Рішення № 99746344, 01.09.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2021Справа № 910/10138/21за позовом Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона"

до Акціонерного товариства "Укртраснгаз"

про стягнення 490 956,16 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Масна А.А.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення суми забезпечення виконання укладеного між сторонами договору у розмірі 478 399,80 грн. Також позивачем на вказану суму нараховано 3% річних у розмірі 2 988,36 грн та інфляційні втрати у розмірі 9 568,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.08.2021.

23.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що позивачем було допущено порушення умов договору, а тому підстави для повернення суми забезпечення відсутні.

03.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наводить аргументи на спростування заперечень відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 04.08.2021 відкладено підготовче засідання на 18.08.2021.

Протокольною ухвалою суду від 18.08.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.09.2021.

01.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судовому засіданні 01.09.2021 суд заслухав вступне слово представника відповідача, яка заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову.

01.09.2021 суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представника відповідача як щодо дослідження доказів, так і по суті заперечень проти позову.

У судовому засіданні 01.09.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.04.2020 між ПП "ТФ "Герміона" (постачальник) та АТ "Укртрансгаз" (покупець) укладено договір №2004000085 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у визначений договором строк передати у власність покупця товари - Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (регулюючий клапан), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до п. 7.7 договору, відповідно до умов пункту 13 розділу "Зведена інформація про тендер" тендерної документації процедури закупівлі відкритих торгів по предмету закупівлі - Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої (регулюючий клапан) (ДК 021-2015-42130000-9) згідно оголошення про проведення процедури закупівлі №UA-2019-11-22-001167b, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу "22" листопада 209 року, постачальник зобов`язується надати покупцю не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 478 399,80 грн, що становить 5% ціни цього договору.

На виконання даного пункту, 03.04.2020 ПП "ТФ "Герміона" уклало з AT "Таскомбанк" договір №Т 08.09.2015 І 2439 про надання покритої гарантії, на суму 478 399,80 грн, строком дії з 03.04.2020 по 11.11.2020, який було продовжено до 15.12.2020 договором №1 від 14.04.2020 про внесення змін та доповнень до договору № Т 08.09.2015 І 2439 від 03.04.2020.

На виконання договору про надання покритої гарантії, Акціонерним товариством "Таскомбанк" видано Банківську гарантію №LGI-93/2020 від 03.04.2020, відповідно до умов якої гарант (AT "Таскомбанк") надає бенефіціару (AT "Укртрансгаз") безвідкличну та безумовну гарантію та приймає на себе безвідкличне та безумовне зобов`язання сплатити бенефіціару будь-яку суму, в розмірі 478 399,80 грн протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара, без необхідності для бенефіціара обґрунтувати свою вимогу.

16.12 2020 AT "Таскомбанк" за письмовою вимогою AT "Укртрансгаз" (за вих. №1001ВИХ-20-7567 від 02.12.2020) перерахував забезпечення виконання договору в сумі 478 399,80 грн на рахунок АТ "Укртрансгаз".

27.04.2021 позивач звернувся до відповідача із листом, в якому просив повернути суми сплаченого забезпечення у розмірі 478 399,80 грн, з огляду на те, що позивач повністю виконав договірні зобов`язання.

Листом від 11.05.2021 відповідач повідомив позивача, що питання повернення коштів зарахованих за банківською гарантією потребує додаткового вивчення профільними співробітниками.

Станом на день звернення до суду, сума банківської гарантії позивачу не повернута.

Спір у справі виник у зв`язку із неповерненням суми сплаченого забезпечення виконання укладеного між сторонами договору.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що правомірно стягнув зазначені кошти та поверненню кошти не підлягають.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами ст. 193 ГК України, ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За змістом ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України установлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 5.1 договору, постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації.

Згідно специфікації, строк поставки товару - протягом 210 календарних днів з моменту підписання договору (до 12.11.2020 включно).

Згідно Товарно-транспортної накладної №0002 від 25.03.2021, позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 9 567 996,00 грн.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, при виконанні умов договору позивачем допущено прострочення строку поставки товару, у зв`язку із чим позивачем було сплачено на користь відповідача штрафні санкції у розмірі 2 229 343,07 грн.

Відповідач заперечуючи проти позову посилається на те, що сума банківської гарантії була стягнута на підставі чинного законодавства у зв`язку із неналежним виконанням постачальником умов договору і поверненню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання. Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Таким чином, чинне цивільне законодавство розрізняє поняття "невиконання зобов`язання" та "неналежне виконання зобов`язання".

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Господарський суд звертає увагу учасників справи, що до найбільш важливих загальних принципів права віднесено принцип справедливості, добросовісності і розумності, який згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України визнається загальною засадою цивільного законодавства.

У рішенні Конституційного суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що зобов`язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (постанова Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №49/38-09).

У постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №910/3777/18 та від 20.06.2019 у справі №910/6433/18 зазначено, що порушення постачальником строку поставки товару не впливає на обов`язок покупця повернути забезпечення договору, оскільки за умовами договору, забезпечення не повертається саме у випадку невиконання, а не неналежного виконання умов договору.

Разом з тим, судом відхиляються посилання відповідача на постанову Верховного Суду у справі №904/3145/18 від 01.08.2019, з огляду на те, що фактичні обставини у справі №904/3145/18 та у даній справі є різними; у справі №904/3145/18 спірний договір поставки не був виконаний, а у даній справі договір є виконаним.

Суд вважає, що утримання відповідачем спірної суми забезпечення виконання договору не може розцінюватись як справедливе, добросовісне та розумне.

Із фактичних обставин справи вбачається, що сторонами були вчинені дії, спрямовані на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання з поставки товару. Зокрема, позивачем було поставлено товар у кількості, яка обумовлена договором.

Водночас за прострочення виконання зобов`язання позивачем було сплачено на користь відповідача штрафні санкції.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що за умовами договору грошове забезпечення не повертається саме у випадку невиконання (а не неналежного виконання) умов договору, доводи відповідача про відсутність підстав для повернення спірної суми є необґрунтованими та судом не приймаються.

При цьому суд врахував, що іншої відповідальності за порушення постачальником умов договору щодо порушення строків поставки продукції, ніж визначена у п. 7.2, 7.4 договору, сторони не передбачили.

Оскільки до матеріалів справи не додано доказів на підтвердження повернення відповідачем суми забезпечення виконання зобов`язань, позовні вимоги позивача про стягнення суми банківської гарантії підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2 988,36 грн та інфляційні втрати у розмірі 9 568,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до додатку VI "Вимоги до банківської гарантії (забезпечення виконання договору)" до Тендерної документації, замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Враховуючи, що позивач здійснив поставку товару 25.03.2021, відповідач зобов`язаний був повернути суму забезпечення 01.04.2021. Таким чином, прострочення грошового зобов`язання мало місце з 02.04.2021.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, суд встановив, що розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ - 30019801) на користь Приватного підприємства "Торгівельна фірма "Герміона" (79015, м. Львів, вул. Скісна, буд. 2, кв. 4, код ЄДРПОУ - 34368129) 478 399 (чотириста сімдесят вісім тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн 80 коп. - суми банківської гарантії, 9 568 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн - інфляційних витрат, 2 988 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) грн 36 коп. - 3% річних та 7 364 (сім тисяч триста шістдесят чотири) грн 34 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 20.09.2021.

Суддя Н.І. Зеленіна