Рішення № 99744766, 20.09.2021, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/713/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 вересня 2021 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину будинку і надвірних споруд як на частку в майні подружжя, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про

визнання права власності на 1/2 частину будинку і надвірних споруд як на частку в майні подружжя. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 12 серпня 2000 року сторони зареєстрували шлюб. Під час шлюбу позивач і відповідач придбали житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Чорнобаївського районного суду від 02 липня 2020 року шлюб між ними було розірвано. На даний час у сторін виник спір про поділ зазначеного житлового будинку. Враховуючи, що набутий сторонами в період шлюбу будинок є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому єдиним вірним способом захисту порушеного права позивача є поділ даного будинку між сторонами, виходячи з правил рівності часток подржжя в спільному майні. За таких обставин позивач просила суд визнати зазначений будинок спільною сумісної власності подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частину будинку.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 червня 2021 року відкрито провадження у справі призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явилися. Позивач подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу за її відсутності. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав. Викликався належним чином, а саме поштове відправлення з копією ухвали суду та позовною заявою і доданими до неї документами надсилалося на адресу його реєстрації, однак повернулося без вручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

12 серпня 2000 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Великоканівецькою сільською радою Чорнобаївського району Черкаської області, актовий запис № 8, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 12 серпня 2000 року серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

ОСОБА_2 в період шлюбу з ОСОБА_1 придбано житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу будинку від 24 березня 2006 року (а.с. 9).

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 2 липня 2020 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 10-11).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Аналогічні положення містить і ч. 3 ст. 368 ЦК України, де передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України, відповідно до ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що спірний житловий будинок з надвірними спорудами придбано сторонами під час перебування у шлюбі, отже в силу вимог

ст. 60 СК України це майно є їх спільною сумісною власністю та кожному із подружжя належить його 1/2 частина, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що позивач відповідно до копії посвідчення від 17 березня 2009 року серії НОМЕР_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).

Тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) гривень.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою:

АДРЕСА_1 , спільною сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) гривень.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначйство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В.Левченко