Рішення № 99746317, 16.09.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/637/21Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-комерс",

вул. Львівська, 19, м. Червоноград, Львівська область, 80100;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бабій Назара Тарасовича,

АДРЕСА_1 ;

про стягнення 121 770,41 грн, з яких: 110 269,20 грн - основний борг, 5 513, 46 грн - штраф,

5 987,75 грн - пеня,

за участю:

від позивача: Сапіга Олександра Володимирівна - представник, (довіреність №3 від 02.09.2021);

від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-комерс" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бабій Назара Тарасовича 121 770,41 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, обґрунтовує їх укладенням між сторонами договору поставки №ЄК-149 від 03.02.2021 та неналежним виконанням відповідачем грошового зобов"язання щодо сплати повної вартості поставленого по видаткових накладних № ЄК - 00033767 від 03.02.2021, № ЄК - 00034221 від 10.02.2021, товарно-транспортних накладних №033767 від 03.02.2021, №034221 від 10.02.2021 товару на суму 110 269,20 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім того, просить суд покласти на відповідача додаткові юридичні обов"язки обумовлені пунктами 6.2., 6.3. договору у вигляді 5 987,75 грн - пені, 5 513, 46 грн - штрафу. Позовні вимоги мотивує приписами статей 526, 549, 625, 655 Цивільного кодексу України, статей 193, 265 Господарського кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з"явився. Ухвала суду від 28.07.2021 з відомостями про дату, час та місце розгляду справи направлена Фізичній особі-підприємцю Бабій Назару Тарасовичу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві, яка є тотожною адресі зазначеній у відомостях з ЄДРЮО, ФО-П та ГФ - вул. Пасічна, буд. 52, кв. 2, м. Івано-Франківськ, 76008 повернулась на адресу суду підприємством зв"язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Повідомлення про зміну місцезнаходження ФО-П Бабій Н.Т., в т.ч. інформації про інші засоби зв"язку з відповідачем - суду не подано.

Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як вказує пункт 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

При цьому направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, позаяк отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду. Така ж правова позиція дотримана у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.

Беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1,3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а його явка не визнавалась судом обов"язковою та те, що а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності відповідача за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-комерс" (постачальник/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Бабій Назаром Тарасовичем (покупець/відповідач) укладено договір поставки №ЄК-149 від 03.02.2021. Згідно умов цього договору постачальник передає у власність покупця продукцію найменування, одиниці виміру та загальна кількість якої, вказуються у видаткових накладних, а покупець приймає та оплачує продукцію шляхом 100% перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом семи календарних днів з дня отримання товару (пункти 1.1., 1.2., 2.10., 3.4. договору).

Виконуючи умови договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар (м"ясопродукти) на загальну суму 146 269,20грн, підписав без жодних зауважень видаткові накладні № ЄК - 00033767 від 03.02.2021, № ЄК - 00034221 від 10.02.2021, товарно-транспортні накладні №033767 від 03.02.2021, №034221 від 10.02.2021 (а.с.16-17).

Матеріали справи містять платіжні доручення від 15.02.2021, від 05.04.2021, прибуткові касові ордери від 16.04.2021, від 09.06.2021 (а.с.20-22), з яких вбачається часткова сплата відповідачем отриманого товару в сумі 36 000,00грн. Проте доказів здійснення повного розрахунку за поставлений товар у розмірі 110 269,20 грн відповідачем суду не подано.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку 121 770,41 грн, з яких: 110 269,20 грн - основний борг, 5 513, 46 грн - штраф, 5 987,75 грн - пеня.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір поставки №ЄК-149 від 03.02.2021 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина 2 статті 692 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов"язання обумовленого договорами та законом, то вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 110 269,20 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Пунктами 6.2., 6.3 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату переданої продукції покупець сплачує постачальнику пеню за кожен день прострочки від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. У разі прострочення оплати продукції більше ніж на один день покупець сплачує штраф у розмірі 5% від вартості продукції.

Позивачем за порушення строків виконання грошового зобов"язання нараховано відповідачу 5 987,75 грн - пені, 5 513, 46 грн - штрафу (розрахунок а.с.9-11).

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені за період вказаний у розрахунку та встановлено, що позивачем невірно визначено початок періоду (з 10.02.2021 за накладною № ЄК - 00033767 від 03.02.2021, з 17.02.2021 за накладною № ЄК - 00034221 від 10.02.2021) для нарахування пені, позаяк з урахуванням пункту 3.4. договору, яким обумовлено порядок здійснення розрахунків між сторонами та приписів частини 1 статті 252, статті 253, частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якими регламентовано початок перебігу строку і його закінчення - вказані дати не є простроченими для виконання грошового зобов`язання. Крім того при розрахунку пені позивачем включено дні фактичної оплати відповідачем суми коштів, в той час як, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, річних, тощо. Усунувши вказані порушення суд прийшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача пені в сумі 5 164,10 грн (823,65 грн пені - відмовити). При цьому розрахунок штрафу в сумі 5 513, 46 грн визнається судом арифметично правильним.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином на основі вище сказаного стягненню з відповідача в судовому порядку підлягають 110 269,20 грн - заборгованості, 5 513, 46 грн - штрафу, 5 164,10 грн - пені.

В частині стягнення 823,65 грн пені - відмовити.

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу судовий збір покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-комерс" до відповідача Фізичної особи-підприємця Бабій Назара Тарасовича про стягнення 121 770,41 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабій Назара Тарасовича, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-комерс", вул. Львівська, 19, м. Червоноград, Львівська область, 80100 (ідентифікаційний код 37059699) 110 269,20 грн (сто десять тисяч двісті шістдесят дев"ять грн 20коп.) - заборгованості, 5 513, 46 грн (п"ять тисяч п"ятсот тринадцять грн 46 коп.) - штрафу, 5 164,10 грн (п"ять тисяч сто шістдесят чотири грн 10 коп.) - пені, 2 254,56 грн (дві тисячі двісті п"ятдесят чотири грн 56 коп. ) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 823,65 грн пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 21.09.2021

Суддя С.Кобецька