Вирок № 99744797, 20.09.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1533/21

Провадження №: 1-кп/752/1337/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бушеленко О.В

за участю секретаря судового засідання Глоба К.О., Дем`янюк-Коваленко Н.М.,

розглянувши у закритому у судовому засіданні в залі суду в місті Києві обвинувальний акт від 15.01.2021 у кримінальному провадженні № 12020100010004605, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.10.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Тячеві, Закарпатської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 2, ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та учасниці:

прокурора Віннікова В.М., Бєлоусової К.О., Самченко І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Дьордяя І.В.

потерпілої ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

18.10.2020 приблизно о 04:10 потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поверталась з готельно-ресторанного комплексу "Вікторія Фемелі", що знаходиться адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 3-Б.

З метою дістатися свого місця проживання по АДРЕСА_3 , потерпіла ОСОБА_2 орієнтовно о 04:18 сіла на заднє пасажирське сидіння автомобіля марки Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , темно-синього кольору під керуванням обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зупинився поблизу зазначеного закладу. На прохання останньої відвезти її додому, ОСОБА_1 погодився.

Під час руху автомобіля по місту Києву та спілкування з ОСОБА_2 у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на задоволення статевої пристрасті, а тому він з`їхав з дороги в лісосмугу та зупинив автомобіль. Перемістившись на заднє пасажирське сидіння вказаного автомобіля та діючи умисно, протиправно, ОСОБА_1 розпочав торкатися руками ніг та грудей ОСОБА_2 без її згоди. На неодноразові прохання останньої припинити такі неправомірні дії, ОСОБА_1 не реагував та розпочав силою стягувати одяг з ОСОБА_2 .

Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, ОСОБА_1 приспустив свої штани та спідню білизну, дістав свій статевий орган та застосовуючи до ОСОБА_2 фізичну силу та словесні залякування, за відсутності на те згоди потерпілої та її вільного волевиявлення примусив ОСОБА_2 взяти його чоловічий статевий орган до роту, тим самим вступивши з останньою в статевий акт неприроднім способом. Крім того, у ході реалізації цього злочинного умислу, обвинувачений здійснив проникнення у вагінальний отвір ОСОБА_2 за допомогою свого статевого члена. Через певний час (за хвилин 5-10), ОСОБА_1 дістався водійського сидіння автомобіля, завів його та направився до місця проживання потерпілої, а саме: АДРЕСА_3 .

Завізши ОСОБА_2 до місця її проживання, ОСОБА_1 поїхав звідти.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 152 КК України, який виразився у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).

Установлення події та складу кримінального правопорушення відбулося за наслідками всебічного з`ясування обставин справи і перевірки їх доказами, зокрема, було заслухано покази потерпілої, свідків, досліджено докази сторони обвинувачення, допитано ОСОБА_1 .

Так, допитана у судовому засідання потерпіла ОСОБА_2 надала покази (у тому числі і відповіді на запитання прокурора, захисника, суду), за змістом яких 18.10.2020 приблизно о 3-4 годині ночі вона, відпочиваючи у розважальному закладі, викликала службу таксі, щоб їхати додому. Коли приїхав автомобіль, вона самостійно і добровільно сіла до нього і назвала адресу (вул. Волзька), за якою потрібно їхати. Наявність в автомобілі інших пасажирів не пам`ятає. Напередодні вживала алкоголь, а саме: коктейль. По дорозі з водієм не спілкувалася. Прямували по Окружній дорозі.

У якийсь момент ОСОБА_2 зрозуміла, що вони з`їхали праворуч чи то в ліс, чи то у лісосмугу. Обвинувачений зупинив автомобіль, переліз на заднє сидіння. Двері автомобіля ОСОБА_2 відкрити, щоб вибігти з машини, не могла, адже вони були заблоковані. ОСОБА_1 двічі вдарив її по голові рукою, однією рукою тримав за шию, іншою рукою роздягав, тоді як вона дуже пручалася, при цьому, намагалася розпочати розмову аби відволікти його. Натомість обвинувачений вдавлював її у сидіння, розпочав оральний контакт з нею, після цього вагінальний та знову оральний, говорив, що може вбити, що вб`є. Будучи у шоковому стані від того, що відбувається, ОСОБА_2 роз`яснювала ОСОБА_1 що за його дії він може бути ув`язнений, пропонувала йому гроші, що б він її відпустив, від удару в голову на мить "відключилася", а коли прийшла до тями, гадала, що все це який сон. Втромляла свої пальці собі у рот з метою викликати блювоту, у надії, що кривдник відкриє дверцята автомобіля. Щоб увійти в довіру до кривдника, коли той перестав бити, пропонувала йому роботу, зустрітися ввечері, просила відвезти її додому, обіцяла, що ніхто не дізнається про те, що сталося, хвилювалася за своє життя. Коли ОСОБА_1 побачив фари іншого автомобіля від незнайомого авто, що проїжджало, він переліз вперед, швидко одягнувся, сів за кермо і відвіз її додому.

Поліцію потерпіла викликала через декілька годин після інциденту.

Автомобіль потерпіла в ході допиту назвати не могла, вказала, що це старий і довгий транспортний засіб та пояснила, що про марку і модель дізналася від слідчих.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 надав покази (у тому числі і відповіді на запитання прокурора, захисника, потерпілої, суду), за змістом яких з потерпілою ОСОБА_2 вони знайомі більше 15 років, разом працюють, проживають у одному будинку. Десь восени 2020 року до нього у кімнату рано-в-ранці постукала ОСОБА_4 та, в паніці й істериці і розповіла, що її били і ґвалтували і що це зробив таксист. ОСОБА_5 не розповідала. Поспілкувавшись з потерпілою 5-10 хвилин ОСОБА_3 сам викликав зі свого телефону поліцію. Вдягнута ОСОБА_2 була у чорну сукню з джинсовою тканиною зверху, джинсову куртку, джинсові чоботи (сапоги), при собі мала рюкзак, з яким зараз ходить, її одяг був пом`ятий, на тілі були свіжі ссадни, царапини на шиї, їх колір свідок не пам`ятає.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_6 надала покази (у тому числі і відповіді на запитання прокурора, захисника, суду), за змістом яких з обвинуваченим ОСОБА_7 їх познайомили спільні знайомі, він разів з десять підвозив її додому з роботи. Події, з огляду на які її викликано для допиту, мали місце у жовтні 2020 року, орієнтовно у 2-3-й годині ночі, зокрема, ОСОБА_6 , з метою економії, домовилася з ОСОБА_7 аби той відвіз її додому. Відпрацювавши вокалісткою у закладі "Борщагівський дворик", вона подзвонила ОСОБА_7 , той приїхав. Під час руху автомобіля поблизу закладу "Вікторія" на дорогу вискочили дві нетверезі дівчини, які неадекватно поводилися на дорозі, одна одну тягнула за рукав. У свою чергу ОСОБА_1 зупинив машину і в цей час посаду відкрилися двері і дівчина з довгим волоссям та чубом, яка під час допиту присутня в судовому засіданні (свідок вказала на потерпілу), присіла в салон автомобіля, сказавши "поїхали звідси скоріш", почала пропонувати поїхали на відпочинок, на природу, перебувала у стані алкогольного сп`яніння, що зрозуміло було по її вимові, зухвалій поведенці, веселощам. За твердженнями свідка, видно було, що дівчина бажає познайомитися. Вбрання дівчини свідок не роздивилася, зазначила, що ОСОБА_2 шаруділа пакетами, у неї з собою була їжа, а тому в салоні тхнуло їжею з присмаком алкоголю. На пропозиції дівчини випити, поїсти, відпочити, свідок відповіла відмовою, адже хотіла додому. Зазвичай ОСОБА_1 завозить ОСОБА_6 у двір будинку, проте цього разу вона вийшла раніше на зупинці, їй був нестерпний запах їжі в машині.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав покази (у тому числі і відповіді на запитання прокурора, захисника, потерпілої, суду), за змістом яких події, у зв`язку з якими йому висунуто кримінальне обвинувачення, мали місце у середині жовтня 2020 року у нічний час доби. Зокрема, напередодні йому зателефонувала знайома ОСОБА_8 , яка працює музиканткою у закладі громадського харчування та попросила забрати її з роботи і завезти додому. Оскільки такі прохання ОСОБА_8 оголошувала не вперше та ОСОБА_1 неодноразово їх виконував, отримуючи за це незначну грошову винагороду, останній погодився. Забравши ОСОБА_9 , яка сіла на переднє пасажирське сидіння, з місця роботи після 4-ї години ночі, вони в автомобілі, котрим користувався обвинувачений, рухалися по вул. Гната Юри у м. Києві і, біля ресторану "Вікторія" на дорогу вибігли дві дівчини, а тому ОСОБА_1 зупинився і у цей час до автомобіля заскочила ОСОБА_2 , тримаючи при собі коробки з їжею, здається піццу, а також бляшанку зі слабоалкогольним напоєм та сіла на заднє пасажирське сидіння позаду крісла водія.

ОСОБА_2 голосно закликала водія їхати подалі, відпочити на природі, запрошувала ОСОБА_9 , пропонувала ОСОБА_10 напій. ОСОБА_8 відмовилася.

Висадивши ОСОБА_9 біля зупинки неподалік її дому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поїхали далі. По дорозі ОСОБА_2 розповідала про себе, запропонувала поїхати на природу аби відпочити, подихати свіжим повітрям хоча б хвилин на 30.

З`їхавши у лісосмугу ОСОБА_1 зупинив автомобіль, ОСОБА_2 пропонувала йому сісти поряд з нею позаду, покурити, поговорити, також пропонувала бізнес - торгувати куртками, випитувала скільки він заробляє грошей, де мешкає, ставила навідні запитання, пропонувала оженитися на ній. До лісосмуги їхали хвилин 20-30, ОСОБА_2 вказала де зупинитися. У ході спілкування обоє домовилися зустрітися ввечері на тому самому місці, номерами телефонів не обмінювалися. Допивши напій та викинувши у лісосмузі бляшанку (слабоалкогольний напій у бляшанці фіолетового кольору), ОСОБА_2 розпочала пити ще один, стала приставати, гладити по коліну ОСОБА_1 , питала чи може він дати їй 15 тисяч, адже вона робила операцію на грудях і їх потрібно підколювати. Тоді ОСОБА_2 перелізла вперед, задерла юбку, дістала його статевий член, встромила у свій статевий орган, поскакала на ОСОБА_1 , що тривало хвилин 10, злізши, попросила покурити та запитала, чи сподобалося це йому. Фізичний контакт розпочали орієнтовно через 15-20 хвилин після того, як заїхали в лісосмугу.

За твердженням обвинуваченого орального контакту ніж ним та ОСОБА_2 не було, лише вагінальний, одяг з неї він не знімав, до сексу він її не змушував, засобами контрацепції вони не користувалися, адже він не встиг нічого зрозуміти, статевий акт був завершений фізіологічним чином, еяколяція відбулася вагінально на задньому сидінні автомобіля. Вдяглася ОСОБА_2 самостійно.

У подальшому ОСОБА_1 повіз ОСОБА_2 за адресою, яку вона йому назвала. По дорозі він зупинився вздовж траси і він придбав каву та воду у бабусь, що торгують на трасі, пригостив ОСОБА_2 , адже вона просила кави і води, і вони попрямували далі. При приїзду, допоміг ОСОБА_2 пошукати в машині її телефон, який вона не могла знайти, подав коробку з піццею. На прощання помахав рукою. Після того приїхав додому орієнтовно о 07:30, помився. Про події нікому не розповідав.

ОСОБА_2 до цього не була йому знайома, бачив її вперше. Вдягнута вона була у високі чоботи (сапоги), спідницю (решту одягу не пам`ятає). Одяг роздивився, коли проводжав (завіз) додому. Синців, подряпин, ссадн на тілі ОСОБА_2 не бачив. Чи були на ОСОБА_2 труси, колготки не пам`ятає.

У ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вказував на те, що він свою вину у вчиненні кримінального правопорушенням за ч. 1 ст. 152 КК України заперечує повністю, адже тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 не наносив, до статевого контакту не примушував, адже статевий акт відбувся між ними за ініціативою ОСОБА_2 . Обставини того, що 18.10.2020 у нічний час доби віз додому з роботи музикантшу ОСОБА_11 підтвердив, так само як і те, що ОСОБА_2 самостійно сіла до автомобіля, яким він керував і це було поблизу розважального закладу "Вікторія Фемелі", що вони висадили ОСОБА_11 , поїхали у лісосмугу, де між ними мав місце статевий акт, що потім він відвіз ОСОБА_2 на АДРЕСА_3 , що між ними мала місце розмова про можливість заробітку.

Показання свідків у поєднанні з показаннями обвинуваченого і потерпілої певною мірою узгоджуються з дослідженими судом письмовими доказами сторони обвинувачення, зокрема, рапортами уповноважених працівників поліції Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 18.10.2020, протоколом огляду від 18.10.2020, протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.10.2020, висновком експерта № 042/1-1041-2020, протоколом пред`явлення особи до впізнання від 18.10.2020 та долученою до нього фото таблицею, постановою про визнання потерпілим від 18.10.2020, консультативним висновком спеціаліста від 18.10.2021 постановою про призначення судово-медичної експертизи від 18.10.2020, постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 19.10.2020, ухвалою про проведення обшуку від 21.10.2020, ухвалою про накладення арешту на майно від 20.10.2020, рапортом уповноваженого працівника поліції, постановою про визнання речовим доказом та долучення до матеріалів кримінального провадження від 19.10.2020, протоколом огляду відеозапису від 19.10.2020 з долученим до нього диском, висновком експерта № 082-860-2020 від 21.10.2020, довідкою про опрацювання номерної інформації в ході досудового розслідування № 12020100010004605 від 18.05.2020 за ч. 1 ст. 152 КК України, протоколом огляду місця події від 18.10.2020, висновком експерта № СЕ-19/111-20/55373-БЛ від 16.11.2020, довідками про витрати на проведення біологічної експертизи підрозділами експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, що призначаються у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення, та досліджень за матеріалами кримінальних проваджень, що призначаються органами досудових розслідувань, прокуратури та суду, висновком експерта № СЕ-19/111-20/54121-Б від 11.12.2020, висновком експерта № СЕ-19/111-20/54162-Б від 15.12.2020, висновком експерта № СЕ-19/111-20/54155-Б від 17.12.2020, висновком експерта № СЕ-19/111-20/54158-Б від 18.12.2020, висновком експерта № СЕ-19/111-20/54166-Б від 28.12.2020, висновком експерта № 091-394-2020 від 23.12.2020, исновком експерта № 091-395-2020 від 24.12.2020, постановою про визнання речовим доказом та долученням до матеріалів кримінального провадження від 11.01.2021, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 18.10.2020, ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 20.10.2020, постановою про освідування особи від 18.10.2020, протоколом освідування особи від 18.10.2020, повідомленням про завершення досудового розслідування від 15.01.2021.

З досліджених доказів сторони обвинувачення суд виокремлює висновок експерта № 042/1-1041-2020 від 06.11.2020, який було складено за наслідками проведення судовим експертом Київського міського бюро судово-медичної експертизи судово-медичної експертизи ОСОБА_2 за матеріалами кримінального провадження № 12020100010004605, призначеної на підставі постанови старшого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Темченка В.В. від 18.10.2020. Експертиза за вказаним висновком розпочата 19.10.2021.

Відповідно до цього висновку у ОСОБА_2 на тілі виявлені тілесні ушкодження, які за критерієм тривалості розладу здоров`я відносяться до легких тілесних ушкоджень, а саме: синці - на правій щоці з розповсюдженням на тіло нижньої щелепи права, в проекції підборіддя з розповсюдженням на верхню третину шиї, в проекції тіла нижньої щелепи зліва, на передній поверхні шиї в проекції яремної ямки, в проекції верхньої та середньої третини тіла грудини, на передній поверхні грудної клітки справа по середнє-ключичній лінії в проекції 3-го ребра, на задній поверхні правого плеча в нижній третині, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині, на передній поверхні правого колінного суглобу, на переднє-зовнішній поверхні правої гомілки в середній третині, та верхній третині, на переднє-зовнішній поверхні правої гомілки в середній третині та верхній третині; садна - на заднє-внутрішній поверхні лівого ліктьового суглобу, на задній поверхні лівого передпліччя в верхній третині, на заднє-зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу.

Згідно з зазначеним висновком характер та морфологічні властивості, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від травмуючої дії тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну вказаному в постанові слідчого про призначення судової експертизи, тобто 18.10.2020, та не супроводжуються небезпечними для життя явищами.

При проведенні судово-імунологічного дослідження в мазках з вмістом піхви ОСОБА_2 виявлена сперма, а в мазках та на тампоні з вмістом ротової порожнини сперма морфологічним методом не виявлена.

Належними, допустимими і достовірними суд приймає перелічені вище висновки експертів, які проводили молекулярно-генетичні експертизи у цьому кримінальному провадженні та призначалися уповноваженим слідчим та складені уповноваженим судовим експертом й якими установлено, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами у змиві геніталій ОСОБА_1 містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_2 ; а генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами та сперми у аналізах виділень, слідів крові та клітин з ядрами на зрізах нігтьових пластин з лівої та правої рук ОСОБА_2 , бюстгальтері містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_1 .

Отже, обставини того, що потерпіла самостійно сіла до автомобіля, яким керував обвинувачений, підтверджуються показанням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_6 , відеозаписами з камер зовнішнього спостереження, що розташовані у АДРЕСА_4 ; обставини того, що описуваний автомобіль у нічний час доби переміщався по місту Києву від вул. Тулузи в напрямку Кільцевої дороги та Голосіївського району м. Києва підтверджуються записами камер зовнішнього відеоспостереження; обставини проникнення статевого чоловічого органу ОСОБА_1 у тіло ОСОБА_2 доводяться висновками судового експерта та показаннями обвинуваченого і потерпілої; наявності на тілі потерпілої тілесних ушкоджень доводяться висновком експерта.

Щодо обставин відсутності вільного волевиявлення ОСОБА_2 на вступ у статевий контакт з ОСОБА_1 та її супротив та, відповідно, доведеності його вини у зґвалтуванні потерпілої, суд зазначає, що керуючись внутрішнім переконанням та спираючись на наявні докази, вважає переконливішими покази ОСОБА_2 , а також зважає на неузгодженість у показах обвинуваченого.

Зокрема, обвинувачений вказав, що ОСОБА_2 підсіла в машину, якою він керував, у той момент коли він зупинив автомобіль на дорозі через те, що на автошлях вибігли дві дівчини, тобто це начебто було неочікувано, спонтанно, без попередження. Разом з тим такі показання повністю спростовуються дослідженими судом в ході розгляду справи та оціненими у нарадчій кімнаті доказами, а саме: відеозаписами з камер зовнішнього відеоспостереження по вул. Тулузи, 3-Б у м. Києві, що встановлені розважально-готельним комплексом "Вікторія Фемелі", які були отримані в установлений законодавством спосіб. Так на відеозаписі чітко видно, що автомобіль Volkswagen Passat повільно прямує по вул. Тулузи. Фактично на проїзній частині дійсно стоять дві дівчини і якось непевно себе поводять. Проте на дорогу вони не вискакували та навіть не стояли посеред дороги так, щоб заважати руху ОСОБА_1 . При цьому, автомобіль Volkswagen Passat, маючи достатньо місця для того, щоб прямувати вперед та не чинити перешкод цим двом невстановленим особам (дівчатам), а також і автомобілю, який стояв праворуч, не будучи припаркованим та займаючи певну частину проїзної частини, не поїхав прямо, не запинявся перед теоретичними перешкодами, а виконував цілеспрямований рух заднім ходом, аби припаркуватися вздовж дороги біля закладу "Вікторія Фемелі" ліворуч. Розташування автомобіля Volkswagen Passat свідчить про намагання водія розмістити його так, щоб не ускладнювати рух зазначеною вулицею. Після того, як описаний автомобіль призупинився за наслідками руху заднім ходом, пасажирські двері з лівого боку за водієм з вулиці відкрила потерпіла та сіла до автомобіля позаду водія і автомобіль рушив з місця та поїхав.

Також обвинувачений зазначив, що ОСОБА_2 гладила його коліна, перелізла на переднє сидіння, дістала його статевий орган, тобто виявляла активні дії, при цьому, еяколяція вагінально відбулася на задньому сидінні. Тобто, з показань ОСОБА_12 слідує, що потерпіла сидячи, позаду у доволі простроному автомобілі, легко дісталася колін обвинуваченого, перемістилася на водійське сидіння, спромоглася виконати поступальні повторювальні рухи, розмістивши своє тіло поверх ОСОБА_1 , який має доволі немалий зріст і який сидів на передньому сидінні в легковому авто. У той же час, фізіологічне закінчення статевого акту між ними відбулося на задньому сидінні, тоді як у своїх показах обвинувачений нічого не вказав, про те, що вони з потерпілою, або ж він особисто перемістився на заднє пасажирське сидіння.

Як вказувалося вище, відповідно до висновку експерта за давністю виникнення тілесні ушкодження, наявні на тілі потерпілої, можуть відповідати терміну 18.10.2020.

Описані вище тілесні ушкодження за своєю локалізацією та характером, забарвленням, розмірами, у поєднанні з орієнтовним періодом їх виникнення, цілком вірогідно могли з`явитися в ході близького тілесного фізичного контакту двох осіб, та могли стати наслідком застосування фізичної сили, травмуючої дії на тілесний покрив.

Свідок ОСОБА_3 , який бачив ОСОБА_2 вранці, вказав на наявність на тілі потерпілої ушкоджень.

Поряд з цим, на запитання суду обвинувачений зазначив, що не бачив на тілі ОСОБА_2 будь-яких тілесних ушкоджень, проте якщо сприймати його слова як правдиві, то при близькому фізичному контакті двох осіб ушкодження (синці, подряпини, почервонінь шкіри в області шиї тощо) одне одного легко розгледіти. У той же час суд зазначає, що колір бляшанки, з якої з його твердженням ОСОБА_2 пила слабоалкогольний напій, він розрізнив та помітив.

Також обвинувачений не повідомив того, що ОСОБА_2 просила її придушувати чи проявляти надмірну фізичну силу під час їх фізіологічного контакту як елемент сексуальної гри.

Крім того, критичній оцінці показань ОСОБА_1 та обвинувальному сприйняттю судом його слів додала неспроможність обвинуваченого розповісти про наявність на ОСОБА_2 білизни, колготок. Дивною видається та обставина, що людина, яка вступила у статевий контакт з іншою особою, будучи дуже обмеженою у просторі, не може повідомити ні колір білизни ситуативного партнера, ні повідомити чи спростувати її наявність, адже при близькому фізичному контракті, зокрема в салоні автомобіля, цілком можливо визначити наявність чи відсутність на людині спідньої. При цьому, ОСОБА_1 не вказав на те, що потерпіла копирсалася на задньому сидінні, роздягаючись, адже він міг це чути та/або бачити у дзеркало заднього виду.

Описані в висновку експерта легкі тілесні ушкодження на тілі потерпілої, у сукупності з іншими доказами, сприймаються як вияв ОСОБА_2 незгоди, опору на проникнення у її тіло статевого органу обвинуваченого.

Крім того, критичності в оцінці дій ОСОБА_13 додає і факт зникнення телефону потерпілої, про що як він, так і ОСОБА_2 вказали суду.

Таким чином, сукупність досліджених та оцінених судом у порядку ст. 94 КПК України доказів дає достатні підстави стверджувати про правильність кваліфікації стороною обвинувачення дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 152 КК України, а тому, за наведеного обґрунтування суд вважає доведеним вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 152 КК України відносно потерпілої, тоді як його покази та ніші докази не дають обґрунтованих підстав для спростування встановленого судом.

Передбаченого процесуальним законом підґрунтя вважати подані стороною публічного обвинувачення докази неналежними, недостовірними, недопустимими, недостатніми суду не доведено.

Стороною захисту не заявлено суду заяв, клопотань, спрямованих на отримання доказів на підтвердження правової позиції і лінії захисту, письмові і речові докази не подавалися.

Процесуальних передумов для постановлення за цим обвинуваченням виправдувального вироку судом не віднайдено.

Підставдля виходу за межі висунутого обвинувачення за ч. 1 ст. 152 КК України, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки у ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 152 КК України не заявлено, жодних вимог майнового характеру потерпілою не висунуто, відомостей про заподіяння майнової шкоди до суду не надходило.

Поряд з обвинуваченням за ч. 1 ст. 152 КК України ОСОБА_1 інкриміновано незаконне носіння кастету без передбаченого дозволу та, відповідно, обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Так, органом досудового розслідування установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_1 умисно незаконно придбав кастет, який відноситься до холодної зброї ударно-дробильної дії, який поклав під сидіння у салоні автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , темно-синього кольору, яким користується і, тим самим, почав незаконно, тобто всупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї та вибухових матеріалів" затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, носити його без передбаченого законом дозволу, шляхом транспортування (перевезення транспортним засобом).

Як вказується в обвинувальному акті, в подальшому 18.10.2020, в період часу з 16:23 по 16:45 год за адресою: м. Київ вул. В. Покотила, 1, працівниками Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві під час проведення в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України обшуку зазначеного автомобіля під водійським сидінням було виявлено та вилучено кастет, виготовлений з металу сірого кольору, який обвинувачений умисно незаконно придбав та носив без передбаченого законом дозволу.

Під час судового розгляду цього кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 263 КК України судом було допитано в якості свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - осіб, які були запрошені для виконання функцій понятих 18.10.2020 слідчим Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві при проведенні обшуку автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору у м. Києві по вул. Покотило, 1.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_14 надав показання, з яких слідує, що коли він виходив з дому, на подвір`ї стояв поліцейський автомобіль, його зупинили працівники поліції та попросили стати свідком проведення обшуку автомобіля у зв`язку з підозрою на зґвалтування.

Під час огляду автомобіля було виявлено кастет, який знаходився під водійським сидінням.

На запитання захисника свідок відповів, що це відбувалося орієнтовно у першій половині дня, пору року він не пам`ятає, відбувалася відеофіксація процесуальної дії, на місці був ще один сусід, розпочався огляд автомобіля, було зібрано зразки з заднього сидіння, що поміщені у пакет, перевіряли бардачок, знайшли кастет, зокрема поліцейський дістав його з-під водійського сидіння.

Допитаний у судовому засідання ОСОБА_15 надав покази, за змістом яких пояснив, що десь взимку минулого чи навесні цього року (дату він не пам`ятає), десь у другій половині дня, він йшов додому. Поблизу будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_15 зупинили працівники поліції та попросили прийняти участі в огляді авто в якості понятого, марку автомобіля він не пам`ятає. У ході огляду були виявлені зарядні пристрої, кастет та інші речі. ОСОБА_15 зазначає, що стояв поруч за камерою (якою велася відео фіксація) позаду. Як вказав ОСОБА_15 , коли він прийшов, вже проводились якісь дії, ОСОБА_1 стояв у кайданках, кастет був на сидінні. Поряд було багато людей, які спілкувалися з працівниками поліції.

За запитання захисника свідок повідомив, що бачив як відбувається огляд автомобіля під сидінням. На думку свідка, звідти і дістали кастет.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав покази (у тому числі і відповіді на запитання прокурора, захисника, суду) зі змісту яких слідує, що автомобіль Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований на іншу особу з прізвищем ОСОБА_16 , автомобіль ОСОБА_1 купив та користується ним з 2018 року, ключі знаходяться лише у нього. Працює обвинувачений на будівництві, та постійно розвозить працівників, а тому кожного дня у цьому автомобілі можуть проїхатися порядку п`яти осіб. Крім того у вільний від роботи час ОСОБА_1 неофіційно займається приватними перевезеннями за плату для знайомих людей. Пам`ятає як в ході обшуку поряд з автомобілем стояли поняті, проте вони так розташувалися, що нічого не бачили, їх позвали лише коли кастет було знайдено, а саме: його дістали з-під килимка. Як стверджує обвинувачений йому нічого не відомо про цей кастет, він його ніколи не бачив, в машину не клав, природу його появи в автомобілі пояснити не може, вказати на особу, яка б могла його там забути, сховати, підкласти тощо, не може. За тиждень до обшуку мив автомобіль, кастету не було. Під час миття автомобіля часто щось знаходить, якісь речі, які забувають пасажири. Також обвинувачений наголосив на тому, що кастет був знайдений під килимком (дослівно "поліком") і він би його звідти і не дістав би.

Обставини проведення обшуку в автомобілі Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , що зареєстрований на ОСОБА_17 і яким користується ОСОБА_1 , 18.10.2020 у період часу з 16:25 по 16:45 у присутності ОСОБА_1 , понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 підтверджуються протоколом обшуку від 18.10.2020, записом відеофіксації обшуку, поміщеним на лазерний диск Axent DVD+R.

З дослідженого відеозапису слідує, що в ході проведення огляду описаного автомобіля оперативний працівник, обшукуючи салон транспортного засобу, копирсався у ньому зі сторони заднього пасажирського сидіння знизу та десь з-під килимка чи то з під-водійського сидіння у тій частині де мають знаходитися стопи заднього пасажира ліворуч витягнув руку, в якій тримав металевий предмет, зовні схожий на кастет.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-20/55373-БЛ від 16.11.2020, який був складений на підставі постанови від 27.10.2020 про призначення судової експертизи холодної зброї, винесеної старшим слідчим Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Шаховцем О.К., виявлений у ході обшуку і наданий на дослідження предмет є кастетом і відноситься до контактної не клинкової холодної зброї.

У ході дослідження відеозапису захисник оголосив свої заперечення щодо цієї процесуальної дії, посилаючись на те, що її було проведено з порушеннями, зазначивши, що слідчим не було названо основного, не ознайомлено осіб з підставою проведення обшуку, не вказано на ухвалу суду.

Заперечення захисника судом приймаються до уваги, проте відхиляються з тих мотивів, що слідчий правомірно не посилався при проведенні обшуку автомобіля на процесуальний документ, яким би було дозволено проведення цієї слідчої дії, у зв`язку з тим, що цей обшук було проведено як невідкладну сліду дію в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України.

Так, у ч. 3 ст. 233 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

Матеріалами судової справи підтверджується, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21.10.2020 № 752/20305/20 було задоволено клопотання слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління поліції Національної поліції у м. Києві про проведення обшуку та надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 ,з метою відшукування та виявлення відомостей про кримінальне правопорушення, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100010004605 за ч. 1 ст. 152 КК України, а саме: знаряддя кримінального правопорушення, телефонів, одягу, взуття, електронних носіїв, які можуть містити інформацію, яка підтверджує факт вчинення злочину.

Доказів скасування цього судового рішення подано не було.

Як вбачається з переглянутого відеозапису, проведення обшуку автомобіля відбулося з дотриманням установленого порядку.

Разом з тим, суд не вбачає складу кримінального правопорушення в обставинах, за яких ОСОБА_1 було обвинувачено у носінні кастету без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Так, диспозиція наведеної норми, серед іншого, визначає кримінально карний носіння кастетів, тобто їх переміщення чи інше транспортування при собі, як-то в руках, одязі, сумці, транспортному засобі.

З переглянутого відеозапису обшуку автомобіля та показів свідків (понятих) вбачається, що кастет було виявлено у такому місці, до якого доступ водія занадто ускладений, тобто поза зоною доступності обвинуваченого. Тобто, місце, з якого вилучили кастет, у логічному сприйнятті не може бути віднесене до місця носіння зброї, оскільки виключає вільний доступ і можливість безперешкодного його фізичного тримання при собі, що у поєднанні з відсутністю даних дактилоскопічної експертизи на предмет наявності на кастеті відбитків пальців ОСОБА_1 , виключає установлення його умислу і вини у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 263 КК України.

Будь-яких належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів того, що вилучений в автомобілі кастет належить обвинуваченому у розпорядження суду подано не було.

Стаття 92 КПК України закріплює, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Під час судового розгляду стороною обвинувачення не заявлялися клопотання про витребування доказів, заяви про сприяння у поданні доказів не подавалися, про призначення дактилоскопічних експертиз тощо.

У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Таким чином, обвинуваченням не доведено суду факту того, що саме ОСОБА_1 невідомо коли, невідомо де і за яких обставин умисно незаконно придбав кастет, який відноситься до холодної зброї ударно-дробильної дії, та поклав його під сидіння у салоні автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , темно-синього кольору, яким користується і, тим самим, почав незаконно, всупереч чинній дозвільній документації, його носити.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі недоведеності вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа; недоведеності вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; недоведеності наявності складу кримінального правопорушення в діянні обвинуваченого.

На підставі викладеного, суд вбачає достатніми підстави для ухвалення у цьому кримінальному провадженні в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 263 КК України виправдувального вироку в порядку п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Під час судових дебатів сторони та учасники провадження оголосили свої міркування щодо міри необхідного покарання, зокрема, прокурор просила застосувати за ч. 1 ст. 152 КК України покарання у виді 5-ти років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 263 КК України - покарання у виді обмеження волі на строк 5-ть років. За сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, простила призначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі і до вступу вироку у законну силу не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Зазначила, що стороною обвинувачення повністю доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні обох інкримінованих йому злочинів, а обрана ним лінія захисту не узгоджується з зібраними і дослідженими судом доказами.

Потерпіла підтримала позицію прокурора щодо міри необхідного покарання.

У ході промови в судових дебатах захисник відхиляв обставини вчинення підзахисним обох інкримінованих йому кримінальних правопорушень, заперечуючи насильницькі дії обвинуваченого стосовно потерпілої та належність ОСОБА_1 кастету та його носіння. Також захисник зауважив, що вірогідно з точки зору моралі ОСОБА_1 повів себе не зовсім правильно, будучи одруженим чоловіком та просив постановити виправдувальний вирок та відмітив, що судове рішення може бути інакшим, а тому просив, що б вирок був таким, аби дозволив ОСОБА_1 зробити правильні висновки без ізоляції від суспільства, адже у нього є діти, які прогребуть батьківського авторитету й уваги. Просив суворо не карати.

Обвинувачений не висловлювався у судових дебатах, вказав, що підтримує позицію захисника.

Отже, при обранні міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України суд керується загальними засадами призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення тапозицію сторін та учасниці провадження щодо необхідної міри покарання.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання відповідно до ч. 1 ст. 66 та ст. 67 КК України судом не встановлено.

При цьому суттєву увагу суд вважає за належне приділити обставинам вчинення злочину та тим, що йому передували, а саме: факти відсутності активних запланованих, заздалегідь продуманих дій, направлених на вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 152 КК України, переслідування, настирне довготривале запрошення потерпілої, чіпляння тощо. Як вірно було зазначено захисником потерпіла самостійно і добровільно сіла до автомобіля без примусу. Також суд вважає, що підтверджена показаннями свідка обстановка в автомобілі та ненав`язливий діалог між потерпілою, водієм і пасажиркою, могли бути сприйняті обвинуваченим як привітну, схильну до приватного спілкування і навіть звабливу і провокативну поведінку з огляду на нічну пору та відвідування потерпілою розважального закладну готельно-ресторанного типу у поєднанні з яскравою зовнішністю молодої особи.

Також суд враховує, що потерпілою не вказано суду на суттєві шкідливі наслідки для її фізичного та психічного здоров`я вчиненим злочином.

Поряд з викладеним, обираючи міру покарання суд зважає на особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога він не перебуває, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має місце роботи (працює на будівництв без офіційного працевлаштування), має підробітки (займається приватними перевезеннями серед кола своїх знайомих), має постійне місце проживання у місті Києві, виявляв належну процесуальну поведінку, має міцні соціальні зв`язки - жінку, з якою проживає однією сім`єю, дітей 22-х та 16-ти років, особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення, специфічність фізіологічних процесів у чоловіків, що стосуються сексуальної складової, форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, а також і те, що згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Керуючись загальними засадами призначення покарання, принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, доцільним видається призначення покарання в межах санкції ч. 1 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Разом з тим, враховуючи описані вище обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, а тому приймає рішення з урахуванням приписів ст. 75 КК України про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

На переконання суду, саме засудження, визання вини у такому злочині як зґвалтування, застосування тривалих за часом обмежень, обумовлених виконанням обов`язків кримінально-виправного характеру вже становитиме для ОСОБА_18 кару, особливо з урахуванням наявності у нього дітей та дружини, що вимагає від обвинуваченого значної емоційної та виховної роботи над собою для відновлення довіри й авторитету близьких, емоційного пристосування до факту засудження.

Як вказувалося вище цивільний позов не заявлявся.

Речовими доказами у кримінальному провадженні в установленому законодавством порядку визнано:

- за постановою слідчого слідчого відділу Голосіївського районного управління Головного управління Національної поліції у м. Києві від 09.10.2020 - змиви із заднього сидіння,змиви із спинки заднього сидіння, металевий предмет ззовні схожий на кастет, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , страховий поліс, автомобіль марки Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , темно-синього кольору, які були виявлені та вилучені під час обшуку 18.10.2020 за адресою: м. Київ, вул. Покатило, 1, мобільний термінал Samsung A9 IMEI 1: НОМЕР_3 IMEI 2: НОМЕР_4 з сім - картою НОМЕР_5 , який був виявлений та вилучений 18.10.2020 під час обшуку підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спортивні штани голубого кольору та труси синього кольору, які були виявлені та вилучені 18.10.2020 під час огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Покатило, 1 (місце зберігання речових доказів суду не підтверджено).

Як установлено судом автомобіль марки Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , переданий на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрСпецПарк" за актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 21.10.2020.

- за постановою слідчого слідчого відділу Голосіївського районного управління Головного управління Національної поліції у м. Києві від 19.10.2020 - DVD+R - диск, на якому наявні записи з камер зовнішнього спостереження, які розташовані на фасаді будинку, за адресою: АДРЕСА_3 ;

- за постановою слідчого слідчого відділу Голосіївського районного управління Головного управління Національної поліції у м. Києвівід 11.01.2021 - №2422433 металевий предмет зовні схожий на кастет; паперові конверти жовтого кольору змиви з заднього сидіння, паперові конверти жовтого кольору змиви із спинки заднього сидіння № 0006958, № 0006959 два предметних скла з аналізами виділень вмісту жіночого статевого органу; №3225134 труси жіночі, колготи, бюстгальтер № 000696, № 0006962, зрізи нігтевої пластини лівої та правої руки; № 0006962 зразки букального епітелію; № 0006960змиви з гені талій; № 0006064зразки букального епітелію; паперовий конверт труси; INZ 4042622. Дані речові докази поміщені до зеленого поліетиленового пакету, горловина якого перев`язана білою ниткою та скріплена печаткою для пакетів, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (квитанція № ФП-012773 від 11.01.2021).

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України, шляхом передачі на зберігання в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України тих з них, що містять сліди кримінального правопорушення, а також шляхом передачі решти власнику/володільцю та шляхом знищення.

З огляду на закінчення розгляду кримінального провадження, відсутність об`єктивної потреби у проведенні процесуальних дій чи судових експертиз відносно автомобіль Volkswagen Passat, суд вважає за належне повернути його володільцю.

У порядку ст. 124 КПК України на обвинуваченого покладаються документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведених досліджень в розмірі 48954,37 грн (довідки про витрати на проведення експертиз у кримінальному провадження на суму 1032,20 грн, 1307,60 грн, 5528,46 грн, 21125,14 грн, 6804,37 грн, 4904,46 грн, 8252,14 грн в матеріалах судової справи).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 368, 370, 374, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 3 (три роки).

Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та виправдати його у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Речові докази, а саме: змиви із заднього сидіння, змиви із спинки заднього сидіння,спортивні штани голубого кольору та труси синього кольору, паперові конверти жовтого кольору змиви з заднього сидіння, паперові конверти жовтого кольору змиви із спинки заднього сидіння; № 0006958; № 0006959 два предметних скла з аналізами виділень вмісту жіночого статевого органу; №3225134 труси жіночі, колготи, бюстгальтер; № 000696, № 0006962, зрізи нігтевої пластини лівої та правої руки; № 0006962 зразки букального епітелію; № 0006960 змиви з геніталій; № 0006064 зразки букального епітелію; паперовий конверт труси; INZ 4042622, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Голосіївського Управління поліції Головного управління поліції у м. Києві (квитанція № ФП-012773 від 11.01.2021) - знищити.

Речовий доказ, а саме: металевий предмет, ззовні схожий на кастет - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Речові докази, а саме: посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , страховий поліс, мобільний термінал Samsung A9 IMEI 1: НОМЕР_3 IMEI 2: НОМЕР_4 з сім-картою НОМЕР_5 - повернути власнику/володільцю ОСОБА_1 .

Речові докази, а саме: DVD+R-диск - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ: автомобіль марки Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , темно-синього кольору, який переданий на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "УкрСпецПарк" за актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 21.10.2020 - повернути володільцю ОСОБА_1 .

Скасувати арешт, накладний за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.10.2020 у справі № 752/20305/20 на предмет, ззовні схожий на кастет, спортивні штани голубого кольору та труси синього кольору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів, що складаються з вартості проведених експертних досліджень у розмірі 48954 (сорок вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн 37 коп.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити стороні та учасниці провадження, направити прокурору.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок проголошено 20.09.2021 після виходу суду з нарадчої кімнати, видалення до якої відбулося 16.09.2021.

Суддя О.В. Бушеленко