду з 20.03.2019 по 15.07.2019 було вказано з 26.04.2019 по 15.07.2019.

Позивач в позовній заяві також вказує, що рішенням від 24.09.2020 у справі № 910/4707/20 Господарський суд міста Києва вирішив стягнути з АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на користь ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД», зокрема, 1 105 194,06 грн пені.

Ухвалюючи рішення у справі № 910/4707/20 Господарський суд міста Києва взяв до уваги період прострочення строку сплати вартості КВР вагону № 032-05507 для обчислення пені, що визначений позивачем, а саме: з 26.04.2019 по 15.07.2019 (нарахування пені на суму після сплати 9 034 115,00 грн з 26.04.2019 (25.01.2019 + 30 банківських днів, та враховуючи, що позивач нараховує 26.04.2019 по 09.06.2019 та після оплати 10.06.2019. нараховується на суму 4 517 058,00 грн з 11.06.2019 по 15.07.2019).

Отже, на думку позивача, сума пені за період з 20.03.2019 по 25.04.2019 за порушення строків сплати вартості КВР по вагону № 032-05507 у справі № 910/4707/20 не виставлялась, а судом не стягувалась, у зв`язку з чим, враховуючи положення частини другої ст. 264 ЦК України, відповідно якої позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач та враховуючи, що попередній позов у справі № 910/4707/20 був поданий 30.03.2020, позивачем було нараховано пеню за порушення строків оплати вартості КВР по вагону № 032-05507 за період з 01.04.2019 по 25.04.2019 на суму 111 379,51 грн, яку і просить стягнути з відповідача у межах розгляду даної справи.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що кореспондується із положеннями ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ст. 509 ЦК України).

Зі змісту частини першої ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.

Частина перша ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом договірні відносини сторін виникли на підставі Договору № УЗ/ЦЛ-18373/Ю від 03.08.2018.

Частиною першою ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Умовами п. 4.1.1. Договору сторони погодили, що попередня оплата (аванс) у розмірі 30% від вартості КВР першої партії вагонів, зазначених у Графіку подачі и ремонт (Додаток 2) протягом 15 банківських днів з дати подачі вагонів у ремонт. Сплата решти, вартості послуг з ремонту першої партії вагонів здійснюється після фактичного виконання КВР, приймання Замовником відремонтованих вагонів протягом 30 банківських днів з моменту підписання актів наданих послуг, отримання Замовником документів зазначених у пункті 4.3. цього Договору та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 4.1.2. Договору).

За приписами ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2019 сторонами було підписано повідомлення форми ЛВУ-36 про приймання вагону № 032-05507 з ремонту; 25.01.2019 був підписаний Акт № 25-01 здачі-приймання наданих послуг ремонту вагону № 032-05507 та Акт № 032-05507/01/19 приймання-здачі вказаного вагону, а також 25.01.2019 було складено податкову накладну № 28 щодо надання послуг з проведення капітально-відновлювального ремонту пасажирського вагону № 032-05507.

Таким чином, відповідно до умов п. 4.1.2. Договору, відповідач зобов`язаний був здійснити остаточний розрахунок за проведений капітально-відновлювальний ремонт вагону № 032-05507 протягом 30 банківських днів з моменту підписання актів наданих послуг, отримання Замовником документів зазначених у пункті 4.3. цього Договору та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто протягом 30 банківських днів з 25.01.2019 та, як зазначає позивач до 19.03.2019 включно.

Проте, остаточний розрахунок за ремонт спірного вагону на підставі рахунку на оплату № 1 від 25.01.2019 було здійснено позивачем 10.06.2019 та 16.07.2019, що підтверджується платіжними долученнями № 1904763 від 10.06.2019 та № 1995948 від 16.07.2019.

За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Дослідивши надані в матеріали справи докази, судом встановлено, що відповідачем було порушено термін остаточного розрахунку за надані позивачем послуги з ремонту вагону № 032-05507, оскільки здійснив оплату з пропущенням 30 банківських днів, встановлених умовами п. 4.1.2. Договору.

Суд зазначає, що відповідачем не надано відзиву на позов чи будь-яких інших письмових заперечень щодо спростування заявлених позовних вимог, а також не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України, які б спростовували наведені позивачем аргументи та надані докази.

В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 ЦК України.

Так, згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частинами четвертою та шостою статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Умовами п. 7.6. Договору передбачено, що за порушення строків оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки.

При цьому, як зазначалось, у зв`язку з несвоєчасною оплатою за надані позивачем послуги з проведення капітально-відновлювального ремонту вагону № 032-05507 по Договору № УЗ/ЦЛ-18373/Ю від 03.08.2018, позивач звертався до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача суми пені за період з 20.03.2019 по 15.07.2019 на загальну суму 437 721,47 грн (справа № 910/4707/20).

Позивачем в матеріали справи не надано копію рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/4707/20, у зв`язку з чим судом взята інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі № 910/4707/20 позов ТОВ «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» задоволено частково. З АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» стягнуто, зокрема, 1 105 194,06 грн пені. В іншій частині в позові відмовлено.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що 1 105 194,06 грн пені складається з: суми пені по вагону № 032-05796 (№ 032-05507) за період з 26.04.2019 по 09.06.2019 та з 11.06.2019 по 15.07.2019, з суми пені по вагону № 032-05853 (№ 032-05515) за період з 16.04.2019 по 22.08.2019 та з суми пені по вагону № 032-17171 (№ 032-05523) за період з 06.06.2019 по 07.08.2019 та з 09.08.2019 по 12.08.2019.

Таким чином, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі № 910/4707/20 встановлено наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасну оплату за ремонт вагону № 032-05507, виходячи із розрахунку за період з 26.04.2019 по 15.07.2019, а саме: нарахування пені на суму після сплати 9 034 115,00 грн з 26.04.2019 (25.01.2019 + 30 банківських днів, та враховуючи, що позивач нараховує 26.04.2019 по 09.06.2019 та після оплати 10.06.2019 нараховується на суму 4 517 058,00 грн з 11.06.2019 по 15.07.2019).

Відповідно до частини четвертої ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 у справі № 910/4707/20, яке набрали законної сили у порядку статті 85 ГПК України, не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.

Мотивуючи звернення до суду з даною позовною заявою, позивач посилався на те, що сума пені за період з 20.03.2019 по 25.04.2019 за порушення строків сплати вартості КВР по вагону № 032-05507 у справі № 910/4707/20 не виставлялась та не стягувалась судом, у зв`язку з чим, враховуючи положення частини другої ст. 264 ЦК України, відповідно якої позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач та враховуючи, що попередній позов у справі № 910/4707/20 був поданий 30.03.2020, позивачем було нараховано пеню за порушення строків оплати вартості КВР по вагону № 032-05507 за період з 01.04.2019 по 25.04.2019 на суму 111 379,51 грн.

За приписами ст. 256 ГПК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 частини другої ст. 258 ГПК України).

Відповідно до частини першої ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» перебіг строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, оскільки нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним, то позовна давність спливає через рік від того дня, з якого нараховано санкцію. Вказана позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.07.2019 по справі № 911/1563/18, від 22.08.2019 по справі № 914/508/17, від 11.11.2019 по справі № 904/1038/19, від 11.02.2020 по справі № 916/612/19.

З указаного слідує, що оскільки господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на подання позову про стягнення такої санкції виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Запроваджений нормами ЦК України від 16.03.2003 інститут позовної давності полягає у наданні особі, цивільне право якої порушено, певного строку саме для звернення до суду за захистом цього права, в тому числі за допомогою державного примусу. Дія інституту позовної давності є проявом принципу правової визначеності, який забезпечує стабільність цивільних відносин у суспільстві.

Зміст інституту позовної давності, запроваджений нормами ЦК України від 16.03.2003, суттєво відрізняється від інституту позовної давності, який існував за попередньо діючим ЦК Української РСР від 18.07.1963, яким позовна давність визначалась як строк для захисту права за позовом особи, а не як строк для звернення такої особи до суду з позовом.

Згідно з нормами статей 71, 76, 79 ЦК Української РСР від 18.07.1963 перебіг строку позовної давності починався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, переривався пред`явленням особою позову до суду в установленому порядку, після чого починався спочатку.

На відміну від зазначених норм ЦК Української РСР від 18.07.1963, перебіг позовної давності за нормами чинного ЦК України від 16.03.2003 починається від дня, коли особа довідалася (могла довідатись) про порушення свого права, загального правила про переривання позовної давності пред`явленням особою позову не встановлено. Аналогічна позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19 (Провадження № 12-50гс20).

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 01.04.2019 по 25.04.2019, визнав його арифметично вірним, у зв`язку з чим прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у розмірі 111 379,51 грн у повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 частини першої ст. 123 ГПК України).

Умовами п. 2 частини першої ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (частина четверта ст. 129 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у відповідності до якого позивач очікує понести витрати на оплату судового збору у розмірі 2 270.00 грн та витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Вказаний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат містить вказівку, що докази понесення витрат на правову допомогу та проїзд до суду будуть надані додатково у строки встановлені ГПК України.

Частиною восьмою ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 129, 236 - 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 28А, офіс 111; ідентифікаційний код юридичної особи: 0105379) 111 379 (Сто одинадцять тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 51 коп. та судовий збір у розмірі 2 270,00 (Дві тисячі двісті сімдесят сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2021.

Суддя В.О. Демидов